Рішення

від 25.05.2018 по справі 752/16493/17

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/16493/17

Провадження № 2/752/1631/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25.05.2018 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Якушко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного екологічного центру України про визнання незаконним та скасування рішення , скасування наказу про звільнення, скасування наказу про оголошення догани, поновлення на роботі,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до Національного екологічного центру України, відповідно до якого, з врахуванням заяви про зміну предмету позову просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Ради Національного екологічного центру України, оформлене протоколом № 10 від 24.07.2017 р., в частині звільнення ОСОБА_1 з посади виконавчого директора Національного екологічного центру України, визнати незаконним та скасувати наказ Голови Національного екологічного центру України від 25.07.2017 р. № 46 Про оголошення догани т.в.о. виконавчого директора , визнати протиправним та скасувати наказ Голови Національного екологічного центру України від 16.08.2017 р. № 53 Про надання НЕЦУ іміджевої та іншої шкоди заявами та діями виконавчого директора , визнати протиправним та скасувати наказ Голови Національного екологічного центру України від 18.08.2017 р. № 54 Про звільнення ОСОБА_1 за систематичне невиконання трудових обов язків відповідно до п.3 ст.40 КпП України , поновити позивача ОСОБА_1 на посаді виконавчого директора Національного екологічного центру України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що починаючи з 01.01.2011 р. позивач працював на посаді виконавчого директора Національного екологічного центру України (скорочена назва НЕЦУ ) на підставі контракту із щорічним його переукладенням.

01.01.2017 р. між сторонами був укладений Контракт № 1 на підставі якого позивач прийнятий на роботу на посаду виконавчого директора строком до 31.12.2017 р.

Відповідно до рішення Ради НАЦУ, оформленого протоколом № 10 від 24.07.2017 р. позивача звільнено з посади в зв язку із завершенням Контракту та претензіями до його роботи, хоча дія контракту була погоджена сторонами до 31.12.2017 р., а тому підстав для звільнення не було, в зв язку з чим позивач вважає зазначений наказ незаконним і таким, що підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що між ним та відповідачем трудовий контракт переукладався з 2015 по 31.12.2017 р. на тих же умовах, після рішення про звільнення він фактично був допущений до роботи, а тому він вважає, що трудові відносини були з ним укладені на невизначений строк.

Також позивач обґрунтовує свої вимоги щодо незаконності наказу про звільнення тим, що воно прийнято з порушенням порядку прийняття рішення, визначеного Статутом НЕЦУ, без включення до порядку денного та у відсутність консенсусу.

Крім того, позивач зазначає, що наказом відповідача 43 від 25.07.2017 р. позивача призначено на посаду тимчасово виконуючого обов язки виконавчого директора НЕЦУ з 03.07.2017 р., на що він своєї згоди не давав.

Наказом № 46 від 25.07.2017 р. позивачу, в якості виконуючого обов язки виконавчого директора НЕЦУ оголошено догану в зв язку із недбалим виконанням своїх обов язків.

16.08.2017 р. Національним екологічним центром України прийнято наказ № 53, яким позивачу оголошено догану в зв язку із заявами на переговорах з донорами та діями, що призвели до шкоди організації.

18.08.2017 р. прийнято наказ № 54, яким позивача звільнено з займайної посади відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання трудових обов язків.

Зазначені накази позивач вважає незаконними і просить їх скасувати, оскільки рішення про накладення дисциплінарного стягення прийнято не уповноваженим органом, одночасно застосовано два дисциплінарних стягнення у вигляді догани і звільнення, а крім того, зазначені рішення прийні не уповноваженим органом, оскільки рішення про накладення дисциплінарного стягнення приймається органом, якому надано право прийняття на роботу, то відповідно рішення про застосування відносно нього дисциплінарного стягнення повинно було бути прийнято Радою НЕЦУ.

З врахуванням викладених обставин, позивач просить позов задовольнити, оскаржувані накази скасувати та поновити його на посаді виконавчого директора Національного екологічного центру України.

В ході судового розгляду позивач та його представник підтримали заявлені вимоги в повномі обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на незаконність прийнятих наказів, порушення процедури прийняття рішення про звільнення, відсутність підстав для такого звільнення, порушенням процедури накладення дисциплінарного стягнення.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про те, що, оскільки, Національний екологічний центр України є громадським об єднанням положення трудового законодавства в частині вирішення трудових спорів про поновлення на виборній посаді не може бути застосовано. Крім того, представник зазначив, що рішення про звільнення позивача було прийнято уповноваженим органом, більшістю голосів, а тому є законним. Дія контракту, укладеного з ОСОБА_1, була погоджена сторонами до 30.06.2017 р., в зв язку з чим в проект Контракту, який був підготовлений позивачем і принесений на засідання Ради НЕЦУ, були внесені відповідні правки.

Вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ВГО Національний екологічний цетр України (НЕЦУ) був укладений Контракт, строко дії з 01.01.2017 р. до 30.06.2017 р., про що зазначено в розділі Термін дії та містяться відповідні застереження під підписом Голови ВГО НЕЦУ.

Зазначені застереження були внесені до проекту Контракту, підготовленого ОСОБА_1 відповідно до рішення Ради НЕЦУ.

Зазначений контракт не оскаржувався позивачем за час його дії.

24.07.2017 р. Радою НЕЦУ було прийнято рішення, що закріплено в протоколі № 10, про звільнення ОСОБА_1 в зв язку з завершенням контракту та претензіями до його роботи.

Як встановлено судом, 24.07.2017 р. наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади виконавчого директора НЕЦУ не видавався.

Відповідно до п.п.1.1 Статуту Національний екологічний центр України є незалежною неприбутковою добровільною всеукраїнською громадською організацією, яка створюється для об єднання зусиль науковців, політиків, громадських діячів, представників державних та громадських організацій, інших громадян для поліпшення довкілля як основи буття і подальшого розвитку громадянського суспільства в Україні.

Вищим органом НЕЦУ є Конференція. Керівництво між Конференціями здійснюється Радою НЕЦУ.

Відповідно до положень п.4.4 Статуту до виключної компетенції Конференції відноситься обрання голови, заступників голови, членів Ради НЕЦУ.

Рішення Конференції вважається чинним, якщо воно прийняте на основі консенсусу, тобто за умови спільної згоди всіх офіційно зареєстрованих делегатів Конференції. У разі відсутності консенсусу питання може бути знято з розгляду або здійснюються узгоджувальні дії, шляхом визначеним Конференцією.

Питання щодо призначення та дострокового припинення повноважень Виконавчого директора НЕЦУ відносить до компетенції Ради НЕЦУ (п.4.7 Статуту).

Згідно з п.4.6 Статуту НЕЦУ рішення Ради НЕЦУ приймаються на консненсуальній основі і є чинними за наявності на засіданні більше половини персонального складу членів Ради. У разі відсутності консенсусу питання може бути знято з розгляду або здійснюється узгоджувальні дії.

Рада НЕЦУ має право достроково припинити повноваження виконавчого директора. До призначення або заміщення виконавчого директора його повноваження здійснює Голова НЕЦУ.

Консенсус - метод прийняття такого рішення, яке схвалять всі учасники процесу, що прагне компенсувати недоліки перебування в меншості і прийти до найбільш прийнятного рішення. Термін консенсус зазвичай використовується як для позначення процесу прийняття рішення, так і для самого рішення.

Як встановлено судом в ході розгляду справи рішення, що закріплено в протоколі № 10, про звільнення ОСОБА_1 в зв язку з завершенням контракту та претензіями до його роботи, було прийнято на засіданні Ради НЕЦУ, на якому були присутні 9 членів Ради. За звільнення проголосувало 6 чоловік. Консенсус при голосуванні був відсутній.

25.07.2017 р. на підставі наказу Голови Національного еконолоігчного центру України № 43 від 25.07.2017 р. ОСОБА_1 був призначений на посаду тимчасово виконуючим обов язки виконавчого директора з 03.07.2017 р.

Однак, зазначений наказ був виданий Головою Ради НЕЦУ ОСОБА_3 всупереч положенням Статуту НЕЦУ, відповідно до положень якого у відсутність виконавчого директора до його призначення повноваження виконує Голова Ради НЕЦУ. Посада тимчасово виконуючого обов язки виконавчого директора не передбачена положеннями Статуту.

Крім того, як встановлено судом зазначений розпорядчий акт про призначення ОСОБА_1 був виданий без відповідних правових підстав, а саме без волевиявлення самого працівника, оскільки заява про призначення його на цю посаду не подавалась і рішення Ради з цього питання не приймалось, а тому зазначений наказ не можна вважати законним.

Того ж дня, на підставі наказу Голови НАЦУ ОСОБА_3 № 46 тимчасово виконуючому обов язки виконавчого директора ОСОБА_1 в зв язку з недбалим виконанням ним своїх посадових обов язків, як виконавчого директора, зокрема, неякісного підготовкою документів для передачі органам реєстрації за підсумками Звітно-виборчої конференції та затримкою реєстрації відокремлених підрозділів НЕЦУ, відповідно до рішення Ради НЕЦУ від 13.04.2017 р. (протокол № 5) оголошена догана.

16.08.2017 р. Головною Національного екологічного центру України видано наказ № 53 про завдання НЕЦУ іміджевої та іншої шкоди заявами та діями виконавчого директора, відповідно до якого виконавчому директору НЕЦУ ОСОБА_1 оголошено догану із занесенням відповідного запису в трудову книжку.

18.08.2017 р. на підставі наказу № 54 Голови Національного екологічного центру України в зв язку з неналежним виконанням покладених обов язків, систематичним невиконанням вимог Статуту НЕЦУ та наказів керівника, завданням значної шкоди організації ОСОБА_1 звільнено з займаної посади відповідно до п.3 ст.40 КЗпП.

Як зазначено в наказі №54 про звільнення ОСОБА_1 підставою для його видання є рішення Ради НЕЦУ - протоколи №№ 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11, наказу №№ 43, 44, 46, 52, 53.

Відповідно до ст. ст. 3, 221 КЗпП України в порядку, передбаченому главою XV цього Кодексу, підлягають розглядові індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності, в тому числі членів кооперативів, їх об'єднань, членів колективних сільськогосподарських підприємств, членів інших громадських організацій, які перебували з ними в трудових відносинах, членів селянських (фермерських) господарств, осіб, які працюють за трудовим договором із фізичними особами.

Статтею 232 КЗпП України визначено, що безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами:

1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються;

2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у ч. 3 ст. 221 і ст. 222 цього Кодексу;

3) керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян, з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, вказаних у ч. 3 ст. 221 і ст. 222 цього Кодексу;

4) власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації;

5) працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником або уповноваженим ним органом і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав.

Згідно з ч. 3 ст. 221 КЗпП України установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали. Згідно з п. 2, 3 ст. 232 КЗпП України, трудові спори за заявами працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах не розглядаються.

В данному випадку застосуванню підлягають норми спціального законодавства.

Згідно з ст. 6 Закону України Про об'єднання громадян , об'єднання громадян створюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та гласності. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності. Обмеження діяльності об'єднань громадян може встановлюватись тільки Конституцією та законами України. Всі основні питання діяльності об'єднань громадян повинні вирішуватись на зборах всіх членів або представників членів об'єднання.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України Про об'єднання громадян , втручання державних органів та службових осіб у діяльність об'єднань громадян, так само як і втручання об'єднань громадян у діяльність державних органів, службових осіб та у діяльність інших об'єднань громадян, не допускається, крім випадків, передбачених Законом.

Тобто, в даному випадку суд не може приймати рішення щодо спорів про призначення та звільнення особи, що обіймає виборну посаду керівника громадської організації, оскільки це відноситься до виключної компетенції даної організації і вирішення спору в судовому порядку є втручанням у внутрішню діяльність організації.

З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання незаконним та скасувати рішення Ради Національного екологічного центру України, оформлене протоколом № 10 від 24.07.2017 р., в частині звільнення ОСОБА_1 з посади виконавчого директора Національного екологічного центру України, поновлення позивача ОСОБА_1 на посаді виконавчого директора Національного екологічного центру України не можуть бути задоволені судом.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача про скасування наказу Голови Національного екологічного центру України від 18.08.2017 р. № 54 Про звільнення ОСОБА_1 за систематичне невиконання трудових обов язків відповідно до п.3 ст.40 КпП України , оскільки не скасовані у визначений законом спосіб рішення, що стали підставою для його видання.

Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

В силу положень ст.147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Законом встановлено строки і порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Відповідно до ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП України встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Зазначені вимоги чинного законодавства не були дотримані при вирішенні питання щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень, рішення про що були прийняті шляхом видання Головою Ради НЕЦУ наказів № 46 від 25.07.2017 р. та № 53 від 16.08.2017 р.

Дисциплінарне стягнення у вигляді догани згідно наказу від 25.07.2017 р. накладено за сплином двомісячного строку після його виявлення, рішення про дане стягнення прийнято не уповноваженим органом (Головою Ради НЕЦУ, а не Радою НЕЦУ), без дотримання порядку застосування дисциплінарних стягнень.

Крім того, як вбачається зі змісту наказу дисциплінарне стягнення застосовано до ОСОБА_1, як т.в.о. виконавчого директора НЕЦУ, за дії, вчинені ним як виконавчим директором, що не узгоджується з положенням трудового законодавства.

Також не була дотримана процедура вирішення питання щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани відповідно до наказу № 53 від 16.08.2017 р.

Зазначене рішення хоча і прийнято Головою Ради НЕЦУ на підставі рішень Ради НЕЦУ №№ 4, 9, однак будь-яких доказів про те, що від ОСОБА_1 відбирались будь-які пояснення, проводилась відповідна перевірка, суду не надано.

Накази про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень не можна вважати законними за обставин їх прийняття, в зв язку з чим вони підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

З врахуванням викладених обставин, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.141 ЦПК України, в зв язку з чим з відповідача підлягають стягенню судові витрати пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259,261,265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Національного екологічного центру України про визнання незаконним та скасування рішення , скасування наказу про звільнення, скасування наказу про оголошення догани, поновлення на роботі задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Голови Національного екологічного центру України від 25.07.2017 р. № 46 Про оголошення догани т.в.о.виконавчого директора .

Визнати незаконним та скасувати наказ Голови Національного екологічного центру України від 16.08.2017 р. № 53 Про завдання НЕЦУ іміджевої та іншої шкоди заявами та діями виконавчого директора .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Національного екологічного центру України (код ЄДРПОУ 14286945, м.Київ, вул.Саксаганського буд.52а) на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі в розмірі 1280 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя