Постанова

від 15.12.2009 по справі 2а-5189/09

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЛУГАНСЬК

                                                                                                       

    Справа № 2а- 5189

2009 рік

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 грудня  2009 року суддя Ленінського районного суду м. Луганська Кравченко Н.О.,  розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 Пенсійого фонду України в Ленінському районі м. Луганська, третя особа – ГУ ДКУ в Луганській області, про визнання бездіяльності незаконною, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, -

ВСТАНОВИВ:

В 2009 року позивач  звернувся з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, в якому зазначив, що вона має правовий статус „дитини війни”, відповідачем їй не виплачувалося підвищення до пенсії в повному обсязі, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача та зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Луганська нарахувати недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за січень 2006-грудень 2008 рр. в сумі 3891 грн. 90 коп. по теперішній час.

Позивач до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в своїх запереченнях посилався на наступне. Ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсій за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Вимоги щодо виплати підвищення з 01.01.2006 року безпідставні, оскільки за Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік була зупинена і до теперішнього часу Закон України №3235 Конституційним Судом України не визнаний неконституційним. Питання, пов’язані з підвищенням пенсії відповідно до ст.6 Закону повинно бути вирішено шляхом внесення змін до Закону, в 2007 році це не було врегульовано.  З 01.01.2008 року позивачеві проводиться підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 10% від прожиткового мінімуму, відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи – Головного управління Державного казначейства України в Луганській області вимоги позивача не підтримав, надав письмові заперечення на позов, в яких вважав, що позивач правильно зазначив відповідачем в цій справі - ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, просив застосувати строк позовної давності до вимог позивача, в задоволенні позову відмовити. Також просив розглянути справу за відсутності їх представника.

15.12.2009 року була винесена ухвала про розгляд справи в порядку письмового провадження.

 Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ч.1 ст.100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності, а позивач надав клопотання про поновлення строку звернення до суду. Наполягання третьої особи щодо застосування строку позовної давності до позовних вимог суд не приймає до уваги, оскільки згідно з ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку на звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, в разі якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5) має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № 32743 (а.с.8).

УПФУ в Ленінському районі м. Луганська листами від 02.11.2009р. за № 3461/б-15 (а.с.9,10) відмовило  ОСОБА_1 у задоволені заяви щодо виплати доплат до пенсії.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71  Закону України  «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

   Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня  - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн. з 01 липня 2007 року – 410,06 грн., з 01 жовтня 2007 року – 415,11 грн.

              Таким чином, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. (з 09.07.2007 року по 31.07.2007 року – ((410,06 грн. х 30%) / 31 день) х 23 дні = 91,27 грн., за серпень – вересень 2007 року – (410,06 грн.х30%) х 2 місяці = 246,04 грн., за жовтень – грудень 2007 року – (415,11 грн. х 30%) х 3 місяці = 373,60 грн.).

 Але враховуючи, що позивач звернувся до суду лише в 2009 році, суд вважає, що ним пропущений строк позовної давності, позивач просив відновити строк на звернення до суду із позовом за 2006 – 2007 рік, але доказів поважності причин пропуску строку не надав суду, тому вимоги позову за період 2007 року не підлягають задоволенню.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу складає : з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

 Враховуючи, що позивачеві, починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (травень – червень 2008 року – по 48,10 грн., липень – вересень 2008 року – по 48,20 грн., жовтень – грудень 2008 року – по 49,80 грн.), за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати позивачеві 715,23 грн. (з 22 травня 2008 року – ((481 грн. х 30%)/31 день)х 10 днів = 46,55 грн. – 15,52 грн. = 31,03 грн., червень 2008 року – (481грн. х 30%) – 48,10 грн. = 96,20 грн., липень – вересень 2008 року – (482 грн. х 30%) – 48,20 грн. = 96,40 грн. х 3 місяці = 289,20 грн., жовтень – грудень 2008 року – (498 грн. х 30%) – 49,80 грн. = 99,60 грн. х 3 місяці = 298,80 грн.).

Але враховуючи, що позивачем не визначено чіткий термін за який підлягає перерахунку сума допомоги, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково, визначити період за який потрібно провести відповідний перерахунок, а саме з  22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

У зв’язку з тим, що відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

              Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

      Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

            У задоволенні вимог  ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відмовити у зв’язку з пропуском строку позовної давності.

Визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни з  22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 715,23 (сімсот п'ятнадцять гривень двадцять три копійки) грн.

В іншій частині вимог ОСОБА_1  відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

             Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя:                                                                                                                                 Н.О.Кравченко