Постанова

від 21.06.2018 по справі 910/21960/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2018 р. Справа№ 910/21960/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Алданової С.О.

Зубець Л.П.

при секретарі Позюбан А.С.

за участю представників

від позивача: Іващенко О.В. довіреність № 17072008 від 20.07.17

від відповідача: Здоренко В.Є. довіреність № 28/18 від 12.04.18

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Громадської організації "Інститут практичної

філософії"

на рішення Господарського суду м. Києва від 21.03.2018р.

у справі № 910/21960/17 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Громадської організації "Інститут практичної філософії"

про стягнення 67201,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Інститут практичної філософії" (далі - відповідач) про стягнення 67 201,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за спожиті комунальні послуги по договору №0250318100101 від 10.12.2014 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктами господарювання у сумі 67 201,86 грн., з яких 3 538, 48 грн. основний борг, 4 002, 84 грн. трьох відсотків річних та 59 660,55 грн. інфляційної складової боргу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2018р. у справі № 910/21960/17 позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з Громадської організації "Інститут практичної філософії" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" суму основного боргу у розмірі 3 538 грн. 48 коп. Стягнуто з Громадської організації "Інститут практичної філософії" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 4 002 грн. 84 коп. - 3 % річних та 59 660 грн. 55 коп. - інфляційні. Стягнуто з Громадської організації "Інститут практичної філософії" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Громадська організація "Інститут практичної філософії" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 21.03.2018 р. у справі № 910/21960/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2018 р. апеляційну скаргу Громадської організації "Інститут практичної філософії" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), Ткаченко Б.О., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2018р. задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2018 р. у справі № 910/21960/17 та поновлно Громадській організації "Інститут практичної філософії" зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації "Інститут практичної філософії" на рішення Господарського суду м. Києва від 21.03.2018р. у справі № 910/21960/17 та призначено до розгляду на 05.06.2018р.

Розпорядженням № 09.1-08/1401/18 Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2017 р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О. на лікарняному.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.06.2018 р. для розгляду справи № 910/21960/17 сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зеленін В.О., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2018 р. у справі № 910/21960/17 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зеленін В.О., Зубець Л.П. у названому складі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2018 р. у справі № 910/21960/17 оголошено перерву до 19.06.2018р.

Розпорядженням № 09.1-08/1565/18 Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв'язку з перебуванням судді Зеленіна В.О. у відпустці.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.06.2018 р. для розгляду справи № 910/21960/17 сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Алданова С..О., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 р. у справі № 910/21960/17 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Алданова С.О., Зубець Л.П. у названому складі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 р. у справі № 910/21960/17 оголошено перерву до 21.06.2018р.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

10.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (надалі позивач) та Громадською організацією "Інститут практичної філософії" (надалі відповідач) укладено Договір №0250318100101 про надавання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб"єктам господарювання (надалі - Договір).

Згідно з п.1 Договору позивач зобов'язується надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, згідно з діючими нормативами, а Відповідач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Опалювальна площа приміщення 1283,8 кв.м (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 32 Договору він укладається до 15.04.2015р. і набирає чинності з 01.07.2014р.

Пунктом 33 Договору сторони погодили, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною зі сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

У відповідності до розділу 5 Договору тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. До встановлення і в разі відсутності тарифів на послугу з централізованого опалення застосовуються тарифи, встановлені в додатку 2, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідності до п. 13 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати послуг щомісячна. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Пунктом 14 Договору встановлено, що плата за послуги вноситься у безготівковій формі на рахунки підприємства.

Відповідно до п. 15 Договору за несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню в розмірах, встановлених законодавством.

Згідно із п. 18 Договору, споживач зобов'язаний зокрема, оплачувати послуги в установлений договором строк.

На думку позивача, відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором №0250318100101 від 10.12.2014 в частині оплати наданих комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, внаслідок чого за період з 01.11.2014 по 01.05.2015 утворилась заборгованість за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення у розмірі 3 538,48 грн. Крім того, позивач просить стягнути 3% річних у розмірі 4 002,84 грн. та інфляційну складову боргу у розмірі 59 660,55 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).

Відповідності до ч. 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як підтверджено матеріалами справи, у відповідача за період з 01.11.2014р. по 01.05.2015р. утворилась заборгованість за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення у розмірі 3 538,48 грн.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В пункті 13 Договору сторони погодили, що відповідач зобов'язаний здійснити оплату за спожиті комунальні послуги не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Невиконане зобов'язання за договором з оплати за спожиті послуги з постачання гарячої води у розмірі 3 5383,48 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано,а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 3 538,48 грн. підлягають задоволенню.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 4002,84 грн. та інфляційну складову боргу у розмірі 59 660,55 грн., нараховані за період з грудня 2017 року по жовтеня 2017 року включно.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що з відповідача підлягають до стягнення 3% річних у розмірі 40002,84 грн. та інфляційних втрат у розмірі 59 650,558 грн.

Заперечення відповідача в частині того, що відповідач не надавав йому послуги в листопаді 2014 року, судом вірно не взято до уваги , з огляду на наступне:

Правовідносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з теплопостачання між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними законами України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про теплопостачання".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" суб'єктами у сфері житлово-комунальних послуг є виробник та виконавець послуг, балансоутримувач, власник та споживач житлово-комунальних послуг. Балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

26.04.2014р. набув чинності Закон № 1198-VII про внесення змін, зокрема до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", згідно з якими виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності визначено суб'єкта господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальну організацію).

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності в частині стягнення заборгованості за листопад 2014 року, слід зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, позов подано до Господарського суду міста Києва 07.12.2017р. Відповідно до умов договору, а саме п. 13, відповідач зобов"язаний оплачувати надані послуги не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. З урахуванням викладеного, відповідач за послуги надані позивачем в листопаді 2017 року повинен був сплатити до 20 грудня 2017 року. А тому, на думку колегії суддів строк позовної давності позивачем не пропущено.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2018р. у справі № 910/21960/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Громадської організації "Інститут практичної філософії" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2018р. у справі № 910/21960/17 - без змін .

2. Матеріали справи № 910/21960/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 26.06.2018р.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді С.О. Алданова

Л.П. Зубець