Рішення

від 01.06.2018 по справі 826/11138/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 червня 2018 року № 826/11138/16

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Північного офісу Держаудитслужби

до Науково-дослідного інституту пам"яткоохоронних досліджень

про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна фінансова інспекція в м. Києві (правонаступник - Північний офіс Держаудитслужби згідно п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266) з позовом до Науково - дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень та просить суд:

- зобов'язати Науково - дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень здійснити корегування видатків про спеціальному державному бюджету по КПКВ 1801020 за КЕКВ 2281 на загальну суму - 510, 51 тис. грн.;

- стягнути з Науково - дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень на користь загального державного бюджету України по КПКВ 1801020 за КЕКВ 2281 на загальну суму 10,75 тис.грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не забезпечено добровільного вжиття заходів, спрямованих на відшкодування збитків, зокрема не вчинено усіх заходів щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства та збитки державі залишаються невідшкодованими, що й є підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, які викладені в письмових запереченнях та відзиву на позовну заяву, що долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Державною фінансовою інспекцією в м. Києві (далі - Держфінінспекція в м. Києві) відповідно до п. 1.2.2.1 Плану роботи Державної фінансової інспекції в м. Києві на III квартал 2015 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень (далі - Інститут) за період з 01.01.2009 по завершений місяць 2015 (01.09.2015), за результатом якої складено акт ревізії від 03.12.2015 № 04-30/1943.

Згідно акту ревізії від 03.12.2015 № 04-30/1943 позивачем встановлено наступні порушення:

1. Інститутом не дотримано вимог ч. 4 cт. 180 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV при укладанні договорів цивільно-правового характеру (договорів підрядів) з фізичними особами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на надання послуг з економічного забезпечення науково - дослідних робіт (підготовка кошторисів та складання договірної документації) та бухгалтерсько-економічного забезпечення науково-дослідних робіт, та здійснено оплату при відсутності первинних документів, які підтверджують виконання робіт, чим в період з 01.01.2009 по 01.04.2015 завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на загальну суму 390,26 тис. грн.

2. Встановлено факти використання Інститутом в період з 01.03.2014 по 31.12.2014 більше одного легкового автомобіля, чим не дотримано вимоги п. 5 Заходів щодо економічного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 №65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету", внаслідок чого безпідставно здійснено оплату транспортних послуг, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на суму 22,06 тис. грн.

3. Ревізією встановлено, що внаслідок недостовірних даних до табелів використання робочого часу за відповідні періоди щодо фактичного відпрацьованого часу окремими працівниками, прийнятими на постійну роботу та на умовах сумісництва, Інститутом безпідставно (під час перебування на лікарняному, санаторно-курортному лікуванні, відрядженні) здійснено виплату заробітної плати, чим в період з 01.01.2009 по 01.05.2015 завдано збитків державному бюджету на суму 10,75 тис. грн.

4. Інститутом, в порушення вимог ч. 7 cт. 180 Господарського кодексу від 16.01.2003, ч. 1, 5 cm. 9 Закону України Про бухгалтерській облік і фінансову звітність в України від 16.07.1999, не забезпечено своєчасне та достовірне відображення по даних бухгалтерського обліку та звітності операцій по розрахунках з КП "Автотранспортне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)" за отримані авто послуги, а також взято зобов'язання в обсягах, що перевищують визначені умовами договорів. Як наслідок, здійснено оплату транспортних послуг у завищених обсягах та вартості, чим в період з 01.01.2011 по 01.01.2015 завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на загальну суму 98,19 тис. грн.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем вищевказані порушення не усунуті, позивачем скеровано Науково - дослідному інституту пам'яткоохоронних досліджень вимогу про усунення порушень законодавства від 17.12.2015.

Листом від 15.01.2016 №11-1 Науково - дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень повідомив Держфінінспекцію в м. Києві, що виявлені в ході порушення будуть усунуті після затвердження кошторису НДІ пам'яткоохоронних досліджень на 2016, шляхом коригування кошторису по загальному та спеціальному фондах, який буде подаватися зі змінами (т. 1, а.с. 78).

Позивач стверджує, що вимога контролюючого органу не виконана, збитки не відшкодовані, з огляду на що останній звернувся до суду з позовом в інтересах держави.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України від 26.01.1993 №2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон №2939-XII), Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550 ( далі - Порядок №550).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення погреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Пунктами 7 та 10 ст. 10 Закону №2939-XII передбачено право органу державного фінансового контролю пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Отже, законодавством регламентовано повноваження Державної фінансової інспекції України та її територіальних органів здійснювати контроль за використанням бюджетних коштів та в разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо їх усунення.

Крім того, з викладених правових норм вбачається, що при виявленні збитків, завданих державі чи підконтрольному об'єкту, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір та звертатися до суду з позовом про стягнення таких збитків, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог Інспекції та не відшкодовано такі збитки в добровільному порядку.

Тож, виявлені органом фінансового контролю збитки, що були завдані бюджету, стягуються в судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю.

Суд зазначає, що відповідачем в ході розгляду справи не заперечувався факт наявності виявлених відповідачем порушень, однак вказувалося, що способом захисту порушеного права держави є звернення органу ДФІ до суду в інтересах держави з відповідним позовом до керівників та інших службових осіб підконтрольної організації, які безпідставно отримали та використали державні кошти (активи).

Оцінивши наведені доводи відповідача, зважаючи на вищезазначені судом правові норми, суд приходить до висновку, що посилання Інституту в цій частині є безпідставними з огляду на наступне.

Так, п. 50 Порядку № 550 визначено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Частиною 2 Порядку № 550 зазначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово- господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

В частині 3 вказаного Порядку міститься визначення винних осіб. Це особи, які відповідно до покладених на них обов'язків та законодавства були відповідальні за фінансово-господарські операції, проведені з порушенням законодавства, та/або дії (бездіяльність) яких призвели до такого порушення.

Слід звернути особливу увагу на те, що спеціальне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, не визначає імперативного обов'язку відшкодування збитків особами, дії, рішення чи бездіяльність яких призвела до їх виникнення.

В даному випадку, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють загальні правила відшкодування збитків (аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2018 у справі №810/2723/17).

Окрім того, суд відхиляє доводи відповідача в частині вчинення ним заходів для усунення вказаних у акті ревізії від 03.12.2015 № 04-30/1943 порушень шляхом направлення відповідних листів, оскільки вказані обставини не звільняють останнього від виконання вимоги контролюючого органу.

При цьому, посилання Інституту у відзиві про проведення перевірки діяльності останнього у період коли, особа, що була суб'єктом звернення про проведення перевірки (ОСОБА_4) не керувала Інститутом, а також звільнення посадових осіб, винних у порушеннях, які виявленні в ході ревізії не спростовує наявності встановлених порушень та необхідності їх усунення, в даному випадку шляхом стягнення збитків.

Суд наголошує, що в ході розгляду справи відповідачем не наведено жодного правового обгрунтування щодо факту відсутності порушень, які були встановлені позивачем в ході ревізії, натомість, як слідує з листа від 15.01.2016 №11-1 Науково - дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень, заперечень на позовну заяву та відзиву на позовну заяву, останнім наявність правопорушень, що були встановлені в ході ревізії не заперечується.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Приймаючи до уваги те, що позивачем є суб'єкт владних повноважень, який не поніс судових витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для стягнення з відповідача судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72, 73, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Північного офісу Держаудитслужби (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, б. 18, код ЄДРПОУ 40479560) до Науково - дослідного інституту пам'яткоохоронних дослідженнь (юридична адреса: 04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, б. 15; поштова адреса: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, б. 36, код ЄДРПОУ 16477553) задовольнити.

2. Зобов'язати Науково - дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень юридична адреса: 04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, б. 15; поштова адреса: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, б. 36, код ЄДРПОУ 16477553) здійснити корегування видатків по спеціальному державному бюджету по КПКВ 1801020 за КЕКВ 2281 на загальну суму - 510 510 (п'ятсот десять тисяч п'ятсот десять) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Науково - дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень (юридична адреса: 04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, б. 15; поштова адреса: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, б. 36, код ЄДРПОУ 16477553) на користь загального фонду державного бюджету України по КПКВ 1801020 за КЕКВ 2281 на загальну суму - 10 750 (десять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева