Постанова

від 15.05.2018 по справі 2-393/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №2-393/12 Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є. О.

Категорія 47 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючої - судді Талько О.Б.,

суддів: Коломієць О.С., Григорусь Н.Й.,

за участю секретаря Кравчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому в м. Житомирі цивільну справу №2-393/12 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Тетерівської сільської ради, державного підприємства Житомирський військовий лісгосп МО України, треті особи: Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство Колос , квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомира, Міністерство оборони України, ОСОБА_3, про визнання незаконними рішення Тетеріської сільської ради та розпорядження голови Житомирської РДА, визнання частково недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою та витребування земельних ділянок, за зустрічним позовом державного підприємства Житомирський військовий лісгосп МО України до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, Житомирської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Тетерівської сільської ради, треті особи: Міністерство оборони України, квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомира, про визнання недійсними рішень виконавчого комітету Тетерівської сільської ради та державних актів на право власності на землю, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 22 березня 2017 року, постановлене під головуванням судді Грубіяна Є.О.,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 звернулись до суду з даним позовом, в якому зазначили, що на підставі рішення виконавчого комітету Тетерівської сільської ради Житомирського району від 15 травня 2000 року їм були виділені земельні ділянки, площею по 0,85 га кожному, призначені для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, розташовані в с. Тетерівка Житомирського району.

На підставі даного рішення 30 травня 2000 року вони отримали державні акти на право власності на вказані земельні ділянки.

Позивачі вказують, що в подальшому їм стало відомо про те, що рішенням Тетерівської сільської ради від 7 червня 2001 року скасоване рішення виконавчого комітету цієї ради від 15 травня 2000 року та згідно з розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації від 4 лютого 2005 року за №70 належні їм земельні ділянки були передані у постійне користування ДП Івано-Франківський ліспромкомбінат МО України.

На думку позивачів, зазначені рішення сільської ради та розпорядження голови райдержадміністрації не узгоджуються з вимогами законодавства та порушують їхні права.

Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 просили визнати незаконними рішення Тетерівської сільської ради від 7 червня 2001 року в частині скасування рішення виконавчого комітету від 15 травня 2000 року, а також розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації №70 від 4 лютого 2005 року та визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, площею 219,56 га, виданий 10 жовтня 2005 року ДП Івано-Франківський ліспромкомбінат МО України, в частині передачі належних їм трьох земельних ділянок, площею по 0,85 га кожна.

Окрім того, просили витребувати вказані земельні ділянки з незаконного володіння ДП Івано-Франківський ліспромкомбінат МО України.

Під час судового розгляду до участі у справі залучено правонаступника ОСОБА_6- ОСОБА_4 Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2010 року позов ОСОБА_4 залишено без розгляду.

Ухвалами суду до участі у справі в якості третіх осіб також залучено Житомирську обласну організацію Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства Колос АПК України, Міністерство оборони України, квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомира та ОСОБА_3

У зв'язку з реорганізацією ДП Івано-Франківський ліспромкомбінат до участі у справі залучено правонаступника - ДП Житомирський військовий лісгосп .

Під час розгляду справи ДП Житомирський військовий лісгосп звернулось до суду із зустрічним позовом про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 15 травня 2000 року в частині надання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 вказаних земельних ділянок, а також визнання недійсними державних актів на право власності на спірні земельні ділянки, виданих на ім'я останніх.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 22 березня 2017 року у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

В поданій до суду апеляційній скарзі ОСОБА_5 зазначає, що 14 вересня 2007 року придбала у ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,85 га, яка належала останньому на підставі державного акта на право приватної власності на землю, виданого згідно з рішенням виконавчого комітету Тетерівської сільської ради від 15 травня 2000 року.

Таким чином вона на законних підставах набула право власності на вказану земельну ділянку, проте суд першої інстанції не вирішив питання про залучення її до участі у справі, чим порушив її права. Окрім того, суд залишив поза увагою ту обставину, що на момент ухвалення рішення у даній справі власниками земельної ділянки, яка раніше належала ОСОБА_6, були ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4 Вказані особи також не були залучені до участі у справі.

