Рішення

від 26.03.2009 по справі 2-1098/09

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№2-1098/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2009 року Голосіївський районний суд м.Києва у складі

головуючого судді  Коломеєць І.А.

при секретарі     Кічік О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до підприємства „АЕСП - Україна" про стягнення грошових коштів, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що в період з 15.01.1997р. він перебував у трудових відносинах з підприємством „АЕС-Україна". 09.04.2008р. він був звільнений з роботи за власним бажанням. У день звільнення перебував на робочому місці, проте у встановленому законом порядку йому не була виплачена заборгованість по заробітній платі, компенсація за невикористану відпустку, а також не був проведений розрахунок при звільненні. 14.04.2008р. він направив відповідачу заяву з вимогою провести відповідні розрахунки, яка була залишена адміністрацією підприємства без реагування і лише 10.11.2008р. заборгованість була частково погашена.

З огляду на викладене просив позов задовольнити, стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за лютий-березень 2008р. в сумі 8127 грн. 05 коп., компенсацію за невикористані відпустки в сумі 34176 грн. та середній заробіток за час прострочення розрахунків при звільненні в сумі 34921 грн. 04 коп. Крім викладеного просив стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 30000грн., яку мотивував тим, що внаслідок неправомірних дій відповідача він опинився у скрутному матеріальному становищі, намагався врегулювати спір у досудовому порядку, неодноразово звертаючись до адміністрації підприємства із вимогами провести відповідні розрахунки. Бездіяльність відповідача завдавала йому душевних страждань та переживань, принижувала його честь та гідність.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги в зв'язку із частковим погашенням заборгованості відповідача перед ОСОБА_1 та просив суд стягнути з підприємства „АЕСП-Україна" на користь позивача компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за 8 років в сумі 19586 грн. 68 грн., середній заробіток за час прострочення розрахунків в сумі 34921 грн. 04 коп. та моральну шкоду в сумі 30000грн. ( а.с.31, 60-62).

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що у листопаді 2008р. підприємство „АЕСП-Україна" повністю погасило борг перед позивачем по заробітній платі за лютий та березень 2008р. Крім того, у листопаді 2008р. позивачу була виплачена компенсація за всі роки невикористаної

відпустки в сумі 14987 грн. 91 коп., а також компенсація за весь час затримки заробітної плати в сумі 1106 грн. 48 коп., всього у листопаді 2008р. позивачу було виплачено 22716 грн. 37 коп. З огляду на викладене та враховуючи, що всі розрахунки з позивачем були проведені, а також приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 був пропущений строк позовної давності, визначений ст. 233 КЗпП України, просили у позові відмовити.

У задоволенні вимог щодо відшкодування моральної шкоди також просили відмовити, вважаючи їх безпідставними.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд достовірно встановив, що позивач працював на підприємстві „АЕСП-Україна" з 15.01.1997р. та був звільнений 09.04.2008р. за власним бажанням. Вищевикладене підтверджується копією трудової книжки ( а.с.15).

Станом на 12.11.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі за лютий та березень 2008 р. становила 6621 грн. 98 коп., що не заперечується представниками відповідача. Вказана заборгованість була погашена 12.11.2008р. та 18.11.2008р.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, провадиться у день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

14.04.2008р. ОСОБА_1 звернувся до генерального директора підприємства „АЕСП-Україна" із вимогою про проведення розрахунку ( а.с.17).

Несвоєчасне проведення розрахунку при звільненні з позивачем представниками відповідача не заперечується.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

17.11.2008р. та 20.11.2008р. позивачем було отримано 22716 грн. 37 коп., перерахованих на його рахунок відповідачем.

Згідно довідки № 315 від 30.10.2008р. ( а.с.12) середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 за період з жовтня 2007р. по березень 2008р. становила 4988, 32грн. ( 29932, 30 грн. :6 = 4988,72 ) . З огляду на викладене з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за сім місяців затримки розрахунку в сумі 34921 грн. 04 коп. ( 4988,72x7=34921,04).

Суд не може прийняти до уваги та покласти в основу рішення посилання представників відповідача на те, що позивачем був пропущений строк позовної давності по вимозі щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку, оскільки відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р.№13 „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" не проведення розрахунку з працівником у день звільнення ... є підставою для застосування відповідальності , передбаченої ст. КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що відповідач частково розрахувався з позивачем у листопаді 2008р., суд прийшов до висновку, що з підприємства „АЕСП-Україна" на користь ОСОБА_1 слід стягнути компенсацію за невикористані відпустки в сумі 19586 грн. 68 коп.

Розглядаючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд прийшов до висновку, що вони задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не наведено належних доказів заподіяння йому такої шкоди.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача стягується державне мито та судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 116,117 КЗпП України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р.№13 „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" та керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 209 4.3,212-215,218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з підприємства „АЕСП-Україна" (ідентифікаційний код 23060660) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час прострочення розрахунку в сумі 34921 грн.04 коп. та компенсацію за невикористані відпустки в сумі 19586 грн. 68 коп., всього стягнути 54507 грн. 72 коп. ( п'ятдесят чотири п'ятсот сім грн. 72 коп.). У задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з підприємства „АЕСП-Україна" (ідентифікаційний код 23060660) на користь ОСОБА_1 державне мито в сумі 545 (п'ятсот сорок п'ять) грн. та судовий збір в сумі 30(тридцять) грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Київського міського Апеляційного суду через Голосіївський районний суд м.Києва.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського міського Апеляційного суду через Голосіївський районний суд м.Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.