Постанова

від 24.05.2018 по справі 642/6323/15-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

24 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 642/6323/15-к

Номер провадження в апеляційному суді 11-сс/790/1389/17

Провадження № 51 590 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

особи, яка подала касаційну скаргу, ОСОБА_6 ,

розглянув в судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 17 серпня 2017 року.

Обставини справи та зміст оскарженого судового рішення

В травні 2017 року представник ТОВ «ВОСТОК СПХ» - ОСОБА_7 в порядку ст.ст. 169, 303, 306, 307 КПК України звернувся до слідчого судді Ленінського районного суду міста Харкова із клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна та визнання незаконною бездіяльність слідчого Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області щодо неповернення тимчасово вилученого майна в ході проведеного 06 серпня 2015 року обшуку нежитлових приміщень по вулиці Сіриківській, 1 в м. Харків.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 15 травня 2017 року вказане клопотання було задоволено, визнано незаконною бездіяльність слідчого Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_8 щодо неповернення тимчасово вилученого в ході проведення 06.08.2015 обшуку у нежитлових приміщеннях по АДРЕСА_1 майна. Цією ж ухвалою зобов`язано слідчого Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_8 , яка проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015220510001645, повернути власнику тимчасово вилучене 08.08.2015 року майно, яке належить ТОВ «Восток СПХ», а саме: Екструдер CH-55 (SN 55789326) Рік випуску 2003 p.- 1 шт; Екструдер GF-H45 (SN JC940833) Рік випуску 2002 p. -1 шт; Екструдер GF-H45 (SN JF 140673) Рік випуску 2004 р. - 1 шт; Екструдер GF-H45 (SN JH 560547) Рік випуску 2003 p. - 1 шт; Пакеторобна машина VL 3707207-003 (модель EJBA9100071) Рік випуску 2007 р - 1 шт.; Пакеторобна машина Hemingstone НМ 1000ТТ (EJBA9100071) Рік випуску 2007 р - 1 шт; Пакеторобна машина двоярусна А80917-003 (модель B39SV-JCA2S- 37) рік випуску 2006 p.- 1 шт.; пакеторобна машина одноручейкова В74643-002 (модель J384M-Y7- 307К-Н21) Рік випуску 2005 p. -1 шт.; Пакеторобна машина сервомеханічка A97D19-011 (модель J37SV7M- G3-28-1-V26-A1) рік випуску 2006 p.- 1 шт.; Міксер кормовий (SN 900-2712) Рік випуску 2008 рік - 1 шт; Флексографічна машина Hemingstone HM-1206FP-OD (SN EJAA820007) Рік випуску 2007 p.- 1 шт; Флексографічна машина GTR700 FF-1 (SN 9083276872) Рік випуску 2006 p. -1 шт.

Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, вважаючи його незаконним та оспорюючи факт належності вищезазначеного майна ТОВ «Восток СПХ»,ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, за якою ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17 серпня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі ст. 399 ч. 4 КПК України та надіслано апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами особі, яка її подала.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді та ухвалу апеляційного суду скасувати, призначивши новий розгляд в суді першої інстанції. Вважає ухвалу слідчого судді та ухвалу апеляційного суду незаконними, постановленими з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, внаслідок чого допущено порушення його конституційних прав, а саме позбавлено його частки майна, від загального тимчасово вилученого майна на суму більше ніж 5400000 гривень. В додаткових поясненнях до касаційної скарги вказує на незаконність ухвали слідчого судді, питання про перегляд якої він порушував в апеляційній скарзі, за якою йому відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Позиції учасників судового провадження

ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні вважав касаційну скаргу необґрунтованою і просив в її задоволенні відмовити.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.

Положення частини третьої статті 307 КПК України узгоджуються з вказаним принципом, та визначають, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Отже, перелік судових рішень слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає та не включає в себе ухвалу слідчого судді, якою визнано незаконною бездіяльність слідчого та повернуто майно особі.

Не передбачають можливості окремого оскарження такої ухвали слідчого судді і положення частин першої та другої статті 309 КПК України, які є більш загальними по відношенню до положень статті 307 КПК України і містять перелік судових рішень слідчого судді, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному суді, і цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає. Такими рішеннями слідчого судді є ухвали про:

- відмову у наданні дозволу на затримання;

- застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;

- продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;

- застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;

- продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;

- поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;

- продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;

- направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;

- арешт майна або відмову у ньому;

- тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;

- відсторонення від посади або відмову у ньому;

- відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування;

- відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження;

- повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження за скаргою по ній.

За змістом частини третьої статті 309 КПК України інші ухвали слідчого судді окремому оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, а отже законодавець визначив саме такий спосіб реалізації права особи на судовий контроль законності такого виду рішення слідчого судді, іншого ніж ті, що включені до статті 309 КПК України.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 15 травня 2017 року, якою визнано незаконною бездіяльність слідчого та повернуто майно особі, не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку та відповідно до вимог ст. 399 ч. 4 КПК України виніс ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що, відмовивши у відкритті апеляційного провадження з цих підстав, апеляційний суд залишив поза увагою загальні засади кримінального провадження та положення Конституції України, якими забезпечується право на апеляційне оскарження, то вони не ґрунтуються на законі.

За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.

Відмова апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із оскарженням такого судового рішення слідчого судді, окреме оскарження якого на цій стадії законом не передбачене, не є свідченням обмеження доступу до правосуддя, як про це йдеться в касаційній скарзі.

В ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі "Скорик проти України" зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).

За таких обставин, наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

Таким чином, порушень прав ОСОБА_6 на доступ до правосуддя не встановлено.

Ухвала апеляційного суду є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що відповідає вимогам ст.ст. 370, 418 КПК України.

Вимоги касаційної скарги про необхідність скасувати ухвалу слідчого судді не узгоджуються із положеннями процесуального закону та не можуть бути предметом касаційного перегляду. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах наданих йому повноважень, у зв`язку із чим не дає оцінку доводам ОСОБА_6 , зазначеним в касаційній скарзі та в додаткових поясненнях до неї щодо незаконності ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 15 травня 2017 року, за якою касаційне провадження не відкривалось, не призначалось до розгляду та яка відповідно до ст. 424 КПК України не є судовим рішенням, яке може бути переглянуте в касаційному порядку.

Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_6 не знаходить.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 17 серпня 2017 року залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3