Ухвала

від 21.09.2017 по справі 190/1079/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4174/17 Справа № 190/1079/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Легкошерст Ю. В. Доповідач - Посунся Н.Є.

Категорія 23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді: Посунся Н. Є.

суддів - Баранніка О.П., Пономарь З.М.

при секретарі - Гречишниковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ СФГ Гермес , П 'ятихатської районної державної адміністрації - про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ТОВ СФГ Гермес просить скасувати рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2017 року в частині задоволення позовних вимог, посилаючись на його незаконність, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи , невідповідність висновків обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд, вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважає оскаржуване рішення законним, таким, що повинне бути залишеним без змін з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 8,158 га, розташована на території Лозуватської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області.

03 березня 2006 року між нею та СФГ Гермес укладено договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1, згідно якого позивачка передала СФГ Гермес в строкове платне користування вказану ділянку строком на 5 років, а додатковою угодою від 01.06.2009 року сторони визначили строк дії договору терміном 25 років.

10 грудня 2014 року СФГ Гермес за договором купівлі-продажу продав ТОВ СФГ Гермес посіви озимої пшениці, вирощені на орендованій земельній ділянці.

17 січня 2015 року між СФГ Гермес та ТОВ СФГ Гермес укладена додаткова угода до Договору оренди від 03 березня 2006 року, якою передбачалась передача від СФГ до ТОВариства права оренди спірної земельної ділянки, набутого СФГ за Договором від 03 березня 2006 року. Така передача була здійснена на підставі акту приймання-передачі ділянки від 17.01.2015 року, підписаного представниками вказаних осіб.

Наведені обставини дали підстави суду 1-ї інстанції дійти висновку, що фактично ТОВ СФГ Гермес набуло всі права орендаря за первісним договором оренди від 03.03.2006 року, тобто відбулася передача прав орендаря до відповідача, фактично вчинено правочини суборенди земельної ділянки, отриманої СФГ в оренду від позивачки без її згоди.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, райсуд обгрунтовано виходив із їх доведеності та відповідності їх вимогам закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно з ч.2 ст. 792 ЦК України, яка є спеціальною нормою регулювання правовідносин щодо найму (оренди) земельної ділянки, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статею 2 ЗУ Про оренду землі передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Встановлено, що останнім передача ділянки в суборенду не передбачалась, письмової згоди на це орендодавця не надавалось.

Відповідно до ст. 8 Закону Про оренду землі орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця .

Так, в п. 1.4 вказаних договорів передбачено, що разом з посівами на підставах, передбачених ст. 411 ЦК України від Продавця до Покупця переходить право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, належне Продавцю на підставі Договору оренди землі із збереженням за Покупцем всіх прав та обов'язків Орендаря, передбачених Договором оренди землі.

На підтвердження законності передачі відповідачеві права користування спірною ділянкою в результаті укладених угод СФГ Гермес вказувало на направлене ним на ім.*я позивачки повідомлення за вих. № 10/12/009 від 10.12.2014. з копією опису поштового відправлення від 13.12.2014 року, яким її повідомляли про укладення між СФГ Гермес та ТОВ СФГ Гермес договору купівлі-продажу посівів від 10.12.2014 року та пропонували у разі наявності у неї бажання придбати право користування спірною земельною ділянкою,- повідомити заявника протягом одного місяця.

Однак, перевіривши наведену обставину, райсуд встановив, що жодних доказів вручення (отримання) вказаного повідомлення позивачкою матеріали справи не містять, вона цю обставину заперечувала, а тому зробив вірний висновок про неповідомлення СФГ Гермес позивачки про укладений ним договір та незаконну передачу земельної ділянки.

Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін, або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскільки умовами договору оренди земельної ділянки від 03.03.2006 року право суборенди не передбачалось, будь-якої згоди позивачка, як власника ділянки, на її передачу в суборенду або користування на інших підставах (в т.ч. укладення будь-яких інших цивільно-правових угод - додаткової угоди до договору оренди, купівлі-продажу посівів тощо) не надавала, ділянка в порушення встановленого законом порядку передана шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди особами, одна з яких взагалі не є стороною за первісним договором оренди, без будь-якої згоди (відома) власника, районний суд прийшов до вірного висновку, що заявлені вимоги про визнання недійсною додаткової угоди, на підставі якої відповідач неправомірно набув право оренди ділянки, є обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, судом встановлено, що згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та ФОП від 05.06.2015 року за рішенням засновників СФГ Гермес припинено, ліквідовано, дані щодо правонаступництва відсутні, керівником (підписантом, в подальшому - головою комісії з припинення або ліквідатором) вказаної юридичної особи - СФГ Гермес з 11.03.2014 року до часу припинення 07.05.2015 року був ОСОБА_3, яким 10.12.2014 року та 17.01.2015 року підписані вищевказані угоди від імені СФГ Гермес . В той же час з 20.01.2015 року ОСОБА_3 є керівником відповідача - ТОВ СФГ Гермес , що за оскаржуваною угодою набуло право суборенди земельною ділянкою позивача, у зв'язку з чим вбачається, що з 20.01.2015 року керівником СФГ Гермес (до часу її припинення) та ТОВ СФГ Гермес (по час розгляду справи) була одна й та сама особа - ОСОБА_3

Згідно ст. 31 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі припиняється окрім іншого у разі ліквідації юридичної особи-орендаря, причому, відповідно до положень 34 Закону у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

На підставі наведеного та з врахуванням того, що додаткова угода визнана недійсною, суд правильно задовольнив позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути позивачці належну їй на праві власності земельну ділянку.

Разом з тим, райсуд вважав обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, вимогу про скасування державної реєстрації права оренди спірної ділянки за ТОВ СФГ Гермес , вчинену держреєстратором на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 20100503 від 18.03.2015 року.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом процесуального закону, неналежне сповіщення відповідача про розгляд справи, не заслуговують на увагу, оскільки твердження про бажання брати участь у розгляді справи не узгоджуються з тим, що за вказаною в апеляційній скарзі самим апелянтом адресою останній не знаходиться, конверт з судовою повісткою повернувся; у порушення правил ст.77 ч.1 ЦПКУ належною письмовою заявою про зміну місця знаходження він суд не сповістив, в той же час, представник відповідача, ознайомлюючись із справою ще у квітні 2017 року, знав про її розгляд 21.09.2017., що свідчить про належне сповіщення сторони відповідача, однак, до судового засідання апеляційної інстанції ніхто не з*явився.

Інші доводи скарги є повторенням доводів відповідача, що надавались у процесі розгляду справи, а саме, щодо направлення позивачці повідомлення про перехід права користування орендованою землею та відсутність з її боку заперечень, які судом були розглянуті, перевірені з наданням наведених вище висновків. При цьому слід зазначити, що за умови, коли сторона у разі спору, який перенесений до суду, заперечує факт отримання поштової кореспонденції, єдиним належним доказом для суду є повідомлення про поштове відправлення рекомендованим листом, чого не було надано відповідачем.

Твердження, що висновки суду не відповідають обставинам справи є безпідставним, оскільки висновки суду зроблені на підставі наданих під час розгляду справи пояснень, письмових доказів, які знаходяться у відповідності до цих пояснень, та на підставі правильно зазначених судом норм матеріального права.

Питання щодо державної реєстрації речових прав дуже детально викладено райсудом у рішенні, а тому не потребує повторного роз*яснення по доводам з цього приводу. Апеляційним судом перевірені усі доводи скарги та визнані такими, що не призводять до зміни чи скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ТОВ СФГ Гермес - відхилити.

Заочне рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у 20-денний строк у касаційному порядку.

Головуючий Н.Є. Посунся

Судді: О.П. Бараннік

З.М. Пономарь