Постанова

від 05.06.2018 по справі 910/12967/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/12967/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Пількова К.М.

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

за участю представників:

від позивача - Трохлюк А.М. (представник за дов. від 19.03.2018);

від відповідача - Костін К.М. (адвокат, ордер від 04.06.2018);

Дзюба В.В. (директор);

від третьої особи, на стороні позивача - 1 - Трохлюк А.М. (представник за дов. від 15.12.2017);

від третьої особи, на стороні позивача -2 -не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 (суддя Трофименко Т.Ю.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 (у складі: Тищенко О.В. - головуючий, судді Тарасенко К.В., Корсакова Г.В.)

за позовом Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

2) Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця"

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у попередній стан,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У серпні 2017 року Київська міська рада (далі - КМР) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" (далі - ТОВ "Гарант") про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки орієнтовною площею 0,65 га на вул. Приколійній, 3 у Дарницькому р-ні м. Києва, повернення її Київській міській раді, привівши її у придатний для використання стан, шляхом звільнення від будівель і споруд.

Позовна заява мотивована тим, що ТОВ "Гарант" здійснюється використання земельної ділянки площею 0,65 га, розташованої за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Приколійна (обліковий номер 63:324:035) під розміщення будівель та споруд, які використовуються під складські приміщення, без документів, що посвідчують право власності, оренди або користування земельною ділянкою, передбачених статтею 125, 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК), що на думку позивача є підставою для зобов'язання відповідача звільнити наведену вище земельну ділянку та передати її Київській міській раді, привівши її у придатний до використання стан.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2018, позов задоволено повністю.

Судові рішення першої та апеляційної інстанції мотивовані самовільним зайняттям ТОВ "Гарант" спірної земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з рішенням і постановою, ТОВ "Гарант" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського міста Києва від 06.12.2017 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставами для скасування рішення і постанови ТОВ "Гарант" зазначає порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема, приписів статей 152, 212 ЗК.

Заявник звертає увагу не те, що спірна земельна ділянка перерубає у ТОВ "Гарант" в постійному користуванні на підставі технічного звіту про встановлення зовнішніх меж земельної ділянки. Крім цього, скаржник зауважує, що будівлі та споруди виробничої бази розташовані на спірній земельній ділянці є власністю скаржника, а право власності є непорушним.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

У відзиві на касаційну скаргу позивач - КМР просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову без змін посилаючись на те, що судами першої і апеляційної інстанцій повно та всебічно досліджено обставини, які мають суттєве значення для вирішення цього спору.

Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову без змін посилаючись на те, що відповідачем всупереч статтям 125 - 126 ЗК здійснюється використання земельної ділянки площею 0,65 га (обліковий номер 63:324:0035), розташованої за адресою: м. Київ, вул. Прикольйна, 3, без документів, що посвідчують право власності, оренди або користування земельною ділянкою.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позову у цій справі є звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки орієнтовною площею 0,65 га по вул. Приколійній, 3 у Дарницькому р-ні м. Києва, повернення її Київській міській раді, привівши її у придатний для використання стан, шляхом звільнення від будівель і споруд.

Відповідно до статті 3 ЗК земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно статті 116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Розпорядження землями комунальної власності м. Києва, в тому числі надання земельних ділянок у власність чи у користування, у відповідності до статті 9 ЗК, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" відноситься до виключних повноважень Київської міської ради як колегіального органу.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно пункту 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Отже, єдиною підставою набуття права власності чи права користування земельними ділянками комунальної власності в м. Києві для громадян та юридичних осіб є відповідне рішення Київської міської ради.

Відповідно до статті 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до статті 376 ЦК житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Статтею 152 ЗК передбачено, що одним із способів захисту порушеного права відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю і відшкодування завданих збитків.

Отже, особа, яка використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої (власника земельної ділянки), повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд за власний кошт.

Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно статті 212 ЗК самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в межах повноважень, визначених вищевказаним рішенням Київської міської ради, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі листа ПАТ "Українська залізниця" від 12.09.2016 № 14/2160 здійснено обстеження земельної ділянки по вул. Приколійна, 3 у Дарницькому районі міста Києва, за результатами якого встановлено, що на земельній ділянці орієнтовною площею 0,65 га за адресою: вул. Приколійна, 3 (план схема додається) у Дарницькому районі м. Києва розміщені будівлі та споруди, які використовуються як складські приміщення ТОВ "Гарант", що підтверджується актом обстеження від 24.10.2016 № 16-1808-02.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 14.07.2017 на земельній ділянці за адресою вул. Приколійна, 3 у Дарницькому районі міста Києва право власності, інші речові права на нерухоме майно за ТОВ "Гарант" не зареєстровано. Зазначене не заперечили і самі представники відповідача під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до даних міського земельного кадастру, земельна ділянка площею 0,65 га (обліковий код 63:324:0035) за адресою вул. Приколійна, 3 у Дарницькому районі міста Києва обліковується за ТОВ "ГАРАНТ" на підставі технічного звіту про встановлення зовнішніх меж земельної ділянки.

Проте, Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) рішення щодо передачі зазначеної земельної ділянки у власність або користування ТОВ "Гарант" не приймала.

Враховуючи вищевикладене та встановлені судами обставини справи щодо користування ТОВ "Гарант" спірною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про самовільне зайняття ТОВ "Гарант" спірної земельної ділянки і як наслідок про задоволення позову та зобов'язання ТОВ "Гарант" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, орієнтовною площею 0,65 га по вул. Приколійній, 3 у Дарницькому районі м. Києва і повернути її Київській міській раді, привівши її у придатний для використання стан шляхом звільнення її від будівель та споруд.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі

Доводи скаржника про те, що на спірній земельній ділянці розташовані будівлі та споруди виробничої бази, які належать ТОВ "Гарнат" на праві приватної власності, не можуть бути підставою для скасування рішення і постанови у справі, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, право власності, інші речові права на нерухоме майно на земельній ділянці за адресою вул. Приколійна, 3 у Дарницькому районі міста Києва за ТОВ "Гарант" не зареєстровано. Доказів протилежного скаржником до суду надано не було.

Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться до необхідності переоцінки обставин справи, що виходить за межі касаційного провадження, визначені статтею 300 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017 покладається на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 у справі №910/12967/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.Я. Чумак

Судді Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков