Рішення

від 23.05.2018 по справі 920/894/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.05.2018 Справа № 920/894/17

Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Соп'яненко О.Ю., суддя Заєць С.В., суддя Спиридонова Н.О., при секретарі судового засідання Середі І.Г., розглянувши матеріали справи № 920/894/17

за позовом: Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області, м. Путивль, Сумська область;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Солоницівка, Дергачівський район, Харківська область;

за участю третьої особи, як не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, м. Суми

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 19.12.2016

за участю представників сторін:

від позивача: :ОСОБА_2,

від відповідача: ОСОБА_3 ;

від третьої особи: не з'явився,

встановив:

Відповідно до вимог позовної заяви № 1657 від 12.09.2017 року, позивач просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923810100:01:014:0049, від 19.12.2016 року, а також стягнути з відповідача на свою користь судові витрати по справі.

Ухвалою господарського суду від 26.09.2017 порушено проваження у даній справі.

Відповідач надав суду відзив (вх. 10043), відповідно до якого проти задоволення позову заперечує.

Ухвалою господарського суду від 01.12.2017 призначено розгляд вказаної справи у складі трьої суддів.

Ухвалою господарського суду від 22.01.2018 , у зв'язку з п. 9 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-19 від 03.10.2017, який набрав чинності 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, призначено підготовче засідання у даній справі на 20.02.2018 року.

Позивач направив суду відповідь на відзив № 225 від 07.02.2018.

Ухвалою господарського суду від 20.02.2018 залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ГУ Держгеокадастру у Сумській області.

Третя особа направила суду пояснення по справі, відповідно до якого проти позову заперечує.

Ухвалою господарського суду від 18.04.2018 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено розгляд справи по суті на 23.05.2018.

Путивльська міська рада направила суду пояснення № 644 від 16.04.2018, в судовому засіданні представник позивача підтримав поданий позов.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши надані докази на підтвердження вимог і заперечень, суд встановив наступне.

30.06.2016 року рішенням № 354-МР 12 сесії 7 скликання Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комінальної власності позивача, кадастровий номер 5923810100:01:014:0002, що знаходиться по вул. Б.Хмельницького, 35 в м. Путивль.

Вищевказану земельну ділянку було поділено на дві земельні ділянки: кадастровий номер 5923810100:01:014:0049 - площею 0,1378 га та кадастровий номер 5923810100:01:014:0050 - площею 2,8064 га.

Відповідно до п 2 рішення № 354-МР від 30.06.2016 було передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 5923810100:01:014:0049 - площею 0,1378 га ФОП ОСОБА_1

19.12.2016 Путивльською міською радою було підписано три автентичні примірники договору оренди землі між позивачем та відповідачем.

13.01.2017 Путивльською міською радою було підписано три автентичні примірники додаткової угоди до договору оренди землі від 19.12.2016, на виконання рішення 12 сесії 7 скликання Путивльської міської ради від 30.06.2016 № 328-МР Про внеснення змін до рішення 75 сесії Путивльської міської ради 6 скликання від 18.06.2015 Про встановлення плати за землю на території м. Путивль .

Начальник відділу землевпорядкування - ОСОБА_4 надав відповідачу для ознайомлення один екземпляр договору оренди від 19.12.2016 та додаткової угоди до нього від 13.01.2017, які були підписані міським головою.

07.02.2017 відпровідач, не погоджуючись з запропонованих проектом договору, зокрема, щодо цільового призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (п. 15 Договору оренди), звернувся до позивача за дозволом на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки.

23.02.2017 рішенням 778-МР 24 сесмії 7 скликання Путивльської міської ради відповідачу було відмовлено в задоволенні вказаного звернення.

27.07.2017 рішенням № 1018-МР 29 сесії 7 скликання Путивльської міської ради було визнано таким, що втратив чинність п. 2 рішення № 354-МР 12 сесії 7 скликання Путивльської міської ради, відповідно до якого передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 5923810100:01:014:0049 - площею 0,1378 га ФОП ОСОБА_1

28.07.2017 відповідач, поставив підпис на наявному в нього примірнику договору оренди та додатковій угоді до нього, звернувся до суб'єкта державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та зареєстрував право оренди земельної ділянки, яке набув на підставі договору оренди землі від 19.12.2016.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5,6 ст. 203 ЦК України.

У зв'язку з чим, позивач вважає, що 19.12.2016 договір оренди землі укладено не було, відповідно додаткової угоди до нього від 13.01.2017, також, не укладено, у зв'язку з недосягненням сторонами домовленості з приводу всіх істотних умов договору.

28.07.2017 волевиявлення позивача щодо реєстрації права оренди земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 було відсутнє.

Тому, позивач просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 19.12.2016, кадастровий номер 5923810100:01:014:0049 - площею 0,1378 га та стягнути з відповідача судовий збір.

Матеріали справи свідчать, що дійсно, відповідно до п 2 рішення № 354-МР від 30.06.2016 було передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 5923810100:01:014:0049 - площею 0,1378 га ФОП ОСОБА_1

19.12.2016 підписано акт прийому-передачі земельної ділянки між сторонами договору.

13.01.2017 сторонами підписано додаткову угоду до договору оренди від 19.12.2016.

Матеріали справи містять копію договору оренди землі від 19.12.2016, акту прийому - передачі від 19.12.2016 та додаткової угоди від 13.01.2017, підписані сторонами - міським головою ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_1

Відповідно до п. 2.1 Рішення № 354-МР від 30.06.2016 ФОП ОСОБА_1 зареєструвати право оренди на земельну длянку у суб'єкта державної реєстрації відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянки вбачається, що ОСОБА_1 зареєстровано право оренди 28.07.2017 за № 21607371.

Відповідно до п. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Таким чином з викладеного вбачається, що договір оренди землі від 19.12.2016 укладено сторонами у відповідності та у порядку, визначеному чинним законодавством, а саме: договір від 19.12.2016, акт прийому-передачі від 19.12.2016 та додаткова угода від 13.01.2017 підписані сторонами договору, право оренди землі зареєстровано у встановленому законом порядку. Тобто договір оренди землі є дійсним у розумінні статтей 203, 215 ЦК України.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовуються вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

З тексту позовної заяви вбачається, що позивач вважає, що 19.12.2016 договір оренди землі укладено не було, відповідно додаткової угоди до нього від 13.01.2017, також, не укладено, у зв'язку з недосягненням сторонами домовленості з приводу всіх істотних умов договору.

28.07.2017 волевиявлення позивача щодо реєстрації права оренди земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 було відсутнє.

Позивач просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 19.12.2016, кадастровий номер 5923810100:01:014:0049 - площею 0,1378 га та стягнути з відповідача судовий збір.

Тобто, з викладеного вбачається, що позивач заперечує факт укладення договору оренди землі від 19.1.2016, проте, просить суд визнати вищевказаний договір оренди землі від 19.12.2016 недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При вчиненні правочину - договору оренди землі від 19.12.2016 та додаткової угоди до нього від 13.01.2017 сторонами додержано всіх вимог, які встановлені ст.203 ЦК України.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеною, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд. -

вирішив:

1. В задоволенні позову - відмовити.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.06.2018 року.

Головуючий суддя О.Ю. Соп'яненко

Суддя С.В. Заєць

Суддя Н.О.Спиридонова