Постанова

від 13.06.2018 по справі 916/3315/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/3315/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

за участю помічника судді - Шкурдової Ю.С. (за дорученням головуючого судді)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

Обслуговуючого кооперативу "Набережний квартал - Жаботинського" та Громадської організації "Вкладники обслуговуючого кооперативу "Набережний квартал - Жаботинського"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2017 (головуючий суддя Колоколов С.І., судді Разюк Г.П., Діброва Г.І.)

та рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2017

(головуючий суддя Желєзна С.П., судді Смелянець Г.Є., Цісельский О.В.)

у справі № 916/3315/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Транс"

до Обслуговуючого кооперативу "Набережний квартал - Жаботинського"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Одеської міської ради, 2) Виконавчого комітету Одеської міської ради, 3) Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Пайовики Жаботинського", 2) Громадської організації "Вкладники обслуговуючого кооперативу "Набережний квартал - Жаботинського", 3) Житлово-будівельного кооперативу "Союз Будинку Жаботинського", 4) ОСОБА_4

про розірвання договору, зобов'язання вчинити дії та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

за участю представників сторін:

від позивача - Чернохатній Д.А.,

від відповідача - не з'явився,

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Штоля А.О.,

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Транс" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Одеської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Набережний квартал-Жаботинського" (далі - Відповідач) про розірвання укладеного між сторонами договору співпраці №14/10-17 від 17.10.2014; зобов'язання Відповідача повернути за актом приймання-передачі будівельний майданчик та отриману Відповідачем проектно-будівельну документацію на будівництво житлового будинку протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили; усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загальною площею 4775 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання Відповідача вивезти за межі земельної ділянки та звільнити таку ділянку від будівельного та іншого сміття і тимчасових споруд, які знаходяться на ній.

Заявлені вимоги Позивач обґрунтовує істотними порушеннями Відповідачем умов договору співпраці №14/10-17 від 17.10.2014 в частині припинення фінансування будівництва з боку Відповідача, допущення останнім порушень вимог містобудівного законодавства, що призвело до анулювання дозвільної документації, виданої Позивачу суб'єктами владних повноважень, та до повного зупинення будівництва. Позивач посилається на понесені ним збитки внаслідок допущених Відповідачем істотних порушень.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.08.2017: 1) позов задоволений частково; 2) розірвано укладений між Позивачем та Відповідачем договір співпраці №14/10-17 від 17.10.2014; 3) зобов'язано Відповідача протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили повернути Позивачу за актом прийому-передачі (повернення) документи перелічені в резолютивній частині рішення; 4) зобов'язано Відповідача повернути Позивачу за актом прийому-передачі будівельний майданчик, який вказаний у додатку №1 до договору №14/10-17 від 17.10.2014 та розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили; 5) зобов'язано Відповідача усунути позивачу перешкоди у користуванні будівельним майданчиком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, шляхом вивезення за його межі та звільнення його від будівельного та іншого сміття і тимчасових споруд протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили; 6) стягнуто з Відповідача на користь Позивача судовий збір у розмірі 5 512,00 грн та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 18 000,00 грн. В решті позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що у спірних правовідносинах за договором співпраці №14/10-17 від 17.10.2014 Відповідачем прийняті на себе зобов'язання зі своєчасного введення об'єкта в експлуатацію (до 01.05.2016), що фактично включає в себе як здійснення фінансування об'єкта будівництва, так і здійснення нагляду за проведенням робіт із капітального будівництва та, в тому числі, дотримання вимог проектної документації. Втім зазначені зобов'язання виконувалися Відповідачем неналежним чином і така протиправна поведінка Відповідача значною мірою позбавила Позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме: отримання приміщень у 2-х секційному 22-х поверховому житловому будинку з метою їх подальшої реалізації на умовах, визначених сторонами у договорі співпраці, у зв'язку з чим суд визнав допущені Відповідачем порушення зобов'язань у спірних правовідносинах істотними та на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України дійшов висновку про наявність підстав для розірвання спірного договору.

Місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги про повернення Позивачу за актом приймання-передачі отримані на виконання договору документи та будівельний майданчик на підставі п. 8.8 договору співпраці №14/10-17 від 17.10.2014 та приписів частини 2 статті 653 ЦК України.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання Відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, суд дійшов висновку про необхідність задоволення даної позовної вимоги частково і зобов'язати Відповідача усунути перешкоди в користуванні будівельним майданчиком (п. 5 резолютивної частини рішення).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2017 рішення суду першої інстанції скасовано частково, виключено пункт 5 резолютивної частини рішення, пункт 6 резолютивної частині рішення викладено в наступній редакції: "Стягнути з Відповідача на користь Позивача судовий збір у розмірі 3 912,00 грн за розгляд позовної заяви та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 8 000 грн." В іншій частині рішення залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого господарського суду в частині часткового задоволення позовної вимоги щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, оскільки орендодавцем вказаної земельної ділянки є Одеська міська рада і саме Позивач є особою відповідальною за повернення у подальшому з оренди спірної земельної ділянки в належному стані.

Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Касаційна скарга Відповідача мотивована: 1) неправильним застосуванням статті 188 ГК України, зокрема, щодо висновку суду, що спірні правовідносини не регулюються вказаною статтею та, що вказана стаття не встановлює досудового порядку врегулювання спору про розірвання договору; 2) відсутністю доказів на підтвердження істотності порушення Відповідачем умов спірного договору; 3) пункт 8.8 договору не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки сторони передбачили повернення документації та будівельного майданчика у випадку припинення договору в порядку, передбаченому договором; 4) зобов'язуючи Відповідача повернути документацію, суди не врахували окремі зміни до цієї документації, зокрема, щодо передачі Відповідачеві авторських прав на передпроектну та проектну документацію; 5) порушенням норм процесуального права щодо неповідомлення його та третіх осіб про розгляд справи; 6) не зупиненням судом першої інстанції провадження у справі до розгляду пов'язаної справи.

Громадська організація "Вкладники обслуговуючого кооперативу "Набережний квартал - Жаботинського" (далі - Третя особа-2 на стороні Відповідача) подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що: 1) при розгляді справи в суді апеляційної інстанції не було встановлено порушення права Третьої особи-2 на стороні Відповідача, чим порушено права членів громадської організації; 2) відсутність в рішенні суду першої інстанції та постанові апеляційної інстанції висновків про те, що права членів громадської організації є порушеними, на думку скаржника, є порушенням права на справедливий суд; 3) Позивач на підставі пункту 5.5 спірного договору має право в односторонньому порядку розірвати договір та вимагати повернення об'єкту будівництва, проте, судами взагалі не вирішено питання щодо подальшої долі об'єкту будівництва, який завершено на 90%, та не вирішено питання про проведення Позивачем компенсації витрат, понесених Відповідачем під час здійснення будівельних робіт; 4) судами попередніх інстанцій не визначено суб'єкта, який після набрання рішенням законної сили повинен буде передати майнові права на квартири чи відшкодувати вартість таких майнових прав; 5) в порушення норм процесуального права, доводам, що містяться в апеляційній скарзі, не було надано належної правової оцінки; 6) судом, в порушення пункту 2 частини 1 статті 83 ГПК України, не вирішено питання щодо покладення на Позивача обов'язку закінчити будівництво 2-х секційного 22-х поверхового житлового будинку.

Позивач та Треті особи на стороні Позивача та Треті особи-1, 3, 4 на стороні Відповідача не надали відзив на касаційні скарги, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних постанови Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2017 та рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2017 у справі №916/3315/16 у касаційному порядку.

Від Третьої особи-1 на стороні Відповідача на адресу Верховного Суду 13.06.2018 надійшло клопотання про розгляд касаційних скарг без участі її представника, яке за результатами розгляду колегією суддів задоволено.

