Постанова

від 14.08.2006 по справі 4/242

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/242

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "14" серпня 2006 р. Справа №  4/242

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Хилька Ю.І. за  участю  секретаря судового  засідання  Волоткевича  А.В. розглянув

справу №4/242   

за позовом: Долинської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Долинська Кіровоградської області;   

до відповідачів: Комунального  підприємства  “Тепловод” м.Долинська  Кіровоградської  області

та товариства з обмеженою відповідальністю “Вагон-Сервіс” м. Дніпродзержинськ  Дніпропетровська  обл.

про визнання  недійсним договору;

За участю  представників сторін:

від позивача – Лосінець С.М. – дов. від 28.03.2005р.   

від відповідача 1 – участі  не  брали.          

від відповідача 2 –  участі  не  брали.

СУТЬ  СПОРУ:

Подано позов про визнання договору купівлі-продажу від 10.05.2006 р. тепломережі  довжиною 2342 метрів  вартістю  58345 грн.20 коп. недійсним на підставі ст. 215 ЦК України та ст. 207 ГК України, так як такий договір укладений з порушенням вимог Закону України “ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами ”, а тому укладений всупереч інтересам держави і суспільства з умислом, спрямованим на приховування від оподаткування прибутків та доходів, а також про стягнення з відповідача –1  на користь відповідача - 2 отриманих 24310  грн. 50  коп., а з відповідача – 2 на  користь  відповідача 1 отримане   у  власність за  спірним  договором   майно.

Відповідач- 1 позов не заперечив,  відзив  на  позовні  вимоги  не  надав,  в  судове  засідання  представника  не  направив.

Відповідач-2 позов  не заперечив,  визнав  що  для  провадження  робіт  по  демонтажу   теплотраси  в  с.Молодіжне  Долинського  району  Комунальне  підприємство  “Тепловод”  повинне  врегулювати  всі  питання  погашення  боргів  з  податковими  органами.  Вважає  себе  добросовісним  набувачем, оскільки  при укладенні  договору  був  обманутий   представниками  ПП “Експертне  агенство” та  КП “Тепловод”  щодо  відсутності  податкової  застави  на  спірне  майно. Згідно п.8.1 договору  продавець гарантував  відсутність заборони  чи  будь-яких  обтяжень  на  майно.

Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами, заслухавши пояснення представників сторін,  господарський суд,

В С Т А Н О В И В :

Позивач  обґрунтував  свої вимоги  слідуючим чином.

10 травня 2006 року відповідачами було укладено договір № 7/05-1 купівлі- продажу індивідуально визначеного майна  відповідно до якого КП „Тепловод" продало, а ТОВ „Вагон-Сервіс" придбало тепломережу довжиною 2342 метрів вартістю 58345,20 грн.

На виконання умов договору актом приймання -передачі від 18.05.2006 р.  майно по договору було передано відповідачем № 1 у власність відповідача  2.

Долинська міжрайонна ДШ вважає, що договір укладено зі сторони  КП „Тепловод" з порушення чинного законодавства в зв'язку з чим він має бути визнаний судом недійсним, як такий, що не відповідає вимогам закону.

Невідповідність договору вимогам чинного законодавства Долинська  міжрайонна ДШ вбачає в порушенні відповідачем № 1, при укладенні договору, положень абз. „а" підпункту 8.6.1. ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Станом на 10.05.2006 р. (дата укладення договору) податкова заборгованість  КП „Тепловод" складала 56423,94 грн.  у зв'язку з чим все майно і майнові права вказаного підприємства перебували у податковій заставі у відповідності до пункту 8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами». Право податкової застави Долинської МДШ, згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано 22.02.2005 р.

Відповідно пункту 8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення  зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Податкова застава виникає згідно із законом та не потребує письмового  оформлення.

Згідно з підпунктом 8.2.2 ст. 8 зазначеного Закону, який діяв на дату  виникнення та реєстрацію податкової застави, право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебувають в його власності (повному господарському відданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде права власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Згідно підпункту 8.6.1. ст. 8 Закону, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за  винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим  органом, а саме: продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових та немайнових прав.

Згода на відчуження майна за договором КП „Тепловод" Долинською МДПІ  не надавалась, а отже відчуження майна за договором здійснено з порушенням вимог абз. „а" підпункту 8.6.1. ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-111.

Відчудживши майно, що перебувало у податковій заставі, відповідач  1 тим  самим, позбавив Долинську міжрайонну державну податкову інспекцію, як державний орган уповноважений Законом здійснювати заходи з погашення податкового боргу, можливості здійснити погашення податкового боргу за рахунок реалізації майна. Отже, своїми незаконними діями відповідач  1 фактично ухилився від сплати податків.

