Рішення

від 21.06.2018 по справі 389/499/18

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.06.2018

Провадження №2/389/189/18

ЄУН 389/499/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Берднікової Г.В.,

при секретарі - Чукановій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка Кіровоградської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним та скасування запису про державну реєстрацію,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача за довіреністю - ОСОБА_3, звернулась до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2, уточнивши вимоги якого просила суд визнати недійсним, укладений між ОСОБА_4 (орендодавцем) та підприємцем ОСОБА_2 (орендарем) договір оренди земельної ділянки площею 6,411 га, зареєстрований в Знам'янському відділі ДП Кіровоградська регіональна філія Центр державного земельного кадастру 14 лютого 2007 року за №100; скасувати запис про державну реєстрацію вказаного договору та запис про державну реєстрацію іншого речового права за №20189108, внесений 25 квітня 2017 року державним реєстратором - приватним нотаріусом ОСОБА_5 Судові витрати пов'язані з розглядом даної справи понесені позивачем в сумі 8604 грн. 80 коп. просить покласти на відповідача.

Вимоги обґрунтовані тим, що позивачу ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 3522285400:02:000:0242 площею 6,411 га, яка знаходиться на території Петрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю ІІІ-КР №027991.

25 квітня 2017 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було внесено інформацію про виникнення іншого речового права на належну ОСОБА_4 на праві власності земельну ділянку у вигляді оренди строком на 15 років.

Згідно з інформацією отриманою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою для виникнення іншого речового права став договір оренди землі, серія та номер б/н, виданий 14 лютого 2007 року, видавник: підприємець ОСОБА_2 (орендар): ОСОБА_4 (орендодавець), договір оренди землі зареєстрований 14 лютого 2007 року в Знам'янському відділі ДП Кіровоградська регіональна філія Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам за №100.

31 травня 2017 року державним реєстратором Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області ОСОБА_6 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було внесено інформацію про заборону здійснення реєстраційних дій щодо земельних ділянок, котрі перебувають у користуванні на праві оренди у ФОП ОСОБА_2 в тому числі і щодо земельної ділянки, яка належить ОСОБА_4 на праві власності.

Водночас, оскільки ОСОБА_4 жодних договорів оренди, ні з ОСОБА_2, ні будь з ким іншим не укладав, він звернувся з заявою до ГУНП в Кіровоградській області про вчинення кримінального правопорушення. 28 липня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017120160001492 внесено кримінальне провадження, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. В ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженню слідчим надано ОСОБА_4 для огляду оспорюваний договір, що став підставою для реєстрації права оренди належної останньому на праві власності земельної ділянки за ФОП ОСОБА_2 Під час огляду ОСОБА_4 встановлено, що відповідачем було подано на реєстрацію договір, який він ніколи не підписував, а підпис розташований у графі Підписи сторін: Орендодавець у вказаному договорі виконаний не ним, а іншою особою. Крім того, під час спілкування зі слідчим по даному кримінальному провадженню ОСОБА_4 стало відомо, що відповідачем зареєстровано договір оренди землі від 14 лютого 2007 року в Знам'янському відділі ДП Кіровоградська регіональна філія Центр державного земельного кадастру за №100 на підставі підробленої довіреності.

Відповідно до висновку експерта № 8 від 15 січня 2018 року проведеного Кіровоградським НДЕКЦ МВС України в рамках вказаного кримінального провадження №12017120160001492 підпис розташований у графі Підписи сторін: Орендодавець у договорі оренди землі, зареєстрованого від 14 лютого 2007 року за № 100, виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою, з наслідуванням підпису ОСОБА_4; підпис розташований у графі підпис у доручені б/д, виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.

Оскільки, експертним висновком підтверджено, що ОСОБА_4 договору оренди земельної ділянки б/н від 14 лютого 2017 року, зареєстрованого в Знам'янському відділі ДП Кіровоградська регіональна філія Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам за № 100, не підписував і відповідно не було проявлено його вільного волевиявлення на укладення цього договору, оспорюваний договір необхідно визнати недійсним.

Позивач в судове засідання 13.06.2018 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому у судовому засіданні, яке відбулося за часом раніше, пояснив суду, що договору оренди землі з підприємцем ОСОБА_2 ніколи не укладав і не підписував. У 2007 році відповідач зібрав збори в селі і сказав, що буде обробляти землю селян. Він домовився з відповідачем про передачу йому в користування земельної ділянки кадастровий №3522285400:02:000:0242 строком на п'ять років. Це була усна домовленість, про оформлення угоди мови не йшло. Після чого ОСОБА_2 користувався його земельною ділянкою за усною домовленістю та сплачував за це йому грошові кошти, видавав сільськогосподарську продукцію. Були випадки коли він подавав ФОП ОСОБА_2 заяви про видачу йому зерна в рахунок паю та виплату грошових коштів за пай, зокрема в 2011 році та в 2014 році, але ці заяви він писав під диктовку в бухгалтерії ФОП ОСОБА_2, крім того він є юридично необізнаною особою. Податок за землю також сплачував відповідач. У дорученні, яким він начебто доручив ОСОБА_2 зареєструвати договір оренди земельної ділянки в Знам'янському відділі ДП Кіровоградська регіональна філія центру державного земельного кадастру , також міститься не його підпис.

Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі і просили суд їх задовольнити. Вказали, що позивач ОСОБА_4 не заперечує факт обробітку земельної ділянки, що належить йому на праві власності, відповідачем, та отримання ним грошових коштів від останнього за використання його земельної ділянки у вигляді плати за використання земельної ділянки. Водночас, вказані відносини між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_2 існують на підставі усної домовленості без укладення жодних письмових договорів. Спірний договір оренди підписаний не ОСОБА_4, що доведено експертизою від 15 січня 2018 року. Про факт існування письмового договору, укладеного невідомою позивачу особою від його імені з ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_4 стало відомо лише в 2017 році, після того, як 25 квітня 2017 року нотаріусом було внесено інформацію про виникнення іншого речового права на належну йому на праві власності земельну ділянку у вигляді оренди строком на 15 років, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Про зазначене свідчить і звернення позивача з відповідною заявою 28 липня 2017 року до органів поліції, на підставі якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження №12017120160001492, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Позивач не міг дізнатися про порушення свого права раніше, оскільки відповідач договір оренди землі від 14 лютого 2007 року йому для ознайомлення не надавав, державну реєстрацію договору відповідач здійснив на підставі підробленої довіреності б/д, що також підтверджує той факт, що останній діяв без відома позивача. Істотні умови договору оренди землі між сторонами не узгоджувалися.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала відзив, в якому загалом не заперечувала, що договір оренди землі підписував не позивач ОСОБА_4, але вказала, що позивачу було добре відомо з 2007 року про договір оренди землі укладений між ним та відповідачем. Так, вказана обставина підтверджується відомостями на видачу орендної плати за 2010-2014, 2016 роки, заявами позивача на адресу відповідача щодо виплати орендної плати та податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2015 та 2017 роки. Крім того, позивач 25 травня 2011 року звертався до відповідача з заявою про видачу в рахунок паю на 2011 рік однієї тони ячменю, а 06 червня 2014 року звертався про видачу авансу по орендній платі в розмірі 1000 грн. У відомостях про видачу орендної плати зазначалася площа земельної ділянки та її кадастровий номер. Таким чином представник відповідача вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Також представник вказала, що довіреність ОСОБА_4, за якою він доручив ОСОБА_2 зареєструвати договір оренди земельної ділянки (паю) в Знам'янському відділі ДП Кіровоградська регіональна філія центру державного земельного кадастру була посвідчена у сільській раді, є одностороннім правочином, тож хто її підписував і за яких обставин відповідачу достовірно не відомо.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР №027991, позивачу ОСОБА_4 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 6,41 гектарів, розташована на території Петрівської сільської ради в межах згідно з планом, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3522285400:02:000:0242, яка передана йому на підставі розпорядження Знам'янської районної державної адміністрації від 12 березня 2002 року №99-р. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №150 (а.с. 8). Про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3522285400:02:000:0242, загальною площею 6,41 гектарів, в тому числі ріллі 6,41 гектарів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Петрівської сільської ради належить ОСОБА_4 також свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкті в нерухомого майна, сформована 07 серпня 2017 року.

Разом з цим, із вказаної Інформаційної довідки вбачається, що 25 квітня 2017 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5 внесено запис про державну реєстрацію іншого речового права, а саме оренди земельної ділянки відповідно до договору оренди землі, серія та номер б/н, виданого 14 лютого 2007 року, видавник: підприємець ОСОБА_2 (орендар): ОСОБА_4 (орендодавець), договір оренди землі зареєстрований 14 лютого 2007 року в Знам'янському відділі ДП Кіровоградська регіональна філія Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам за №100. Також, на вказану земельну ділянку встановлено обтяження - заборона здійснення реєстраційних дій, обтяжувач ОСОБА_2, підстава виникнення обтяження: ухвала суду, серія та номер: ЄУН №389/953/17, виданого 27 квітня 2017 року (а.с. 9-11).

З оглянутого в судовому засідання договору оренди землі, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 6-7), вбачається, що між ОСОБА_4 як орендодавцем та підприємцем ОСОБА_2 як орендарем, укладено Договір оренди землі, за яким в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,41 гектарів, у тому числі ріллі 6,41 гектарів, згідно Державного акту ІІІ-КР №027991. Договір укладено сторонами на строк - 15 років. За умовами договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: не менше 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням проведення індексації. Орендна плата вноситься до 30 грудня кожного року, в якому використовувалась земельна ділянка. Вказаний договір містить підписи орендодавця та орендаря. Зареєстрований договір в Знам'янському відділі Державного підприємства Кіровоградської регіональної філії Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам, про що в книзі реєстрації договорів оренди земель вчинено запис від 14 лютого 2007 року за №100. Дати укладення договору не зазначено (а.с. 6-7).

Відповідно до доручення без дати, ОСОБА_4 доручив ОСОБА_2 зареєструвати договір оренди земельної ділянки (паю) в Знам'янському відділі ДП Кіровоградська регіональна філія центру державного земельного кадастру (а.с. 16 зі зворотної сторони).

Згідно з Висновком експерта Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 15 січня 2018 року зробленого в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28 липня 2017 року №12017120160001492, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, підпис розташований у графі Підписи сторін: Орендодавець у договорі оренди землі, зареєстрованого від 14 лютого 2007 року за №100, виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_4 Підпис розташований у графі Підпис у доручені б/д, виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою (а.с. 113-119).

Представником відповідача на обґрунтування своїх заперечень проти позову надано наступні документи:

- відомість виплати по паям за 2010 рік ФОП ОСОБА_2, з якої вбачається, що ОСОБА_4 за земельну ділянку розміром 6,41 га нараховано грошові кошти та зернову продукцію, які ним як свідчить його підпис, частково отримані (а.с. 47);

- відомість виплати по земельним паям за 2011 рік, Петрівська сільська рада, ФОП ОСОБА_2, з якої вбачається, що ОСОБА_4 отримано грошові кошти за землю розміром 6,41 га (а.с.48);

- відомості за 2012 рік та 2013 рік виплати по паям, з яких також вбачається, що ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_2 виплачено грошові кошти та видано зернову продукцію (а.с.49,50);

- відомість виплати орендної плати по земельним ділянкам за 2014 рік, з якої вбачається, що ОСОБА_4 за оренду землі розміром 6,41 га, отримано грошові кошти (а.с. 51);

- відомість на виплату орендної плати за 2016 рік, в якій знову ж таки містяться дані про отримання ОСОБА_4 грошових коштів від ФОП ОСОБА_2 (а.с.52);

- податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за звітні періоди - 4 квартал 2012 року, 4 квартал 2013 року,4 квартал 2014 року, 4 квартал 2015 року, 3 квартал 2017 року про сплату ОСОБА_2 податку з доходів фізичних осіб за земельні ділянки, у тому числі ОСОБА_4 (а.с. 53-55,56-58,78-81,82-85,86-89), надані Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб Міндоходів України про суми виплачених доходів та утриманих податків, які свідчать про те, що ОСОБА_4 в період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2017 року не сплачував податок з земельної ділянки (а.с. 98);

- заяву ОСОБА_4, адресовану ФОП ОСОБА_2 від 25 травня 2011 року про видачу йому в рахунок паю на 2011 рік 1 тони ячменю (а.с. 63);

- заяву ОСОБА_4 адресовану ФОП ОСОБА_2 від 06 червня 2014 року про видачу йому авансу орендної плати за пай за 2014 рік в розмірі 1000 грн. (а.с. 62).

Позивачем не заперечувався той факт, що відповідачем відповідно до перерахованих вище документів, йому за користування земельною ділянкою з кадастровим №3522285400:02:000:0242 виплачувалися грошові кошти, видавалася сільськогосподарська продукція, а також саме відповідачем сплачувався податок за землю.

У силу положень статей 21 , 24 , 41 Конституції України , статей 317, 319 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник не може використовувати право власності на шкоду правам та свободам громадян, власність зобов'язує.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних справ та обов'язків.

Згідно вимог частини 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі і волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

За правилами частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи, що згідно з висновком експерта підпис від імені ОСОБА_4, в оспорюваному правочині виконано не ним, а іншою особою з наслідуванням його підпису, що в цілому не заперечувалося і представником відповідача, суд вважає, що в сукупності ці докази доводять той факт, що оспорюваний позивачем договір оренди землі підписаний не ним, а іншою особою. З цього слідує, що оспорюваний правочин укладений без волевиявлення орендодавця, що згідно з вимогами статей 202, 203, 215 ЦК України є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Разом з цим відповідно до статей 256 і 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності, згідно вимог частини 1 статті 261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

Для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

При цьому, норма ч.1 ст.261 ЦК містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, отже, обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спору, є підставою для відмови у позові (ч. 4, 3 ст. 267 ЦК України).

Верховний Суд України у пункті 11 постанови Про судове рішення у цивільній справі № 14 від 18 грудня 2009 року роз'яснив, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частина перша та друга статті 4 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

У правовій позиції Верховного Суду України висловленій у цивільній справі № 6-2469цс-16 від 16 листопада 2016 року, зазначено, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 81 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом України і при розгляді справи № 6-17цс17 від 22 лютого 2017 року, а також Верховним судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 397/1402/15-ц від 16 січня 2018 року.

Отже, посилання ОСОБА_4 на те, що він дізнався про наявність укладеного від його імені договору оренди лише в 2017 році, після того як 25 квітня 2017 року нотаріусом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було внесено інформацію про виникнення іншого речового права на належну йому на праві власності земельну ділянку у вигляді оренди строком на 15 років, раніше він не знав і не міг дізнатися про порушення його прав, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на встановлених судом обставинах справи.

Так, судом встановлено, що відповідно до наданих відповідачем в судове засідання документів, зокрема відомостей виплат по земельним паям, позивач протягом 2010 - 2016 р.р. отримував плату від відповідача за користування ним земельною ділянкою. ФОП ОСОБА_2 з 2012 року по 2017 рік сплачувався податок з доходів фізичних осіб за належну ОСОБА_4 земельну ділянку, позивач в свою чергу отриманий дохід особисто не оподатковував, земельний податок самостійно не сплачував, що не заперечував у судовому засіданні. Крім того, 25 травня 2011 року позивач подавав до ФОП ОСОБА_2 заяву про видачу йому в рахунок паю на 2011 рік зернової продукції, а 06 червня 2014 року особисто написав заяву до ФОП ОСОБА_2 про видачу йому авансу саме орендної плати за пай за 2014 рік, що підтвердив в судовому засіданні.

Ці обставини в судовому засіданні позивачем не заперечувалися, при цьому він стверджував, що не здогадувався про порушення своїх прав, не розумів, що відбувається, заяву у 2014 році про видачу йому авансу орендної плати він писав під диктовку працівників ФОП Матвєєв . Водночас, позивач відзначав, що відпочатку з 2007 року мав усну домовленість з відповідачем про передачу йому у користування земельної ділянки на п'ять років, після спливу вказаного строку відповідач йому земельну ділянку не повернув. Разом з цим, позивачем не вживались заходи щодо повернення належної йому земельної ділянки, починаючи з 2012 року (по закінченню зазначеного ним 5-річного строку), до будь-яких державних установ чи органів з метою вжиття відповідних заходів, отримання інформації про правовий стан своєї земельної ділянки він до 2017 року не звертався.

Суд вважає, що наведені обставини доводять, що позивач, об'єктивно міг довідатися та довідався принаймні у червні 2014 році про спірний договір оренди земельної ділянки.

Так, відповідач знав, що належна йому земельна ділянка обробляється відповідачем. У 2014 році ОСОБА_4 розписався у відомості виплати орендної плати по земельним ділянкам Петрівської сільської ради за 2014 рік ФОП ОСОБА_2, в якій вказаний розмір його ділянки. Також при написанні власноруч заяви від 06 червня 2014 року на видачу авансу саме орендної плати за пай у ОСОБА_4 не виникло запитань з приводу того, чому він взагалі повинен писати письмову заяву та ще й просити видати орендну плату, якщо з його слів, як він вважав будь-яких орендних відносин з відповідачем у нього не було і письмового договору він не підписував, а була лише усна домовленість щодо користування земельною ділянкою.

Слід відзначити, що будь-яке користування земельною ділянкою тягне за собою відносини, які регулюються Земельним кодексом України та яким визначено поняття та види користування земельною ділянкою, а саме: право постійного користування (ст.92 ЗК України); право оренди (ст.93 ЗК України); право земельного сервітуту (ст. 98-102); право користування чужою земельною ділянкою для с/г потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) (ст. 102-1 ЗК України). Передача земельної ділянки сільськогосподарського призначення у користування іншій особі передбачає укладення договору у письмовій формі, оскільки предметом такого договору є нерухоме майно - земельна ділянка.

Згідно частини 3 статті 319 ЦК України власність зобов'язує.

Спірна земельна ділянка знаходиться у власності позивача. ОСОБА_4 є повноцінною дієздатною особою, учасником цивільних відносин. Маючи визначені Цивільним Кодексом України права і обов'язки учасника цивільних відносин, він був зобов'язаний передбачити наслідки вчинення правочину щодо земельної ділянки, та у світлі положень ч. 3 ст. 319 ЦПК України, повинен знати про стан своїх майнових прав.

Таким чином, суд вважає, що про заявлене позивачем порушення права, він дізнався щонайменше у червні 2014 році. При цьому, до суду звернувся лише 28 лютого 2018 року, тобто з пропуском строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, заяви про поновлення строку звернення до суду не подавав і загалом причини пропуску строку звернення до суду позивачем, на думку суду, не можна вважати поважними.

Отже, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування презумпції можливості та обов'язку знати про стан своїх майнових прав, а тому суд дійшов висновку про пропуск строку позовної давності і відсутність поважних причин для поновлення цього строку.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позивачем доведено той факт, що оспорюваний правочин укладено без його волевиявлення, що є підставою для задоволення позову. Разом з цим, враховуючи, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності, про застосування якого заявлено представником відповідача до ухвалення рішення, суд вважає, що в задоволенні позову в частині позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди землі - слід відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно вимог до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону , до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У відповідності до приписів п.п. 1 та 9 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації та рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Отже, зі змісту вище зазначених положень закону вбачається, що записи до державного реєстру вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

З урахуванням того, що судом відмовлено у задоволенні позову в частині визнання недійсним оспорюваного договору оренди землі, відтак не підлягають задоволенню і похідні від вказаної первісної вимоги позовні вимоги про скасування запису про державну реєстрацію договору оренди та запису про державну реєстрацію іншого речового права за №20189108, внесеного 25 квітня 2017 року державним реєстратором - приватним нотаріусом ОСОБА_5

Судові витрати відповідно до ст.141 ЦПК України суд відносить на рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,12,13,76-78,81,141,263-265,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним та скасування запису про державну реєстрацію - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача, залишивши їх по фактично ним понесеним.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1, проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1.

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_2.

Дата складення повного судового рішення - 21 червня 2018 року.

Суддя Г.В. Берднікова