Рішення

від 15.05.2018 по справі 629/1853/16

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/1853/16

Номер провадження 2/629/18/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А, за участю секретарів Білик В.Ю., Торенко Ю.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 селищної ради міста Лозова Харківської області, третьої особи Управління Держгеокадастру у Лозівському районі Харківської області про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на землю, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, який є спадкоємцем після смерті первісного відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_3 селищної ради міста Лозова Харківської області, третьої особи: Управління Держгеокадастру у Лозівському районі Харківської області про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на землю посилаються на те, що він на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 22.12.2007 року придбав у ОСОБА_5 у власність житловий будинок з прибудовами, розташований за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Молодіжна, буд.56, літ. А-1 , розташований на земельній ділянці, площа якої не обміряна. При цьому будинку є такі надвірні будівлі: сараї літ. В,Д , погріб літ. П , вбиральня літ. Г , огорожа літ. №1 , літня кухня літ. Б . 07.02.2008 року він зареєстрував право власності на вказаний житловий будинок з надвірними будівлями. У технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок за вказаною адресою, серед затверджених додатків до технічного паспорту план земельної ділянки не значиться, хоча повинен бути. Згідно рішення виконкому ОСОБА_3 селищної ОСОБА_6 депутатів трудящих №9 від 28.05.1964р. забудовнику ОСОБА_7, першому господарю даного будинку було відведено земельну ділянку шириною від ділянки по вул.Молодіжна,54 - 25 м, по вул.Молодіжна,58 - 25м. На сьогоднішній час відсутнє рішення ОСОБА_3 селищної ради, яке б скасувало дію рішення виконкому ОСОБА_3 селищної ОСОБА_6 депутатів трудящих №9 від 28.05.1964р. Також немає жодної підстави для припинення його права власності земельною ділянкою у розмірах визначених спочатку, тобто у 1964 році першому власнику житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами. Восени 2015 року він вирішив поставити паркан на межі своєї земельної ділянки та суміжної земельної ділянки по вулиці Шевченко,55, смт.Панютине м.Лозова, Харківської області. Під час вимірювання земельної ділянки до нього підійшов чоловік відповідача та повідомив, що відповідач приватизувала земельну ділянку по вул.Шевченко,55, смт.Панютине, м.Лозова, Харківської області, до того ж з розмови він зрозумів, що вона при цьому прихопила декілька метрів його земельної ділянки, на яку він має право користування, придбавши житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Він звернувся з заявою до селищної ради і попросив створити земельну комісію по обміру його земельної ділянки з будівлями по вулиці Молодіжна,56, так як при купівлі будинку, обмір земельної ділянки не проводився. Так, 10 листопада 2015 року комісією було проведено обстеження та замір земельної ділянки та встановлено, що фактична ширина земельної ділянки від ділянки по вул.Молодіжна,54 становить 21,40 м, замість тієї, що зазначена в плані (25 м), складеному Лозівським МБТІ від 20.07.1969 року. В той же час ширина вищевказаної земельної ділянки від суміжної ділянки по вул.Молодіжна,58 становить 18,40 м, замість зазначеної в плані (25 м), складеному Лозівським МБТІ 20.07.1969 року. Також, йому стало відомо, що для приватизації своєї земельної ділянки відповідач погоджувала межі земельної ділянки по вул.Шевченка,55 смт.Панютине м.Лозова, Харківської області за актом встановлення та погодження меж земельної ділянки від 05 липня 2010р. у графі представник власника або користувача суміжної земельної ділянки від В до Г земельна ділянка по вул.Молодіжна,56 розписалася замість нього без будь-яких повноважень представляти його права та законні інтереси, без будь якого попередження про погодження меж - квартальна комітету №3 ОСОБА_8 Тобто, під час погодження меж земельної ділянки по вул.Шевченка,55 смт.Панютине, м.Лозова, Харківської області, відповідач належним чином не погодила межі з ним внаслідок чого незаконно без будь-яких підстав зменшено розмір його земельної ділянки по вул.Молодіжна,54, смт.Панютине до 21,40 м, замість 25 м, по вул.Молодіжна,58 до 18,40 м, замість - 25 м. З'ясувавши, що його право користування земельною ділянкою порушено він через свого представника звертався до державних органів та їх посадових осіб з поновленням його порушених прав, однак йому було рекомендовано звернутися за захистом своїх прав та інтересів до суду. Також повідомлено, що ОСОБА_4 отримала право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по вул.Шевченка,55 смт.Панютине м.Лозова, Харківської області на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯК №173923, виданий 22.03.2012 року, кадастровий номер земельної ділянки 6311045400:05:012:0059. В зв'язку з вищевикладеним позивач змушений звертатися до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним рішення ОСОБА_3 селищної ради міста Лозова Харківської області від 29 вересня 2010 року №729 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ; визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на землю серія ЯК №173923, виданий 22.03.2012 року ОСОБА_4, кадастровий номер земельної ділянки 6311045400:05:012:0059; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6311045400:05:012:0059, розташованої за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Шевченка,55, яка зареєстрована за ОСОБА_4 в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представники адвокат ОСОБА_9 та ОСОБА_10 позовні вимоги підтримали та прохали їх задовольнити в повному обсязі. Представник позивача ОСОБА_10 зазначила, що будинок за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Молодіжна,56 придбали згідно договору - купівлі продажу від 22.12.2007 року у ОСОБА_5, при цьому площа земельної ділянки на якій він розташований була необмірена. Даний будинок належав ОСОБА_5 відповідно до рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області 18.10.2007 року. Яка зараз загальна площа земельної ділянки їй не відомо, зазначила, що представником селищної ради був здійснений обмір земельної ділянки та встановлено, що ліва сторона земельної ділянки становить 25 м, права - 25 м та ширина - 25 м. Також пояснила, що погодження меж земельної ділянки по вул.Шевченка,55 смт.Панютине, м.Лозова, Харківської області 05.07.2010 року відбулося без їхнього відома, за підписом квартальної, що призвело, на її думку, до зменшення розміру їхньої земельної ділянки.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, пояснив, що в 1990 році його сім'я придбала дачу за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Шевченка,55. На час купівлі земельна ділянка була огороджена парканом, який з того часу і ніхто не переміщав. На земельній ділянці вирощували городню. На час придбання земельна ділянка знаходилася у занедбаному стані, на ній зростали бур'яни та чотири великих тополі, які вони викорчовували самостійно, зараз земельна ділянка оформлена належним чином з присвоєнням кадастрового номеру, власником земельної ділянки є саме він, відповідно до свідоцтва про право на спадщину.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 селищної ради міста Лозова, Харківської області ОСОБА_11 позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, зазначив, що земельна ділянка, площею 0,1649 кв.м була надана ОСОБА_4 на підставі рішення ОСОБА_3 селищної ради №668 від 18.05.2010 року. Обміри земельної ділянки проводилися в межах її подвір'я за документами Радянських часів та видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку. На час видачі державного акту, будинок ОСОБА_1 стояв порожнім, земельна ділянка ОСОБА_1 і сьогодні не приватизована та перебуває у комунальній власності ОСОБА_3 селищної ради. Також представник зазначив, що в документах загальна площа земельної ділянки могла бути вказана більшою, а фактично є меншою, але про це зазначалося в документах, оскільки земельні ділянки перед розподілом в той час ніхто не вимірював. На сьогоднішній день фактична площа земельної ділянки за адресою вул.Молодіжна,56, смт.Панютине, м.Лозова, Харківської області за фактичним використанням становить 710,6 кв.м.

В судове засідання представник третьої особи Управління Держгеокадастру у Лозівському районі Харківської області Головного управління Держгеокадастру у Харківської області не з'явився, в листі, наданому до суду зазначив, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 року №581 Про реформування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру , наказу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 07.11.2016 року №291 Про ліквідацію територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру , наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 10.11.2016 року №1 Про ліквідацію територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру , наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 14.02.2017 року №37 Про питання діяльності Головного управління Держгеокадастру у Харківській області вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру і Державного агентства земельних ресурсів, в зв'язку з чим Управління Держгеокадастру у Лозівському районі Харківської області припинено як юридичну особу 18.08.2017 року. Головне управління Держгеокадастру у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру у Харківській області. З метою ухвалення судового рішення по даній справі відповідно до вимог законодавства України, прохав врахувати вищевказану інформацію (а.с.228).

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Статтями 1,2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.15,16 ЦК України, ст.4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Згідно ст.152 ч.3,3 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Матеріалами справи встановлено, 22.12.2007 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_5 житловий будинок з прибудовами, розташований за адресою: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Молодіжна, буд.56, літ. А-1 , розташований на земельній ділянці, площа якої не обміряна, що підтверджується копією договору купівлі - продажу посвідченого приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_12., 22.12.2007 року, зареєстровано в реєстрі за №7154. Право власності на даний будинок в Лозівському БТІ зареєстровано 07.02.2008 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно(а.с.17-18,19,20).

Вказаний будинок належав ОСОБА_5 на праві приватної власності та був отриманий нею на підставі рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18.10.2007 року, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 20.12.2007 року, реєстраційний номер 21523156, номер запису 436 в книзі 3.

Згідно даного рішення судом було вирішено узаконити самочинно побудовані нежитлові будівлі, а саме: літню кухню, сіни, два господарчих сараї, які знаходяться на території домоволодіння, яке розташоване за адресою: смт.Панютине, м.Лозова, Харківської області, вул.Молодіжна, буд.56 та проведену перебудову кімнати 1-4 в кухню, чим зменшилася житлова площа на 7,10 кв.м. Визнати за ОСОБА_5 право власності на домоволодіння, розташоване за адресою: смт.Панютине, м.Лозова, Харківської області, вул.Молодіжна, буд.56 з самочинно побудованими нежитловими будівлями, а саме: літнею кухнею, сінями, двома господарчими сараями та проведеною перебудовою кімнати 1-4 в кухню, чим зменшено житлову площу на 7,10 кв.м в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_13, який помер 28.11.1978 року та після смерті ОСОБА_14, яка померла 07.01.2007 року (а.с.132-134).

Як вбачається із матеріалів цивільної справи №2-1542 від 26.06.2007 року про визнання права власності на домоволодіння яке розташоване за адресою: смт.Панютине м.Лозова, вул.Молодіжна,56 за ОСОБА_5 підставою для ухвалення вищевказаного рішення стали наступні документи: договір купівлі - продажу від 04.06.1970 року відповідно до якого ОСОБА_15 продала ОСОБА_13 належний їй будинок на 3 кімнати, 1 кухню, житловою площею 37,91 кв.м з надвірними будовами, що знаходяться в сел.Панютине, Лозівського району, по вул.Молодіжна,56, та розташований на земельній ділянці площею 875 кв.м (а.с.18 справа №2-1542 від 26.06.2007 року); технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: смт.Панютине, Лозівського району, Харківської області, вул.Молодіжна,56, складений 24.05.1988 року на ім'я ОСОБА_13, де на аркуші з планом земельної ділянки, а саме у відомостях експлікація земельної ділянки зазначено, що загальна площа земельної ділянки по документам (відповідно нормі) становить 875 кв.м, фактично (за фактичним використанням) 710,6 кв.м.(а.с.24 справа №2-1542 від 26.06.2007 року); технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: Харківська область, м.Лозова смт.Панютине, вул.Молодіжна,56, виготовлений станом на 17.09.2007 року, в якому зазначено, що земельна ділянка не обміряна (а.с.56 справа №2-1542 від 26.06.2007 року); висновок про можливість подальшої експлуатації самочинно збудованих сіней, літньої кухні, 2-х господарчих сараїв, реконструкції житлового будинку на земельній ділянці №56 по вул.Молодіжній в м.Лозова смт.Панютине, наданий КП Архітектурне бюро м.Лозова , виконаний КП Архітектурне бюро м.Лозова від 15.10.2007 року, в якому на ескізі зазначені розміри земельної ділянки, а саме 21,6 мх32,9 м та 21,6 мх32,95 м відповідно, що за розрахунком суду становить приблизну площу710-711 кв.м (а.с.60 справа №2-1542 від 26.06.2007 року).

Вказане рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача ОСОБА_10 посилається на те, що під час погодження меж земельної ділянки по вул.Шевченка,55 смт.Панютине м.Лозова, Харківської області ОСОБА_4 належним чином не погодила межі з ОСОБА_1, який є землекористувачем земельної ділянки по вул.Молодіжна,56 смт.Панютине м.Лозова, Харківської області, внаслідок чого незаконно без будь-яких підстав зменшено розмір його земельної ділянки.

Однак з такими доводами представника позивача ОСОБА_10 суд не може погодитися, оскільки як вбачається із копії плану садибної ділянки за адресою: вул.Молодіжна,56 смт.Панютине м.Лозова, Харківської області, який був наданий позивачем на підтвердження своїх доводів загальна (фактична) площа земельної ділянки становить 710,6 кв.м (а.с.25), як зазначено в документах, на підставі яких за ОСОБА_5 було визнано право власності та в подальшому за позивачем відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку. Аналогічна площа даної земельної ділянки також вказана в документах інвентарної справи за №45 на домоволодіння за адресою: вул.Молодіжна,56 смт.Панютине м.Лозова, Харківської області, яка була витребувана судом за клопотанням представника позивача, а саме в плані садибної ділянки по вул.Молодіжна,56, зазначено, що загальна (фактична) площа земельної ділянки становить 710,6 кв.м; журналі зовнішніх обмірів даного домоволодіння, виконаний техніком інвентаризатором 17.09.2007 року також зазначена загальна площа земельної ділянки 710,6 кв.м.

Отже, позивачем та його представниками не надано суду жодних доказів, що розмір земельної ділянки не відповідає зазначеному в технічних паспортах попередніх власників та матеріалам інвентарної справи від 14.09.1966 року, за адресою: смт.Панютине, вул.Молодіжна, №56, що саме за рахунок земельної ділянки відповідача було зменшено розмір земельної ділянки ОСОБА_1

Крім того, на скільки саме зменшилась площа земельної ділянки представник позивача ОСОБА_10 пояснити не змогла, так само не змогла пояснити, якою саме є фактична площа земельної ділянки за адресою: вул.Молодіжна,56 смт.Панютине м.Лозова, Харківської області на сьогоднішній день.

З дослідженого в судовому засіданні акті обстеження земельної ділянки по вул.Молодіжна,56, смт.Панютине м.Лозова, Харківської області від 10.11.2015 року зазначено, що комісією ОСОБА_3 селищної ради рекомендовано ОСОБА_1 - власнику домоволодіння №56 по вул.Молодіжна, смт.Панютине м.Лозова, Харківської області виготовити кадастровий план на відповідну земельну ділянку для визначення фактичної площі земельної ділянки (а.с.27).

Відповідно до вимог ст.116 ч.1 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до вимог ст.118 ч.6 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_6 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_6 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ст.122 Земельного Кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до ст.81 Земельного Кодексу України, (в редакції, яка була чинною на час видачі спірного державного акту) право власності на землю виникає на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно - правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, щ обули раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки( паю).

Згідно ст.125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчуються державним актом( стаття 126 Земельного Кодексу України).

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Рішенням №729 ОСОБА_3 селищної ради міста Лозова Харківської області від 29.09.2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1649 га по вул.Шевченка,55 смт.Панютине м.Лозова, Харківської області для ведення особистого селянського господарства, зі зміною категорії житлової та громадської забудови на землі сільськогосподарського призначення (а.с.43).

19.03.2012 року на підставі вказано рішення ОСОБА_4 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1649 га, у межах згідно з планом з кадастровим номером 6311045400:05:012:0059, яка розташована заадресою: Харківська область, м.Лозова смт.Панютине, вул.Шевченка,55 для ведення особистого селянського господарства (а.с.118).

Згідно акту про встановлення та погодження меж земельної ділянки від 05.07.2010 року межі земельної ділянки по вул.Шевченка,55 смт.Панютине м.Лозова, Харківської області погоджені з власниками або користувачами суміжних земельних ділянок, в тому числі зазначено, що квартальною квартала №3 ОСОБА_16 погоджені межі земельної ділянки по вул. Молодіжна,56 (а.с.32).

Судом встановлено, що наявність підпису на акті про погодження меж земельної ділянки, що виконаний не позивачем, а іншою особою, не свідчить про його підробку з боку відповідача.

Також судом була оглянута інвентарна справа №750 на домоволодіння по вул.Шевченка,55 смт.Панютине, з якої вбачається, що власником житлового будинку за адресою: смт.Панютине вул.Шевченка,55 була ОСОБА_17, відповідно до договору купівлі-продажу від 14.06.1990 року. Перший зовнішній обмір вказаного домоволодіння був проведений 12.09.1989 року, де в журналі зовнішніх обмірів зазначено, що загальна площа земельної ділянки становить 1658,80 кв.м. В генеральному плані на садибну ділянку №55 по вул.Шевченка, сел.Панютине, Харківської області станом на 12.09.1989 року зазначено, що зареєстрована площа земельної ділянки становить 1273,5 кв.м, з зазначенням в примітках, в тому числі надлишок 385,30 кв.м. Аналогічна площа земельної ділянки також зазначена в довідках щодо характеристики житлового будинку (домоволодіння), наданих Лозівським бюро технічної інвентаризації.

Як пояснив представник ОСОБА_3 селищної ради на підставі вказаних документів був проведений обмір земельної ділянки ОСОБА_2

05.10.2016 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Лозівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 06.10.2016 року (а.с.143).

Із копії спадкової справи, заведеної до майна ОСОБА_4, померлої 05.10.2016 року, вбачається, що спадкоємцем майна померлої є її син ОСОБА_2 (а.с.200-220).

Відповідно до вимог ст.321 ч.1 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до вимог ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

При розгляді даної справи суд застосовує правову позицію висловлену ОСОБА_6 Судом України в постанові у справі № 6-319цс15 від 1 липня 2015 року, судам підсудні справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Також суд враховує роз'яснення, які містяться в п.18 підпункту г та пункті 18-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 N2 Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 Земельного Кодексу України до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після 31 грудня 2001 р. в таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до статті 120 ЗК 2001 року на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладених відповідно відчужувачем або набувачем. До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 р., згідно зі статтею 377 ЦК України, а з часу внесення змін до статті 120 ЗК Законом України від 27 квітня 2007 року №997-V - і згідно зі статтею 120 Земельного Кодексу, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування. При вирішенні вимог про визначення розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, право власності на які при їх відчуженні перейшло до набувача без визначення в договорі права на земельну ділянку, суд має з'ясовувати, зокрема, чому це питання не було визначено в договорі, можливість укладення між відчужувачем і набувачем додатку до цього договору щодо права набувача на земельну ділянку та чи не свідчить реальна можливість використання всієї земельної ділянки за цільовим призначенням саме про той розмір земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, який існував до їх відчуження. Розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо.

ОСОБА_6 Судом України 08.06.2011року (у справі про визнання недійсним державного акту на право власності на землю) зазначено, що державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт.

Ні позивач, ні його представники не надали суду жодних доказів, які б доводили, що рішення ОСОБА_3 селищної ради на підставі якого було видано ОСОБА_4 державний акт на земельну ділянку було прийнято з порушенням чинного законодавства, в зв'язку з чим виданий державний акт підлягав скасуванню.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому судом, під час розгляду справи були створені всі необхідні умови для забезпечення здійснення позивачем та відповідачем наданих законом прав для всебічного та повного дослідження обставин справи, у порядку ч.3 ст.12 ЦПК України було роз'яснено права та обов'язки, положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, позивач та відповідач попереджалися про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і відповідне право на забезпечення доказів.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, які встановлені ст.ст.12,13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень, саме сторона визначає коло доказів, які вона надає суду.

Зазначеними правами позивач не скористався.

Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися позивач та його представники, як на підставу своїх вимог, а відповідачі, як на підставу своїх заперечень, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.12,13,81,258,259,263-265,354 ЦПК України, -

вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 селищної ради міста Лозова Харківської області, третьої особи Управління Держгеокадастру у Лозівському районі Харківської області про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на землю - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 21.05.2018 року.

Позивач: ОСОБА_1, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1;

Відповідачі: ОСОБА_2, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2;

ОСОБА_3 селищна рада м.Лозова Харківської області, юридична адреса: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Заводська, буд.11, код ЄДРПОУ 04399795;

Третя особа: Управління Держгеокадастру у Лозівському районі Харківської області Головного управління Держгеокадастру у Харківської області юридична адреса: м.Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, під'їзд 1, поверх 6-7, код ЄДРПОУ 39792822.

Суддя О.А.Ткаченко