За твердженням позивача, в зв'язку з тим, що відповідач 1 знав про наявність податкової застави  майна, реалізував майно без погодження з органами ДПІ, в його діях вбачається умисел на  укладення такої угоди з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, оскільки  він позбавив можливості податковий орган здійснити погашення податкового боргу за рахунок примусової реалізації заставного майна.

Заслухавши  представника  позивача  та  вивчивши  матеріали  справи, проаналізувавши  правовідносини, що  виникли  між  учасниками  спору  та  надавши  їм   правову  оцінку господарський   суд вважає, що   позовні  вимоги  підлягають  до  повного   задоволення.

У відповідності до п.п. 8.6.1 ст. 8  Закону  України  «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-111  платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом:

1) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших випадках діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні;

2) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій,  а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання  гарантій,  поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу,  виплату  дивідендів,  розміщення депозитів або надання кредитів;

3)ліквідації об'єктів  нерухомого  або  рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин)  або  відповідно до рішень органів державного управління.

При цьому, як стверджує позивач, згода податкового органу на реалізацію майна відповідачу 1  не надавалась.

Господарським  судом  безспірно  встановлено, що   в  порушення  зазначених вимог Закону України “ Про  порядок погашення  зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” N 2181-III відповідач -1 здійснив 10.05.06 року  продаж  індивідуально  визначеного   майна,  тепломережі   довжиною  2342 м.- без попереднього узгодження із Долинською  МДПІ.

Доказів узгодження з податковим органом  операції по відчуженню 10.05.06 р. майна відповідачем 1 не подано. Висновок  про необхідність  узгодження  з  податковими  органами  питання  про  відчуження    спірного  майна  суд  зробив  також на  підставі аналізу  положення    Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999р. зі змінами та доповненнями, а також згідно ст. 139 ГК України труби  тепломережі  не є ні  готовою продукцією, ні товаром, ні товарним запасом.

Згідно витягу із державного реєстру застав рухомого майна від 22.02.2005 р. Долинська МДПІ є заставодержателем  майна та майнових прав КП “Тепловод”  код ЄДРПОУ 33006245 Кіровоградська  область  Долинський  район  смт Молодіжне вул. Леніна  11 (а.с.14).  Опис предмету застави відсутній.

Крім того, господарський суд враховує Рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005 року по справ № 1-9/2005, яким було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” / 2181-14/, а саме:

Підпункту 8.2.2. пункту 8.2. статті 8 вказаного Закону в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платників податків без врахування суми його податкового боргу.

Згідно  до довідки  Долинської  МДПІ №4022/2400 від  05.06.06 р. податкова  заборгованість  до  бюджету   КП “Тепловод” станом  на  10.05.2006  року  складала  56423  грн. 94  коп., що  повністю  узгоджується  з   вартістю  майна  відносно  якого  застосовано  обтяження  у  вигляді   податкової  застави. Доказів  про наявність у   відповідача 1  інших  активів  сторони  до суду  не  подали,  в  судовому засіданні  представник  позивача  пояснив, що  іншого  майна у   відповідача 1  не  було.   Відсутність у    відповідача  1  іншого   майна  підтверджується   актом  опису активів,  самостійно  виділених  платником податків  для  продажу від  06.07.06  року та  актом  про  проведення  перевірки  стану  збереження  активів платника  податків,  які перебувають  в  податковій  заставі від  06.06.2006  р. №10.

За  приписом   ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою  недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У  відповідності  до  ч.1 ст. 203 Цивільного  кодексу  України, зміст правочину  не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч. З ст. 215 Цивільного  кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не  встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За  правилом  ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських   відносин   з   порушенням   хоча   б   одним   з   них   господарської  компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зважаючи на викладене, суд задовольняє позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу  від  10.05.2006 року №7/05-1  , укладений між відповідачами, а також про зобов'язання  відповідача –2 повернути відповідачеві –1 майно, отримане  за  спірним  договором , а  саме:  т руби діаметром  273 мм товщиною стінки 6-8мм, довжиною - 998 м., труби діаметром 159 мм товщиною стінки 4-6 мм, довжиною - 432 м.,  труби  діаметром 133 мм товщиною стінки 4-6 мм, довжиною - 195 м., труби  діаметром 108 мм товщиною стінки 4-6 мм, довжиною - 330 м., т руби діаметром 76  мм товщиною стінки 4-6 мм, довжиною - 297 м.,  труби діаметром  300 мм товщиною стінки 10 мм, довжиною 90 м.,  повернути   товариству  з  обмеженою  відповідальністю  “Вагон-Сервіс”  одержані за цим договором    24310 грн. 50  коп.

