Рішення

від 21.05.2018 по справі 906/36/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/36/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Голюк Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Носова Ю.М., адвокат, договір про надання правової допомоги та представництво в суді від 17.01.2018;

від відповідача: Васьківська Л.В. - керівник;

від третьої особи: Трасковський Н.Ф. - в.о. директора.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Макарченко Людмили Стефанівни

до Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Державного підприємства "Підприємство Коростенської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№71)"

про стягнення 75000,00 грн. та зобов'язання вчинити дії

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 75000,00 грн. та зобов'язання вчинити дію - прийняти за актом приймання-передачі неякісний товар - зернокидач ЗМ 60А, придбаний позивачем відповідно до договору поставки №64 від 07.07.2016 та накладної від 29.07.2016.

Також позивач просить стягнути 15000,00 грн. штрафних санкцій за поставку неякісного товару та 12074,88 грн. збитків, що становлять вартість експертного дослідження зернокидача ЗМ 60А, проведеного позивачем до звернення до суду.

За таких обставин, ціна позову становить 102074,88 грн.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.03.2017 задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця Макарченко Людмили Стефанівни (м. Старобільськ, Луганської обл.) від 20.03.2017; призначено судову експертизу (комплексної інженерно-технічної), на вирішення якої поставлено запитання:

- Чи відповідає зернокидач (зернонавантажувач) ЗМ-60А з серійним заводським номером 677, виготовлений у Коростенській виправній колонії № 71 і проданий за договором поставки Підприємством профспілки Торговий дім Коростенської виправної колонії № 71 позивачці Макарченко Л.С. за договором поставки від 16.07.2016 року, нормативно технічним умовам ?

- Чи перебуває даний конкретний зернокидач у в технічно - справному стані, якщо ні то в чому полягають несправності (недоліки) зернокидача?

- Якщо наявні недоліки (несправності) - чи дозволяють вони безпечно використовувати зернокидач за своїм призначенням - в повному обсязі, частково?

- Які є на зернокидачі сліди ремонтних робіт які саме вузли, агрегати були відремонтовані (після придбання позивачем Макарченко Л.С. та початку експлуатації - липня 2016 року)?

- Чи є несправності наслідком заводських дефектів?

- Чи є несправності, недоліки зернокидача на час експертизи (та на час експертного дослідження у жовтні 2016 року) результатом-неналежної експлуатації?

- Які можливі порушення правил експлуатації могли привести до несправностей?

- Чи можливо здійснити ремонт даного агрегату - який об'єм ремонтних робіт необхідний?

Проведення експертизи доручено експертній установі - Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. Пров. М.С. Бокаріуса (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 3а).

15.12.2017 набрали чинності зміни до ГПК України, внесені Законом України №2147-VIII від 03.10.2017р., відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень якого, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

02.01.2018 на адресу господарського суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Пров. М.С. Бокаріуса надійшов висновок комплексної інженерно-технічної та електротехнічної експертизи №5547 від 28.11.2017 та матеріали справи №906/36/17.

Ухвалою господарського суду від 29.01.2018 поновлено провадження у справі №906/36/17 з 20.02.2018; визначено форму судового процесу як загальне позовне провадження, а стадію розгляду справи - підготовче провадження.

Також даною ухвалою призначено справу до розгляду.

При подальшому розгляді справи згідно ухвали господарського суду від 20.02.2018 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Державне підприємство "Підприємство Коростенської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№71)" (Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке шосе, 4, ід. код 08679994).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, а також стягнути судові витрати по сплаті судового збору, на проведення судової експертизи та послуги адвоката.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві.

Представник третьої особи позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню, а недоліки зернокидача ЗМ 60А такими, що не є істотними і підлягають ремонту згідно гарантійних зобов'язань або обміну на новий.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2016 між Фізичною особою-підприємцем Макарченко Людмилою Стефанівною (покупець/позивач) та Підприємством профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71) (постачальник/відповідач) укладено договір №64 поставки товару (а.с.27-28), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати зернокидач ЗМ 60А, вартістю 75000,00 грн.

Якість продукції, що поставляється повинна відповідати стандартам та технічним умовам (п.п. 2.1. договору).

Приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється згідно з вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технологічного призначення і товарів народного споживання за кількістю №П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю №П-7 (п.п. 2.2. договору).

Згідно умов договору відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000035 від 07.07.2016 на суму 75000,00 грн.

Після оплати позивачем зазначеного вище товару (а.с. 30-31 том 1), відповідач поставив ФОП Макарченко Л.С. зернокидач ЗМ 60А, що підтверджується видатковою накладною №РН-00116 від 29.07.2016 (а.с. 37 том 1).

Як зазначив позивач, через короткий час після початку праці придбаного зернокидача, він почав виходили з ладу, після чого ФОП Макарченко Л.С. та її співробітники стали усно спілкуватися з постачальником щодо необхідності налагодити роботу зернокидача.

В послідуючому позивач направив відповідачу претензію (а.с. 69-71 том 1) щодо розірвання договору поставки №64 від 07.07.2016 та повернення сплачених за договором коштів в сумі 75000,00 грн.

Згідно відповіді на претензію, направленої відповідачем (за вих. №357 від 07.12.2016) (а.с. 72 том 1), відповідач зазначив, що накладну від 29.07.2016 підписано без зауважень до якості продукції. Покупцем при розвантажуванні зернокидача ЗМ 60А було допущено його падіння та пошкодження. Тому претензія не підлягає задоволенню.

За метою захисту своїх прав, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Порядок приймання товарів за кількістю регламентується Інструкцією №П-6, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965, а за якістю - Інструкцією №П-7, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966. Дані інструкції застосовуються у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, чи іншими обов'язковими правилами не встановлений інший порядок приймання товарів за кількістю і якістю.

Так, п. 6 Інструкції №п-7 передбачено наступне:

"Приемка продукции по качеству и комплектности производится на складе получателя в следующие сроки:

а) при иногородней поставке - не позднее 20 дней, а скоропортящейся продукции - не позднее 24 часов после выдачи продукции органом транспорта или поступления ее на склад получателя при доставке продукции поставщиком или при вывозке продукции получателем.

Машины, оборудование, приборы и другая продукция, поступившая в таре и имеющая гарантийные сроки службы или хранения, проверяются по качеству и комплектности при вскрытии тары, но не позднее установленных гарантийных сроков."

Також п. 7, 9 Інструкції №п-7 встановлено, що:

"7. Приемка продукции по качеству и комплектности на складе поставщика производится в случаях, предусмотренных в договоре...

9. Акт о скрытых недостатках продукции должен быть составлен в течении 5 дней по обнаружении недостатков, однако не позднее четырех месяцев со дня поступления продукции на склад получателя, обнаружившего скрытые недостатки, если иные сроки не установлены обязательными для сторон правилами.

Когда скрытые недостатки продукции могут быть обнаружены лишь в процессе ее обработки, производимой последовательно двумя или несколькими предприятиями, акт о скрытых недостатках должен быть составлен не позднее четырех месяцев со дня получения продукции предприятием, обнаружившим недостатки.

Акт о скрытых недостатках, обнаруженных в продукции с гарантийными сроками службы или хранения, должен быть составлен в течение 5 дней по обнаружении недостатков, но в пределах установленного гарантийного срока...

Скрытыми недостатками признаются такие недостатки, которые не могли быть обнаружены при обычной для данного вида продукции проверке и выявлены лишь в процессе обработки, подготовки к монтажу, в процессе монтажа, испытания, использования и хранения продукции."

Отже з урахуванням наведених положень, суд дійшов висновку, що Інструкція №П-7 дозволяє приймання продукції - машин, обладнання у досить тривалі строки, а також дозволяє складати документи різного характеру.

В послідуючому, за замовленням позивача Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса проведено комплексне електротехнічне експертне дослідження та дослідження в галузі безпеки життєдіяльності.

Крім цього, як зазначалося раніше, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.03.2017 задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця Макарченко Людмили Стефанівни (м. Старобільськ, Луганської обл.) від 20.03.2017; призначено судову експертизу (комплексної інженерно-технічної), на вирішення якої поставлено запитання:

- Чи відповідає зернокидач (зернонавантажувач) ЗМ-60А з серійним заводським номером 677, виготовлений у Коростенській виправній колонії № 71 і проданий за договором поставки Підприємством профспілки Торговий дім Коростенської виправної колонії № 71 позивачці Макарченко Л.С. за договором поставки від 16.07.2016 року, нормативно технічним умовам ?

- Чи перебуває даний конкретний зернокидач у в технічно - справному стані, якщо ні то в чому полягають несправності (недоліки) зернокидача?

- Якщо наявні недоліки (несправності) - чи дозволяють вони безпечно використовувати зернокидач за своїм призначенням - в повному обсязі, частково?

- Які є на зернокидачі сліди ремонтних робіт які саме вузли, агрегати були відремонтовані (після придбання позивачем Макарченко Л.С. та початку експлуатації - липня 2016 року)?

- Чи є несправності наслідком заводських дефектів?

- Чи є несправності, недоліки зернокидача на час експертизи (та на час експертного дослідження у жовтні 2016 року) результатом-неналежної експлуатації?

- Які можливі порушення правил експлуатації могли привести до несправностей?

- Чи можливо здійснити ремонт даного агрегату - який об'єм ремонтних робі необхідний?

Проведення експертизи доручено експертній установі - Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. Пров. М.С. Бокаріуса (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 3а).

Згідно висновків зазначеної експертизи (а.с. 198-216 том 1) експертом встановлено наступне:

- придбаний для застосування у виробничому процесі ФОП Макарченко Л.С. у ПІДПРИЄМСТВА ПРОФСПІЛКИ ТОРГОВИЙ ДІМ КОР0СТЕНСЬКОЇ ВИПРАВНОЇ КОЛОНІЇ (№ 71) відповідно до видаткової накладної № РН-00116 від 29.07.2016 Зернометатель самопередвижной ЗМ-60А" вартістю 75 000 грн., з технічної точки зору не відповідає вимогам Стандарту [18] (ДСТУ 2860-94 Державний стандарт України надійність техніки), оскільки:

- за фактичною висотою (а.с. 52), яка не відповідає настанові "Техническое описание и инструкция по зксплуатации ... не дозволяє здійснювати безперервне завантаження зерна в автомашини та автопоїзди;

- за фактичною конструкцією бункеру з обмеженим об'ємом не дозволяє отримати встановлену в настанові Техническое описание и инструкция по зксплуатации ... продуктивність завантаження зерна в автомашини та автопоїзди (а.с. 52);

- за наявністю конструктивних та технологічних недоліків в поперечних скребкових транспортерах (несоосність розташування нескінченного ланцюга) призводить до затирання ланцюга до рами, затирання питателей до рами, виникнення вигину натяжної рамки, появі додаткових зусиль в редукторах "скребкового транспортера, сходу нескінченного ланцюга з зірок (а.с. 53);

- за наявністю конструктивних та технологічних недоліків ходу переднього, а саме (відсутність фіксації зірки керма, відсутність фіксуючого штифта на нижній частині вертикальному валу керма, недостатня висота фіксуючого пальця у вертикальній частині) не дає можливості фіксації переднього колеса, та відповідно не дає можливості переміщення устаткування в заданому напрямку та фіксації колеса від непередбачуваного повороту при завантаженні зерна в автомашини та автопоїзда (а.с. 53).

"Зернометатель самопередвижной ЗМ-60А" відповідно до п. 3.2.2 Стандарту [18] знаходиться в технічно несправному стані, оскільки "... несправність - стан об'єкта, за яким він нездатний виконувати хоч би одну із заданих функцій об'єкта ...".

"Зернометатель самопередвижной ЗМ-60А" з технічної точки зору є неналежної якості, оскільки містить чисельні конструктивні та технологічні недоліки, без доопрацювання яких неможливе його безпечне застосування у виробничому процесі.

Зернометатель самопередвижной ЗМ-60А не відповідає нормативно-технічним вимогам щодо його відповідності даного виду продукції.

Викладені в дослідницькій частині висновку чисельні конструктивні та технологічні недоліки є наслідком заводських дефектів при його виготовленні.

З урахуванням вищевикладеного питання "Чи є несправності, недоліки зернокидача на час експертизи (та на час експертного дослідження у жовтні 2016 року) результатом неналежної експлуатації?" позбавлено логічного сенсу.

З урахуванням вищевикладеного питання Які можливі порушення правил експлуатації могли привести до несправностей? позбавлено логічного сенсу.

Перелік чисельних технологічних недоліків (непровари, незадовільна механічна обробка поверхонь, відсутність метизних виробів, шпонок, кріплень кабелів, негерметичність ущільнювачів тощо) та ознаки проведених ремонтних робіт на рамі, ходовій частині та в редукторах і приводах Зернометатель самопередвижной ЗМ-60А (після його придбання та початку експлуатації - липня 2016 року) наведений в дослідницькій частині висновку.

Здійснення ремонтних робіт по доведенню фактичного технічного стану Зернометатель самопередвижной ЗМ-60А до його характеристик, викладених в настанові Техническое описание и инструкция по зксплуатации ... та паспорті ЗА 00.00А ПС Зернометатель передвижной ЗМ-60А (а.с. 44-45, 51- 52) можливе в умовах підприємства виробника даної продукції - у Коростенській виправній колонії №71.

Об'єм необхідних ремонтних робіт по доведенню фактичного технічного стану Зернометатель самопередвижной ЗМ-60А до його характеристик може бути визначений фахівцями даного підприємства самостійно.

Разом з тим, частиною 1 ст. 675 ЦК України встановлено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Також приписами ч. 2 ст. 678 ЦК України передбачено право покупця за своїм вибором у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару, ототожнивши право на відмову від договору з його розірванням.

Разом з тим, слід звернути увагу на те, що згідно гарантійного талону (а.с. 84 том 1) справність зернокидача ЗМ 60А гарантується на протязі 24 місяців з дня введення в експлуатацію.

Недоліки придбаного зернокидача, як підтверджується матеріалами справи могли бути виявлені лише під час використання у виробництві.

Надіславши претнзію (а.с. 69-71 том 1) на адресу відповідача, позивач скористався своїм правом на відмову від договору.

Тому враховуючи, що висновком комплексної інжереної-технічної та електротехнічної експертизи №5547 від 28.11.2017 (а.с.199-216 том 1) встановлено, що зернокидач ЗМ 60А з технічної точки зору є неналежної якості, містить чисельні конструктивні та технологічні недоліки, без доопрацювання яких неможливе його безпечне застосування у виробничому процесі та не відповідає нормативно-технічним вимогам щодо його відповідності даного виду продукції, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами у справі доведено наявність істотного порушення вимог щодо якості поставленого товару.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення з Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71) 75000,00 грн. вартості товару (зернокидача ЗМ 60 А) та вимогу щодо зобов'язання Підприємство профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71) прийняти від Фізичної особи-підприємця Макарченко Людмили Стефанівни за актом приймання-передачі неякісний товар - зернокидач ЗМ 60 А, придбаний відповідно до договору поставки №64 від 07.07.2016 та накладної від 29.07.2016.

Щодо вимоги про стягнення 15000,00 грн. штрафу, яку позивач обґрунтовує положеннями ч. 2 ст. 231 ГК України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зазначеної вище норми ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Враховуючи, що жодна зі сторін у справі не належить до державного сектора економіки та порушення не пов'язане з виконанням державного контракту, або виконанням зобов'язання, що фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції, визначені ч. 2 ст. 231 ГК України не підлягають застосуванню.

Отже, в задоволенні даної вимоги, суд відмовляє.

Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача 12074,88 грн. збитків, які фактично являються вартістю експертного дослідження неякісного товару зернокидача ЗМ 60А.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Частинами 1-3 статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Загальні умови відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України та полягають у повному відшкодуванні потерпілому шкоди особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відтак, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:

А). Неправомірність поведінки особи - неправомірною поведінкою можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо особа, яка завдала шкоду, не була уповноважена на такі дії;

Б). Наявність шкоди, під якою необхідно розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

В). Наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Г). Вину заподіювача шкоди, за винятком випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Проаналізувавши зазначені норми, суд вважає, що в даному випадку відсутні всі складові, необхідні для відшкодування збитків, а саме: причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, понесеними позивачем при оплаті вартості експертного дослідження.

За таких обставин, суд вважає вимогу щодо стягнення 12074,88 грн. збитків такою, що не підлягає задоволенню.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Заперечення відповідача стосовно невжиття позивачем заходів, передбачених законодавством для фіксації недоліків зернокидача, спростовуються в повному обсязі матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71) 75000,00 грн. вартості товару (зернокидача ЗМ 60 А) та щодо зобов'язання Підприємство профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71) прийняти від Фізичної особи-підприємця Макарченко Людмили Стефанівни за актом приймання-передачі неякісний товар - зернокидач ЗМ 60 А, придбаний відповідно до договору поставки №64 від 07.07.2016 обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд зазначає наступне.

Згідно вимог ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору у даній справі повинна була становити 3200,00 грн. за майнову та немайнову вимоги.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено лише 1600,00 грн. судового збору.

Враховуючи, що факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду позову, суд вважає за необхідне за результатами розгляду спору, стягнути недоплачені 1600,00 грн. судового збору за немайнову вимогу з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Щодо витрат по сплаті судового збору, сплаченого позивачем за майнову вимогу та по оплаті судової експертизи, суд у відповідності до ст. 129 ГПК України покладає останні на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до висновку скористатися нормою п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України, призначити засідання суду для вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71) (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке шосе, 4, ід. код 38410447)

- на користь Фізичної особи-підприємця Макарченко Людмили Стефанівни (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) 75000,00 грн. вартості товару - зернокидача ЗМ 60 А.

3. Зобов'язати Підприємство профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71) (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке шосе, 4, ід. код 38410447) прийняти від Фізичної особи-підприємця Макарченко Людмили Стефанівни (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) за актом приймання-передачі неякісний товар - зернокидач ЗМ 60 А, придбаний відповідно до договору поставки №64 від 07.07.2016 та накладної від 29.07.2016.

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути з Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71) (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке шосе, 4, ід. код 38410447)

- на користь Фізичної особи-підприємця Макарченко Людмили Стефанівни (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) 1175,61 грн. витрат по сплаті судового збору та 8855,85 грн. витрат по оплаті судової експертизи.

6. Стягнути з Підприємства профспілки "Торговий дім Коростенської виправної колонії (№71) (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке шосе, 4, ід. код 38410447)

- в дохід Державного бюджету 1600,00 грн. судового збору.

7. Призначити судове засідання на "07" червня 2018 р. о 15:00 год. в приміщенні господарського суду Житомирської області, каб. 411 для вирішення питання щодо стягнення судових витрат.

8. Фізичній особі-підприємцю Макарченко Людмилі Стефанівні в строк до "26" травня 2018 р. подати суду докази понесених судових витрат (договори, рахунки, квитанції тощо).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 31.05.18

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)

4 - третій особі (рек. з повід.)