Постанова

від 12.03.2020 по справі 2-393/12

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 березня 2020 року

м. Київ

справа № 2-393/12

провадження № 61-39553св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: Житомирська районна державна адміністрація Житомирської області, головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, Тетерівська сільська рада Житомирського району Житомирської області, державне підприємство Житомирський військовий лісгосп Міністерства оборони України,

позивачі за зустрічним позовом: державне підприємство Житомирський військовий лісгосп Міністерства оборони України,

відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Житомирська районна державна адміністрація, головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, Тетерівська сільська рада Житомирського району Житомирської області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство Колос , квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомира, Міністерство оборони України, ОСОБА_4 ,

представник Міністерства оборони України - Буданов Олександр Павлович,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_5 ,

представник ОСОБА_1 , ОСОБА_5 - ОСОБА_6 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області, у складі судді Грубіяна Є. О., від 22 березня 2017 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області, у складі колегії суддів: Талько О. Б., Коломієць О. С., Григорусь Н. Й., від 15 травня 2018 року.

Короткий зміст позовних заяв та їх обґрунтування

У червні 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, державного підприємства Житомирський військовий лісгосп Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство Колос , квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомира, Міністерство оборони України, ОСОБА_4 , про визнання незаконними рішення та розпорядження, визнання частково недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та витребування земельних ділянок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 15 травня 2000 року їм були виділені земельні ділянки, площею по 0,85 га кожному, призначені для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, розташовані у с. Тетерівка Житомирського району Житомирської області. На підставі цього рішення 30 травня 2000 року вони отримали державні акти на право власності на вказані земельні ділянки. Позивачі вказують, що в подальшому їм стало відомо про те, що рішенням Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 07 червня 2001 року скасовано рішення виконавчого комітету цієї ради від 15 травня 2000 року та згідно з розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації від 04 лютого 2005 року № 70 належні їм земельні ділянки були передані у постійне користування ДП Івано-Франківський ліспромкомбінат Міністерства оборони України. На думку позивачів, зазначені рішення сільської ради та розпорядження голови райдержадміністрації не узгоджуються з вимогами законодавства та порушують їхні права.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачі просили суд визнати незаконними рішення Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 07 червня 2001 року у частині скасування рішення виконавчого комітету Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 15 травня 2000 року, а також розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 04 лютого

2005 року № 70 та визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, площею 219,56 га, виданий 10 жовтня 2005 року ДП Івано-Франківський ліспромкомбінат Міністерства оборони України, у частині передачі належних їм земельних ділянок, площею

по 0,85 га кожна. Крім того, просили витребувати вказані земельні ділянки з незаконного володіння ДП Івано-Франківський ліспромкомбінат Міністерства оборони України.

У липні 2013 року державне підприємство Житомирський військовий лісгосп Міністерства оборони України пред`явило зустрічний позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Житомирської районної державної адміністрації, головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Міністерство оборони України, квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомира, про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 15 травня 2000 року в частині надання

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 вказаних земельних ділянок, а також визнання недійсними державних актів на право власності на спірні земельні ділянки, виданих на ім`я останніх. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржене рішення виконавчого комітету сільської ради є незаконним, оскільки спірні земельні ділянки не перебували у межах сільської ради і їх передача не входила у компетенцію її виконавчого комітету. Поряд з цим, земельні ділянки були передані без зміни цільового призначення та з порушенням встановленої процедури.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області

від 22 березня 2017 рокуу позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сільська рада мала повноваження і обґрунтовано скасувала рішення виконавчого комітету сільської ради про передачу спірних земельних ділянок у власність позивачів, який не мав повноважень ухвалювати таке рішення. При прийнятті рішення про передачу даних земельних ділянок у власність позивачам за первісним позовом за рахунок земель військового містечка № 165 та Житомирської обласної організації Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства Колос АПК України було порушено процедуру як припинення права користування, так і процедуру вилучення земель зазначеними організаціями. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що відсутній предмет спору, оскільки рішення виконавчого комітету, яке скасовано сільською радою у встановленому законом порядку за протестом прокурора, є нечинним, отже не створює будь-яких юридичних наслідків. Зазначене встановлено рішенням Апеляційного суду Житомирської області суду від 02 липня

2012 року у справі № 2-65/11, яке набрало законної сили.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 15 травня

2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 22 березня

2017 року у частині відмови у позові ОСОБА_2 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено з інших правових підстав. Рішення місцевого суду у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на час вирішення спору ОСОБА_2 не був власником спірної земельної ділянки, тому його права оскарженим рішенням органу місцевого самоврядування не порушено.ОСОБА_5 не скористалась наданим їй правом та не заявила самостійні вимоги щодо предмета спору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 , ОСОБА_5 - ОСОБА_8 просить скасувати оскаржені судові рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій, розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не взяли до уваги, що сільська рада делегувала повноваження щодо передачі земельних ділянок виконавчому комітету, а виконавчий комітет Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, діючи у межах делегованих повноважень, прийняв рішення про надання земельних ділянок у користування й передачу їх у власність. Сільською радою видано державні акти на право власності на земельні ділянки. Заявник вважає, що рішення Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 07 червня 2001 року є протиправними, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були позбавлені права власності на земельні ділянки. Суди не залучили до участі осіб, прав та інтересів яких стосується спір у цій справі, не врахували правові позиції Верховного Суду України, не взяли до уваги обставини, встановлені судовим рішенням у іншій справі, зокрема щодо припинення права користування Зарічанським військовим лісництвом земельною ділянкою.

Судові рішення оскаржуються лише у частині вирішення первісних позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому касаційному перегляду не підлягають в силу вимог статті 400 ЦПК України.

