Постанова

від 19.06.2018 по справі 761/8825/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Постанова

Іменем України

19 червня 2018 року

м. Київ

провадження № 22-ц/796/5330/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Махлай Л.Д., Кравець В.А.,

за участю секретаря: Синявського Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2,

на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва

в складі судді Фролової І.В.

від 14 травня 2018 року

про відкриття провадження,

у справі за позовом ОСОБА_3

до ОСОБА_1

про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2018 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено Попередній договір щодо купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Україна (далі - ТОВ Україна ).

Позивач, посилаючись на те, що предметом позову є грошові вимоги про стягнення штрафних санкцій, передбачених за невиконання попереднього договору купівлі-продажу у статутному капіталі від 05.05.2017, просив стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 2 648 000 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2018 року відкрито провадження у справі.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, відповідачка звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилалась на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі постановлена з порушенням правил підвідомчості, а також з порушенням правил територіальної підсудності.

Вказувала, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції не з'ясовував обставин спірних відносин між позивачем та відповідачем, а саме, що спір підвідомчий господарському суду.

Зокрема зазначала, що судом не встановлено, що відповідач є учасником ТОВ Україна , а тому вважає, що суб'єктний склад сторін відноситься та підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Також як на підставу скасування ухвали суду посилалась на те, що у суду першої інстанції не було підстав для відкриття провадження у справі, оскільки відповідач не зареєстрована за адресою, зазначеною в позовній заяві.

За вказаних обставин просила скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14.05.2018 та прийняти постанову про направлення справи на розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Зважаючи на положення п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ Апеляційний суд міста Києва здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.

Представник відповідача - ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала з підстав, наведених в ній та просила задовольнити.

Представник позивача - ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Доводи апеляційної скарги, що справа відноситься до юрисдикції господарського суду є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів .

Як вбачається з матеріалів справи, в пункті 1.2. Попереднього договору щодо купівлі-продажу частки у статутному капіталі визначено, що підписуючи цей Договір сторони беруть на себе зобов'язання до 08.09.2017 укласти Основний Договір, за яким продавець буде зобов'язаний передати у власність покупцю, а покупець буде зобов'язаний прийняти у власність і оплатити зазначену частку, у строк і в порядку, що передбачені Основним договором і законодавством України. Сторони погодили, що у випадку об'єктивної неможливості виконання продавцем своїх зобов'язань, передбачених пунктами 3.3.1 - 3.3.2 договору строк підлягає автоматичному продовженню до припинення дії об'єктивної неможливості, але не більше ніж до 20 грудня 2017 року включно (а.с. 7).

При визначенні підвідомчості (підсудності) справ, що виникають із корпоративних відносин, слід керуватися поняттям корпоративних прав, наведеним у частині першій статті 167 ГК України, відповідно до якоїкорпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Таким чином, під корпоративними відносинами розуміють відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Реалізація учасником господарського товариства передбачених законом прав учасника господарського товариства відбувається в межах корпоративних відносин.

ОСОБА_3 не є учасником господарського товариства, він звернувся до суду з позовом про стягнення коштів, у зв'язку з порушенням зобов'язання за попереднім договором, а також з вимогою про стягнення штрафних санкцій, передбачених за невиконання договору.

Таким чином, суб'єктний склад сторін на момент звернення з позовом до суду не вказує на підвідомчість справи господарському суду.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що провадження у справі відкрито з дотримання правил підвідомчості, тобто судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, щодо порушення судом правил територіальної підсудності.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, зазначив місце проживання відповідача: АДРЕСА_1, що відноситься до Шевченківського району м. Києва.

Як вбачається з матеріалів справи судом у відповідності до вимог процесуального закону надіслано до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1

За відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб Шевченківської РДА ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, була зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2. з 17.10.2006 по 19.01.2018.

Отже, отримана з Відділу з питань реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб Шевченківської РДА інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.

Відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України, якщо отримана інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі, та подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, відповідач не надала суду доказів, що на час відкриття провадження була зареєстрована за іншою адресою.

Таким чином, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі, діяв у відповідності до вимог процесуального законодавства.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду без змін, а скарги без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 375, 383, 384, 389 ЦПК України, п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ, ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2018 року про відкриття провадження - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови складено 20 червня 2018 року.

Головуючий О.Ф. Мазурик

Судді Л.Д. Махлай

В.А. Кравець