ОСОБА_5 також зазначає, що, відмовивши у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд першої інстанції фактично визнав законними рішення сільської ради від 7 травня 2001 року та розпорядження голови райдержадміністрації від 4 лютого 2005 року, якими її, ОСОБА_1 та інших добросовісних набувачів без достатніх правових підстав позбавлено права власності на вказані земельні ділянки.

Окрім того, суд не надав належної правової оцінки тій обставині, що рішенням Житомирського районного суду від 17 лютого 2011 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора про визнання недійсними державних актів про право власності на землю, виданих на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2

З огляду на вищезазначене, ОСОБА_5 просила скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про , ухваливши в цій частині нове рішення, яким задовольнити дані позовні вимоги.

В судовому засіданні представник ОСОБА_5 підтримала апеляційну скаргу.

На думку ОСОБА_1 та ОСОБА_2, апеляційна скарга є обгрунтованою.

Представники ОСОБА_3 та КЕВ м. Житомира вважають апеляційну скаргу такою, що не підлягає до задоволення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.ч. 2,3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною;визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Тетерівської сільської ради від 15 травня 2000 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 30 травня 2000 року видані державні акти на право приватної власності на земельні ділянки, площею по 0,85 га кожному, розташовані в с. Тетерівка Житомирського району Житомирської області, призначені для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.

Однак в подальшому рішенням Тетерівської сільської ради від 7 травня 2001 року скасовано рішення виконавчого комітету вказаної ради від 15 травня 2000 року, на підставі якого позивачам були видані державні акти про право власності на землю.

Розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації №70 від 4 лютого 2005 року спірні земельні ділянки у складі земельної ділянки, площею 219,56 га, були передані у постійне користування ДП Івано-Франківський лісгосп МО України. 10 жовтня 2005 року вказаному державному підприємству виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, площею 219, 56 га, яка розташована на території Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Матеріали справи також свідчать, що ОСОБА_2 продав ОСОБА_5 належну йому земельну ділянку, площею 0,85 га, яка розташована в с. Тетерівка Житомирського району Житомирської області, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_10 14 вересня 2007 року.

На підставі даного договору 8 серпня 2008 року ОСОБА_5 виданий державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, серії ЯД №554163.

Отже, на час вирішення судом даного спору ОСОБА_2 не був власником зазначеної земельної ділянки та посилання у позовній заяві на ту обставину, що спірними рішенням Тетерівської сільської ради та розпорядженням голови Житомирської райдержадміністрації порушується його право власності на цю земельну ділянку, є безпідставним.

Відповідно до положень ч.1 ст.3 ЦПК України ( в редакції 2004 року) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Оскільки суду не надано доказів щодо порушення права власності ОСОБА_2, який після пред'явлення даного позову продав спірну земельну ділянку, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід скасувати та постановити в цій частині нове рішення,- про відмову у задоволенні позову з наведених вище правових підстав.

Оскаржуючи рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ОСОБА_5 посилалась на ту обставину, що суд не вирішив питання про залучення її до участі у справі.

Однак, зазначене не свідчить про наявність підстав для скасування рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову, оскільки ОСОБА_5 не скористалась наданим їй правом та не заявила самостійні вимоги щодо предмета спору.

Так, відповідно до правил ч.1 ст.34 ЦПК України ( в редакції 2004 року) треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов'язки позивача.

Отже, питання щодо вступу у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, залежить насамперед від волевиявлення цієї особи та не може бути вирішене за ініціативою суду.

Оскільки рішення суду в частині зустрічних позовних вимог не оскаржується, колегія суддів не надає правову оцінку тій обставині, що ОСОБА_5 не була залучена до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Враховуючи вищезазначене, рішення в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 слід залишити без змін.

В іншій частині рішення не оскаржується, отже не є предметом апеляційного розгляду.

Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,376,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 22 березня 2017 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення,- про відмову у задоволенні даних позовних вимог з інших правових підстав.

Рішення в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 21 травня 2018 року.

Головуюча Судді: