Рішення

від 18.05.2018 по справі 815/337/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/337/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Рудченко О.І.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА АГРО» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2016р. №0002641409, №0002661409,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА АГРО» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16.01.2016р. №0002641409, №0002661409, посилаючись на неправомірність донарахування податку на прибуток, оскільки для сільськогосподарських товаровиробників положеннями чинного законодавства передбачено особливий порядок сплати податків, за яким ТОВ Перлина Агро починаючи з 2015року, сплачувало суму фіксованого податку з площі сільськогосподарського угіддя та, зокрема, не сплачувало суму податку на прибуток підприємств, а отже, податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, як підприємство, що перебуває на загальній системі оподаткування за 2014рік, не подавало. ТОВ Перлина Агро подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за звітний податковий період з 01.07.2014року по 30.06.2015року - період, який і охопив 2014рік. Відсутність необхідності подання декларації з податку на прибуток приватних підприємств за 2014рік також підтверджується тим, що ТОВ Перлина Агро до відповідальності за не подання/не своєчасне подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств або фіксованого сільськогосподарського податку не притягувалось. До того ж, суму поворотної фінансової допомоги ТОВ Перлина Агро повернуто на користь ФГ Любас у 2015році. Також, позивач стверджує, що підставою для віднесення сум до податкових зобов'язань є складена продавцем податкова накладна (або за фактом поставки товари, або за фактом оплати). При цьому, відсутність складських приміщень та транспортних засобів у контрагентів позивача жодним чином не може свідчити про безтоварність господарських операцій, адже, складські приміщення та транспортні засоби суб'єктами господарювання можуть бути орендовані, тощо. Крім того, продавцем (постачальником) у межах господарських взаємовідносин з контрагентами було саме ТОВ Перлина Агро , а тому право на віднесення податкових зобов'язань з податку на додану вартість не залежить від того, чи почав покупець (контрагент) використовувати придбаний товар у власній господарській діяльності. Таким чином, продавець не повинен відповідати за використання/не використання придбаного товару у господарській діяльності покупця, тим більше, нести відповідальність за його діяння або бездіяльність. До того ж, позивач зазначає, що відповідно інформації наведеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, контрагенти позивача припинили свою діяльність після здійснення господарської операції у межах спірних правовідносин, а щодо деяких такий запис взагалі відсутній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Окрім того, судові рішення, на які посилається контролюючий орган в Акті перевірки від 22.12.2017р. №000837/15-32-14-09/38477119 не стосуються безпосередньо контрагентів Товариства позивача. Також, на думку позивача, не заслуговують на увагу посилання відповідача на Вирок Солом'янського районного суду м.Києва від 03.11.2016р., у якому зазначено, що директор та засновник ТОВ Забава ЕКО ОСОБА_1 до діяльності підприємства не має жодного відношення, оскільки господарські відносини між ТОВ Перлина Агро та ТОВ Забава ЕКО мали місце у жовтні-листопаді 2015р., коли директором Підприємства контрагента позивача був ОСОБА_2

