Постанова

від 24.07.2018 по справі 920/894/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2018 р. Справа № 920/894/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Пелипенко Н.М. , суддя Пушай В.І.

секретар судового засідання Кохан Ю.В.

за участю представників:

позивача - Лисова Д.В., дов.№1230 від 10.07.2018 (у справі) - в режимі відеоконференції

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області (вх. №1241 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 23.05.2018 у справі № 920/894/17 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Соп'яненко О.Ю., суддя Заєць С.В., суддя Спиридонова Н.О., повний текст рішення складено 04.06.2018)

за позовом Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області, м. Путивль, Сумська область;

до Фізичної особи-підприємця Акулова В'ячеслава Васильовича, смт. Солоницівка, Дергачівський район, Харківська область;

за участю третьої особи, як не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, м. Суми

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 19.12.2016

ВСТАНОВИЛА:

Путивльська міська рада Путивльського району Сумської області, позивач по справі, звернувся до господарського суду Сумської області із позовною заявою, в якій просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923810100:01:014:0049, від 19.12.2016 року, а також стягнути з відповідача на свою користь судові витрати по справі.

Рішенням господарського суду Сумської області від 23.05.2018 по справі №920/894/17 в задоволенні позову - відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду Сумської області від 23.05.2018 у справі №920/894/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923810100:01:014:0049, від 19.12.2016 року.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що правильно встановивши обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновків, що їм не відповідають. Зокрема, встановивши що 19.12.2016 між позивачем та відповідачем не було досягнуто згоди з усіх умов договору, суд прийшов до помилкового висновку про те, що договір оренди землі було укладено саме 19.12.2016. Оскільки, відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права, то моментом укладення договору оренди землі є саме момент вчинення певної дії: момент державної реєстрації права оренди. Отже, встановивши, що на момент державної реєстрації права оренди (28.07.2017) волевиявлення позивача на укладення договору оренди землі з відповідачем було відсутнім, суд прийшов до помилкового висновку, що загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину було дотримано.

Одночасно, позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення проведення судових засідань у даній справі у режимі відеоконференції з Путивльським районним судом Сумської області.

20.06.2018 системою автоматизованого розподілу апеляційних скарг (справ) між суддями для розгляду справи №920/894/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Істоміна О.А.; суддя Пелипенко Н.М.; суддя Пушай В.І.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2018 у справі №920/894/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області та надано учасникам провадження строк до 06.07.2018 для надання відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії цього відзиву та доданих до нього документів заявнику апеляційної скарги.

Відповідач, ФОП Акулов В.В., надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Сумської області від 23.05.2018 залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому, відповідач зазначає, що договір оренди землі від 28.07.2017 та додаткова угода до нього підписані сторонами, договір та додаткова угода не припинені у визначеному законом порядку, право оренди земельної ділянки згідно договору зареєстроване відповідно до чинного законодавства.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2018 розгляд справ було призначено на 24.07.2018.

17.07.2018 від представника відповідача, ФОП Акулова В.В., надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому заявник просив забезпечити проведення відеоконференції у справі №920/894/17 в господарському суді Сумської області, що знаходиться за адресою: 40000, м.Суми, проспект Шевченка, 18/1, яке було задоволено ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2018.

Представник відповідача, ФОП Акулова В.В., в судове засідання в режимі відеоконференції, яке проводилось в господарському суді Сумської області, не з'явився, про що доповіла секретар судового засідання господарського суду Сумської області. Оскільки судове засідання фіксується за допомогою технічних засобів (програмно-апаратного комплексу Оберіг ), зазначений факт відображений як в протоколі судового засідання, так і на відповідному диску.

Представник третьої особи не скористався процесуальним правом брати участь в судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомив, проте належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи.

Представник позивача в режимі відеоконференції підтримала доводи, наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, Харківським апеляційним господарським судом було здійснено всі можливі заходи щодо повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 зазначеного Кодексу, неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 30.06.2016 року рішенням №354-МР 12 сесії 7 скликання Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки номінальної власності позивача, кадастровий номер 5923810100:01:014:0002, що знаходиться по вул. Б.Хмельницького, 35 в м. Путивль, та поділено її на дві земельні ділянки: кадастровий номер 5923810100:01:014:0049 - площею 0,1378 га та кадастровий номер 5923810100:01:014:0050 - площею 2,8064 га. Рішення підписано міським головою - Волковим В.В.

Відповідно до п 2 зазначеного рішення земельну ділянку із кадастровим номером 5923810100:01:014:0049 - площею 0,1378 га було передано в оренду ФОП Акулову В.В. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель - землі житлової та громадської забудови терміном на 20 років, встановлено ставку орендної плати в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 2.1 зазначеного рішення зобов'язано ФОП Акулова В.В. зареєструвати право оренди на земельну ділянку суб'єкта державної реєстрації відповідно до чинного законодавства.

19.12.2016 Путивльською міською радою було підписано три автентичні примірники договору оренди землі між позивачем та відповідачем, а згодом, 13.01.2017 між тими ж сторонами було підписано три автентичні примірники додаткової угоди до договору оренди землі від 19.12.2016, на виконання рішення 12 сесії 7 скликання Путивльської міської ради від 30.06.2016 № 328-МР "Про внеснення змін до рішення 75 сесії Путивльської міської ради 6 скликання від 18.06.2015 "Про встановлення плати за землю на території м. Путивль". Примірники договору оренди земельної ділянки від 19.12.2016 та примірники додаткової угоди до нього мали підпис міського голови Волкова В.В.

Начальник відділу землевпорядкування - Шумний В.А. надав відповідачу для ознайомлення один екземпляр договору оренди від 19.12.2016 та додаткової угоди до нього від 13.01.2017.

ФОП Акулов В.В., не погоджуючись з запропонованим проектом договору, зокрема, щодо цільового призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (п. 15 договору оренди), 07.02.2017 звернувся до позивача за дозволом на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки. Однак, позитивної відповіді на своє звернення не отримав, про що свідчить рішення №778-МР 24 сесії 7 скликання Путивльської міської ради від 23.02.2017.

27.07.2017 Путивльська міська рада визнала таким, що втратив чинність п.2 рішення №354-МР 12 сесії 7 скликання, відповідно до якого передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 5923810100:01:014:0049 - площею 0,1378 га ФОП Акулову В.В., що було відображено у відповідному рішенні №1018-МР 29 сесії 7 скликання.

В свою чергу, ФОП Акулов В.В. 28.07.2017 поставив підпис на наявному в нього примірнику договору оренди та додатковій угоді до нього, звернувся до суб'єкта державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та зареєстрував право оренди земельної ділянки, яке набув на підставі договору оренди землі від 19.12.2016.

Звертаючись до господарського суду із позовною заявою, позивач - Путивльська міська рада вважає, що 19.12.2016 договір оренди землі укладено не було, як і додаткової угоди до нього від 13.01.2017, в зв'язку з недосягненням сторонами домовленості з приводу всіх істотних умов договору. Зважаючи на відсутність волевиявлення позивача щодо реєстрації права оренди земельної ділянки ФОП Акуловим В.В. 28.07.2017, просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 19.12.2016, кадастровий номер 5923810100:01:014:0049 - площею 0,1378 га та стягнути з відповідача судовий збір. Так, відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5,6 ст. 203 ЦК України.

Господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зазначив, що відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. В даному випадку, договір оренди землі від 19.12.2016 укладено сторонами у відповідності та у порядку, визначеному чинним законодавством, а саме: договір від 19.12.2016, акт прийому-передачі від 19.12.2016 та додаткова угода від 13.01.2017 підписані сторонами договору, право оренди землі зареєстровано у встановленому законом порядку. Тобто договір оренди землі є дійсним у розумінні статей 203, 215 ЦК України.

З висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог погоджується колегія суддів.

Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що право чин - дія особи, спрямована на набуття, зміну та припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 207 Цивільного кодексу визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількості документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами) (п. 1, 2).

Згідно зі ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Так, відповідно до статті 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

При цьому, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації, як це визначено у статті 6 Закону.

Договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, про що мовить стаття 14 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до статті 16 Закону, укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно за законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

За змістом статтей 18,20 Закону України Про оренду землі договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, яка проводиться у порядку встановленому законом.

В даному випадку матеріали справи свідчать про те, що 19.12.2016 між територіальною громадою м. Путивль та ФОП Акуловим В.В. було укладено договір оренди земельної ділянки. Наявна в матеріалах справи копія договору - підписана представниками обох сторін, та скріплена печаткою з боку орендодавця.

13.01.2017 було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 19.12.2016, яка також має підписи представників обох сторін, та скріплена печаткою.

Також, відповідачем наданий акт прийому-передачі земельної ділянки від 19.12.2016, відповідно до якого Територіальна громада м. Путивля передала ФОП Акулову В.В. в оренду земельну ділянку строком на 20 років, у відповідності до її цільового призначення у задовільному стані. При цьому, в акті зазначено, що на момент підписання даного акту ніяких претензій з обох боків не виявлено. Акт прийому-передачі земельної ділянки також має підписи з боку представників як орендодавця, так і орендаря.

За даними витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №93112912 Акуловим В'ячеславом Васильовичем 28.07.2017 зареєтровано право оренди земельної ділянки, згідно договору від 19.12.2016.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що договір оренди земельної ділянки від 19.12.2016 та додаткова угода до нього від 13.01.2016 підписані сторонами, а право оренди на спірну земельну ділянку зареєстроване у відповідності до норм чинного законодавства 28.07.2017.

Звертаючись до господарського суду із позовною заявою, позивач в резолютивній частині просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 19.12.2016.

Стаття 215 Цивільного кодексу України визначає підстави недійсності правочину. Зокрема, відповідно частини 1 вказаної статті, підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 статті 203 ЦК України.

В свою чергу, стаття 203 ЦК України, містить загальні вимоги , додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє право чин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Право чин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняться батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

В якості основного мотивуванням як позову, так і апеляційної скарги позивач зазначає відсутність волевиявлення при укладенні договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до нього та зазначає, що ані договір, ані додаткова угода до нього укладені не були, в зв'язку з недосягненням сторонами домовленості з приводу всіх істотних умов договору.

28.07.2017 волевиявлення позивача щодо реєстрації права оренди земельної ділянки ФОП Акуловим В.В. було відсутнє.

З цього приводу, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що дане посилання позивача ним не доведено документально, оскільки наявний у відповідача примірник договору оренди, додаткової угоди до нього та акт приймання - передачі земельної ділянки в оренду мали підпис голови Путивльської міської ради, який був скріплений печаткою.

Отже, позивач заперечує факт укладення договору оренди землі від 19.1.2016, проте, просить суд визнати вищевказаний договір оренди землі від 19.12.2016 недійсним.

Таким чином, договір оренди землі від 19.12.2016 укладено сторонами у відповідності та у порядку, визначеному чинним законодавством, а саме: договір від 19.12.2016, акт прийому-передачі від 19.12.2016 та додаткова угода від 13.01.2017 підписані сторонами договору , право оренди землі зареєстровано у встановленому законом порядку. Тобто договір оренди землі є дійсним у розумінні статей 203, 215 ЦК України.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовуються вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду першої інстанції відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються, не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду Сумської області від 23.05.2018 у справі №920/894/17 без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 23.05.2018 у справі №920/894/17 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 27.07.2018.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Пушай В.І.