Ухвала

від 07.06.2018 по справі 639/6875/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 639/6875/17 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження №: 11-сс/790/916/18 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , з участю апелянта ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали даного провадження за апеляційною скаргою власника майна на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 24 05 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст рішення слідчого судді суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді вказаного суду задоволено клопотання прокурора про арешт майна по кримінальному провадженню №42017221080000327 від 13 10 2017 року за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.229 КК України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, зацікавлена особа ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невмотивованість висновків слідчого судді та відсутність доказів необхідності накладення арешту на майно, просить змінити ухвалу районного суду, постановивши нову, якою відмовити у задоволенні клопотання, поданого прокурором.

Позиції учасників судового провадження.

Апелянт підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її вимоги.

Прокурор вважав рішення слідчого судді законним та обґрунтованим.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, доводи апелянта, думку прокурора та слідчого, перевіривши матеріали судової справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області перебуває об`єднане кримінальне провадження №42017221080000327 від 13 10 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 та ч.1 ст.229 КК України щодо незаконного використання торгової марки «Адідас».

В ході досудового розслідування встановлено, що протягом 2016-2017 років за попередньою змовою група осіб з корисливою метою поставили на виробництво контрафактну продукцію одяг, незаконно використовуючи торгову марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », та в подальшому реалізували її на торгових точках Харківської області та через інших підприємців, чим завдали «Adidas International Marketing B.V.», «Adidas AG» матеріальної шкоди у значному розмірі.

10 052018 року у житлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігається та реалізується контрафактна продукція, у виробництві та реалізації якої підозрюється ОСОБА_7 було проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено частково недошите взуття та знаки торгівельних марок, детальний перелік яких міститься в рішенні районного суду (а.с.74).

Звертаючись з клопотанням про арешт вказаного вище вилученого майна, слідчий посилався на те, що воно визнане речовими доказами у даному кримінальному провадженні постановою від 11 05 2018 року та є необхідність його арешту з метою недопущення зникнення, втрати, пошкодження, приховування чи перетворення матеріальних об`єктів або настання інших наслідків, які можуть перешкодити всебічному, повному і неупередженому дослідженню обставин кримінального провадження.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Основним доводом апеляційної скарги є те, що стороною обвинувачення не доведено необхідність накладення арешту на вилучене майно.

Такі доводи, на думку судової колегії, не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи наявно достатньо доказів, які підтверджують необхідність в арешті вилученого майна, прокурором доведено що є реальна можливість його використання як доказу у даному кримінальному провадженні.

Крім того, у скарзі апелянт піднімає питання з приводу незаконного вилучення та арешту запасних частин автомобіля, що на думку суду є недоречним, оскільки оскаржуваною ухвалою суд задовольнив клопотання про накладення арешту на частково недошите взуття та знаки торгівельних марок (а.с.75).

Посилання апелянта на те, що вилучене майно не є доказом вчинення злочину суд не може взяти до уваги, оскільки апелянтом не надано жодних доказів законного використання торгових марок « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та «Найк».

Так, при вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч.2,4 ст.173 КПК України, зміст ухвали слідчого судді відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді від 24 05 2018 року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування, за доводами вказаними в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ч.6 ст.9,ст.7, ст.ст.392, 404, 405, ч.3 ст.407, 418, 419, 422, 423,424 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 24 05 2018 року про задоволення клопотання слідчого по кримінальному провадженню №42017221080000327 від 13.10.2017 року за ч.1 ст.190 та ч.1 ст.229 КК України про накладення арешту на майно, а саме на тимчасово вилучене майно у вигляді речей, предметів, яке було вилучено під час проведення обшуку від 10 05 2018 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-взуття частково недошите зі знаками торгівельної марки «Адідас» в кількості 78 штук;

-взуття частково недошите зі знаками торгівельної марки «Найк» в кількості 140 штук;

-взуття частково недошите без знаків торгівельних марок в кількості 15 штук;

-знаки торгівельних марок іноземного виробництва загальною кількістю 1240 штук, - залишити без змін.

Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.4 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено.

Головуючий Судді