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 12.02.2018р. б/н), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області від 16.01.2016р. №0002641409, №0002661409, оскільки ТОВ «ПЕРЛИНА АГРО» занижено податок на прибуток, що призвело до порушення вимог п.п.4.1, 44.2 ст.44, п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість, внаслідок чого порушено положення п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.п.201.1, 201.4, 201.7 ст.201 Податкового кодексу України. Зокрема, податковий орган стверджує, що в 2014 році, на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги від 25 грудня 2014року, ТОВ Перлина Агро отримано від ФГ ЛЮБАС поворотну фінансову допомогу у загальному розмірі 550000грн. Водночас, повернення фінансової допомоги ФГ Любас до 31.12.2014року відповідно до наданих до перевірки карток рахунку 31,30,68, банківських виписок за 2014 рік, фахівцями контролюючого органу не встановлено. Також, відповідач наголошує на неможливості встановлення реальності здійснення господарської діяльності та фактичного придбання зберігання та реалізації товарів контрагентами позивача, з огляду на відсутність складських приміщень, транспортних засобів, працівників, тощо. Крім того, податковий орган стверджує, що частина контрагентів позивача припинили свою діяльність, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідні записи. До того ж, відповідно до ухвали Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21.12.2016року у межах кримінального провадження №1-кс/428/7551/2016, службові особи ТОВ Фінансінвестгруп входять до складу конвертаційного центру , який здійснює надання послуг з безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ, сприяє в ухиленні від сплати податків підприємствам реального сектору економіки, в який також входить ТОВ ХІМСЕРВІС . Відповідно до Вироку Солом'янського районного суду м.Києва від 03.11.2016р., директор та засновник ТОВ Забава ЕКО ОСОБА_1 пояснив, що до діяльності підприємства не має жодного відношення. Згідно з ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 11.05.2016року у межах кримінального провадження № 32015040000000061, в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження встановлено злочинну схему заниження об'єкту оподаткування при здійсненні фінансово-господарської діяльності. Так, посадові особи, TOB ДНІПРООЛІЯ у період 2014р. зареєстрували на підставних осіб ряд підконтрольних підприємств, у тому числі, ТОВ ОЛІМП-ОІЛ . Відповідно до ухвали Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 30.11.2015року у межах кримінального провадження №32015041640000011, службові особи ТОВ Олімп Оіл умисно ухилялися від сплати податку на прибуток на суму 3530862,27грн., чим заподіяли державі збитки в особливо великих розмірах.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №815/337/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА АГРО» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2016р. №0002641409, №0002661409.

Ухвалою суду від 15.03.2018р. закрито підготовче провадження, та призначено справу №815/337/18 до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що всі учасники справи у судове засідання 14.05.2018р. не з явилися, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, у період з 27.11.2017р. по 15.12.2017р. фахівцями контролюючого органу на підставі направлень, виданих ГУ ДФС в Одеській області, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на ІV квартал 2017року, на підставі Наказу ГУ ДФС в Одеській області від 10.11.2017р. №5866, проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА АГРО» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014р. по 30.09.2017р., валютного - за період з 01.01.2014р. по 30.09.2017р., з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014р. по 30.09.2017р.

За наслідками вказаної перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області складено Акт Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ПЕРЛИНА АГРО» податкового законодавства за період з 01.01.2014р. по 30.09.2017р., валютного - за період з 01.01.2014р. по 30.09.2017р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014р. по 30.09.2017р. від 22.12.2017р. №000837/15-32-14-09/38477119, у висновках якого наголошено на заниженні ТОВ «ПЕРЛИНА АГРО» податку на прибуток, що призвело до порушення вимог п.п.4.1, 44.2 ст.44, п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, заниженні ТОВ «ПЕРЛИНА АГРО» податку на додану вартість, внаслідок чого порушено положення п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.п.201.1, 201.4, 201.7 ст.201 Податкового кодексу України.

На підставі складеного Акта перевірки від 22.12.2017р. №000837/15-32-14-09/38477119, Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено податкові повідомлення-рішення від 16.01.2016р. №0002641409, №0002661409.

Не погодившись з означеними податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС в Одеській області від 16.01.2016р. №0002641409, №0002661409, позивач - ТОВ «ПЕРЛИНА АГРО» звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про їх скасування.

Так, на думку суду, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА АГРО» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2016р. №0002641409, №0002661409, підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 16.12.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА АГРО» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімсервіс» (Покупець) укладено Договір поставки №С/161215, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати товар в кількості та асортименті, визначеному цим Договором, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. Товар, який підлягає поставці за цим Договором, є зерном сільськогосподарської культури: сорго, врожаю 2015року. Кількість (вага) товару: 150 тон +/-10%. Упакування товару: насипом. Умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил щодо тлумачення термінів ( Інкотермс в редакції 2010 року), а саме: СРТ Одеса. Вартість одиниці товару (однієї метричної тони: МТ) встановлюється в гривнях: а саме сорго, кількістю 150 тон +/-10% за ціною 2833,33грн. (без ПДВ), загальною вартістю 425000грн. (без ПДВ), ПДВ 20% - 185000грн. Ціна Договору становить 510000грн. +/- 10% в т.ч. ПДВ.

Судом встановлено, що 24.12.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА АГРО» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімсервіс» (Покупець) укладено Договір поставки №С/241215, відповідно до п.п.1.1-1.4 якого Постачальник зобов'язується передати товар в кількості та асортименті, визначеному цим Договором, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. Товар, який підлягає поставці за цим Договором, є зерном сільськогосподарської культури: сорго, врожаю 2015року. Кількість (вага) товару: 230 тон +/-10%. Упакування товару: насипом. Умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил щодо тлумачення термінів ( Інкотермс в редакції 2010 року), а саме: СРТ ОСОБА_3, Біляївського району, Одеської області.

Згідно з п.п.2.1, 2.2 Договору поставки від 24.12.2015р. №С/241215 вартість одиниці товару (однієї метричної тони: МТ) встановлюється в гривнях: а саме сорго, кількістю 230 тон +/-10% за ціною 2833,33грн. (без ПДВ), загальною вартістю 657666,67грн. (без ПДВ), ПДВ 20% - 130333,33грн. Ціна Договору становить 782000грн. +/- 10% в т.ч. ПДВ.

Як з'ясовано судом, 29.10.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА АГРО» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАБАВА ЕКО» укладено Договір поставки №КК29-10-1, відповідно до п.п.1.1-1.3 якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві зерно кукурудзи українського походження врожаю 2015року, на умовах, передбачених цим Договором, а Покупець зобов'язується прийняти Товар, який за якістю та кількістю відповідає умовам, визначеним цим Договором, у Продавця та оплатити його вартість. Продавець гарантує, що Товар вироблений ним або придбаний беспосередньо у виробника. Продавець гарантує, що на момент укладення цього Договору він є одноосібним власником Товару, Товар вільний від будь-яких прав та/або претензій третіх осіб, не знаходиться під арештом, адміністративним арештом, не є предметом застави, податкової застави, будь-якого іншого обтяження, не є об'єктом спільної власності, що право власності на Товар не оспорюється третіми особами, щодо Товару відсутні будь-які спори.

Пунктами 2.1-2.3 Договору поставки від 29.10.2015р. №КК29-10-1 передбачено, що кількість Товару, що підлягає поставці відповідно до цього Договору, складає 330 метричних тон +/-10 відсотків за вибором Продавця. Кількість Товару визначається при прийнятті Товару в Місці поставки шляхом зважування кожного транспортного засобу на вагах Терміналу. У випадку, якщо при прийнятті Товару в місці доставки в результаті зважування Транспорту буде виявлено невідповідність фактичної кількості Товару кількості, зазначеній в супровідних товаро-транспортних документах, Товар приймається за кількістю, визначеною в Місці поставки.

23.10.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА АГРО» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП-ОІЛ» укладено Договір поставки №ЯЧ23-10, відповідно до п.п.1.1-1.3 якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві ячмінь 3 класу українського походження врожаю 2015року, на умовах, передбачених цим Договором, а Покупець зобов'язується прийняти Товар, який за якістю та кількістю відповідає умовам, визначеним цим Договором, у Продавця та оплатити його вартість. Продавець гарантує, що Товар вироблений ним або придбаний беспосередньо у виробника. Продавець гарантує, що на момент укладення цього Договору він є одноосібним власником Товару, Товар вільний від будь-яких прав та/або претензій третіх осіб, не знаходиться під арештом, адміністративним арештом, не є предметом застави, податкової застави, будь-якого іншого обтяження, не є об'єктом спільної власності, що право власності на Товар не оспорюється третіми особами, щодо Товару відсутні будь-які спори.

Пунктами 2.1-2.3 Договору поставки від 23.10.2015р. №ЯЧ23-10 передбачено, що кількість Товару, що підлягає поставці відповідно до цього Договору, складає 35 метричних тон +/-10 відсотків за вибором Продавця. Кількість Товару визначається при прийнятті Товару в Місці поставки шляхом зважування кожного транспортного засобу на вагах Терміналу. У випадку, якщо при прийнятті Товару в місці доставки в результаті зважування Транспорту буде виявлено невідповідність фактичної кількості Товару кількості, зазначеній в супровідних товаро-транспортних документах, Товар приймається за кількістю, визначеною в Місці поставки.

Судом з'ясовано, що 07.12.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА АГРО» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП-ОІЛ» укладено Договір поставки №КУ-7.12/15, відповідно до п.п.1.1-1.3 якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві зерно кукурудзи українського походження врожаю 2015року, на умовах, передбачених цим Договором, а Покупець зобов'язується прийняти Товар, який за якістю та кількістю відповідає умовам, визначеним цим Договором, у Продавця та оплатити його вартість. Продавець гарантує, що Товар вироблений ним або придбаний беспосередньо у виробника. Продавець гарантує, що на момент укладення цього Договору він є одноосібним власником Товару, Товар вільний від будь-яких прав та/або претензій третіх осіб, не знаходиться під арештом, адміністративним арештом, не є предметом застави, податкової застави, будь-якого іншого обтяження, не є об'єктом спільної власності, що право власності на Товар не оспорюється третіми особами, щодо Товару відсутні будь-які спори.

Згідно з пунктами 2.1-2.3 Договору поставки від 07.12.2015р. №КУ-7.12/15, кількість Товару, що підлягає поставці відповідно до цього Договору, складає 330 метричних тон +/-10 відсотків за вибором Продавця. Кількість Товару визначається при прийнятті Товару в Місці поставки шляхом зважування кожного транспортного засобу на вагах Терміналу. У випадку, якщо при прийнятті Товару в місці доставки в результаті зважування Транспорту буде виявлено невідповідність фактичної кількості Товару кількості, зазначеній в супровідних товаро-транспортних документах, Товар приймається за кількістю, визначеною в Місці поставки.

Крім того, 23.10.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА АГРО» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП-ОІЛ» укладено Договір поставки №КК23-10, відповідно до п.п.1.1-1.3, 2.1-2.3 якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві зерно кукурудзи українського походження врожаю 2015року, на умовах, передбачених цим Договором, а Покупець зобов'язується прийняти Товар, який за якістю та кількістю відповідає умовам, визначеним цим Договором, у Продавця та оплатити його вартість. Продавець гарантує, що Товар вироблений ним або придбаний беспосередньо у виробника. Продавець гарантує, що на момент укладення цього Договору він є одноосібним власником Товару, Товар вільний від будь-яких прав та/або претензій третіх осіб, не знаходиться під арештом, адміністративним арештом, не є предметом застави, податкової застави, будь-якого іншого обтяження, не є об'єктом спільної власності, що право власності на Товар не оспорюється третіми особами, щодо Товару відсутні будь-які спори. Кількість Товару, що підлягає поставці відповідно до цього Договору, складає 250 метричних тон +/-10 відсотків за вибором Продавця. Кількість Товару визначається при прийнятті Товару в Місці поставки шляхом зважування кожного транспортного засобу на вагах Терміналу. У випадку, якщо при прийнятті Товару в місці доставки в результаті зважування Транспорту буде виявлено невідповідність фактичної кількості Товару кількості, зазначеній в супровідних товаро-транспортних документах, Товар приймається за кількістю, визначеною в Місці поставки.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Договору поставки від 28.10.2015р. №КК28-10КУ, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА АГРО» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП-ОІЛ» Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві зерно кукурудзи українського походження врожаю 2015року, на умовах, передбачених цим Договором, а Покупець зобов'язується прийняти Товар, який за якістю та кількістю відповідає умовам, визначеним цим Договором, у Продавця та оплатити його вартість. Продавець гарантує, що Товар вироблений ним або придбаний беспосередньо у виробника. Продавець гарантує, що на момент укладення цього Договору він є одноосібним власником Товару, Товар вільний від будь-яких прав та/або претензій третіх осіб, не знаходиться під арештом, адміністративним арештом, не є предметом застави, податкової застави, будь-якого іншого обтяження, не є об'єктом спільної власності, що право власності на Товар не оспорюється третіми особами, щодо Товару відсутні будь-які спори. Кількість Товару, що підлягає поставці відповідно до цього Договору, складає 120 метричних тон +/-10 відсотків за вибором Продавця. Кількість Товару визначається при прийнятті Товару в Місці поставки шляхом зважування кожного транспортного засобу на вагах Терміналу. У випадку, якщо при прийнятті Товару в місці доставки в результаті зважування Транспорту буде виявлено невідповідність фактичної кількості Товару кількості, зазначеній в супровідних товаро-транспортних документах, Товар приймається за кількістю, визначеною в Місці поставки.

Згідно зі ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду, є реальність господарської операції. Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичне надання послуг, здійснення поставки товарів та їх отримання іншою стороною.

Зокрема, як вбачається з наявних у справі документів, а саме: заявок, рахунків на оплату, податкових накладних, банківських виписок, товарно-транспортних накладних, транспотних відомостей, довіреностей, видаткових накладних, актів приймання-передачі, останні складені з дотриманням законодавчо передбачених вимог, містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи засвідчені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.201.1 та 201.7 ст.201 Податкового кодексу України, та відповідно підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а відтак у розумінні ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинними документами, що відповідно спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального, та фактичного постачання товарів.

Судом з'ясовано, що ТОВ «ПЕРЛИНА АГРО» задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість за відповідні періоди, на підставі складених позивачем, та наданих до суду податкових накладних.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Судом з'ясовано, що задекларована позивачем спірна сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість повністю підтверджена, серед іншого, наявними у матеріалах справи податковими накладними, складеними позивачем, з дотриманням вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Також, суд вважає за доцільне зауважити, що доводи податкового органу щодо отримання платником необґрунтованої податкової вигоди, мають ґрунтуватись на сукупності доказів, які б безумовно, та беззаперечно підтверджували існування обставин, котрі виключають право платника на декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Натомість, судом встановлено, що відповідачем - Головним управлінням ДФС в Одеській області, в межах розгляду даної адміністративної справи, не доведено належними та допустимими доказами існування таких обставин, як власне й не доведено здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА АГРО» , та його контрагентами узгоджених дій, спрямованих на створення штучних умов для отримання незаконної податкової вигоди, а також не надано жодного доказу на підтвердження того, що зміст укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА АГРО» , та його контрагентами правочинів, не відповідає дійсним намірам сторін, і що такі наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за наслідками відповідних фінансово-господарських операцій.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , відповідно до статті 1 якого первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що первинний документ містить дві обов'язкові ознаки, а саме: він має містити відомості про господарську операцію, та підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених законодавчих норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Зокрема, як з ясовано судом, та зазначено вище, господарські операції між ТОВ «ПЕРЛИНА АГРО» та ТОВ «Хімсервіс» , ТОВ Забава Еко , ТОВ Олімп-Оіл , підтверджуються наданими до суду, та наявними у матеріалах справи заявками, рахунками на оплату, податковими накладними, банківськими виписками, товарно-транспортними накладними, транспотними відомостями, довіреностями, видатковими накладними, актами приймання-передачі, котрі складено з дотриманням законодавчих вимог, та відповідають визначенню первинні документи , наведеному у Законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до вимог ч.2 ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, та на підставі наданих позивачем, та досліджених судом первинних документів (складених при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами), судом встановлено, що вищеокреслені фінансово-господарські операції мали реальний характер, були опосередковані дійсним рухом активів, адже судом з'ясовано зміст кожної операції, та її підтвердження необхідними документами первинного бухгалтерського, та податкового обліку.

Натомість, в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Водночас, висновки податкового органу ґрунтуються лише на даних податкової інформації щодо спірних контрагентів позивача, а також їх контрагентів по ланцюгу постачання, та в жодному разі не на аналізі суті, та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання умов договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують дані доводи.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначенні суми його податкового обов'язку.

При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання податкового органу на наявність податкової інформації щодо відсутності у контрагентів позивача основних засобів, трудових ресурсів та виробничих потужностей, управлінського та технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів, оскільки податковому органу в першу чергу слід дослідити фактичні обставини господарських правовідносин безпосередньо позивача із вищеокресленими господарюючими суб єктами, а не приймати вказану інформацію як безумовний доказ для відповідних висновків.

До того ж, суд вважає за необхідне наголосити, що отримання податковим органом податкової інформації у якій зазначено про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, жодним чином не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку щодо самостійного встановлення, та доведення факту порушення платником податків законодавчих вимог.

Також, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання відповідача - ГУ ДФС в Одеській області на припинення діяльності ТОВ «Хімсервіс» , ТОВ Забава Еко , ТОВ Олімп-Оіл , оскільки відповідно до наявних у матеріалах справи Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань означені записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено після здійснення фінансово-господарських операцій.

Не заслуговують також на увагу суду посилання контролюючого органу на Вирок Солом'янського районного суду м.Києва від 03.11.2016р., у якому зазначено, що директор та засновник ТОВ Забава ЕКО ОСОБА_1 до діяльності підприємства не має жодного відношення, оскільки господарські відносини між ТОВ Перлина Агро та ТОВ Забава ЕКО мали місце у жовтні-листопаді 2015р., протягом часу коли директором Підприємства контрагента позивача був ОСОБА_2 власне котрим і підписано дані правочини.

Нікчемними, на думку суду, є також посилання відповідача на Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21.12.2016року у межах кримінального провадження №1-кс/428/7551/2016, у якій зазначено, що службові особи ТОВ Фінансінвестгруп входять до складу конвертаційного центру , який здійснює надання послуг з безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ, сприяє в ухиленні від сплати податків підприємствам реального сектору економіки, в який також входить ТОВ ХІМСЕРВІС ; Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 11.05.2016року у межах кримінального провадження №32015040000000061, у якій зазначено, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження встановлено злочинну схему заниження об'єкту оподаткування при здійсненні фінансово-господарської діяльності, зокрема, посадові особи TOB ДНІПРООЛІЯ у період 2014р. зареєстрували на підставних осіб ряд підконтрольних підприємств, у тому числі, ТОВ ОЛІМП-ОІЛ ; Ухвалу Старобільського районного суду від 26.06.2016р., у межах кримінального провадження №1-вс/431/804/2016, Ухвалу Подільського районного суду м.Києва від 18.11.2016р. за кримінальним провадженням №1201610070004540 від 15.07.2015р., оскільки вказані судові рішення не стосуються безпосередньо ані Товариства позивача, ані його контрагентів.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також з урахуванням дослідження наданих позивачем, та наявних у матеріалах справи письмових доказів, судом встановлено, що ТОВ «ПЕРЛИНА АГРО» , відповідно до принципу змагальності, у повному обсязі спростовано доводи контролюючого органу щодо порушення платником податків приписів податкового законодавства.

Відтак, з урахуванням наведено, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА АГРО» в частині щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16.01.2016р. №0002661409.

При цьому, податкове повідомлення-рішення від 16.01.2016р. №0002641409 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств, на думку суду, Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено обгрунтовано, правомірно, та з урахуванням положень чинного податкового законодавства України, виходячи з наступного.

Зокрема, судом з'ясовано, що 25.12.2014р. між ТОВ «ПЕРЛИНА АГРО» (Позичальник) та ФГ Любас (Позикодавець) укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги №2251214, відповідно до п.1.1, 2.1-2.3 якого Позикодавець передає Позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п.2.1 цього Договору, а Позичальник зобов'язується повернути допомогу у визначений цим Договором строк. Безвідсоткова зворотна тимчасова фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 4000000грн. без ПДВ. Безвідсоткова зворотна тимчасова фінансова допомога надається Позичальнику на безоплатній основі,тобто плата за користування грошовими коштами не стягується (за правилами ст.1048 Цивільного кодексу України). Безвідсоткова зворотна тимчасова фінансова допомога використовується Позичальником на власний розсуд.

Згідно з п.п.3.1-3.4, 4.1 Договору про надання поворотної фінансової допомоги №2251214 від 25.12.2014р. Позикодавець надає допомогу Позичальникові у строк не пізніше, ніж до 01 жовтня 2015року включно, Допомога може перераховуватися частково, у розмірі, обраному на розсуд Позикодавця. Допомога надається Позичальникові у безготівковій-формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Позичальника. Допомога вважається переданою Позичальникові в момент зарахування суми допомоги, яку зазначено у п.2.1 Договору, на поточний рахунок Позичальника. За надання допомоги не нараховується будь-яка компенсація, як в грошовій так і в не грошовій формі (за користування наданими коштами) , зокрема не здійснюється будь-яких нарахування процентів за цим Договором. Позичальник зобов'язується повернути усю суму отриманої допомоги у строк до 24 грудня 2015року включно.

Так, судом з'ясовано, що на виконання умов вищеозначеного Договору про надання поворотної фінансової допомоги №2251214 від 25.12.2014р., ФГ Любас перераховано на користь ТОВ «ПЕРЛИНА АГРО» грошові кошти в сумі 550000грн., з призначенням платежу - Поворотна фінансова допомога згідно договору №2251214 від 25.12.2014р. , що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками Райффайзен банк Аваль у м.Києві від 25.12.2014р.

Відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Порядок визначення доходів та їх склад передбачено статтею 135 Податкового кодексу України, відповідно до підпункту 135.5.5 пункту 135.5 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з інших доходів, до яких, у тому числі, відноситься суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті включається поворотна фінансова допомога, отримана платником податку у звітному податковому періоді, що залишається неповернутою на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Згідно з п.п.139.1.4 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів (крім повернення поворотної фінансової допомоги, включеної до складу доходів відповідно до підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 цього Кодексу).

Відповідно до п.п.152.9.1 п.152.9 ст.152 Податкового кодексу України для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у пункті 57.1 статті 57 цього Кодексу.

Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 155 цього розділу, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Згідно з п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до п.301.5 ст.301 Податкового кодексу України новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до наявної у матеріалах справи Довідки Миколаївської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області №560/2.03.15, ТОВ «ПЕРЛИНА АГРО» у 2015 році є платником єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній період (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що на кінець звітного (податкового) періоду 2014р. ТОВ «ПЕРЛИНА АГРО» було платником податку на прибуток, суд дійшов висновку щодо наяаності у Товариства позивача законодавчо передбаченого обов'язку на подання до контролюючого органу податкової декларації з податку на прибуток за звітний податковий період 2014р.

Натомість, як встановлено судом, та зазначено позивачем в адміністративному позові, податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014р. ТОВ «ПЕРЛИНА АГРО» не подавало.

При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання позивача на те, що починаючи з 2015року ТОВ Перлина Агро сплачувало суму фіксованого податку з площі сільськогосподарського угіддя та, зокрема, не сплачувало суму податку на прибуток підприємств, а тому податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, як підприємство, що перебуває на загальній системі оподаткування за 2014рік подавати до податкового органу не повинно було, оскільки як встановлено судом, платником єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників ТОВ «ПЕРЛИНА АГРО» стало лише у 2015році.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що ТОВ «ПЕРЛИНА АГРО» перебуваючи з 2015р. у статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку, не було звільнене від обов'язку щодо подання до контролюючого органу податкової декларації з податку на прибуток за звітний податковий період 2014р., у якому Товариство позивача перебувало платником такого податку.

Відтак, беручи до уваги наведене, сід дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА АГРО» в частині щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2016р. №0002641409.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА АГРО» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2016р. №0002641409, №0002661409, підлягають задоволенню частково, з вищенаведених підстав.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА АГРО» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2016р. №0002641409, №0002661409, задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16.01.2016р. №0002661409.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА АГРО» (66800, Одеська область, смт.Ширяєве, вул.Калініна,113, код ЄДРПОУ 38477119) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 7816(сім тисяч вісімсот шістнадцять)грн. 30коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.