Відповідно до вимог ст. 236 Цивільного  кодексу  України  правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Суд   вважає  за необхідне  вжити  заходів до  забезпечення  позову, оскільки  майно, що  перебувало  у  податковій  заставі  і   було  відчужене за  спірним  договором  є  рухомим   в звязку з чим може вільно переміщуватися у просторі. Таким чином, до вступу   судового  рішення  в  законну  силу   вказане майно може бути демонтовано та змінити як своє місцезнаходження так і власника. Отже, незабезпечення позову при винесенні  постанови  може зробити не можливим виконання судового рішення та призведе до неможливості відновлення права заставодержателя майна -Долинської МДПІ.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 207, 215, 216, 236 Цивільного   кодексу  України,ст.ст. 117, 118, 160,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд –

                                    П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний  позов  задовольнити  повністю.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу індивідуально  визначеного  майна на  аукціоні  N7/05-1 від 10.05.2006 року  укладений між Комунальним  підприємством  “Тепловод” м.Долинська  Кіровоградської  області та товариством з обмеженою відповідальністю “Вагон-Сервіс” м. Дніпродзержинськ  Дніпропетровської  обл.  на  суму   58345  грн. 20  коп.  з моменту його вчинення.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю “Вагон-Сервіс” м. Дніпродзержинськ  Дніпропетровської  обл.  пр. Пеліна  69/3 р/р 26002346447001 в ДФ КБ “Приватбанк” МФО 305965  передати  Комунальному  підприємству  “Тепловод” м.Долинська смт. Молодіжне   Кіровоградської  області  вул. Леніна  11  р/р 26007060020387 в філії КБ "Приватбанк" в м. Долинська, МФО 323583 код 31692595  майно, отримане  за  спірним  договором , а  саме:  т руби діаметром  273 мм товщиною стінки 6-8мм, довжиною - 998 м., труби діаметром 159 мм товщиною стінки 4-6 мм, довжиною - 432 м.,  труби  діаметром 133 мм товщиною стінки 4-6 мм, довжиною - 195 м., труби  діаметром 108 мм товщиною стінки 4-6 мм, довжиною - 330 м., т руби діаметром 76  мм товщиною стінки 4-6 мм, довжиною - 297 м.,  труби діаметром  300 мм товщиною стінки 10 мм, довжиною 90 м. на  суму  58345,20 грн.

Стягнути з Комунального  підприємства  “Тепловод” м.Долинська смт. Молодіжне   Кіровоградської  області  вул. Леніна  11  р/р 26007060020387 в філії КБ "Приватбанк" в м. Долинська, МФО 323583 код 33006245   на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Вагон-Сервіс” м. Дніпродзержинськ  Дніпропетровської  обл.  пр. Пеліна  69/3 р/р 26002346447001 в ДФ КБ “Приватбанк” МФО 305965  одержану за спірним договором  суму  в  розмірі  в  розмірі 24310  грн. 50  коп.

Після  набрання  судовим  рішенням  законної сили   за  заявою стягувача   буде видано  виконавчий  лист.

З метою забезпечення позову заборонити товариству з обмеженою відповідальністю „Вагон-Сервіс" вчиняти дії по демонтажу -та продажу майна набутому за договором купівлі-продажу від 10.05.2006 р. № 7/05-1 , а саме тепломережі від ВАТ „Долинський цукровий завод" до с. Молодіжного, довжиною 2342 м., яка складається з: труби діаметром  273 мм товщиною стінки 6-8мм, довжиною - 998 м., труби діаметром 159 мм товщиною стінки 4-6 мм, довжиною - 432 м.,  труби  діаметром 133 мм товщиною стінки 4-6 мм, довжиною - 195 м., труби  діаметром 108 мм товщиною стінки 4-6 мм, довжиною - 330 м., труби діаметром 76  мм товщиною стінки 4-6 мм, довжиною - 297 м.,  труби діаметром  300 мм товщиною стінки 10 мм, довжиною 90 м. на  суму   58345  грн. 20  коп..

Сторони мають право оскаржити   в  апеляційному  порядку постанову в   порядку і строки  відповідно до ст.   186 Кодексу адміністративного судочинства  України.  Про  апеляційне  оскарження   рішення   суду     першої  інстанції спочатку   подається заява. Обґрунтування мотивів   оскарження і вимоги до суду апеляційної  інстанції викладаються в   апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та  апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через   суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної  скарги одночасно надсилається особою,   яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне     оскарження   постанови  суду   першої   інстанції  подається  протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному  обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня   складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути  подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,   якщо скарга  подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи    апеляційна скарга, подані після закінчення  строків,   встановлених       цією   статтею,   залишаються   без   розгляду,   якщо   суд   апеляційної   інстанції  за  заявою   особи,   яка  їх   подала,   не   знайде   підстав  для  поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова   набирає   законної   сили   відповідно   до   ст.   254   Кодексу   адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,   встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений цим Кодексом, постанова  суду  першої  інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його  не  скасовано,   набирає  законної сили   після   закінчення  апеляційного розгляду   справи.   Якщо   строк   апеляційного   оскарження   буде   поновлено,   то  вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова   виготовлена в повному обсязі  14  серпня  2006 року.

Суддя   Ю. І. Хилько