Постанова

від 10.05.2018 по справі 925/1064/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2018 р. Справа№ 925/1064/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Сітайло Л.Г.

секретар судового засідання - Добрицька В.С.

учасники справи:

позивача Міхальова В.В.

відповідача Шамов О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Агросвіт"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.12.2017

у справі №925/1064/15 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист"

до Селянського (фермерського) господарства "Агросвіт"

про стягнення 107037 грн 04 коп.

ВСТАНОВИВ:

25.06.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Агросвіт" про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі укладеного сторонами договору поставки №38 від 17.03.2014 з додатковими договорами до нього, заборгованість: 108208,66 грн перерахунку вартості поставленого товару з урахуванням фактичного курсу долара США, 6831,71 грн пені, 19179,46 грн штрафу у розмірі 15%, 9920,79 грн 40% річних, 1482,05 грн 96% річних, 8194,74 грн інфляційних втрат, що разом складає 153817,41 грн, та відшкодувати понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 3076,35 грн.

07.10.2015 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд внаслідок перерахунку розміру спірної заборгованості із-за виявлених арифметичних помилок стягнути з відповідача на свою користь 107037,04 грн перерахунку вартості поставленого товару з урахуванням фактичного курсу долара США, 6831,71 грн пені, 19179,46 грн штрафу у розмірі 15%, 9920,79 грн 40% річних, 1482,05 грн 96% річних, 8194,74 грн інфляційних втрат, що разом складає 152645,79 грн, яку було прийнято судом.

Позов обгрунтовано порушенням відповідачем договірних зобов'язань щодо повноти, порядку і строків розрахунків за поставлений товар.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.01.2016 у справі №925/1064/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 81700,37 грн курсової різниці (сума коригування вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей), 6831,71 грн пені, 19179,46 грн штраф 15%, 9920,79 грн 40% річних, 1482,05 грн 96% річних, 8194,74 грн інфляційних втрат, 1910,03 грн судових витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2016 касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Агросвіт" задоволено частково, рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі №925/1064/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.02.2017 у справі №925/1064/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 21663,07 грн курсової різниці, 6831,71 грн пені, 19179,46 грн штраф 15%, 9920,79 грн 40% річних, 1482,05 грн 96% річних, 8194,74 грн інфляційних втрат та 1345,43 коп. судових витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2017 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист" та Селянського (фермерського) господарства "Агросвіт" задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 та рішення Господарського суду Черкаської області від 20.02.2017 у справі №925/1064/15 в частині позовних вимог про стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Агросвіт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист" 107037,04 грн перерахунку вартості поставленого товару з урахуванням фактичного курсу долара США скасовано та в цій частині справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області. В іншій частині рішення Господарського суду Черкаської області від 20.02.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у справі №925/1064/16 залишено без змін.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.12.2017 у справі №925/1064/15 позов задоволено частково. Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Агросвіт", код ЄДРПОУ 32687188, місцезнаходження: 20810, Черкаська область, Кам'янський район, с. Грушківка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист", код ЄДРПОУ 36465489, місцезнаходження: 26243, Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Олександрівка, вул. Першотравнева, 28 - 47086 грн 75 коп. курсової різниці, 591 грн 32 коп. судових витрат. У задоволенні позову в частині решти вимог про стягнення 59950 грн 29 коп. курсової різниці, 5558 грн 56 коп. судових витрат відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Селянське (фермерське) господарство "Агросвіт" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 08.12.2017 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в частині стягнення курсових різниць відмовити в повному обсязі. Також скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу мотивовано неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Крім того, в апеляційній скарзі апелянт вказував на те, що позивач (продавець) не виставив рахунок-фактуру з урахуванням фактичного курсу долара США на дату оплати відповідно до графіку, закріпленого в договорі, тому відповідач (покупець) не знав на яку суму має бути проведений рахунок. Відповідач, не отримавши інших рахунків, провів остаточні грошові розрахунки на підставі виставлених раніше рахунків №38 від 04.03.2014, №116 від 26.03.2014, №262 від 06.05.2014, №512 від 01.08.2014, при цьому сплатив повну вартість поставленого товару, а тому його на думку, заборгованості перед позивачем не має.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2018 апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Агросвіт" на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.12.2017 у справі №925/1064/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 08.12.2017 у справі №925/1064/15 задоволено. Поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського Черкаської області від 08.12.2017 у справі №925/1064/15. Зупинено дію рішення Господарського суду Черкаської області від 08.12.2017 у справі №925/1064/15. Відкрито апеляційне провадження у справі №925/1064/15. Призначено справу до розгляду на 10.05.2018.

03.05.2018 до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (прийом документів) Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просив суд апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Агросвіт" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Черкаської області від 08.12.2017 у справі №925/1064/15 про стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Агросвіт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист" 47086 грн 75 коп. курсової різниці, 591 грн 32 коп. судових витрат - залишити без змін.

В судове засідання, яке відбулось 10.05.2018 з'явились представники позивача та відповідача (апелянта).

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Частиною 7 вказаної статті передбачено, що закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, суд апеляційної інстанції надає учасникам справи можливість виступити у судових дебатах у такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення.

В судовому засіданні 10.05.2018 представник відповідача (апелянта) надав пояснення, в яких підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову в частині стягнення курсових різниць відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні 10.05.2018 надав пояснення, в яких заперечував щодо доводів наведених в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, надавши сторонам можливість виступити у судових дебатах, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 17.03.2014 між ТОВ "Агрохімічний захист" (продавець) та СФГ "Агросвіт" (покупець) укладено договір поставки №38, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити засоби захисту рослин (товар) за найменуванням, ціною і кількістю визначеною договором.

Згідно п. 1.2. договору, сторони погодили, що вартість товару на дату укладення договору становила 203223,96 грн, в т.ч. ПДВ 20%. Вартість товару в період дії договору може змінюватись в порядку, передбаченому п. 2.2, при цьому така ціна є узгодженою сторонами і не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до цього договору.

Фактичний курс долара США на дату укладення цього договору становить 10,6 грн./долара США. Під фактичним курсом долара США розуміється курс продажу долара США, встановлений філією та/або відділенням Банку, в якому у продавця відкрито поточний рахунок, на відповідну дату (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначену у п.1.2 даного договору у наступні строки: 40644,79 грн не пізніше 20.03.2014 та 162579,71 грн не пізніше 25.10.2014, всього згідно з п. 1.1 договору - 203223,96 грн.

Пунктом 2.2. договору сторони погодили, що при остаточному розрахунку здійснюється перерахунок вартості товару з урахуванням фактичного курсу долара США на дату оплати відповідно до графіку закріпленого в п. 2.1 договору, за наступною формулою: S1=S0*A1/A0, де SO - сума даного договору, яка повинна бути перерахована відповідно до графіку закріпленого в п. 2.1 цього договору, S1 - сума у гривнях, що підлягає сплаті з урахуванням п. 2.2 цього договору; А0 - вартість у гривнях одного долара США за фактичним курсом, що встановлений на дату укладення даного договору (додаткової угоди) згідно з п. 1.3. договору, А1 - вартість у гривнях одного долара США за фактичним курсом, що встановлений на дату кінцевої оплати відповідно до графіку закріпленого в п. 2.1. договору.

Додатковим договором про зменшення кількості поставки товару №П6-38 від 21.04.2014, укладеного сторонами до договору поставки №38 від 17.03.2014, зменшено кількість товару поставки за договором на 10112,04 грн.

Додатковою угодою №131/38 від 26.03.2014 до договору поставки №38, сторони доповнили основний договір поставки наступним переліком засобів захисту рослин - дисулам кількістю 220 на загальну суму 31991,52 грн. Фактичний курс долара США на дату укладання цього договору становив 11,1 грн./долара США. Строки оплати визначені у п. 3 додаткового договору, а саме покупець зобов'язався сплатити до 28.03.2014 продавцю 9597,46 грн, до 25.10.2014 - 22394,06 грн, всього 31991,52 грн.

При остаточному розрахунку здійснюється перерахунок вартості товару з урахуванням фактичного курсу долара США на дату кінцевої оплати відповідно до графіку, закріпленого в п. 2 додаткового договору за формулою S1=S0*A1/A0.

Додатковою угодою №220/38 від 22.04.2014 до договору поставки №38 від 17.03.2014 сторони доповнили основний договір поставки наступним переліком засобів захисту рослин - штеф-альфа-цип кількістю 90 на загальну суму 10112,04 грн. Фактичний курс долара США на дату укладання цього договору становив 11,5 грн./ долара США. Строки оплати визначені у п. 3 додаткового договору, а саме покупець зобов'язався сплатити до 30.04.2014 продавцю 2022,41 грн, до 25.10.2014 - 8089,63 грн, всього 10112,04 грн.

Додатковою угодою №276/38 від 05.05.2014 до договору поставки №38 від 17.03.2014 сторони доповнили основний договір поставки наступним переліком засобів захисту рослин - штеф-альфа-цип кількістю 60 л на загальну суму 6976,08 грн. Фактичний курс долара США на дату укладання цього договору становив 11,9 грн./долара США. Строки оплати визначені у п. 3 додаткового договору, а саме покупець зобов'язався сплатити до 08.05.2014 продавцю 2092,82 грн, до 25.10.2014 - 48863,26грн, всього 6976,08 грн.

Додатковою угодою №524/38 від 01.08.2014 до договору поставки №38 від 17.03.2014, сторони доповнили основний договір поставки наступним переліком засобів захисту рослин - дикват кількістю 580 л на загальну суму 43520,88 грн; тотал-К кількістю 1500 л на суму 121770,00 грн. Фактичний курс долара США на дату укладання цього договору становив 12,3 грн./долара США. Строки оплати визначені у п. 3 додаткового договору, а саме покупець зобов'язався сплатити до 12.08.2014 продавцю 49587,26 грн, до 25.10.2014 - 115703,62 грн, всього 165290,88 грн.

В пунктах 5 укладених додаткових угод до договору №38 від 17.03.2014 сторони погодили, що при остаточному розрахунку здійснюється перерахунок вартості товару з врахуванням фактичного курсу долара США на дату кінцевої оплати відповідно до графіку, закріпленому в пункті 2 додаткових угод за наступною формулою S1=S0*A1/A0.

Сторони в пунктах 6 цих додаткових договорів також погодили, що підтвердженням фактичного курсу долара США є довідка банку. При застосуванні п. 5 додаткового договору продавець виставляє рахунок-фактуру, який покупець зобов'язаний оплатити протягом 1 банківського дня.

Таким чином, умови договору поставки №38 від 17.04.2014 та умови додаткових договорів до Договору містили детальні строки оплати отриманого відповідачем товару. Рахунки на оплату отримувалися відповідачем одночасно із підписання договору та додаткових договорів.

Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.02.2017 у справі №925/1064/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017, позов задоволено частково, стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Агросвіт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист" 21663,07 грн курсової різниці, 6831,71 грн пені, 19179,46 грн штраф 15%, 9920,79 грн 40% річних, 1482,05 грн 96% річних, 8194,74 грн інфляційних втрат та 1345,43 коп. судових витрат по сплаті судового збору. В решті позову, а саме в частині вимог про стягнення 85373,97 грн (курсової різниці) перерахунку вартості поставленого товару з урахуванням фактичного курсу долара США і 1730,92 грн судових витрат відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2017 у справі №925/1064/15 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 та рішення Господарського суду Черкаської області від 20.02.2017 в частині вирішення позовних вимог про стягнення 107037,04 грн (курсової різниці) перерахунку вартості поставленого товару з урахуванням фактичного курсу долара США та розподілу судових витрат, справа №925/1064/15 в цій частині передана на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду, в решті вимог постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 та рішення Господарського суду Черкаської області від 20.02.2017 залишено без змін. З постанови суду касаційної інстанції вбачається, що суди першої і апеляційної інстанцій правильно визначили предмет спору, вірно застосували норми законодавства при його вирішенні. При цьому, суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій, встановивши неналежне виконання СФГ "Агросвіт" зобов'язань за договором №38 від 17.03.2014 та додатковими договорами, а саме порушення ним строків оплати та, перевіривши розрахунок пені, штрафу, річних та інфляційних втрат, які були нараховані ТОВ "Агрохімічний захист" на суму заборгованості (без урахування курсової різниці) за період прострочення по кожній поставці, враховуючи умови укладених договорів, положення ст.ст. 549, 625 ЦК України, дійшли обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з СФГ "Агросвіт" 6831,71 грн пені, 19179,46 грн 15% штрафу, 9920,79 грн 40% річних, 1482,05 грн 96% річних, 8194,74 грн інфляційних втрат. Доводи СФГ "Агросвіт" щодо відсутності підстав для задоволення означених позовних вимог з посиланням на положення ст. 538, 612 ЦК України суд касаційної інстанції визнав необгрунтованими з огляду на положення ст. 692 ЦК України та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, зокрема щодо неналежного виконання СФГ "Агросвіт" зобов'язань за спірним договором, а також того, що нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат та річних було здійснено продавцем на суму боргу без урахування курсової різниці.

Зважаючи на викладене, колегія суддів касаційного суду прийшла до висновку, що оскаржувані судові рішення в частині позовних вимог про стягнення з СФГ "Агросвіт" 6831,71 грн пені, 19179,46 грн 15% штрафу, 9920,79 грн 40% річних, 1482,05 грн 96% річних, 8194,74 грн інфляційних втрат відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а тому підлягають залишенню без змін.

Разом з тим, колегія суддів суду касаційної інстанції, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права прийшла до висновку, що касаційна скарга ТОВ "Агрохімічний захист" та касаційна скарга СФГ "Агросвіт" підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції погодився, що місцевим і апеляційним господарськими судами встановлено, що на виконання умов договору №38 від 17.03.2014 та додаткових договорів до нього ТОВ "Агрохімічний захист" поставило СФГ "Агросвіт" наступний товар: за видатковою накладною №167 від 02.04.2014 позитив+ в кількості 1940 л на суму 154230,00 грн; видатковою накладною № 376 від 07.05.2014 ореол максі в кількості 280 л на суму 32401,60 грн; видатковою накладною №125 від 26.03.2014 дисулам в кількості 220 л на суму 26659,60 грн; видатковою накладною №297 від 22.04.2014 штеф-альфа-цип в кількості 90 л на суму 10112,04 грн; видатковою накладною №368 від 07.05.2014 штеф-альфа-цип в кількості 60 л на суму 6976,08 грн; видатковою накладною №650 від 11.08.2014 дикват в кількості 580 л на суму 36267,40 грн та тотал-К в кількості 1500 л на суму 101475,00 грн, всього на суму 165290,88 грн.

СФГ "Агросвіт" оплатило вартість отриманого товару із порушенням графіку та без урахування положень п. 1.2, 2.2 договору та додаткових договорів до договору №38, а саме оплата покупцем була проведена без здійснення перерахунку вартості товару з урахуванням фактичного курсу долара США на дату оплати відповідно до графіку за договором №38 та додатковими договорами до нього.

Предметом позову, що розглядався місцевим та апеляційним господарськими судами була матеріально-правова вимога ТОВ "Агрохімічний захист" до СФГ "Агросвіт" про стягнення 107 037,04 грн перерахунку вартості товару з врахуванням фактичного курсу долара США, 6831,71 грн пені, 19179,46 грн - 15% штрафу, 9920,79 грн - 40% річних, 1482,05 грн - 96% річних, 8194,74 грн інфляційних втрат.

Задовольняючи частково заявлені позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що сторонами за договором передбачено використання курсу долара не на момент фактичного грошового розрахунку чи виставлення рахунку, а на кінцеву дату, встановлену графіком у договорі №38 та додаткових договорах до нього.

Місцевим господарським судом встановлено, що комерційний курс купівлі-продажу готівкового долара США за гривні для всієї мережі АТ "Райффайзен Банк Аваль" (банк обслуговування продавця), станом на дати оплати за товар у 2014 році, визначених у договорі №38 та додаткових договорів до нього, а саме на:

- 28.03.2014 - курс купівлі становив 10,8000грн за 1 дол. США; курс продажу становив 11,4000 грн за 1 дол. США;

- 30.04.2014 - курс купівлі становив 10,9000грн за 1 дол. США; курс продажу становив 11,9000 грн за 1 дол. США;

- 08.05.2014 - курс купівлі становив 11,1000грн за 1 дол. США; курс продажу становив 12,1000 грн за 1 дол. США;

- 12.08.2014 - курс купівлі становив 12,6000грн за 1 дол. США; курс продажу становив 13,3000 грн за 1 дол. США;

- 25.09.2014 - курс купівлі становив 12,8000грн за 1 дол. США; курс продажу становив 13,0000 грн за 1 дол. США;

- 25.10.2014 - курс купівлі становив 12,8000грн за 1 дол. США; курс продажу становив 13,0400 грн за 1 дол. США.

Виходячи з курсу долара США станом на дату оплати, а також того, що

Пунктом 1.3 Договору №38 сторони визначили фактичний курс долара США в розмірі 10,6 грн. /долара США (USD).

Пунктом 2 додаткового договору №131/38 від 26.03.2014 до договору №38 сторони визначили фактичний курс долара США в розмірі 11,1грн. /долара США (USD).

Пунктом 2 додаткового договору №220/38 від 22.04.2014 до договору №38 сторони визначили фактичний курс долара США в розмірі 11,5грн. /долара США (USD).

Пунктом 2 додаткового договору №276/38 від 05.05.2014 до договору №38 сторони визначили фактичний курс долара США в розмірі 11,9грн. /долара США (USD).

Пунктом 2 додаткового договору №524/38 від 01.08.2014 до договору №38 сторони визначили фактичний курс долара США в розмірі 12,3грн. /долара США (USD),

застосувавши формулу, погодженою сторонами у договорі №38 та додаткових договорах до цього договору для визначення при остаточному розрахунку вартості товару з урахуванням курсу долара США S1=S0*A1/A0,

де:

SO - сума даного договору, яка повинна бути перерахована відповідно до графіку закріпленого в п.2.1 цього договору, S1 - сума у гривнях, що підлягає сплаті з урахуванням п.2.2 цього договору; А0 - вартість у гривнях одного долара США за фактичним курсом, що встановлений на дату укладення даного договору (додаткової угоди) згідно з п.1.3 договору, А1 - вартість у гривнях одного долара США за фактичним курсом, що встановлений на дату кінцевої оплати відповідно до графіку закріпленого в п.2.1 договору,

місцевим господарським судом зроблено розрахунок, з яким погодився суд апеляційної інстанції, суми курсової різниці (сума коригування вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей), а саме:

28.03.2014: 40644,79 х (11,40:10,6) = 43712,32 - 40644,79 = 3067,53

30.04.2014: 2022,41 х (11,90:11,5) = 2092,70 - 2022,41 = 70,34

08.05.2014: 2092,82 х (12,10:11,9) = 2127,99 - 2092,82 = 35,17

12.08.2014: 49587,26 х (12,45:12,3) = 50191,98 - 49587,26 = 604,72

25.09.2014: 115703,62 х (13,0:12,3) = 122288,37 - 115703,62 = 6584,75

25.10.2014: 152467,13 х (13,04:12,3) = 161639,95 - 152467,13 = 9172,81

25.10.2014: 22394,06 х (13,04:12,3) = 23741,34 - 22394,06 = 1347,28

25.10.2014: 4883,2 х (13,04:12,3) = 5176,98 - 4883,2 = 293,78

25.10.2014: 8089,63 х (13,04:12,3) = 8576,32 - 8089,63 = 486,69,

всього 21663, 07 грн.

Суди попередніх інстанцій встановивши, що СФГ "Агросвіт" було здійснено оплату вартості товару, отриманого за договорами №38 та додатковими договорами до нього без курсової різниці, здійснивши власний розрахунок суми курсової різниці (сума коригування вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей), дійшли висновку про часткове, а саме в розмірі 21 663,07 грн, задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача курсової різниці.

Такі висновки судів попередніх інстанцій, колегія суддів суду касаційної інстанції визнала передчасними з огляду на таке.

При здійсненні розрахунку суми курсової різниці, суди попередніх інстанцій не звернули уваги та не дали належної оцінки тій обставині, що товар, який поставлявся за договором №38 від 17.03.2014 на суму 40644,79 грн. із строком оплати не пізніше 20.03.2014 був оплачений покупцем 17.03.2014.

Судами попередніх інстанцій не було враховано, що відповідачем без порушення строків, а саме 05.08.2014 було здійснено оплату товару за додатковим договором №524/38 від 01.08.2014 на суму 49587,26 грн (строк оплати якого у договорі визначено 12.08.2014).

Крім того, колегія суддів звернула увагу на те, що суд апеляційної інстанції переглядаючи рішення місцевого господарського суду, зокрема в частині здійсненого судом розрахунку розміру курсової різниці (сума коригування вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей), належним чином не перевірив його правильність з огляду на заперечення СФГ "Агросвіт", наведених в апеляційній скарзі та правильності зазначення судом у здійсненому розрахунку показників, зокрема фактичного курсу долара США визначеного сторонами на дату укладення договору №38 та додаткових договорів до нього.

Також, розглядаючи позовні вимоги про стягнення з СФГ "Агросвіт" суми коригування вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей з урахуванням курсової різниці, судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки та не спростовано заперечення СФГ "Агросвіт" щодо того, що продавцем не виставлялись рахунки із визначення сум оплати з використанням розрахунку курсової різниці, у строки і порядку обумовлені договором та не можливість зміни ціни за рахунок курсової різниці після сплати покупцем остаточного платежу за відсутності у покупця обов'язку самостійно перераховувати вартість товару з урахуванням курсу долара США.

Враховуючи що, як місцевий господарський суд так і апеляційний господарський суд, при розгляді позовних вимог в частині стягнення з СФГ "Агросвіт" 107037,04 грн перерахунку вартості товару з урахуванням фактичного долара США неправильно застосували приписи ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи, колегія суддів прийшла до висновку про скасування судових рішень в частині вирішення спору про стягнення з СФГ "Агросвіт" 107037,04 грн перерахунку вартості товару з урахуванням фактичного долара США з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 20.02.2017 у справі №925/1064/15 в частині стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Агросвіт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист" 6831,71 грн пені, 19179,46 грн штраф 15%, 9920,79 грн 40% річних, 1482,05 грн 96% річних, 8194,74 грн інфляційних втрат набрало законної сили.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача до відповідача про стягнення 107037,04 грн (курсової різниці) перерахунку вартості поставленого товару з урахуванням фактичного курсу долара США, умови застосування якої погоджені сторонами у пунктах 2.1.-2.3. договору №38 від 17.03.2014.

Спірні правовідносини сторін виникли із укладених сторонами договору поставки №38 від 17.03.2014 та додаткових договорів до нього. Вимоги позивача та заперечення відповідача ґрунтуються на правах і обов'язках, що випливають із суті вказаного договору, за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусового виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зазначене також кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов 'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов 'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 8 лютого 2017 у справі N 6-1905цс16, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. ч. 1, 2 ст. 192 ЦК України). Про такі випадки йдеться у ст. ст. 193, 524 та 533 ЦК України, Законі України від 16 квітня 1991 року N 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність", Декреті Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Законі України від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане в гривнях. Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Якщо у договорі передбачено інший порядок, суду слід з'ясувати сутність такого визначення .

Позов обгрунтовано порушенням відповідачем договірних зобов'язань щодо повноти, порядку і строків розрахунків за поставлений товар. В обгрунтування позовних вимог, позивач посилався на доводи викладені у позовній заяві з урахуванням додатково поданих письмових пояснень, заяви про зменшення розміру позовних вимог, письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача, відзиві на касаційну скаргу відповідача, письмових поясненнях під час повторного розгляду справи, апеляційній і касаційній скаргах на рішення суду, запереченнях на апеляційну скаргу відповідача, а також в остаточних поясненнях під час нового розгляду справи. Крім того, 15.11.2017 представником позивача було подано остаточний розрахунок корегування вартості поставленого товару (курсової різниці) з урахуванням зауважень, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 22.08.2017 у даній справі. Відповідно до поданого розрахунку загальна сума курсової різниці складала 47086,75 грн.

Відповідач у запереченнях на позов посилався на доводи, викладені ним у відзиві на позов, додаткових поясненнях до нього, апеляційних і касаційних скаргах на судові рішення, а також в остаточних поясненнях під час нового розгляду справи. Крім того, відповідачем було подано заяву про зменшення розміру неустойки, а також власний контррозрахунок розміру курсової різниці, який складав 47551,33 грн і 46778,26 грн відповідно. За змістом остаточних доводів відповідача, позов задоволенню не підлягає, з огляду на норми ч.ч. 2, 3 ст. 632 ЦК України, правові висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 22.03.2017 №3-1403гс16, Вищого господарського суду України у постанові від 08.12.2015 №910/16404/15, умови договору поставки №38 від 17.03.2014 з додатковими договорами до нього. Зокрема, відповідач стверджував, що позивач виставив рахунки на сплату спірної курсової різниці, чим змінив ціну договору, після проведення відповідачем повного розрахунку за поставлений товар, тобто після його повного виконання, що суперечить вищенаведеним нормам Цивільного кодексу і правовим висновкам Верховного Суду України. Разом з тим, на відповідача не покладався обов'язок самостійно перераховувати вартість поставленого товару з урахуванням курсу долара США.

Як встановлено місцевим господарським судом, розділами 1, 2, 3, 7 укладеного договору поставки №38 від 17.03.2014 сторони погодили умови цього договору щодо предмету і ціни договору, порядку розрахунків, терміну й порядку поставки, інших умов.

Враховуючи вказані умови договору та додаткових договорів до нього, а також вказівки Вищого господарського суду України викладені в постанові від 22.08.2017 у даній справі, суд першої інстанції встановив, що СФГ "Агросвіт" оплатило вартість отриманого товару із порушенням графіку та без урахування положень п. 1.2, 2.2 договору та додаткових договорів до договору №38, а саме оплата покупцем була проведена без здійснення перерахунку вартості товару з урахуванням фактичного курсу долара США на дату оплати відповідно до графіку за договором №38 та додатковими договорами до нього. Разом з тим, суд касаційної інстанції зауважив, що суди попередніх інстанцій приймаючи рішення, не врахували таке:

товар, який поставлявся за договором №38 від 17.03.2014 на суму 40644,79 грн із строком оплати не пізніше 20.03.2014 був оплачений покупцем 17.03.2014;

відповідачем без порушення строків, а саме 05.08.2014 було здійснено оплату товару за додатковим договором №524/38 від 01.08.2014 на суму 49587,26 грн. (строк оплати якого у договорі визначено 12.08.2014);

правильність розрахунку розміру курсової різниці (сума коригування вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей) належним чином не перевірені з огляду на заперечення СФГ "Агросвіт", наведені в апеляційній скарзі та правильності зазначення судом у здійсненому розрахунку показників, зокрема фактичного курсу долара США, визначеного сторонами на дату укладення договору №38 та додаткових договорів до нього;

вирішуючи спір в частині стягнення суми коригування вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей з урахуванням курсової різниці, судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки та не спростовано заперечення СФГ "Агросвіт" щодо того, що продавцем не виставлялись рахунки із визначення сум оплати з використанням розрахунку курсової різниці, у строки і порядку обумовлені договором та не можливість зміни ціни за рахунок курсової різниці після сплати покупцем остаточного платежу за відсутності у покупця обов'язку самостійно перераховувати вартість товару з урахуванням курсу долара США.

Позивачем під час нового розгляду справи було надано суду виправлений розрахунок спірного розміру курсової різниці з урахуванням зауважень, викладених касаційним судом у постанові від 22.08.2017. Відповідач правильності вказаного розрахунку не спростовував.

За змістом ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599, ч.ч. 1-3 ст. 632 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до умов пунктів 1.2., 2.1., 2.2., 2.3. абз. 2, 7.1. договору №38 від 17.03.2014, вартість товару на дату укладення цього договору становила 203223,96 грн і може змінюватись в порядку, передбаченому п. 2.2., при цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до цього договору. Покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначену в п. 1.2. даного договору у строки: не пізніше 20.03.2014 - 40644,79 грн, не пізніше 25.10.2014 - 162579,17 грн, а разом 203223,96 грн. При остаточному розрахунку здійснюється перерахунок вартості товару з врахуванням фактичного курсу долара США на дату оплати відповідно до графіка, закріпленого в п. 2.1 за погодженою формулою. Підтвердженням фактичного курсу долара США є довідка банку. При застосуванні п. 2.2. цього договору продавець виставляє рахунок фактуру, який покупець зобов'язаний оплатити протягом 1 банківського дня, строк, протягом якого виставляється рахунок, сторонами не встановлено. Вартість вважається сплаченою повністю, коли остаточна оплата, розрахована в порядку, визначеному в п. 2.2., перерахована на розрахунковий рахунок продавця. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором.

Отже виконання договору №38 від 17.03.2014 та додаткових договорів до нього вважатиметься проведеним належним чином, а відповідно і зобов'язання сторін по ньому вважатимуться припиненими лише після сплати повної вартості товару з урахуванням передбаченої договором курсової різниці незалежно від строку (дати) виставлення продавцем рахунків із визначення сум оплати з використанням розрахунку курсової різниці. Відтак, заперечення відповідача щодо суперечності спірної вимоги позивача в цій частині нормам ч.ч. 2, 3 ст. 632 ЦК України, правовим висновкам Верховного Суду України, викладеним у постанові від 22.03.2017 №3-1403гс16, Вищого господарського суду України у постанові від 08.12.2015 №910/16404/15 суд визнає необґрунтованими і відхиляє.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд частково взяв до уваги заперечення відповідача щодо помилковості здійсненого позивачем перерахунку вартості поставленого товару з урахуванням фактичного курсу долара США (курсової різниці) у розмірі 107037,04 грн та визнав правильним розрахунок в розмірі 47086,75 грн.

На підставі вищенаведеного та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист" про стягнення курсової різниці підлягають задоволенню частково в розмірі 47086,75 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог та зазначає, що обставини, на які посилається скаржник, в розумінні статті 86 ГПК України, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 08.12.2017 у справі №925/1064/15, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, рішення Господарського суду Черкаської області від 08.12.2017 у справі №925/1064/15 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Згідно вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Агросвіт" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 08.12.2017 у справі №925/1064/15 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Черкаської області від 08.12.2017 у справі №925/1064/15.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1064/15.

Повний текст постанови складено та підписано 22.05.2018.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

Л.Г. Сітайло