Короткий зміст відзивів на касаційну скаргу

У відзивах на касаційну скаргу квартирно-експлуатаційний відділ

м. Житомирата Міністерство оборони України просять залишити касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_5 - ОСОБА_6 без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішеннями виконавчого комітету Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 15 травня 2000 року № 40 ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 у власність надано земельні ділянки, площею 0,85 га кожному, для індивідуального житлового будівництва та ведення особистого підсобного господарства, які знаходяться на хуторі Вила Житомирського району Житомирської області.

На підставі вказаного рішення виконавчого комітету 30 травня 2000 року на ім`я ОСОБА_7 та ОСОБА_2 головою Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області видано державні акти на право власності не землю.

На ім`я ОСОБА_1 30 травня 2000 року також видано держаний акт на земельну ділянку вказаної вище площі, однак такий акт містить відомості про його видачу на підставі рішення Тетерівської сільської ради

від 15 травня 2000 року.

Земельні ділянки згідно державних актів на право власності на земельні ділянки знаходяться у с. Тетерівка Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Рішеннями Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 07 червня 2001 року на підставі протестів прокурора Житомирського району Житомирської області відмінено рішення виконавчого комітету Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 15 травня 2000 року про надання позивачам спірних земельних ділянок, у зв`язку з порушенням земельного законодавства при їх вилученні, а також з огляду на відміну рішення сільської ради від 03 квітня 2000 року № 26 про вилучення земельної ділянки площею 4,8 га, що знаходиться на хуторі Вила Житомирського району Житомирської області.

10 жовтня 2005 року ДП Івано-Франківський ліспромкомбінат Міністерства оборони України на підставі розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 04 лютого 2005 року № 70 видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, площею 219,56 га, що знаходиться на території Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

25 лютого 2010 року голова Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області видав розпорядження № 177, яким припинив право ДП Житомирський військовий лісгосп (по добровільній відмові) на користування земельною ділянкою, площею 6,7 га, військового містечка

№ 165 на території Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області та відніс такий об`єкт нерухомості до земель запасу вказаної сільської ради для послідуючого перерозподілу та використання за цільовим призначенням (т.3, а.с. 214).

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області

від 17 лютого 2011 року у справі № 2-65/11 відмовлено у задоволенні позову Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі управління з контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області та її виконавчого комітету, про визнання недійсними державних актів на право власності на землю.

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 02 липня 2012 року у справі № 2-65/11 змінено рішення суду першої інстанції. Виключено з його мотивувальної частини вказівку про те, що рішення виконавчого комітету Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 15 травня 2000 року № 40 Про передачу земельних ділянок у приватну власність , яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 безоплатно передано земельні ділянки, площею по 0,85 га кожному, що розташовані на території с. Тетерівка Житомирського району Житомирської області, є чинним

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 листопада 2012 року рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 17 лютого 2011 року та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 02 липня 2012 року залишено без змін.

У відповідь на запит представника Міністерства оборони України 25 лютого 2013 року управлінням Держземагентства у Житомирському районі повідомлено, що рішення про призначення комісії для прийому-передачі земельної ділянки, площею 6,7 га, військового містечка № 165 на території Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області до земель запасу в управлінні відсутнє.

За інформацією Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 27 лютого 2013 року рішення стосовно надання в постійне землекористування частин земельних ділянок військового містечка № 165 сільською радою не приймалось.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини третьої статті 6 Земельного кодексу України,

1990 року,у редакції, чинній на час передачі позивачам за первісним позовом земельних ділянок у власність, передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безоплатно.

Безоплатно земельні ділянки передавались у власність громадян, зокрема для будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), у тому числі земельні ділянки, що були раніше надані у встановленому порядку громадянам для цієї мети, у межах граничного розміру, визначеного статтею 67 цього Кодексу (частини четверта

статті 6 ЗК України, 1990 року).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЗК України, 1990 року, повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Відповідно до статей 22, 23 ЗК України, 1990року, виникнення права власності на землю або права користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів.

Згідно положень статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно положень статті 57 ЦПК України, 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявністьабо відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Аналогічні положення містять статті 76, 81 ЦПК України, чинного на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , оскільки позивачами не доведено порушення їхніх прав оскарженими рішенням органу місцевого самоврядування та місцевої державної адміністрації.

Державні акти на право власності позивачів на спірні земельні ділянки (які є документами, що посвідчують право власності ) є чинними та у встановленому законом порядку недійсними не визнані.

25 лютого 2010 року голова Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області видав розпорядження № 177, яким припинив право ДП Житомирський військовий лісгосп (по добровільній відмові) на користування земельною ділянкою, площею 6,7 га, військового містечка

№ 165 на території Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області та відніс такий об`єкт нерухомості до земель запасу вказаної сільської ради.

Позивач за зустрічним позовомсудові рішення не оскаржував.

За змістом частини третьої статті 61 ЦПК України, 2004 року, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Аналогічні положення містить частина четверта статті 82 ЦПК України.

Під час розгляду справи № 2-65/11 суди, відмовляючи прокурору у задоволенні позову про визнання державних актів, виданих на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , недійсними, встановили, що прокурором не надано доказів на підтвердження того, що при передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були порушені норми чинного законодавства. Відповідачі використали своє право на отримання земельних ділянок у власність.

Встановлені судами обставини засвідчують, що документи, які посвідчують їх права позивачів за первісним позовом на земельні ділянки є чинними, а права землевласників відповідачами не порушуються.

Суд касаційної інстанції в силу вимог статті 400 ЦПК України позбавлений можливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, не спростовують правильних висновків судів по суті спору.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_5 - ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 22 березня 2017 року у нескасованій за результатами апеляційного перегляду частині та постанову Апеляційного суду Житомирської області

від 15 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович