Ухвала

від 24.05.2018 по справі 902/878/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в задоволенні скарги на дії або бездіяльність

органу ДВС, приватного виконавця

"24" травня 2018 р. Cправа № 902/878/15

Господарський суд Вінницької області у складі судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Німенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом приватного Вінницького обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "ВІННИЦЯТУРИСТ", м.Вінниця

до фізичної особи-підприємця Іващенко Анни Володимирівни, с.Агрономічне Вінницького району Вінницької області

про стягнення 523837,69 грн

за участю:

представника органу ДВС, Маковій В.А., діє за дорученням;

представники позивача/стягувача, правом участі у судовому засіданні не скористався;

відповідач/боржник, ФОП Іващенко А. В., представник відповідача/боржника, Соляр Т.В., діє за посвідченням

В С Т А Н О В И В:

В провадженні господарського суду Вінницької області перебувала справа за позовом приватного Вінницького обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "ВІННИЦЯТУРИСТ" про стягнення з фізичної особи-підприємця Іващенко Анни Володимирівни заборгованості по орендній платі в сумі 523837,69 грн.

01.11.2016 у даній справі прийнято рішення, яким позов задоволено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.03.2017 рішення господарського суду Вінницької області від 01.11.2016 скасовано в частині стягнення сум пені; в частині стягнення сум орендної плати та оплати комунальних послуг залишено без змін. Пункти 1 та 2 резолютивної частини рішення викладено в новій редакції.

На виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 29 березня 2017 року 18.04.2017 господарським судом Вінницької області у справі №902/878/15 видано накази, які надіслано на адресу стягувача.

13.12.2017 до суду надійшла скарга ФОП Іващенко А.В. б/н від 13.12.2017 (вх.канц.суду №06-57/79/17) на дії органів державної виконавчої служби, якою остання просить суд "...визнати дії старшого державного виконавця Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Маковія Володимира Андрійовича щодо прийняття виконавчого провадження та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження незаконними" та "...скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №54896515), винесену 12.10.2017".

В обґрунтування вимог скарги боржник посилається на те, що 12.10.2017 старшим державним виконавцем Вінницького РВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу у справі №902/878/15, яку скаржником отримано 21.11.2017. Водночас останній зазначає, що наказ суду не відповідає вимогам ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", в звязку з чим підлягав поверненню стягувачу; стягувачем не доплачено 0,01 коп. авансового внеску; у постанові не зазначено суму виконавчого збору, а відтак постанова про відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню.

Разом з тим, з огляду на необхідність надіслання матеріалів справи до суду апеляційної інстанції ухвалою від 14.12.2017 судом порушено провадження по розгляду скарги ФОП Іващенко А.В. на дії органів державної виконавчої служби; відмовлено у клопотанні ФОП Іващенко А.В. про зупинення виконання за виконавчим документом (а саме: стягнення на підставі наказу по справі №902/878/15, виданого 18.04.2017, до моменту винесення рішення господарським судом Вінницької області по скарзі на дії державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження); зупинено розгляд скарги б/н від 13.12.2017 ФОП Іващенко А.В. на дії державного виконавця органів державної виконавчої служби до повернення матеріалів справи №902/878/15 до господарського суду Вінницької області.

З огляду на повернення матеріалів справи №902/878/15 до господарського суду Вінницької області ухвалою суду від 10.04.2018 постановлено провадження у справі №902/878/15 по розгляду скарги ФОП Іващенко А.В. б/н від 13.12.2018 поновити, призначити скаргу до розгляду в засіданні суду на 20.04.2018.

17.04.2018 до суду від позивача/стягувача надійшли пояснення по скарзі на дії ДВС, у яких останній проти скарги заперечує. Зазначає, що авансовий внесок був сплачений у повному розмірі - 9923,5664 грн, щодо стягнення виконавчого збору на суму 49617,83 було винесено окрему постанову, а відтак вважає скаргу необґрунтованою та безпідставною, та просить у її задоволенні відмовити.

Дані документи оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 20.04.2018 постановлено розгляд скарги ФОП Іващенко А. В. б/н від 13.12.2017 у справі №902/848/15 відкласти, судове слухання з розгляду скарги ФОП Іващенко А.В. у справі №902/878/15 призначити на 24 травня 2018 року.

У судове засідання на визначену судом дату (24.05.2018) з'явилися скржник/боржник та його представник, які вимоги, викладені у скарзі, підтримали та просили суд їх задовольнити з викладених в ній підстав. Представники позивача/стягувача правом участі у судовому засіданні не скористались, про дату, місце та час розгляду скарги на дії ДВС повідомлені належним чином ухвалою суду від 20.04.2018, яка надіслана на його адресу рекомендованим листом. Присутній представник Вінницького районного відділу державної виконавчої служби проти скарги заперечив, зазначив, що вчинені ним дії відповідають вимогам законодавства України.

Господарський суд при розгляді скарги по суті виходить з наступного.

Варто зазначити, що згідно ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч.1 ст.326 ГПК України).

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Згідно ч.1 ст.327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (ч.3 ст.327 ГПК України).

На виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 29.03.2017 по справі №902/878/15 господарським судом Вінницької області виданий виконавчий документ : наказ від 18.04.2017 у справі 902/878/15 про стягнення із фізичної особи - підприємця Іващенко А.В. 259290,00 грн - заборгованості по орендній платі; 227359,11 грн - заборгованості за комунальні послуги; 9529,21 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви (т.5, а.с.264).

У даному наказі міститься Герб України, найменування органу, який видав виконавчий документ: "Господарський суд Вінницької області", його адресу (місце видачі): "вул.Пирогова, 29, м.Вінниця, 21018", назва документу:" НАКАЗ", у лівому верхньому куті зазначено дату видачі наказу: "18.04.2017р.", у правому верхньому куті зазначено номер справи: "№902/878/17", наявна дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ, дата набрання рішенням законної сили: "Відповідно до постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 29 березня 2017 р. у справі № 902/878/17, яка набрала законної сили 29 березня 2017 р.", резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень із зазначенням повного найменування стягувача та боржника, їх місцезнаходження, адреси місця проживання та ідентифікаційних кодів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: "Стягнути з Фізичної особи-підприємця Іващенко Анни Володимирівни (АДРЕСА_3; АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного Вінницького обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "ВІННИЦЯТУРИСТ" (21050, м. Вінниця, вул. Пушкіна, 4, код ЄДРПОУ 02657201) 259290,00 грн. - заборгованості по орендній платі; 227359,11 грн. - заборгованості за комунальні послуги; 9529,21 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.", строк пред'явлення рішення до виконання: "Відповідно до статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" наказ дійсний для пред'явлення до виконання протягом трьох років.", прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала: "Суддя Банасько О.О.".

Також суд зауважує, що статус фізичної особи - підприємця - це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) за умови їх державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Згідно з п.2 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, (далі- Інструкція) виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 4 Закону.

При перевірці відповідності виконавчого документа вимогам пунктів 3, 4 частини першої статті 4 Закону державний виконавець враховує, зокрема:

- повне найменування для юридичних осіб повинно містити інформацію про організаційно-правову форму такої особи відповідно до вимог чинного законодавства;

- ім'я фізичної особи (яка є громадянином України) складається з її прізвища, власного імені та по батькові (частина перша статті 28 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України "Про національні меншини в Україні" громадяни, в національній традиції яких немає звичаю зафіксовувати по батькові, мають право записувати в паспорті лише ім'я та прізвище, а у свідоцтві про народження - імена батька та матері.

Враховуючи вищевикладене, в розумінні п.3 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" зазначення дати народження стосується виключно боржника-фізичної особи, у спірному випадку боржником за наказом у справі №902/878/17 є фізична особа-підприємець Іващенко Анна Володимирівна, ідентифікуючою ознакою якої є індивідуальний податковий номер (у даному випадку ІПН НОМЕР_1). Таким чином, до фізичних осіб-підприємців вимога щодо зазначення дати народження не має застосовуватись.

Стаття 115 ГПК України (в редакції чинній на момент прийняття рішення та видачі наказу) містить імперативний припис про те, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 116 ГПК України (в редакції чинній на момент прийняття рішення та видачі наказу) виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ст. 117 ГПК України (в редакції чинній на момент прийняття рішення та видачі наказу) наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Таким чином наказ господарського суду Вінницької області на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду у справі №902/878/15 від 18.04.2017 виданий у встановленому законом порядку та формі.

Наказ суду надіслано на адресу стягувача, та пред'явлено останнім до виконання до Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 11.10.2017 (вх. №7650/15.3-23).

12.10.2017 року старшим державним виконавцем Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Маковієм Володимиром Андрійовичем, розглянуто заяву про примусове виконання наказу від 18.04.2017 у справі 902/878/15 про стягнення із фізичної особи - підприємця Іващенко А. В. 259290,00 грн. - заборгованості по орендній платі; 227359,11 грн. - заборгованості за комунальні послуги; 9529,21 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та постановлено відкрити виконавче провадження (ВП №54896515) з примусового виконання вказаного виконавчого документа (т.6, а.с.27, 42).

Таким чином наказ господарського суду Вінницької області на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду у справі №902/878/15 від 18.04.2017 виданий у встановленому законом порядку та формі та відповідає вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", а відтак прохання скаржника визнати незаконними дії старшого державного виконавця Вінницького РВДВС Маковія В.А. щодо прийняття виконавчого провадження та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП №54896515), винесену 12.10.2017 не грунтується на законі, і, відповідно, не підлягає задоволенню.

Щодо заперечень скаржника про відкриття державним виконавцем виконавчого провадження ВП № 54896515 від 12.10.17р. з огляду на недоплату стягувачем 0,1 коп авансового внеску, без прийняття рішення про стягнення з боржника виконавчого збору суд зазначає наступне.

Частиною 4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження визначені випадки, коли органом державної виконавчої служби виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання, а саме:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк предявлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обовязковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Водночас як вже було зазначено вище наказ господарського суду відповідає вимогам ст.4 Закону України Про виконавче провадження , а заява про примусове виконання рішення стягувачем була подана з дотриманням вимог статті 26 Закону України Про виконавче провадження і, як наслідок, підстав для повернення стягувачу виконавчого документа з посиланням на п.6 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження у виконавчої служби не було.

Також у виконавчої служби не було підстав для повернення стягувачу виконавчого документа з посиланням на п.6 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження , оскільки, як свідчать матеріали виконавчого провадження стягувачем надано підтвердження сплати авансового внеску у розмірі 2% від суми стягнення (9923,56 грн). Твердження ж боржника щодо недоплати 0.1 коп авансового внеску до уваги судом не приймається, оскільки зазначена обставина на думку суду не вплинула на правильність прийняття рішення, та як зазначено стягувачем ним сплачено платіж у розмірі 9923,5664 грн.

Відповідно до ч.ч. 5,6 ст.26 Закону Про виконавче провадження виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Водночас відповідно до ч.1,2 ст. 27 Закону Про виконавче провадження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. За змістом частини 2 статті 27 Закону виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Згідно з п. 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р., примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону, здійснюють державні виконавці та приватні виконавці (крім рішень, передбачених частиною другою статті 5 Закону).

Пунктом 6 Інструкції встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення, зокрема, шляхом винесення постанов.

Судом встановлено, що 24.11.17р. старшим державним виконавцем Маковієм В.А. у межах виконавчого провадження №54896515 винесено постанови: - про стягнення виконавчого збору (т. 6, а. с. 46); - про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (т. 6, а. с. 47). Таким чином державним виконавцем виконано вимогу щодо зазначення у постанові про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Водночас зазначена вимога не є підставою в розумінні ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження для повернення стягувачу виконавчого документа.

Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (із подальшими змінами та доповненнями), пунктом 5 Розділу ІІІ якої визначено, що у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відтак, відкриваючи виконавче провадження 12.10.2017 року №54896515 державний виконавець діяв в межах Закону України "Про виконавче провадження" та положень відповідної інструкції.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що вимоги скаржника, викладені в скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами, у звязку з чим не підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.06.2004р. у справі Півень проти України зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване ст.6 Конвенції, також захищає виконання остаточних та обовязкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди однієї із сторін.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Суд зазначає, що жодні формальні недоліки, які не впливають на законність прийнятих приватним виконавцем постанов, не можуть бути підставою для невиконання судового рішення.

За приписами ч.ч. 1,3 ст.343 господарського процесуального кодексу України, За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України Про виконавче провадження , ст.ст. 234, 342, 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні скарги ФОП Іващенко А. В. б/н від 13.12.2017 (вх.канц.суду №06-57/79/17) на дії та рішення Вінницького РВДВС відмовити повністю.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

3. У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

4. За приписами п.25 ч.1 ст.255 ГПК України ухвала про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

5. Примірник повного тексту ухвали надіслати учасникам справи та відділу ДВС рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дата складання повного тексту ухвали 31.05.2018.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - приватному Вінницькому обласному АТ по туризму та екскурсіях "ВІННИЦЯТУРИСТ" (вул. Пушкіна, 4, м. Вінниця, 21050);

3 - відповідачу (АДРЕСА_3);

4 - Соляр Т.В. (АДРЕСА_1);

5 - Вінницький районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області, 21009, м.Вінниця, вул.Винниченка, 29, іnfo@vn.vn.dvs.gov.ua.