Постанова

від 06.04.2010 по справі 2-а-230/10

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Кіровський районний суд м.Дніпропетровська

м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 29, 49101, (0562) 33-50-26

Справа № 2а-230/2010р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2010 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

судді - Ходасевича О.В.,

при секретареві - Ребізант Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровську про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в грудні 2009 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, у зв'язку з чим згідно ст.6 того ж Закону має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на це у періоди з 2006 по 2008 роки така допомога йому не виплачувалася у належному розмірі, що позивач вважає неправомірним.

На підставі викладеного просив суд: зобов'язати відповідача здійснити перерахунок за період з 2006 по 2008 року включно, і стягнути на його користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за період з 2006 по 2008 року включно, в сумі 4471 гривень 20 копійок.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав, на його задоволенні наполягав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, надала суду письмові заперечення в якому проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на те, що питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус „діти війни» , не вирішено у законодавчому порядку.

Розрахунок підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, щодо виплати у відповідності до Закону України „Про соціальний захист дітей війни» , діючим законодавством до 01.01.2008 року не передбачено.

Починаючи з 01.01.2008 року позивачу вже виплачується надбавка як „дитині війни» згідно зі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» , ст. 14 Закону України »Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» .

Крім того позивачем пропущено річний строк для звернення до адміністративного суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни, як це визначено ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , про що свідчить відмітка в пенсійному посвідченні «дитина війни» (а.с.7).

За змістом ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог ст. 110 Закону України Про Державний бюджет України на 2006 рік від 20 грудня 2005 року (із змінами внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватися поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30 % надбавки до пенсії дітям війни , тому нарахування та виплата вказаної надбавки не проводилася, тому в частині перерахування пенсія за 2006 р. необхідно відмовити.

З 01.01.2007 року набрав чинності Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік» , ст. ст. 71, 111 якого у 2007 році коло осіб, на яких поширюється чинність ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , було істотно звужене, для решти осіб дія згаданої норми була зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають конституції (є неконституційними) положення п. 12 статті 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , якими встановлено, що на 2007 рік зупиняють дію положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , де зазначено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті б, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

Відповідно до ст.152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Суд вважає, що позовні вимоги, заявлені щодо перерахунку соціальної допомоги за 2007 р. є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей відповідних законів, що визнані неконституційними, а також, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно з ч.2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З 01.01.2008 року набрав чинності Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » , пп. 2 п. 41 розділу ІІ якого розмір підвищення пенсії був прирівняний до надбавки, встановленої для учасників війни.

22.05.2008 року Конституційним Судом України було ухвалене рішення у справі № 10-рп/2008, яким визнані неконституційними положення пп. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» . У зв'язку з цим законодавство, що регулює спірні питання, повернулося до стану, що існував до набрання чинності згаданим Законом України. У зв'язку з цим законодавство, що регулює спірні питання, повернулося до стану, що існував до набрання чинності згаданим Законом України.

Оскільки згідно ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» акти, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення, але не з часу їх прийняття, заявлені вимоги щодо перерахування соціальної допомоги за 2008 р. є частково обґрунтованими, та підлягає перерахуванню за період з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р.

Щодо пропуску позивачкою строку звернення до суду з адміністративним позовом, на чому наполягає представник відповідача, як на підставі для відмови у задоволенні позову, то дійсно у відповідності до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Позивач просив поновити пропущений строк звернення до суду, посилаючись на те, що його права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів, Законів України. Згідно ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Суд вважає, що позивачу слід поновити пропущений строк для звернення до суду, оскільки прийшов до висновку про поважність причини його пропуску, так як він має похилий вік, його конституційні права грубо порушувались державою.

Позивачем заявлено позовні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії. По суті спір відбувається навколо порядку нарахувань, а не безпосередньо виплати пенсії, хоча ця вимога є похідною від першої. З урахуванням зазначеного суд вважає, що виплата сум заборгованості за пенсією повинна бути здійснена в силу закону саме після перерахування пенсії.

Керуючись ст. ст. 22, 92, 152 Конституції України, ст.ст.1,3,6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , ст. 62 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік , Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року, Законом України Про державний бюджет на 2008 рік , Законом України Про державний бюджет на 2009 рік , Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10 рп/ 2008, 2009 ст. ст. 8, 10, 11, 12, 18, 69, 94, 99, 100, 128, 158, 160-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з адміністративним позовом.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровську про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська в частині виплати ОСОБА_1 пенсії у періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року без урахування підвищення, встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок пенсії, що була виплачена ОСОБА_1 у періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням права отримувача пенсії на її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , та виплатити на користь ОСОБА_1 між розрахованою та фактично виплаченою сумами.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.В. Ходасевич