Рішення

від 01.06.2018 по справі 826/1917/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 01 червня 2018 року           письмове провадження           № 826/1917/18 Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянув в порядку письмово провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Холодбуд» до Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа: ПрАТ "Євротек" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Холодбуд» (далі також – ТОВ «Холодбуд», позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також – ГУ ДФС у м. Києві, відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01 грудня 2017 року № 00008921402 та № 00008931402. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірні рішення такими, що підлягають скасуванню. Крім того, позивач зазначає про порушення відповідачем порядку проведення документальної позапланової виїзної перевірки діяльності ТОВ «Холодбуд», у зв'язку з чим вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, всі прийняті за її наслідками оскаржувані рішення. Відповідач у своєму відзиві просить суд відмовити в задоволенні заявлених ТОВ  «Холодбуд» позовних вимог, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та такому відзиві. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі № 826/1917/18. В судовому засіданні 11 квітня 2018 року протокольною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне акціонерне товариство «ЄВРОТЕК» (далі також – ПрАТ «ЄВРОТЕК», третя особа). Під час розгляду справи представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позовні вимоги; представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. ПрАТ «ЄВРОТЕК» надано письмові пояснення по суті позовних вимог, в яких третя особа просила суд позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі. Згідно ч. 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи те, що в судове засідання 22 травня 2018 року належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи представники сторін та третьої особи не прибули, було вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження. Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні Окружний адміністративний суд міста Києва,- встановив: Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у м. Києві на підставі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 18 жовтня 2017 року №  10975 та вимог пп. 78.1.7 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі – ПК України), у зв'язку із припиненням юридичної особи була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Холодбуд», код 35768086, податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 жовтня 2017 року, валютного – за період з 01 січня 2014 року по 31 жовтня 2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – за період з 01 січня 2014 року по 31 жовтня 2017 року та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 жовтня 2017 року, за наслідками якої відповідачем складено акт від 07 листопада 2017 року № 456/26-15-14-02-02/35768086 (далі також – акт перевірки). Документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Холодбуд» проводилась з 23 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2017 року. Термін проведення перевірки продовжувався з 30 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2017 року на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 27 жовтня 2017 року № 11460. Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог: - п. 185.1 статті 185, п. 187.1 статті 187, п. 189.1 статті 189, пп. 197.1.21 п. 197.1 статті 197, п. 200.1 та п. 200.2 статті 200 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ТОВ «Холодбуд» податку на додану вартість на загальну суму 104  495, 00 грн., у тому числі по періодах: за жовтень 2016 року на суму 103  916, 00 грн., за грудень 2016 року на суму 579, 00 грн. та завищення ряд. 19 декларації «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» за серпень 2017 року на суму 35  505, 00 грн. Податковим органом під час проведення перевірки було встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, яке відбулось при здійсненні товариством операції з продажу земельної ділянки в жовтні 2016 року та неправомірного застосування до такої операції пільги щодо звільнення від оподаткування. На підставі наведених висновків акту перевірки, ГУ ДФС у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: - форми «Р» від 01 грудня 2017 року № 00008921402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 136 619, 00 грн., з яких за податковими зобов'язаннями 104  495, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 26  124, 00 грн.; - форми «В4» від 01 грудня 2017 року № 00008931402, яким встановлено завищення позивачем суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість у розмірі 35  505,  00  грн. Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Холодбуд» звернулось із скаргою № 15/12/17СК від 15 грудня 2017 року до Державної фіскальної служби України (далі також – ДФС України). ДФС України прийнято рішення від 24 січня 2018 року № 2449/6-99-99-11-01-01-25 про залишення скарги без розгляду, у зв'язку із пропуском строку адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень. Незгода із прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями обумовила позивача на звернення до суду із даним позовом. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного. Так, відповідно до вимог статті 62 ПК України (тут і далі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно з приписами пп. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Так, згідно пп. 78.1.7 п. 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків. В ході розгляду справи судом встановлено, що перевірка позивача проводилась у зв'язку із прийняттям учасниками ТОВ «Холодбуд» рішення № 18/01/2017 від 18 січня 2017 року про припинення товариства шляхом його ліквідації та на підставі наказу ГУ ДФС у м.  Києві від 18 жовтня 2017 року № 10975. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18 січня 2017 року було внесено запис про прийняття рішення щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації, повідомлення про що було опубліковано також 18 січня 2017 року та встановлено строк для заявлення кредиторами своїх вимог до 29 березня 2017 року. Згідно п. 11.6 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 22 квітня 2014 року № 462) та Зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 (далі також – Порядок 1588), при проведенні заходів податкового контролю, пов'язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог. Відповідно до п. 11.1 Порядку 1588 дані про прийняття рішення щодо припинення юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу. Положеннями п. 11.9 Порядку 1588 визначено, що у разі отримання документів згідно з пунктами 11.1 - 11.4 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи, припинення (закриття) постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими пунктами 11.11 та 11.12 цього розділу) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі. Призначається перевірка у такі строки: - не пізніше десяти робочих днів з дати отримання відомостей про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; - протягом десяти робочих днів після одержання того документа, що надійшов до контролюючого органу першим, в інших випадках. На думку позивача, перевірка проведена з порушенням вимог порядку № 1588 в частині строків її призначення, оскільки рішення про припинення товариства прийнято 18 січня 2018 року, а перевірка була проведена у жовтні 2017 року. Як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі рішення не можуть бути визнані правомірними. Суд не погоджується із вказаними твердженнями позивача з огляду на те, що порушення процедури проведення перевірки працівниками органів податкової служби може бути підставою для недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення такої перевірки. Тому, лише у разі недопущення до проведення перевірки є підстави для визнання перевірки та її наслідків протиправними. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 27 січня 2015 року по справі № 21-425а14 та від 16 лютого 2016 року по справі № 21-2749а15. Під час розгляду справи платником податків не надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджують факт оскарження наказу про призначення проведення перевірки ТОВ «Холодбуд». Враховуючи викладене, оскільки посадових осіб контролюючого органу допущено до спірної виїзної перевірки, оскарження дій з призначення та проведення такої перевірки не може призвести до відновлення порушених прав позивача, та в даному випадку предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового законодавства та надання правової оцінки наслідкам проведення перевірки, тобто податковим повідомленням-рішенням.   Як зазначено в акті перевірки, за період з 01 січня 2014 року по 31 жовтня 2017 року ТОВ «Холодбуд» задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 1  781, 00 грн. Відповідно до договору купівлі-продажу частини земельної ділянки б/н від 03 березня 2008 року, ТОВ «Холодбуд» придбало земельну ділянку площею 0, 4000 га, яка розташована на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, в районі Дніпропетровської дороги ріг вулиці Висоцького, яка є 5/7 (п'ять сьомих) частиною земельної ділянки площею 0, 5600 га (кадастровий номер 5110137600:09:001:0003), зазначену в ситуаційному плані відчуження частини земельної ділянки, яка є додатком до цього договору (далі також – земельна ділянка). Цільове призначення земельної ділянки – розміщення та експлуатація міні-ринку з гостьовою автостоянкою. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 03 березня 2008 року та зареєстровано в реєстрі за № 382. ТОВ «Холодбуд» володіє земельною ділянкою на праві власності відповідно до державного акту  від 03 липня 2008 року, серії ЯЖ № 303436. Земельна ділянка відображалась в бухгалтерському обліку на субрахунку 101 «Земельні ділянки» рахунку 10 «Основі засоби», що визначено Інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291. При цьому, 06 жовтня 2016 року між ТОВ «Холодбуд» (за договором – продавець) та ТОВ «ЄВРОТЕК» (за договором – покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки б/н, предметом якого є земельна ділянка площею 0,4 га, розташована за адресою: місто Одеса, Дніпровська дорога, ріг вулиці Висоцького, кадастровий номер 5110137600:09:001:0006, цільове призначення земельної ділянки – 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури. Відповідно до п. 3 договору, продаж земельної ділянки здійснюється за 700  000,00 грн. Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1012. ТОВ «Холодбуд» в ході перевірки було надано запит про надання документів та пояснень від 25 жовтня 2017 року № 5 щодо використання даної земельної ділянки у господарській діяльності підприємства та спорудження споруд на даній земельній ділянці (відповідно до договору придбання від 03 березня 2008 року на даній земельній ділянці відсутні будь-які будівлі та споруди). Відповідно до отриманої відповіді від 27 жовтня 2017 року № 2710/2017-1 «... інформація про вищевказану ділянку в Державний земельний кадастр була автоматично перенесена з Державного реєстру земель, що не виключає існування помилок та неточностей. У зв'язку із відсутністю необхідності, товариство з моменту початку ведення Державного реєстру до моменту відчуження земельної ділянки не зверталось до Державного земельного кадастру за інформацією щодо експлікації земельних угідь вищевказаної земельної ділянки, а також не здійснювало розроблення технічної документації із землеустрою, з метою виправлення неточностей в Державному земельному кадастрі щодо земельної ділянки». Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,4000 га, кадастровий № 5110137600:09:001:0006, наданої для розміщення та експлуатації міні-ринку з гостьовою автостоянкою, що знаходиться в приватній власності у ТОВ «Холодбуд», здійснену ТОВ «Термін ЛТД»: (п. 4 Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06 жовтня 2016 року) оцінювач зазначив: 1. Коригування на правовий статус земельної ділянки не проводилось - ділянка належить платникам на праві приватної власності. 2. Коригування на місце розташування. Оцінювач проводить коригування на рівні + 10% до даного з аналогів, оскільки всі вони розміщені в периферійній частині м. Одеса, в менш привабливому місці з точки зору потенційного покупця, порівняно з об'єктом оцінки. 3. Коригування на забудованість земельної ділянки проводимо коригування до усіх аналогів порівняння цін на рівні – 10 %, оскільки всі обрані для порівняння аналоги є вільними від забудови, об'єкт оцінка – забудована». При цьому, як зазначив позивач, з метою будівництва на земельній ділянці торгового центру із залученням інвестора, ТОВ «Холодбуд» були укладені договори на розроблення відповідної проектної документації. Однак, будівництво торгового центру не було здійснено, не будувалось жодних будинків, будівель чи споруд. Відтак, ТОВ «Холодбуд» звільнений від оподаткування операції з продажу земельної ділянки за договором купівлі-продажу від 06 жовтня 2016 року. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, які склались між сторонами, суд виходить з наступного. Відповідно до пп. 14.1.74 п. 14.1 статті 14 ПК України, земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом (п. 185.1 статті 185 ПК України). Згідно п. 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу. Пунктом 189.1 статті 189 ПК України передбачено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання. Відповідно до п. 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 статті 200 ПК України). При цьому, згідно п. 197.1.21 п. 197 статті 197 ПК України, звільняються від оподаткування операції з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних часток (паїв), крім тих, що розміщені під об'єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства (з урахуванням положень абзацу першого підпункту 197.1.13 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу). Статтею 181 Цивільного кодексу України (діла також – ЦК України) визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Згідно ч. 2 статті 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. В ході проведення перевірки ГУ ДФС у м. Києві дійшло висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства під час здійснення операції продажу земельної ділянки, що призвело до заниження ТОВ «Холодбуд» сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та неправомірного застосування п. 197.1.21 п. 197.1 статті 197 ПК України  в частині звільнення від оподаткування, враховуючи наявність на такій земельній ділянці об'єкту нерухомості. Положеннями статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У той же час, як було встановлено судом та не спростовано відповідачем перевіркою не встановлено факт здійснення ТОВ «Холодбуд» з моменту придбання земельної ділянки до моменту продажу будь-яких господарських операцій, які б свідчили про здійснення на ній будівництва (проведення будівельно-монтажних робіт, укладання договорів, формування фінансових звітів, тощо). Відсутні дані про здійснення витрат на будівництво. В Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відсутні дані про зареєстровані об'єкти нерухомості, які перебувають у власності позивача та розташовані на спірній земельній ділянці. Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки не є належним та допустимим доказом, що підтверджує розміщення на ній об'єкту нерухомого майна та включення його вартості відповідно до законодавства. Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позивач звільнений від оподаткування господарської операції з продажу земельної ділянки на підставі пп. 197.1.21 п. 197.1 статті 197 ПК України, а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення визнаються судом протиправними та підлягають скасуванню. Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З урахуванням вказаної вище норми, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1  959, 28 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, - В И Р І Ш И В: Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Холодбуд» (03186, місто Київ, вулиця Соціалістична 5, корпус 2; код ЄДРПОУ 35768086) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватне акціонерне товариство «ЄВРОТЕК» (79040, Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 359; код ЄДРПОУ 23509930) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 01 грудня 2017 року № 00008921402 та № 00008931402. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Холодбуд» судові витрати у розмірі 1  959, 28 грн. (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень двадцять вісім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві. Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України. Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в  редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                                Р.О. Арсірій