Відповідач, Третя особа-3 на стороні Позивача та Треті особи-2, 3, 4 на стороні Відповідача в судове засідання 13.06.2018 представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце засідання належним чином. Зважаючи на зазначене, суд ухвалив здійснювати розгляд касаційних скарг у даній справі за відсутності представників Відповідача, Третьої особи-3 на стороні Позивача та Третіх осіб на стороні Відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 10.12.2008 між Позивачем та Третьою особою-1 на стороні Позивача укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 4775 м 2 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Цільове призначення використання земельної ділянки визначено як для проектування та будівництва 2-секційного 20-поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом.

Відповідно до пункту 2.2. договору на земельній ділянці розташовані приміщення котельні військового містечка, які належать Позивачу на підставі договору №227/ДБ-41СП на пайову участь у будівництві житла від 12.07.2005, затвердженого Департаментом будівництва та відчуження фондів Міністерства оборони 12.07.2005, додаткового договору №1/41СП до договору №227/ДБ-41СП на пайову участь у будівництві житла, затвердженого Департаментом будівництва та відчуження фондів Міністерства оборони 17.10.2005 та акту прийому-передачі від 16.05.2007.

Між Позивачем та Третьою особою-1 на стороні Позивача 30.08.2013 укладено додатковий договір (угоду) про поновлення договору оренди землі, за умовами якого строк дії договору оренди земельної ділянки продовжено до 31.12.2015.

19.04.2007 між Позивачем та Третьою особою-2 на стороні Позивача укладено договір №360А/кс пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси. Відповідно до додаткової угоди від 25.04.2013 сторонами внесено зміни до договору №360А/кс від 19.04.2007, зокрема, в частині строку здійснення будівництва, встановивши його до 31.12.2015.

Під час розгляду справи судами встановлено, що Позивач одержав статус замовника нового будівництва 2-секційного 22-поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом за адресою АДРЕСА_1.

Між Позивачем та Відповідачем 17.10.2014 укладено договір співпраці №14/10-17, предметом якого є діяльність сторін, направлена на будівництво 2-х секційного 22-х поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом, що буде побудований на земельній ділянці загальною площею 4775 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває в оренді у Позивача.

Умовами договору співпраці визначено, що після завершення будівництва об'єкту сторони повинні розподілити житлові та нежитлові приміщення між собою та набути на них право власності в порядку, визначеному угодою сторін та законодавством України в частині, що не врегульована укладеним договором.

Згідно з пунктом 1.4 договору співпраці сторони встановили термін завершення будівництва - не пізніше 01.05.2016.

Відповідно до пункту 4.2.3 договору співпраці на Відповідача покладено обов'язки з оплати наступних витрат: пайової участі; орендної плати згідно з договором оренди земельної ділянки; вартості будівельно-монтажних робіт; вартості будівництва зовнішніх мереж, комунікацій, транспортної інфраструктури; вартості набуття інженерного обладнання; вартості проектних робіт; вартості робіт, пов'язаних з підключенням об'єкта до інженерних та інших мереж і комунікацій; всіх витрат, пов'язаних з отриманням та виконанням вимог технічних умов з підключення об'єкта до інженерних та інших мереж і комунікацій; вартості проведення технічного та авторського нагляду за будівництвом відповідно до затвердженої проектної документації, будівельних норм і правил.

Між сторонами 30.07.2015 укладено додаткову угоду №2 до договору співпраці, відповідно до якої сторони внесли доповнення до положень розділів 2 та 5 договору, а також змінили розподіл часток приміщень у завершеному будівництві. Сторони доповнили договір співпраці підпунктом 2.2.4 пункту 2.2, відповідно до якого визначили, що у випадку, якщо сторона-2 (Відповідач) в строк до 01.12.2015 не отримує та не здійснить передачу стороні-1 (Позивачу) висновку експертизи проекту будівництва об'єкта, з урахуванням всіх змін, що вносяться в такий проект, у тому числі в частині збільшення поверховості об'єкта до 27-ми поверхів (остаточний варіант проекту будівництва будинку), сторона-1 має право замість закріплених за нею квартир (майнових прав на квартири) понад 22-го поверху першої секції об'єкта, обрати інші квартири, в будь-якій з секцій в межах площі, якої не вистачає.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що за результатами проведення 04.02.2016 Департаментом ДАБІ в Одеській області позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, складено відповідний акт, яким встановлено здійснення самочинного будівництва з огляду на проведення будівельних робіт без вихідних даних на проектування, без розроблення та затвердження належним чином проекту, без проходження експертизи проекту, з огляду на спорудження замість 22-х поверхового 27-ми поверхового будинку. Крім того, встановлено, що роботи проводилися без належним чином здійснюваного технічного та авторського нагляду, що є порушенням Закону України "Про архітектурну діяльність" , постанови КМУ від №554 23.05.2011 "Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури ", постанови КМУ №903 від 11.07.2007 "Про авторський і технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури ". Департаментом ДАБІ в Одеській області 04.02.2016 видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт на об'єкті, замовником будівництва якого є Позивач. За результатами зазначеного 18.02.2016 Департаментом ДАБІ в Одеській області винесено постанови №№ 43, 44, 45 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у відповідності до яких Позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктами 5, 7, 8 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф.

Суди з'ясували, що зазначені документи є чинними.

Згідно з частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Господарські суди визначили, що у спірних правовідносинах прийняті Відповідачем зобов'язання (пункти 4.2.1-4.2.11 договору) протягом дії договору співпраці від 17.10.2014 зі своєчасного введення об'єкта в експлуатацію (до 01.05.2016), виконувалися неналежним чином, а належні та допустимі докази, які б спростовували зазначене, в матеріалах справи відсутні, що свідчить про те, що вказане позбавило значною мірою Позивача того, на що він розраховував при укладенні спірного договору, зокрема, отримання приміщень у 2-х секційному 22-х поверховому житловому будинку з метою їх подальшої реалізації на умовах, визначених сторонами у договорі співпраці. Крім того, як вірно встановив апеляційний господарський суд, з укладеної 30.07.2015 між сторонами додаткової угоди №2 до договору співпраці вбачається домовленість сторін про зобов'язання саме Відповідача отримати та передати Позивачу новий висновок експертизи проекту будівництва об'єкту, з урахуванням всіх змін, що вносяться в такий проект, у тому числі в частині збільшення поверховості об'єкту до 27-ми поверхів (остаточний варіант проекту будівництва будинку), однак, матеріали справи не містять доказів виконання Відповідачем вказаного обов'язку. До того ж, матеріалами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, проведеної 04.02.2016 Департаментом ДАБІ в Одеській області, встановлено проведення будівельних робіт без вихідних даних на проектування, без розроблення та затвердження належним чином проекту, без проходження експертизи проекту, з огляду на спорудження замість 22-х поверхового 27-ми поверхового житлового будинку.

До того ж, апеляційним господарським судом досліджено, що з боку відповідача також наявні порушення умов спірного договору у вигляді припинення виконання обов'язків з фінансування будівництва об'єкту, а враховуючи, що фінансування будівництва за рахунок Відповідача за змістом договору співпраці є однією з ключових умов співробітництва сторін задля досягнення мети угоди, то порушення цих зобов'язань Відповідачем також слід вважати істотним порушенням умов договору.

З огляду на наведене, Одеський апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку, що протиправні дії Відповідача спричинили виникнення правового режиму самочинного будівництва та зумовили анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, отриманого Позивачем.

Разом з тим, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, притягнення органами державної влади Позивача як замовника будівництва до юридичної відповідальності за порушення містобудівного законодавства не спростовує порушення Відповідачем умов договору співпраці та свідчить про істотність таких порушень, оскільки саме протиправна поведінка Відповідача, відповідального за організацію та забезпечення будівництва у відповідності до закону, призвела до негативних наслідків для Позивача.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі досліджено та встановлено обґрунтованість заявленої позовної вимоги про розірвання договору від 17.10.2014 з підстав істотних порушень його умов, допущених Відповідачем.

