Постанова

від 29.10.2008 по справі 2-а-300/08

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Код №31

СПРАВА   № 2-А-300/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 жовтня 2008 року     м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі:   головуючого-судді     Куропятник О.М.

при секретарі     Шелельо Р.І.

з участю: позивача     ОСОБА_1

представника відповідача:     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Мукачево адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського зонального відділення Військової служби правопорядку про визнання неправомірними рішення про відмову у зарахуванні строку навчання в Львівському військовому ліцеї ім.. ОСОБА_3 до вислуги років військової служби, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ужгородського зонального відділення Військової служби правопорядку про визнання неправомірними рішення про відмову у зарахуванні строку навчання в Львівському військовому ліцеї ім.. ОСОБА_3 до вислуги років військової служби посилаючись на те, що начальник Ужгородського зонального відділення Військової служби правопорядку неправомірно відмовив йому у зарахуванні до вислуги років строку навчання у Львівському військовому ліцеї, який складав два роки 10 місяців та два дні.

В судовому засіданні позивач позов та його мотиви підтримав повністю посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві, просив визнати неправомірним рішення начальника Ужгородського зонального відділення Військової служби правопорядку щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 строку навчання у Львівському військовому ліцеї ім.. ОСОБА_3 у загальний строк військової служби та зобов'язати начальника Ужгородського зонального відділення Військової служби правопорядку зарахувати строк навчання ОСОБА_1 у Львівському військовому ліцеї ім.. ОСОБА_3 у загальний строк військової служби та внести зміни в усі відповідні документи, а також провести перерахунок вислуги років та грошового забезпечення, вважаючи початком військової служби 16.08.1996 року.

Представник відповідача в судовому засіданні позов та його мотиви не визнала повністю, показала, що відмовлено позивачу у зарахуванні строку навчання у Львівському військовому ліцеї ім.. ОСОБА_3 у загальний строк військової служби на підставі чинного законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно витягу з наказу № 150 від 30.06.1999 року начальника Львівського державного ліцею з посиленою військовою підготовкою ім.. ОСОБА_3 «Про підсумки роботи комісії з розподілу ліцеїстів-випускників ліцею до вищих навчальних закладів Міністерства оборони України» наказано затвердити результати роботи комісії щодо розподілу випускників ліцею: ОСОБА_1 - військовий інститут Київського Національного університету ім.. Т.ОСОБА_4.

Згідно витягу з наказу начальнику Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою ім.. ОСОБА_3 № 142 від 18.06.1999 року, «Про випуск з ліцею учнів 11-х класів та перевід 9-х і 10-х класів», наказано випустити з ліцею і надати атестат про середню освіту звичайного зразка випускнику ОСОБА_1

Відповідно до витягу з наказу начальника Львівського військового ліцею № 174 від 16.08.1996 року «Про зарахування кандидатів на перший курс ліцею», наказано зарахувати ОСОБА_1 ліцеїстом першого курсу ліцею.

Відповідно до довідки Львівського військового ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою ім.. ОСОБА_3 № 124 від 06.03.2008 року, Львівський військовий ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою ім.. ОСОБА_3 був створений Постановою КМУ № 490 від 19.08.1992 року на базі Львівської республіканської спецшколи-інтернату з поглибленим вивченням російської мови та літератури та посиленою військово-фізкультурною підготовкою і Постановою КМУ № 643 від 13.06.1996 року був з 01.07.1996 року реорганізований у Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені ОСОБА_3.

Відповідно до послужного списку ОСОБА_1, останній призваний на військову службу 22.07.1999 року через Львівський військовий ліцей. Військову присягу прийняв 18.09.1999 року. З 22.07.1999 року по 19.06.2004 року був курсантом Військового інституту Київського національного університету ім.. ОСОБА_5. 19.06.2004 року ОСОБА_1 займає посаду за штатом помічника начальника відділення -начальника фінансово-економічної служби ВОС-3101017.

Заява ОСОБА_1 про зарахування до вислуги років строку навчання у Львівському військовому ліцеї ім.. ОСОБА_3, та внесення відповідних змін у відповідні документи, 22.08.2008 року залишена без задоволення та заявнику рекомендовано звернутися до суду для внесення змін до особової справи та проведення перерахунку вислуги років.

Дані позовні вимоги відносяться до соціальних питань, тому розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом.

Відповідно до Розділу 1 п.4 Тимчасового положення про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами, затвердженого Указом Президента України від 13 травня 1993 року N 174/93, який був чинний в період здійснення правовідносин щодо навчання ОСОБА_1 в ліцеї, початком перебування на військовій службі вважається день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею).

В даному випадку правовідносини щодо проходження ОСОБА_1 військової служби в Збройних Силах України виникли 16.08.1996 року, і на день набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» не припинялися.

Відповідно до вимог ст. 22 ч.3 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до вимог ст.58 ч.1 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно вимог ст.58 ч.2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Згідно вимог ст.59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України Командир (начальник) зобов'язаний показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог   законодавства.

Враховуючи вищенаведене, суд не приймає до уваги заперечення на позовну заяву начальника Ужгородського зонального відділення Військової служби правопорядку, а також вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, та направлені на підняття престижності військової служби в Україні, зміцнення її обороноздатності.

Судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 94, 100 ч.1, 159, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.3, 8, 19, 22, 58 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», п.4 Розділу 1 Тимчасового положення про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами, затвердженого Указом Президента України від 13 травня 1993 року N 174/93, ст. ст. 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Постанови Пленуму ВСУ України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування конституції України при здійсненні правосуддя»,  суд, -

постановив:

Позовну заяву задоволити повністю.

Визнати неправомірним рішення начальника Ужгородського зонального відділення Військової служби правопорядку щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 строку навчання у Львівському військовому ліцеї ім.. ОСОБА_3 у загальний строк військової служби.

Зобов'язати начальника Ужгородського зонального відділення Військової служби правопорядку зарахувати ОСОБА_1 строк навчання у Львівському військовому ліцеї ім.. ОСОБА_3 у загальний строк військової служби та внести зміни в усі відповідні документи, а також провести перерахунок вислуги років та грошового забезпечення, вважаючи початком його військової служби 16.08.1996 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду.