Постанова

від 04.06.2018 по справі 925/955/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2018 р. Справа№ 925/955/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Дикунської С.Я.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.

від позивача - Аранович Ф.М.,

від відповідача - Король О.А.,

розглянувши апеляційну скаргу

Споживчого товариства "Центральний ринок - Золотоноша"

на рішення господарського суду Черкаської області від 01.03.2018 (повний текст рішення складений 02.03.2018)

у справі №925/955/17 (суддя Васянович А.В.)

за позовом Споживчого товариства "Центральний ринок - Золотоноша"

до Фізичної особи - підприємця Карасьова Анатолія Анатолійовича

про стягнення 8232,81 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року Споживче товариство "Центральний ринок - Золотоноша" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Карасьова Анатолія Анатолійовича про стягнення 8 232, 81 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.10.2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця Карасьова Анатолія Анатолійовича на користь споживчого товариства "Центральний ринок-Золотоноша" - 7 690 грн. 00 коп. боргу, 271 грн. 89 коп. пені та 1 547 грн. 36 коп. витрат на сплату судового збору. В решті вимог в позові відмовлено.

У січні 2018 року Фізична особа - підприємець Карасьов Анатолій Анатолійович подав до Господарського суду Черкаської області заяву про перегляд рішення від 02.10.2017 року у справі №925/955/17 за нововиявленими обставинами.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.03.2018 року у справі №925/955/17 заяву фізичної особи-підприємця Карасьова Анатолія Анатолійовича про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Рішення господарського суду Черкаської області від 02.10.2017 року у справі №925/955/17 скасовано.

Прийнято рішення по справі №925/955/17, яким в задоволенні позову відмовлено повністю. Визнано наказ від 19.10.2017 року у справі №925/955/17 таким, що не підлягає виконанню повністю. Заяву фізичної особи-підприємця Карасьова Анатолія Анатолійовича про поворот виконання рішення суду залишиено без задоволення. Присуджено до стягнення з споживчого товариства "Центральний ринок-Золотоноша", на користь фізичної особи-підприємця Карасьова Анатолія Анатолійовича - 2 400, 00 грн. витрат на сплату судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішенням суду від 14.12.2017 року визнано недійсним договір оренди торгового місця від 01.03.2017 року, відтак це є нововиявленою обставиною, яка впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену місцевим господарським судом у судовому рішенні, що переглядається, оскільки рішенням суду від 02.10.2017 року стягнуто борг, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди торгового місця від 01.03.2017 року.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Споживче товариство "Центральний ринок - Золотоноша" подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 01.03.2018 року та залишити чинним рішення Господарського суду Черкаської області від 02.10.2017 року.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що договір недійсний може вважатися тільки на майбутнє, і заборгованість за оплату оренди торгового місця повинна бути сплачена в повному обсязі в тому числі й пеня.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2018 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Дикунська С.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2018 року у справі №925/955/17 відкрито апеляційне провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 16.04.2018 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 року розгляд справи призначено на 17.05.2018 року.

В судовому засіданні 17.05.2018 року оголошено перерву до 04.06.2018 року.

01.06.2018 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшли письмові пояснення.

В судовому засіданні 04.06.2018 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.10.2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Карасьова Анатолія Анатолійовича на користь споживчого товариства "Центральний ринок-Золотоноша" - 7 690 грн. 00 коп. боргу, 271 грн. 89 коп. пені та 1 547 грн. 36 коп. витрат на сплату судового збору. В решті вимог в позові відмовлено. (а.с. 40-44).

Рішення сторонами не оскаржувалось в апеляційному порядку, на його виконання видано наказ від 19.10.2017 року. (а.с. 48).

Вказаним вище рішенням встановлено, що 01.03.2017 року між Споживчим товариством "Центральний ринок - Золотоноша" та Фізичною особою - підприємцем Карасьов Анатолій Анатолійович було укладено договір оренди торгового місця. (а.с. 10-11).

Даний договір підписано сторонами та на момент розгляду справи (02.10.2017 року) чинний та не визнаний недійсним в судовому порядку.

Також, в матеріалах справи наявний акт приймання-передачі в оренду торгового місця від 01.03.2017 року, який підтверджує факт отримання відповідачем об`єкту оренди в користування. (а.с. 12).

Відповідачем не спростовано та не заперечувався факт користування орендованим майном і сплати орендних платежів за березень, квітень.

Обґрунтовуючи заяву про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 02.10.2017 року у справі №925/955/17 заявник зазначив, що даним рішенням стягнуто з останнього заборгованість за договором оренди торгового місця від 01.03.2017 року №б/н , пеню та судові витрати. Проте, рішенням господарського суду Черкаської області від 14.12.2017 року визнано недійсним укладений між споживчим товариством "Центральний ринок - Золотоноша" та фізичною особою - підприємцем Карасьовим Анатолієм Анатолійовичем договір оренди торгового місця від 01.03.2017 року. (а.с. 55-58).

Місцевий господарський суд визнав вказані обставини ново виявленими та задовольнив подану заяву, зазначивши, що оскільки договір оренди торгового місця від 01.03.2017 року є недійсним з моменту його вчинення, то дані обставини є істотними для розгляду справи, вони не були встановлені судом під час первісного розгляду справи, та не були і не могли бути відомі відповідачу станом на 02.10.2017 року. Вказані обставини стали відомими після набрання рішення господарського суду Черкаської області від 14.12.2017 року зі справи №925/1286/17 законної сили.

Колегія суддів зазначає, що ст. 320 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.

Зокрема, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України).

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції, що винесення рішення Господарського суду Черкаської області від 14.12.2017 року №925/1286/17 є нововиявленою обставиною і є підставою для скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 02.10.2017 року помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно приписів частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Відповідно до статті 6 Конвенції детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.12.2003 зі справи Рябих проти Росії , принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Остання засада означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі.

У рішенні від 25.07.2002 у справі Совтрансавто-Холдинг проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

У рішенні у справі "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004 року зазначається, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Приписами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, вирішуючи правову колізію, яка наявна у спорі, колегія суддів повинна опиратися не тільки на юридичні обґрунтування у конкретних справах, а перш за все на базовий правовий принцип правової визначеності, та прийняти таке рішення, яке буде найбільш очевидним та передбачуваним для учасників цивільного обороту в Україні.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової позовної вимоги або інших вимог на стадії виконання судового рішення.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 14.02.2018 року №147/325/13-ц.

Зокрема, факт набрання законної сили рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.12.2017 року №925/1286/17, яким визнано недійсним договір оренди від 01.03.2017 року, за своєю правовою природою не є нововиявленою, і не дає підстави для перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 02.10.2017 року.

Про існування договору оренди від 01.03.2017 року відповідач був обізнаний ,володів усією інформацією щодо вирішення цього питання про недійсність зазначеного договору в судовому порядку та за бажанням міг звернутися до суду з вимогою про визнання договору оренди недійсним у процесі вирішення судами справи про стягнення боргу за даним договором.

Однак, під час розгляду справи в суді першої інтонації відповідачем лише подано клопотання про повернення позовної заяви без розгляду. (а.с. 32).

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що гідно з частиною 1 статті 236 ЦК правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким із моменту його вчинення.

Разом із тим частиною 3 статті 207 ГК передбачено, що господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення. Якщо ж за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним з моменту його виникнення і припиняється на майбутнє, а не з моменту укладення.

Фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює у разі його недійсності проведення між сторонами двосторонньої реституції, тому такий договір повинен визнаватися судом недійсним і припинятися лише на майбутнє, а не з моменту укладення.

Відповідачем не спростовано належними доказами факт фактичного користування майном. Доводи представника відповідача щодо не надання позивачем послуг належним чином не підтверджені ні якими доказами (звернення до позивача про усунення недоліків, про розірвання договору тощо). Крім того, предметом договору є оренда торгового місця (п.1.1. договору), яке відповідно до п.1.2. облаштовано тимчасовою нестаціонарною спорудою.

Виходячи із викладеного, договір оренди від 01.03.2017 року визнаний недійним рішення Господарського суду Черкаської області від 14.12.2017 року №925/1286/17 є недійсним на майбутнє.

Таким чином, визнання договору недійсним у грудні 2017 року не звільняє відповідача сплатити орендну плату за фактичне користування орендованим майном у травні - червні 2017 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновок місцевого господарського суду, що винесення рішення Господарського суду Черкаської області від 14.12.2017 року №925/1286/17 є ново виявленою обставиною і є підставою для скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 02.10.2017 року є необґрунтованим, суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права, крім того неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справ, а тому апеляційна скарга Споживчого товариства "Центральний ринок - Золотоноша" підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, в задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 02.10.2017 року у справі №925/955/17 відмовити, а рішення Господарського суду Черкаської області від 02.10.2017 року залишити в силі.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому остання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Споживчого товариства "Центральний ринок - Золотоноша" на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.03.2018 року №925/955/17 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 01.03.2018 року №925/955/17 скасувати.

3. В задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 02.10.2017 року у справі №925/955/17 відмовити.

4. Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.10.2017 року залишити в силі.

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Карасьова Анатолія Анатолійовича (19700, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Споживчого товариства "Центральний ринок - Золотоноша" (19700, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Грибоєдова, 2 код ЄДРПОУ 38094781) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду Черкаської області.

7. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/955/17.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.06.2018 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді С.Я. Дикунська

М.Г. Чорногуз