УХВАЛА
14 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 908/3528/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.,
розглянувши касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2018
(головуючий - Склярук О.І., Геза Т.Д., Мартюхіна Н.О.)
та рішення Господарського суду Запорізької області від 29.05.2017
(суддя Азізбекян Т.А.)
у справі №908/3528/16
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерда",
2. ОСОБА_4
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. Вознесенівського відділу Державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції Запорізької області,
2. Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради
про розірвання договору, стягнення суми, повернення об'єкту нерухомого майна за актом прийому-передачі,
ВСТАНОВИВ:
05 квітня 2017 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2018 та рішення Господарського суду Запорізької області від 29.05.2017 з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі.
Ухвалою Верховного суду від 15.05.2018 відмовлено у задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення рішення у справі, касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2018 та рішення Господарського суду Запорізької області від 29.05.2017 у справі № 908/3528/16 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення її недоліків.
05 червня 2018 року до Верховного Суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору.
У клопотанні скаржником зазначено про те, що 22.05.2018 ним отримано ухвалу Верховного Суду від 15.05.2018, якою відмовлено у задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення рішення у справі. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Повторне клопотання про відстрочення сплати судового збору мотивоване покладенням на Регіональне відділення захисту державних інтересів у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами щодо об'єктів державної власності. У клопотанні заявник посилається на ст. 8 Закону України "Про судовий збір" в редакції, що діяла до 15.12.2017, роз'яснення пленуму Вищого господарського Суду України, викладені в постанові від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" та постанову Вищого господарського суду України від 12.03.2015 у справі № 908/4431/14.
Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату звернення з касаційною скаргою) передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Статтею 8 зазначеного Закону передбачено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак лише за вичерпних умов. При цьому, приписами цієї статті визначено суб'єктів оскарження щодо яких можна здійснити відстрочення та розстрочення сплати судового збору.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній з 15.12.2017), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення, відстрочення від сплати судового збору.
Таким чином, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
З огляду на зазначене, Верховний Суд відхиляє повторне клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Оскільки протягом встановленого ухвалою Верховного Суду від 15.05.2018 строку на усунення недоліків касаційної скарги Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області недоліків поданої ним касаційної скарги не усунуто, оригіналів документів, що підтверджують доплату судового збору у сумі 42 184,92 грн не надано, це є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо її форми.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 6, 8 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення рішення у справі.
2. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2018 та рішення Господарського суду Запорізької області від 29.05.2017 у справі № 908/3528/16 повернути скаржнику без розгляду разом з доданими до неї матеріалами.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. Ткач
Судді О. Мамалуй
Л. Стратієнко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2018 |
Оприлюднено | 15.06.2018 |
Номер документу | 74670408 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Ткач І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні