Постанова

від 13.06.2018 по справі 820/3786/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2018 року

Київ

справа №820/3786/17

адміністративне провадження №К/9901/46013/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2018 року (суддя Присяжнюк О.В.) у справі за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до Приватного підприємства "Імпортавто" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2017 року Головне управління ДФС у Волинській області (далі - Управління) звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства "Імпортавто" про стягнення податкового боргу в сумі 722880,31грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року позов задоволено частково: стягнуто з Приватного підприємства Імпортавто на користь Державного бюджету України кошти за податковим боргом по оплаті податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області від 21 жовтня 2016 року №0004381406 по основному платежу - 2452,00грн., по штрафу - 1226,00грн., по пені - 626,05грн.; по оплаті податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області від 21 жовтня 2016 року №0004391406 по основному платежу - 5394,40грн., по штрафу - 2637,84 грн., по пені - 626,05грн.; в решті вимог позов залишено без задоволення.

При цьому зазначена постанова ухвалена судом першої інстанції в порядку письмового провадження, а її копію одержано позивачем 21 грудня 2017 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині відмови в задоволенні позовних вимог, Управління 17 січня 2018 року подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просило його у вказаній частині скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову, одночасно порушивши й питання поновлення строку апеляційного оскарження, посилаючись на приписи статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України).

Ухвалою від 23 січня 2018 року Харківський апеляційний адміністративний суд, посилаючись на п.п.15.5 Перехідних положень КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), повернув апеляційну скаргу позивачеві в зв'язку з тим, що останню подано безпосередньо до апеляційного суду, а не через суд першої інстанції.

01 лютого 2018 року Управління повторно подало апеляційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року.

Втім ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року, з врахуванням приписів частини 3 статті 298 КАС України, апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з її поданням поза межами строку апеляційного оскарження й визнанням судом підстав, вказаних у клопотанні про його поновлення, неповажними; запропоновано Управлінню протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху вказати інші (поважні) підстави для поновлення строку звернення до суду, зокрема, в період з 21 грудня 2017 року (дня вручення копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції) по 17 січня 2018 року (дати звернення з первісною апеляційною скаргою).

Копію ухвали позивачем отримано 21 лютого 2018 року та вже наступного дня (22 лютого 2018 року) надіслано до суду клопотання про визнання причин пропуску строку апеляційного оскарження поважними та його поновлення, в якому останній зазначав, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 12 грудня 2017 року надійшло до Управління 21 грудня 2017 року, проте внаслідок помилки передано на опрацювання до його юридичного управління лише 16 січня 2018 року.

Ухвалою від 02 березня 2018 року Харківський апеляційний адміністративний суд на підставі статті 298 КАС України клопотання Управління про визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження та його поновлення залишив без задоволення, а апеляційну скаргу повернув особі, що її подала.

При цьому, постановляючи зазначену ухвалу, суд виходив з того, що неналежна організація роботи Управління не може бути розцінена як поважна підстава пропуску строку звернення з апеляційною скаргою.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції від 02 березня 2018 року, Управління звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач посилався на ті ж обставини, що зазначались ним як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження, а також про передчасне постановлення судом оскаржуваної ухвали (до закінчення наданого йому для усунення недоліку апеляційної скарги строку).

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відповідач письмового відзиву на касаційну скаргу суду не подав.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

15 грудня 2017 року набрав чинності КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, пунктом 13 Розділу VІІ "Перехідні положення" якого передбачено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Відповідно до частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття Харківським окружним адміністративним судом постанови від 12 грудня 2017 року) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно з частиною 3 статті 3 КАС України (в редакції, що діє після 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України).

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження та непорушення питання про його поновлення або визнання судом наведених в заяві про поновлення такого строку підстав його пропуску неповажними останній постановляє ухвалу про залишення такої апеляційної скарги без руху та надає особі, що її подала, можливість протягом десяти днів з дня вручення ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для його поновлення, а в разі невчинення нею таких дій - відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Проте, Харківський апеляційний адміністративний суд, надавши оцінку поданому позивачем на виконання вимог ухвали від 13 лютого 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху клопотанню про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження та визнавши наведені у ньому причини його пропуску неповажними, разом з тим повернув апеляційну скаргу, тоді як приписи пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України передбачають, у такому випадку, відмову у відкритті апеляційного провадження.

Крім того, оскаржувана ухвала від 02 березня 2018 року постановлена апеляційним судом до закінчення наданого Управлінню для усунення недоліків поданої ним апеляційної скарги десятиденного з моменту отримання копії ухвали від 13 лютого 2018 року строку, враховуючи, що таку ухвалу ним було одержано лише 21 лютого 2018 року.

Водночас Верховний Суд вказує й на те, що в ухвалі від 13 лютого 2018 року Харківським апеляційним адміністративним судом надавалась оцінка поданому позивачем разом з апеляційною скаргою клопотанню про поновлення строку апеляційного оскарження та визнано наведені в ньому причини його пропуску неповажними, проте зазначене клопотання в матеріалах справи як таке відсутнє.

За таких обставин та на підставі частини 1 статті 353 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2018 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду