Постанова

від 19.06.2018 по справі 761/8825/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Постанова

Іменем України

19 червня 2018 року

м. Київ

провадження № 22-ц/796/5330/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Махлай Л.Д., Кравець В.А.,

за участю секретаря: Синявського Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2,

на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва

в складі судді Фролової І.В.

від 14 травня 2018 року

про забезпечення позову,

у справі за позовом ОСОБА_3

до ОСОБА_1

про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2018 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Разом із позовом ОСОБА_3 подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також корпоративні права: частку (в розмірі 100 %) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Україна (далі - ТОВ Україна ), та заборонити відповідачеві, суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначеної квартири, заборонити відповідачеві вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження належних їй корпоративних прав, заборонити вчинення реєстраційних дій щодо ТОВ Україна , пов'язаних зі зміною складу учасників (розміру їх часток), та дій, спрямованих на зменшення балансової вартості активів ТОВ Україна .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_3 задоволено частково, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 38125265), а також на корпоративні права: частку (в розмірі 100 %) в статутному капіталі ТОВ Україна (код ЄДРПОУ 30164039).

Заборонено ОСОБА_1, суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 38125265).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду відповідач через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права без повного з'ясування обставин, які мають суттєве значення при вирішенні питання про забезпечення позову.

Суд першої інстанції розглядаючи питання про забезпечення позову не з'ясував, чи існує спір між сторонами.

Судом безпідставно взято до уваги надані позивачем докази на обґрунтування заяви про забезпечення позову, зокрема скріншоти з мережі Інтернет видань із розміщенням оголошень щодо продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, а також наявності у відповідача корпоративних прав в ТОВ Україна , роздруківку з Інтернет-сайту Пошук відомостей в ЄДР , оскільки така роздруківка не є документом.

Також, вважала, що вжиті заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позивачем вимогами та перешкоджають господарській діяльності ТОВ Україна , та направлені на втручання у діяльність товариства шляхом обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власними коштами, що може призвести до незворотних наслідків, порушити права та інтереси інших осіб у зв'язку із застосуванням цих заходів, що може призвести до негативних наслідків як господарюючого суб'єкта.

За вказаних обставин просила скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14.05.2018 про забезпечення позову та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти дії.

Зважаючи на положення п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ Апеляційний суд міста Києва здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.

Представник відповідача - ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала з підстав, наведених в ній та просила задовольнити.

Представник позивача - ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, разом із позовом ОСОБА_3 подав заяву про забезпечення позову, у якій просив суд накласти арешт на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також корпоративні права: частку (в розмірі 100 %) в статутному капіталі ТОВ Україна , та заборонити відповідачеві, суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначеної квартири, заборонити відповідачеві вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження належних їй корпоративних прав, заборонити вчинення реєстраційних дій щодо ТОВ Україна , пов'язаних зі зміною складу учасників (розміру їх часток), та дій, спрямованих на зменшення балансової вартості активів ТОВ Україна .

Заява мотивована тим, що предметом позовної заяви, із якою звернувся позивач до суду, є грошові вимоги про стягнення штрафних санкцій, передбачених за невиконання попереднього договору купівлі-продажу в статутному капіталі від 05 травня 2017 року, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, в розмірі 2 648 000 грн. Вказана вимога була заявлена у зв'язку із ухиленням відповідача від укладення основного договору на умовах попереднього договору.

Позивач посилався на великий розмір заборгованості, а також значний термін ухилення від сплати штрафу, оскільки за умовами п. 5.4. Попереднього договору сума штрафу має бути сплачена протягом двох робочих днів з моменту настання обставин (факту) неможливості укладення Основного договору, тобто не пізніше 22 грудня 2017 року.

Отже, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій, у зв'язку з невиконанням умов договору.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо існування спору між сторонами. У зв'язку з метою забезпечення виконання судового рішення в майбутньому, у разі можливого задоволення позову, судом і був накладений арешт на квартиру № 83, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, будинок № 52.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неналежності доказів наданих позивачем для обґрунтування співмірності забезпечення позову заявленим позовним вимогам з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та заяви про забезпечення позову, ціна позову становить 2 648 000 грн., а вартість нерухомого майна, згідно оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, становить 1 852 175,64 грн.

Крім того, з публікацій і повідомлень в мережі Інтернет на спеціалізованих сайтах з продажу нерухомості, вбачається, що відповідач намагається здійснити відчуження належної йому на праві власності квартири, за адресою: АДРЕСА_1.

На спростування доказів вартості майна, наданих позивачем, відповідачем не надано доказів, які спростовують визначену вартість, і доказів щодо наявності коштів для виконання рішення суду.

Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо наявності правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на квартиру, оскільки встановлені судом обставини та наявні в матеріалах справи докази, дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, більш того заявлений спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу про забезпечення позову в частині накладення арешту на квартиру судом першої інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального права.

Щодо задоволення судом заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на корпоративні права ТОВ Україна , колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалось вище, між сторонами виник спір з договірних відносин, зокрема стягнення штрафних санкцій, у зв'язку з невиконанням умов договору. Спір є цивільним, та не стосується корпоративних відносин, оскільки позивач не є учасником (засновником) ТОВ Україна

Разом з тим, звертаючись до суду зі заявою про забезпечення позову, позивач просив накласти арешт на корпоративні права ТОВ Україна , яке не є учасником справи.

За наведених обставин, накладення судом арешту на корпоративні права ТОВ Україна , яке не є учасником справи, є необґрунтованим.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала про забезпечення позову в частині накладення арешту на корпоративні права ТОВ Україна судом першої інстанції постановленоз порушення норм процесуального права, що в силу пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення в цій частині та ухвалення нового.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 376, 383, 384, 389 ЦПК України, п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ, ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, - задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2018 року про забезпечення позову в частині арешту корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю Україна - скасувати.

В іншій частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови складено 20 червня 2018 року.

Головуючий О.Ф. Мазурик

Судді Л.Д. Махлай

В.А. Кравець