Стосовно позовних вимог про повернення за актом прийому-передачі будівельного майданчику та про повернення документації на здійснення будівництва, то судами першої та апеляційної інстанції визнані такі вимоги обґрунтованими та задоволені, оскільки такі вимоги, як вірно зазначають суди, є похідними від вимоги про розірвання договору.

Відповідно до частини 2 статті 653 ЦК України зобов'язання припиняються у разі розірвання договору. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

При цьому, суди виходили з того, що пунктом 8.8 договору від 17.10.2014 визначено, що Відповідач зобов'язаний передати (повернути) Позивачу будівельний майданчик, а також всю документацію, отриману від Позивача, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту припинення договору, незалежно від підстав його припинення. З припиненням договору співпраці у Відповідача відсутні правові підстави для використання будівельного майданчику та утримання у себе проектної документації.

Водночас, апеляційний господарський суд вірно зауважив, що зазначеним пунктом договору не визначено, що повернення будівельного майданчику та документації має здійснюватися з оформленням актів приймання-передачі, проте, як проектно-будівельна документація, так і будівельний майданчик передавалися Позивачем Відповідачу за актами приймання-передачі, а отже спосіб повернення має відповідати раніше встановленому сторонами способу оформлення передачі документації та будівельного майданчика.

Щодо позовної вимоги про усунення перешкоди в користування земельною ділянкою, яку судом першої інстанції частково задоволено, то апеляційний господарський суд обґрунтовано скасував рішення в цій частині та відмовив в задоволенні такої вимоги, виходячи з того, що між позивачем та Третьою особою-1 на стороні Позивача 10.12.2008 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 4775 м 2 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1. 30.08.2013 між сторонами укладено додатковий договір (угоду) про поновлення договору оренди землі. Відповідно до вказаного додаткового договору строк дії договору оренди земельної ділянки продовжено до 31.12.2015.

Водночас, як з'ясував апеляційний господарський суд, земельна ділянка не повернута Позивачем, що свідчить про те, що особою, яка несе відповідальність перед Орендодавцем (Третя особа-1 на стороні Позивача) за її стан, а отже і утримання в належному стані, є саме Позивач, а тому, враховуючи положення статті 152 ЗК України, саме Третя особа-1 на стороні Позивача, як Орендодавця земельної ділянки за договором від 10.12.2008, наділена правом на пред'явлення позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою, оскільки Позивач є особою, відповідальною за повернення у подальшому з оренди визначеної земельної ділянки в належному стані її власнику і таке повернення не може бути здійснене Відповідачем, оскільки згідно з актом приймання-передачі в оренду земельної ділянки остання була прийнята Позивачем.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що апеляційний господарський суд повно та всебічно дослідив фактичні обставини справи, здійснив перевірку наявних доказів з урахуванням визначених меж позовних вимог та правильно застосував законодавство під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Доводи касаційної скарги Відповідача, що судом апеляційної інстанції зроблено неправильний висновок щодо нерозповсюдження на спірні правовідносини статті 188 ГК України, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначена стаття передбачає спочатку досудове врегулювання питання розірвання (зміни) договору (частина 2 статті) та в разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частина 4 статті). В даному випадку, судами не встановлено, що Позивач звертався до Відповідача з пропозицією про розірвання спірного договору. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що норми статті 188 ГК України не розповсюджує свою дію на спірні правовідносини, які полягають у розірванні договору в судовому порядку.

Посилання Відповідача на відсутність доказів на підтвердження істотності порушення Відповідачем умов спірного договору, колегією суддів не приймається, оскільки відповідно до статті 33 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено доведеність Позивачем належними та допустимими доказами істотність порушення Відповідачем умов спірного договору, тоді, як Відповідачем, як вірно зазначили суди, не спростовано зазначеного в порядку статті 33 ГПК України.

Твердження Відповідача, що пункт 8.8 договору не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки сторони передбачили повернення документації та будівельного майданчика у випадку припинення договору, колегією суддів відхиляється, оскільки, судами вірно застосовано частину 2 статті 653 ЦК України, якою встановлено, що зобов'язання припиняються у разі розірвання договору, а зазначеним пунктом договору визначено повернення майданчика та документації в строк, встановлений з моменту припинення договору, що пов'язано з моментом припинення зобов'язань за договором.

Доводи скаржника, що зобов'язуючи Відповідача повернути документацію суди не врахували окремі зміни до цієї документації, зокрема, щодо передачі Відповідачеві авторських прав на передпроектну та проектну документацію, колегія суддів вважає помилковими, оскільки зазначеним вище пунктом 8.8 договору визначено обставини, за яких вся документація підлягає повернення, в т.ч. передпроектна та проектна документація.

Посилання скаржника на неповідомлення судом апеляційної інстанції Відповідача та третіх осіб про розгляд справи, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що такі посилання спростовуються матеріалами справи.

Твердження Відповідача, що судом першої інстанції безпідставно не зупинено провадження у даній справі до розгляду справи №916/977/17, колегією суддів відхиляється, оскільки, здійснюючи розгляд відповідного клопотання Відповідача, суд не знайшов підстав для його задоволення. При цьому, суд мотивовано послався на те, що питання дослідження недійсності спірного договору в межах іншої справи, не може бути достатньою підставою для зупинення провадження в межах даної справи.

Доводи касаційної скарги Третьої особи-2 на стороні Відповідача, що при розгляді справи в суді апеляційної інстанції не було встановлено порушення права зазначеної особи чим порушено права членів громадської організації, а також, що відсутність в рішенні суду першої інстанції та постанові апеляційної інстанції висновків про те, що права членів громадської організації є порушеними, на думку скаржника, є порушенням права на справедливий суд, колегією суддів відхиляється, оскільки статтею 27 ГПК України в редакції до 15.12.2017, на підставі якої судом було залучено до участі у справі Третіх осіб у даній справі встановлено, що треті особи, які не заявляються самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу, якщо рішення з господарського пору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін. Вирішуючи спір суд зобов'язаний визначити чи порушені права та обов'язки Позивача, проте ГПК України не покладає на суд обов'язку вирішувати чи впливає рішення на права або обов'язки третіх осіб у справі.

Посилання скаржника, що Позивач на підставі пункту 5.5 спірного договору має право в односторонньому порядку розірвати договір та вимагати повернення об'єкту будівництва, проте, судами взагалі не вирішено питання щодо подальшої долі об'єкту будівництва, який завершено на 90% та не вирішено питання про проведення Позивачем компенсації витрат понесених Відповідачем під час здійснення будівельних робіт, а також, що судами попередніх інстанцій не визначено суб'єкта, який після набрання рішенням законної сили повинен буде передати майнові права на квартири чи відшкодувати вартість таких майнових прав, колегією суддів відхиляються, оскільки такі питання не були предметом позову.

Твердження скаржника, що в порушення норм процесуального права доводам, що містяться в апеляційній скарзі не було надано належної правової оцінки, спростовуються змістом постанови суду апеляційної інстанції.

Посилання скаржника, що судом, в порушення пункту 2 частини 1 статті 83 ГПК України не вирішено питання щодо покладення на Позивача обов'язку закінчити будівництво 2-х секційного 22-х поверхового житлового будинку, колегією суддів відхиляються, оскільки зазначеною нормою права передбачено право суду виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони . Скаржник в касаційній скарзі не вказує, чи було його відповідне клопотання. Більш того, в касаційній скарзі скаржник не повністю наводить зазначену норму права, зокрема, не вказує, що зазначені дії суд вчиняє лише при наявності клопотання заінтересованої особи.

Таким чином, наведені в касаційних скаргах доводи ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржниками норм матеріального та процесуального права.

Судовий збір за подання касаційних скарг в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржників.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Обслуговуючого кооперативу "Набережний квартал - Жаботинського" та Громадської організації "Вкладники обслуговуючого кооперативу "Набережний квартал - Жаботинського" - залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського від 02.11.2017 та рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2017 у справі № 916/3315/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 916/3315/16 повернути до Господарського суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.