Ухвала

від 21.05.2018 по справі 914/3121/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.05.2018 р.                                                             Справа№ 914/3121/16

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії державного виконавця Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у справі № 914/3121/16:

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ

до відповідача: Будинкоуправління №1 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, м. Яворів, Львівської області

суб'єкт оскарження: Головний державний виконавець Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Яворів, Львівської області

про: стягнення 115 025,02 грн.

Суддя Пазичев В.М.

При секретарі Вашкевич Н. І.

Представники:

від скаржника (позивач): не з'явився;

від боржника (відповідач): не з'явився;

від суб'єкта оскарження: не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” заявлено позов до Будинкоуправління №1 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення заборгованості за договором №2105/15-БО-21 купівлі-продажу природного газу від 27.11.2014 р. в розмірі 115 025,02 грн., з них: 55 772,68 грн. - пені, 3200,71 грн. - 3% річних та 56051,63 грн. - інфляційних втрат.

02.02.2017 р. Господарським судом Львівської області прийняте рішення, відповідно до якого вирішено позовні вимоги – задоволити частково. Стягнути з Будинкоуправління №1 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району (81000, Львівська область, м.Яворів, вул.Івана-Хрестителя, 53; ідентифікаційний код 24298033) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) 54767,26 грн. пені, 3123,95 грн. - 3% річних, 6300,77 грн. - втрат від інфляції та 962,88 грн. судового збору.

24.04.2017 року постановою Львівського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Львівської області від 02.02.2017 року у справі № 914/3121/16 - залишено без змін, апеляційну скаргу Будинкоуправління №1 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, м.Яворів, Львівської області № 58 від 13.02.2017 року – без задоволення.

13.05.2017 р. Господарським судом Львівської області видано наказ на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02 лютого 2017 року.

10.05.2018 р. за вх. № 1257/18 на адресу Господарського суду Львівської області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення та дії головного державного виконавця Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області по справі № 914/3121/16 за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Будинкоуправління №1 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення 115 025,02 грн.

11.05.2018 року ухвалою Господарського суду Львівської області скарга Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення та дії головного державного виконавця Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області по справі № 914/3121/16 прийнята та призначена до розгляду на 21.05.2018 р.

Скаржник вимог ухвали суду від 11.05.2018 р. не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення, наявне в матеріалах справи.

Боржник вимог ухвали суду від 11.05.2018 р. не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення, наявне в матеріалах справи.

Суб'єкт оскарження вимог ухвали суду від 11.05.2018 р. не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення, наявне в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позиція кожної з сторін, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

У скарзі, скаржник зазначає, що на адресу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Далі - Стягувач) 04.02.2018 р. надійшла постанова від 04.04.2018 р. № 55842245, що винесена головним державним виконавцем Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про зупинення вчинення виконавчих дій у цьому виконавчому провадженні на підставі п. 10 ст. 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404)

Позивач не може погодитись із даною постановою і вважає, що вона винесена із порушенням норм матеріального права, а саме Закону № 1404, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Згідно наказу від 13.05.2017 р. № 914/3121/16, на підставі якого було відкрито виконавче провадження ВП № 55842245, з Боржника стягується крім пені, інфляційних та 3% річних, судовий збір у розмірі - 923,88 грн.

Заявник звертає увагу, що Закон 1730 не врегульовує стягнення судового збору, а ч. 4. ст. 34 Закону № 1404 не передбачає зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення судового збору.

Згідно з п. 9.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби. У ув'язку з цим відповідна скарга не підлягає оплаті судовим збором.

У скарзі скаржник просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 55842245 в частині стягнення судового збору, згідно наказу від 13.05.2017 р. № 914/3121/16. Зобов'язати державного виконавця Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області усунути порушення щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 55842245, в частині стягнення судового збору згідно наказу від 09.11.2017 р. № 914/3121/16.

У разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

При цьому абз. 2 ч. 3 ст.74 Закону № 1404 передбачено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

При прийнятті ухвали суд виходив з наступного:

Частиною 2 ст.123 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Законом України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання рішення, що підлягають примусовому виконанню, - не передбачено.

Статтями 6, 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, в тому числі виконавчої, їх посадові особи зобов'язані діяти в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Питання, пов'язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів врегульовано, зокрема Законом № 1404.

Так, п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону № 1404 передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об'єктивності.

Положеннями ст. 18 Закону № 1404 визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону № 1404, підставами для зупинення вчинення виконавчих дій є включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 р. №1730-VIII (далі - Закон №1730), з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем).

В свою чергу, в ч. 4. ст. 34 Закону № 1404 зазначено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуриюваної (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Згідно наказу від 13.05.2017 р. № 914/3121/16, на підставі якого було відкрито виконавче провадження ВП № 55842245, з Боржника стягується крім пені, інфляційних та 3% річних, судовий збір у розмірі - 923,88 грн.

Отже, Закон 1730 не врегульовує стягнення судового збору, а ч. 4. ст. 34 Закону № 1404 не передбачає зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення судового збору.

Крім цього, згідно з ст. 345 ГПК України - про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Частиною 1 ст. 13 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження” рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 341 ГПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав.

Постанова про зупинення вчинення виконавчих дій надійшла на адресу Компанії 19.04.2018 р., про що свідчить вхідний штамп компанії № 4182/12-І8.

Таким чином, строк на оскарження постанови від 04.02.2018 р. ВП № 55842245 не порушено, оскільки крайньою датою подачі скарги був вихідний день.

Статтею 343 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

При цьому абз. 2 ч. 3 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

З огляду на викладене суд вважає за можливе задоволити скаргу від 10.05.2018 р. за вх. № 1257/18 Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення та дії головного державного виконавця Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області по справі № 914/3121/16.

Керуючись ст.ст. 18, 42, 74 Закону України “Про виконавче провадження”, ст.ст. 234, 339, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу від 10.05.2018 р. за вх. № 1257/18 Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення та дії головного державного виконавця Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області по справі № 914/3121/16 - задоволити.

2. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 55842245 в частині стягнення судового збору згідно наказу від 13.05.2017 р. № 914/3121/16.

3. Зобов'язати державного виконавця Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області усунути порушення щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 55842245 в частині стягнення судового збору згідно наказу від 09.11.2017 р. № 914/3121/16.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Суддя                                                                                 Пазичев В.М.