Рішення

від 08.06.2018 по справі 821/481/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/481/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Херсонської області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними, стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Апеляційного суду Херсонської області (далі-відповідач-1), Державної судової адміністрації України (далі-відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача-1 щодо нарахування та виплати позивачу доплати за вислугу років за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас;

- зобов'язати відповідача-1 нарахувати ОСОБА_1 доплату за вислугу років за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас;

- стягнути з відповідача-1 на користь ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду та щомісячне грошове утримання працюючого судді за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року, а саме: доплату за вислугу років за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з проведенням індексації заробітної плати, з утриманням податків і зборів, з урахуванням виплачених сум, з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" у порядку встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" від 03.08.2011 року № 845;

- зобов'язати відповідача-2 виділити Апеляційному суду Херсонської області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_2 заробітної плати та щомісячного грошового утримання з розрахунку надбавки за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас за періоди з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 01.01.2012 року.

Ухвалою від 14.03.2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 10.04.2018 року позовну заяву в частині вимог щодо яких не усунені недоліки повернуто позивачу.

Ухвалою від 11.04.2018 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, учасникам надано строк для подання заяв по суті справи та витребувано додаткові докази.

Позов обґрунтований тим, що позивач 21.06.1982 року обрана народним суддею Бродівського районного суду Львівської області. Починаючи з 01.02.2002 року обіймає посаду судді Апеляційного суду Херсонської області. Постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 року № 1515-VІІІ ОСОБА_1 звільнено з посади у відставку відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України, а наказом від 15.09.2016 року № 96-ос виключено зі складу суддів Апеляційного суду Херсонської області. У порушення вимог закону на день звільнення позивачу не виплачена заробітна плата в повному обсязі відповідно до вимог Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року № 2862-ХІІ. Вважає бездіяльність відповіда-1 щодо виплати заробітної плати у період з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 01.01.2012 року в не повному обсязі протиправною та такою, що порушує її конституційні права, з огляду на наступне. Відповідно до Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року № 2862-ХІІ заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та з інших надбавок. Частиною 4 статті 44 Закону № 2862-ХІІ визначено, що щомісячна надбавка за вислугу років виплачується у відсотках в залежності від стажу роботи та розраховується від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплат за кваліфікаційні класи. Тобто з 01.01.2007 року щомісячна надбавка за вислугу років мала нараховуватися на загальну суму щомісячного заробітку судді, а не лише на посадовий оклад та кваліфклас. Розрахунок надбавки за вислугу років у неправомірний спосіб, вплинуло на нарахування відповідачем-1 грошового утримання судді у меншому відсотковому розмірі. У зв'язку із внесенням змін до ч. 4 ст. 44 Закону № 2862-ХІІ, надбавка за вислугу років з 01.01.2008 року розраховувалась не від загальної суми щомісячного заробітку, а від посадового окладу. Вказані зміни рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнані неконституційними. Тобто з 22.05.2008 року надбавка за вислугу років повинна нараховуватися від загальної суми щомісячного заробітку, чого відповідачем зроблено не було. Крім того, відповідно до п. 2-2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 (ред. 16.01.2008 року) "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" щомісяця суддям виплачується надбавка за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас. Тобто, Закон № 2862-ХІІ "Про статус суддів" та Постанова № 865 по-різному врегульовували питання виплати суддям надбавки за вислугу років. Враховуючи загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами з 22.05.2018 року до 01.01.2012 (дата набрання чинності ст.ст. 129, 130 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI, що регулюють в т.ч. питання обчислення надбавки за вислугу років) слід застосовувати положення Закону № 2862-ХІІ, який має вищу юридичну силу, а не підзаконний акт - Постанову № 865. Позивач також зазначає, що неправильне нарахування надбавки за вислугу років призвело до зменшення суми щомісячного довічного грошового утримання судді, яке ОСОБА_1 отримувала весь спірний період одночасно з заробітною платою. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності загальних судів здійснює Державна судова адміністрація України, яка, затверджуючи штатний розпис і кошторис суду, не вжила заходів щодо повного фінансування заробітної плати та грошового утримання судів, у тому числі позивача, чим допустила протиправну бездіяльність. Позивач просить адміністративний позов задовольнити та розглянути справу без її участі.

Відповідач-1 - Апеляційний суд Херсонської області заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника, надіславши 02.05.2018 року відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач-1 заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 та просить відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо Конституційного суду України, Верховного Суду України, а також за кожним видом та спеціалізацією щодо місцевих та апеляційних судів. Видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку. Відповідно до частини 4 статті 44 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року № 2862- XII, чинного на час виникнення спірних правовідносин (період з 01.01. по 31.12.2007), суддям виплачувалась щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи. Таким чином, у 2007 році щомісячна надбавка за вислугу років нараховувалась та виплачувалась позивачу відповідно до Закону України "Про статус суддів" № 2862-ХІІ від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи, тобто у розмірах, які ОСОБА_1, просить їй перерахувати у позовній заяві, а тому предмет спору відсутній. Відповідач-1 також наголошує, що рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 року (справа № 1-7/99) визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Відтак, у період у період з 22.05.2008 року до 01.01.2012 року діяли норми чинного на той момент законодавства, що передбачали нарахування та виплату надбавки за вислугу років, виходячи із розміру посадового окладу.

Відповідач-2 - Державна судова адміністрація України 03.05.2018 року надіслала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на наступне. Так, ДСА України є органом у системі судової влади, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності судів у межах повноважень, передбачених законом. Фінансування судів здійснюється за рахунок Державного бюджету України. У свою чергу, відповідач-2 є головним розпорядником коштів Державного бюджету, спрямованих на фінансування судів та провадить видатки, зокрема, на виплату заробітної плати суддям, в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. ДСА України не наділена правами роботодавця, визначеними КЗпП України стосовно суддів та не є роботодавцем для суддів в розумінні КЗпП України. Отже, ДСА України є державним органом, який фінансується з державного бюджету і у своїй діяльності керується Конституцією та законами України та не може порушувати чинне законодавство України.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно із ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).

Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 обіймала посаду судді з 21.06.1982 року по 15.09.2016 року.

Постановою Верховної Ради України "Про звільнення суддів" від 08.09.2016 року №1515-VIII ОСОБА_1 звільнено з посади судді апеляційного суду Херсонської області відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Наказом Апеляційного суду Херсонської області від 15.09.2016 року № 96-ос ОСОБА_1 звільнена з займаної посаду у зв'язку з поданням заяви про відставку, відповідно до постанови Верховної Ради України від 08.09.2016 року № 1515-VIII.

Як вбачається із матеріалів справи, 14.11.2001 року позивачу присвоєно перший кваліфікаційний клас. Доплата за кваліфікаційний клас у розмірі 375 грн. проводилася до грудня 2011 року включно, що підтверджується даними розрахункових листів нарахованої заробітної плати за 2007 - 2011 роки судді ОСОБА_1 Посадовий оклад у зазначений період становив 2988,00 грн.

Із досліджених судом розрахункових листів нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за 2007-2011 роки встановлено, що у зазначений період надбавка за вислугу років нараховувалася позивачу, виходячи із посадового окладу, надбавки за виконання особливо важливої роботи, з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас. Щомісячне грошове утримання виплачувалось позивачу з 2002 по 2011 рік.

Зазначені дії щодо нарахування і виплати надбавки за вислугу років та грошового утримання позивач вважає протиправними, оскільки відповідач-1 протиправно не включив до суддівської винагороди, з якої нараховувалася надбавка за вислугу років в оспорювані періоди, інші надбавки і премії, чим суттєво зменшив розмір заробітної плати і грошового утримання позивача.

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів позивача про протиправні дії відповідача-1 та наявність підстав для перерахунку та виплати недоплаченої суддівської винагороди та грошового утримання суддів, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року № 2862-ХІІ (далі - Закон № 2862-ХІІ) (втратив чинність з 01 січня 2012 року) заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

За приписами частини четвертої статті 44 Закону № 2862-ХІІ суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Таким чином стаття 44 Закону № 2862-ХІІ визначає, що щомісячна надбавка за вислугу років виплачується суддям у певних відсотках від загальної суми щомісячного заробітку, тобто від загальної суми заробітку, який, зважаючи на частину першу вказаної статті, складається із посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи та інших надбавок.

Відповідно до витребуваних у відповідача-1 розрахунків нарахованої заробітної плати судді у відставці ОСОБА_1 у період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року заробітна плата позивача за вказаний період нарахована, виходячи із наступних складових: посадовий оклад - 2988,00 грн.; кваліфікаційний клас - 375,00 грн.; надбавка за виконання особливо важливої роботи за січень-лютий 24% - 807,12 грн., за березень - грудень 30 % - 1008,90 грн.; надбавка за вислугу років відповідно до Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року № 2862-ХІІ (оклад + клас + надбавка за виконання особливо важливої роботи) 40 % - січень-лютий- 1668,05 грн. березень- грудень-1748,76 грн.; премії відповідно до Постанови № 865 січень-15%, лютий-25%, березень-20%, квітень-10%, травень-20%, жовтень-грудень-10%.

Отже, надбавка за вислугу років за період роботи позивача січень-грудень 2007 року нараховувалася у відсотках (40%) лише від посадового окладу (2988 грн.) з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (375 грн.) та надбавки, передбаченої Постановою № 865, - за особливий характер роботи (24 % та 30 %), без урахування премії.

У свою чергу, грошове утримання позивача нараховане у зазначений період, виходячи із розрахунку заробітної плати у наведений вище спосіб.

Оскільки відповідач-1 у період січень-грудень 2007 року не включив до заробітної плати позивача, з якої нараховувалася надбавка за вислугу років, суму премії, а також грошове утримання розраховував із неправомірно нарахованої суми заробітної плати, суд вважає такі дії відповідача-1 протиправними.

Щодо спірного періоду з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року слід зазначити наступне.

Підпунктом "б" підпункту 2 пункту 61 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) були внесені відповідні зміни до Закону № 2862-ХІІ. Зокрема, в абзаці другому частини четвертої статті 44 Закону № 2862-ХІІ слова "загальної суми щомісячного заробітку" замінено словами "посадового окладу".

Конституційний Суд України у рішенні від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 (далі - Рішення № 10-рп/2008) визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, у тому числі й пункту 61 розділу II Закону № 107-VI щодо внесення зазначених вище змін.

Тобто, з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках тільки від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2008 року № 19 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865" (яка набрала чинності з 1 березня 2008 року) останню доповнено пунктом 2-2, яким передбачено, що суддям щомісяця виплачується надбавка за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас в таких розмірах: при стажі роботи понад три роки - 10 відсотків, понад п'ять років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Отже, після 22.05.2008 року - Закон № 2862-ХІІ і Постанова № 865 по-різному врегульовували питання виплати суддям надбавки за вислугу років.

Проте, виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні бази обчислення суддям набавки за вислугу років після 22.05.2008 року - дати винесення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 - слід застосовувати положення Закону № 2862-ХІІ, який має вищу юридичну силу, а не підзаконний нормативний акт - Постанову № 865.

З 01.01.2012 року набрав чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI (далі-Закон № 2453-VI) в частині виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення при виході судді у відпустку (статті 129, 130 Закону № 2453-VI). Пунктом 1 Прикінцевих положень Закону № 2453-VI визначено, що Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім, зокрема, статей 129 та 130 цього Закону щодо суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення, які вводяться в дію з 01.01.2011 року.

Втім, підпунктом 3 пункту 52 Закону України VI "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" від 23.12.2010 року № 2856-VI (далі-Закон № 2856-VI) внесено зміни до пункту 1 Прикінцевих положень Закону № 2453-VI щодо набрання чинності статтями 129 та 130 Закону вони набирають чинності з 01.01.2012 року.

Відповідно до частини 5 статті 129 Закону № 2453-VI суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років-15 відсотків, більше 5 років- 20 відсотків, більше 10 років- 30 відсотків, більше 15 років-40 відсотків, більше 20 років-50 відсотків, більше 25 років-60 відсотків, більше 30 років-70 відсотків, більше 35 років-80 відсотків посадового окладу (тобто з 01.01.2012 року).

Законами про Державний бюджет України на 2007, 2009, 2010, 2011 роки не встановлювалися обмеження щодо нарахування надбавки за вислугу років суддям, як це було передбачено підпунктом "б" підпункту 2 пункту 61 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI).

З 01.01.2012 року набрав чинності Закон № 2453-VI в частині виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення при виході судді у відпустку (статті 129, 130 Закону № 2453-VI). Пунктом 1 Прикінцевих положень Закону № 2453-VI було визначено, що Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім статей 129 та 130 цього Закону щодо суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення, які вводяться в дію з 01.01.2011 року.

Відповідно до витребуваних у відповідача-1 розрахунків нарахованої заробітної плати судді у відставці ОСОБА_1 у період з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року заробітна плата позивача за вказаний період нарахована, виходячи із наступних складових: посадовий оклад - 2988,00 грн.; кваліфікаційний клас - 375,00 грн.; надбавка за виконання особливо важливої роботи за травень 2008 - січень 2010 - 25 % - 840,75 грн., за лютий 2010 - грудень 2011 - 50% - 1681,50 грн.; надбавка за вислугу років відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р року (оклад + клас + надбавка за виконання особливо важливої роботи) 40% - травень 2008 - січень 2010 - 1681,50 грн. лютий 2010 - грудень 2011- 2017,80 грн.; премії відповідно до Постанови № 865 за вказаний період нараховані не кожного місяця та у розмірі від 10 до 65 %.

Отже, надбавка за вислугу років за період роботи позивача з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року нараховувалася у відсотках (40%) лише від посадового окладу (2988 грн.) з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (375 грн.) та надбавки, передбаченої Постановою № 865, - за особливий характер роботи (25% та 50 %), без урахування премії.

Оскільки відповідач-1 у період з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року не включив до заробітної плати позивача, з якої нараховувалася надбавка за вислугу років, суму премії, суд вважає такі дії відповідача-1 протиправними.

У свою чергу, грошове утримання позивача нараховане у зазначений період, виходячи із розрахунку заробітної плати у наведений вище спосіб.

Також судом встановлено, що позивач працювала на посаді судді з 01.11.1993 року, отже, на підставі пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" набула право і їй виплачувалося з 2002 року по 01 січня 2012 року, крім заробітної плати, щомісячне грошове утримання працюючим суддям у розмірі 100 відсотків передбаченого законом щомісячного довічного грошового утримання, належного позивачу у разі виходу у відставку, тобто 90 відсотків заробітної плати, що підтверджується копією розрахункових листів позивача за 2007-2011 роки.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя статті 22 Конституції України).

Виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, та на підставі вищевикладеного суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про необхідність здійснення перерахунку суддівської винагороди та грошового утримання за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року, розрахувавши надбавку за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахування доплати за кваліфікаційний клас.

Аналогічна правова позиція щодо визначення бази обчислення суддям надбавки за вислугу років висловлена Верховним Судом України у постановах від 13.01.2015 року (№21-582а14) та від 20.09.2017 року (№ 2а-19282/10/0570) .

Таким чином, суд не погоджується із позицією відповідача-1 щодо правомірності нарахування та виплати позивачу надбавки за вислугу років та грошового утримання у період 2007 та 2008 - 2011 років у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас та за виконання особливої роботи.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій відповідача-1 щодо нарахування та виплати позивачу доплати за вислугу років за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас та грошового утримання, яке виплачувалось у відсотках від загальної суми заробітної плати.

Відтак, суд вважає, що належним способом захисту порушенного права є зобов'язання відповідача-1 провести перерахунок ОСОБА_1 доплати за вислугу років за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку (посадовий оклад + кваліфікаційний клас + надбавка за виконання особливо важливої роботи + премія), а також перерахунок грошового утримання за спірний період, виходячи із перерахованої суддівської винагороди.

Суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача-1 на користь ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди та щомісячного грошового утримання працюючого судді за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року, а саме: доплату за вислугу років за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з проведенням індексації заробітної плати, з утриманням податків і зборів, з урахуванням виплачених сум, з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" у порядку встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" від 03.08.2011 року №845 з огляду на наступне.

Суд зауважує, що на виконання ухвали від 14.03.2018 року позивач не надала суду розрахунок розміру суми, що, на її думку, підлягає стягненню, тобто самостійно не визначила суму стягнення.

Нарахування та виплата суддівської винагороди належить до функцій відділу бухгалтерського обліку, звітності та господарського забезпечення Апеляційного суду Херсонської області, відтак суд позбавлений можливості здійснити розрахунок недоплаченої позивачу суддівської винагороди та грошового утримання за оспорюваний період, оскільки вказане належить до повноважень відповідача-1, а позивач самостійно розрахунки не здійснив та не заявив вимогу про стягнення певної суми.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача-2 виділити Апеляційному суду Херсонської області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_1 заробітної плати та щомісячного грошового утримання з розрахунку надбавки за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас за періоди з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 01.01.2012 року, суд зазначає наступне.

Статтею 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено засади фінансування судів. Зокрема, відповідно до частини першої вказаної статті фінансування всіх судів України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: Державна судова адміністрація України, зокрема, щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів.

Отже, відповідач-2 є головним розпорядником бюджетних коштів, а відповідач-1- розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.

Таким чином, правовідносини щодо розподілу коштів, в тому числі для виплати суддівської винагороди, існують між відповідачами, як розпорядниками бюджетних коштів, а тому вимога позивача про зобов'язання відповідача-2 вчинити дії, які належать до повноважень ДСА України на підставі закону, є некоректними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відбудеться втручання у правовідносини, що виникнуть між двома суб'єктами владних повноважень у майбутньому та у яких позивач ще не бере участь.

Згідно із частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач-1 не надав суду достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій у повному обсязі.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 382 КАС України, суд, -

вирішив:

Визнати протиправними дії Апеляційного суду Херсонської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати за вислугу років за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Зобов'язати Апеляційний суд Херсонської області (код ЄДРПОУ 02894160, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. 295 Херсоснької стрілкової дивізії, 1-а) провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року та грошового утримання за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року, розрахувавши надбавку за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку (посадовий оклад + надбавка за виконання особливо важливої роботи + премія), з урахування доплати за кваліфікаційний клас та виплатити недоплачену різницю перерахованої суми.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 11.1