Ухвала

від 14.06.2018 по справі 912/630/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 912/630/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.09.2017

та на окрему ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 13.07.2017

за позовом Фермерського господарства "Черній Михайло Андрійович"

до 1. Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

2. Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5

про визнання недійсним наказу, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 19.03.2018 касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повернуто без розгляду, у зв'язку з тим, що заявник не усунув недоліки касаційної скарги зазначені в ухвалі Верховного Суду від 12.02.2018.

Ухвалою Верховного Суду від 26.04.2018 касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що касаційна скарга була не підписана представником заявника Мусієнко М.В., що підтверджувалось актом №36/18 від 10.04.2018 Відділу документообігу та контролю (канцелярія) Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

08.05.2018 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області втретє звернулось із касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 та окрему ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 13.07.2017 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що сплата судового збору Головним управлінням здійснюється через Державну казначейську службу. Головним управлінням було подано до Державної казначейської служби відповідні документи для сплати коштів на відповідний рахунок, у зв'язку з чим заявник просить поновити строк на касаційне оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 288 Господарського процесуального кодексу України, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

При цьому слід зазначити, що як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним господарюючим суб'єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини застосовуються у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за наявності відповідних підстав, не дають правових підстав для задоволення заявленого клопотання.

Доводи Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про те, що було подано до Державної казначейської служби відповідні документи для сплати судового збору, зазначені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не є єдиною причиною пропуску строку, оскільки, як вбачається із викладеного, пропуск строку на оскарження мав місце також і через неодноразове неналежне ставлення до оформлення матеріалів касаційного оскарження, а такі причини не можна віднести об'єктивно не переборних, разом з тим пропуск строку на касаційне оскарження мав місце у зв'язку із недбалістю самої особи, тому поважні причини для відновлення пропущеного строку втретє поданої касаційної скарги відсутні, такі причини пропуску строку на касаційне оскарження Суд визнає неповажними.

Пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №912/630/17 за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №912/630/17 за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

3. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі оригінал платіжного доручення №312 від 21.03.2018 на суму 1 600,00 грн.) повернути заявнику.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов