Постанова

від 14.06.2018 по справі 910/1305/15-г

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/1305/15-г

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін:

скаржника - адвокат Тютюнник С.В., адвокат Кравченко С.В.

позивача - адвокат Ковригіна В.Є.

третя особа - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду

від 21.03.2018

у складі колегії суддів: Тарасенко К.В. (головуючого), Тищенко О.В., Іоннікової І.А.

у справі № 910/1305/15-г

за позовом комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд - УКБ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7

про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

1. В провадженні Господарського суду міста Києва знаходилася справа № 910/1305/15-г за позовом Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд" про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2015 задоволено позов. Визнано за Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд-УКБ право власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1

3. Не погоджуючись з зазначеним рішенням, 05.12.2017 ПАТ "Укртрансгаз" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просило оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове яким відмовити в задоволенні позову.

4. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 у справі № 910/1305/15-г закрито провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Укртрансгаз".

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

5. 06.04.2018 Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою № 1001ВИХ-18-1597 від 05.04.2018 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 у справі № 910/1305/15-г, підтвердженням чого є відбиток штампу відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/1305/15-г було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями.

7. Ухвалою Верховного Суду від 23.05.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 910/1305/15-г за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" № 1001ВИХ-18-1597 від 05.04.2018 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2018; розгляд скарги призначено на 14.06.2018 об 14:15 год.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

8. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Укртрансгаз" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу до Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по суті.

9. Касаційну скаргу мотивовано порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до порушення прав та інтересів скаржника як кредитора.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

10. 07.06.2018 Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" подано відзив на касаційну скаргу в якому останній просить закрити провадження за касаційною скаргою ПАТ "Укртрансгаз".

Позиція Верховного Суду

11. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

12. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

13. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

14. Суд апеляційної інстанції обґрунтовуючи оскаржувану ухвалу послався на таке.

14.1 Сторонами у справі № 910/1305/15-г рішення від 02.04.2015 не оскаржувалось.

14.2 Апеляційну скаргу подано ПАТ "Укртрансгаз" яке не було залучено до участі у справі.

14.3 Оскаржуваним рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки апелянта не вирішувалось, оскільки апелянт не був стороною у спірних правовідносинах, оскаржуваним рішенням на апелянта не було покладено жодних обов'язків, як не відбулось і звуження його прав щодо сторін спору.

15. Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.02.2008 порушено провадження у справі № Б13/058-08/3 про банкрутство ТОВ "Київвисотбуд".

16. Постановою Господарського суду Київської області від 11.03.2015 у справі № Б13/058-08/3 припинено процедуру санації ТОВ "Київвисотбуд" та повноваження керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Янчука Олександра Миколайовича; визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд" та відкрити його ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ТОВ "Київвисотбуд" арбітражного керуючого Янчука Олександра Миколайовича.

17. Відповідно до реєстру вимог кредиторів у справі № Б13/058-08/3 про банкрутство ТОВ "Київвисотбуд" (відповідач у справі № 910/1305/15-г) ПАТ "Укртрансгаз" є конкурсним кредитором з вимогами 4 черги.

18. Об'єкт незавершеного будівництва, щодо якого судом першої інстанції визнано право власності за позивачем у справі № 910/1305/15-г, перебував у володінні ТОВ "Київвисотбуд" - боржника у справі № Б13/058-08/3.

19. Згідно частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

20. Відповідно до частин 1, 2, 9 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. Вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених цим Законом. Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

21. Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

22. Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

23. Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

24. Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

25. Згідно статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

26. Європейський Суд з прав людини у справі "Устименко проти України" констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

27. Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

28. Колегія суддів зауважує, що у рішенні "Мала проти України" у справі від 03.07.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що ключовим для концепції справедливого розгляду справи … є те, щоб скаржник не був позбавлений можливості ефективно представляти свою справу в суді та мав змогу нарівні із протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін (рішення у справі "Стіл та Морріс проти Сполученого Королівства"). Принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом (рішення від 26.05.2009 у справі "Бацаніна проти Росії"). Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення у справах "Проніна проти України" від 18.07.2006 та "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011).

29. У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

30. З огляду на викладене, враховуючи те, що об'єкт незавершеного будівництва, щодо якого судом першої інстанції визнано право власності за позивачем у справі № 910/1305/15-г перебував у володінні ТОВ "Київвисотбуд" - боржника у справі № Б13/058-08/3, то рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2015 у справі № 910/1305/15-г впливає на права скаржника, оскільки ним (рішенням) вирішено питання щодо майна яке знаходилось у володінні боржника якого визнано банкрутом, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру та конкурсним кредитором якого є ПАТ "Укртрансгаз" (скаржник).

31. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскаржуваним рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника не вирішувалось.

32. З наведеного вбачається, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано норму процесуального права, а саме пункт 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017.

33. В силу приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України (у редакції від 15.12.2017), суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

34. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

35. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

36. Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції таким вимогам закону не відповідає.

37. Рішення суду має прийматися і цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

38. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не були дотримані.

39. Згідно пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

40. Згідно частини 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

41. З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанцій при розгляді справи порушено норми процесуального закону, а саме пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, що призвело до порушення законного права скаржника на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а тому ухвалу суду апеляційної інстанції від 21.03.2018 слід скасувати, а справу № 910/1305/15-г направити до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного розгляду.

42. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення по справі № 910/1305/15-г підлягають скасуванню, а справа направленню для здійснення апеляційного розгляду до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній з 15.12.2017, судом не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 у справі № 910/1305/15-г задовольнити.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 у справі № 910/1305/15-г скасувати.

3. Справу № 910/1305/15-г передати до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного розгляду.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко