Постанова

від 21.06.2018 по справі 917/1654/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2018 р. Справа № 917/1654/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А. , суддя Пелипенко Н.М.

за участю секретаря судового засідання Кохан Ю.В.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава (вх. № 612 П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 11.12.2017 по справі № 917/1654/17 (суддя Бунякіна Г.І.; повний текст рішення виготовлено та підписано 13.12.2017 )

за позовом Фермерського господарства Перлина-2010 , 39000, АДРЕСА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, 36038, м. Полтава, вул. Уютна, 23

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Глобинська районна державна адміністрація, 3900, Полтавська область, місто Глобине, вул. Центральна (колишня Леніна), буд. 281

про визнання за фермерським господарством Перлина-2010 (код ЄДРПОУ 37043563) право користування на умовах оренди земельною ділянкою загальною площею 90,7500 га, кадастровий номер 5320682200:00:024:0001 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка розміщена на території Жуківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, за договором оренди землі від 01.11.2011, що зареєстрований відділом Держкомзему у Глобинському районі у державному реєстрі земель за № 532060004002225 від 09.02.2012, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2017 року Фермерське господарство Перлина-2010 звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання за позивачем права користування та володіння на умовах оренди земельною ділянкою загальною площею 90,7500 га, кадастровий номер 5320682200:00:024:0001 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства по договору оренди землі від 01.11.2011 року та зареєстрованого відділом Держкомзему у Глобинському районі у державному реєстрі земель за №532060004002225 від 09.02.2012. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, незважаючи на те, що спірна земельна ділянка фактично використовується позивачем - ФГ Перлина-2010 , засновником та головою якого є ОСОБА_1, листом від 21.09.2017 року за №27-16-0.332-7210/2-17 відмовив в задоволенні клопотання ФГ Перлина-2010 про внесення змін до договору оренди землі від 01.11.2011 в частині зміни орендаря земельної ділянки з громадянина ОСОБА_1 на ФГ Перлина-2010 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1, будучи на момент звернення до Господарського суду Полтавської області головою Фермерського господарства Перлина-2010 , з дотриманням установленої процедури, що передує оформленню договору оренди землі, та відповідно до приписів частини третьої статті 7 ОСОБА_2 України Про фермерське господарство , звернувся до Глобинської районної державної адміністрації із заявою про виділення йому у користування на умовах оренди із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Жуківської сільської ради Глобинського району Полтавської області земельної ділянки площею 90,7500 га з метою ведення фермерського господарства.

Позивач зазначив, що рішення у вигляді розпоряджень Глобинської районної державної адміністрації № 536 від 24.09.2010 щодо надання відповідних дозволів на розробку та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди на території Жуківської сільської ради ОСОБА_1 та № 632 від 02.11.2010 щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди ОСОБА_1, так і укладений Договір оренди землі від 01.11.2011, який пройшов відповідну реєстрацію, засвідчують, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення (рілля) площею 90,7500 га передається в строкове платне користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства. Вказана земельна ділянка фактично використовується Фермерським господарством Перлина-2010 , яке при такому використанні несе всі витрати, сплачує усі обов'язкові платежі, пов'язані із користуванням землею, у тому числі орендну плату за неї. Формально ж стороною (контрагентом) за договором є фізична особа ОСОБА_1, який особисто за законом не може використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням. Така ситуація, за твердженнями позивача, суперечить приписам статті 1 ОСОБА_2 України Про землеустрій , статті 12 ОСОБА_2 України Про фермерське господарство та статті 31 ОСОБА_2 України, за останніми з яких, землі фермерського господарства можуть складатися з:

- земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

- земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

- земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Так, на думку позивача, враховуючи наведені норми, землі фермерського господарства не можуть складатися із земель сільгосппризначення, які перебувають у користуванні (оренді) його засновника (учасника).

Звернення фермерського господарства до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про внесення змін до Договору оренди землі від 01.11.2011 в частині зміни формального орендаря земельної ділянки на фактичного користувача земельної ділянки кадастровий номер 5320682200:00:024:0001 - Фермерське господарство Перлина-2010 в особі голови ОСОБА_1, мало результат у вигляді письмової відмови.

З огляду на це та відповідно до положень статті 152 Земельного кодексу України, пункту 1.2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин №6 від 17.05.2011 (зі змінами і доповненнями), ФГ Перлина-2010 стверджує про можливість захиститися в господарському суді як землекористувача у спосіб щодо визнання права користування на умовах оренди земельною ділянкою загальною площею 90,7500 га, кадастровий номер 5320682200:00:024:0001 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка розміщена на території Жуківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, за договором оренди землі від 01.11.2011, що зареєстрований відділом Держкомзему у Глобинському районі у державному реєстрі земель за № 532060004002225 від 09.02.2012 р.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26.10.2017 залучено до участі в розгляді справи № 917/1654/17 Глобинську районну державну адміністрацію, Полтавська область, місто Глобине, як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 11.12.2017 у справі № 917/1654/17 позов задоволено. Визнано за ФГ Перлина-2010 право користування на умовах оренди земельною ділянкою загальною площею 90,7500 га, кадастровий номер 5320682200:00:024:0001 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка розміщена на території Жуківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, за договором оренди землі від 01.11.2011, що зареєстрований відділом Держкомзему у Глобинському районі у державному реєстрі земель за №532060004002225 від 09.02.2012.

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення господарського суду Полтавської області від 11.12.2017 № 917/1654/17 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі. Крім того, відповідач просить судові витрати по справі № 917/1654/17 стягнути з позивача та розглянути справу за участю представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області. Водночас, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції із клопотанням про визнання причин пропуску строку на подання апеляційної скарги по справі № 917/1654/17 поважними та просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач посилається на те, що ні Земельним кодексом України, ні ОСОБА_2 України Про фермерське господарство , ні ОСОБА_2 України Про оренду землі , як і укладеним між Глобинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 Договором оренди землі від 01.11.2011 щодо землекористування земельною ділянкою площею 90,7500 га кадастровий номер 5320682200:00:024:0001 для цілей ведення фермерського господарства, не передбачений порядок заміни сторони-контрагента договірних відносин. Крім того, сам договір оренди землі від 01.11.2011 (за яким орендарем визначено громадянина ОСОБА_1Л.) пройшов відповідну державну реєстрацію, що була вчинена за правилами на час вчинення цього правочину, містить всі істотні умови за чинним законодавством. Також, ОСОБА_2 України від 18.02.2016 №1012-УІІІ Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів , який набув чинності з 03.04.2016, визначено, що право оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства набувається на конкурентних засадах (земельних торгах). Також зазначає, що підпункт в статті 12 ОСОБА_2 України Про фермерське господарство , за яким закріплено, що землі ФГ можуть складатися із земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди , за змістовим навантаженням стосується лише земельної ділянки, що надана в оренду безпосередньо фермерському господарству, а саме: з закріпленням в договорі стороною - орендарем господарства, а не громадянина (засновника чи учасника цього господарства).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 задоволено клопотання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 11.12.2017 по справі № 917/1654/17. Поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження у справі № 917/1654/17. Позивачу та третій особі встановлено строк до 08.05.2018 для надання суду апеляційної інстанції відзивів на апеляційну скаргу в порядку, визначеному статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, з наданням доказів надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів скаржнику та іншим учасникам справи.

Позивач та третя особа вимоги ухвали суду від 24.04.2018 не виконали та відзивів на апеляційну скаргу не надали.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 справа № 917/1654/17 призначена до апеляційного розгляду на 24.05.2018 об 11:00 год. Зобов'язано позивача та третю особу у строк до 23.05.2018 надати суду письмові пояснення в обґрунтування своїх правових позицій у справі.

18.05.2018 відповідачем подані додаткові пояснення (вх. № 3711), в яких Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові з тих підстав, що право володіння та користування спірною земельною ділянкою Фермерського господарства Перлина-2010 відповідач не заперечує, а тому відсутній спір про право взагалі як такий. Також відповідач зазначив, що позивач звертаючись до суду, просив визнати право на володіння та користування земельною ділянкою 90,7500 га за ним на підставі пункту в) статті 12 ОСОБА_2 України Про фермерське господарство де зазначено, що землі фермерського господарства можуть складатися із земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Однак, відповідач наголошує, що законодавство не забороняє використовувати для ведення фермерського господарства земельні ділянки, орендовані особисто членами господарства (в даному випадку ОСОБА_1), а не самим господарством. Крім того, з моменту укладення договору оренди землі від 29.05.2014, до моменту звернення позивача до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області пройшло майже шість років, протягом яких Фермерське господарство використовувало земельну ділянку площею 90,7500 га з кадастровим номером 5320682200:00:024:0001, сплачувало податки, а Головним управлінням та іншими органами ніяким чином не заперечувалось її використання. Разом з цим, відповідач просить судові витрати по справі стягнути з позивача, а розгляд справи здійснювати за участю представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

23.05.2018 на електронну адресу суду надійшов лист (вх. № 3855), засвідчений електронним цифровим підписом представника ФГ Перлина-2010 ОСОБА_3, в якому останній просив суд апеляційної інстанції розгляд справи відкласти. Вказана особа підтверджує свої повноваження посиланням на наявну в матеріалах справи довіреність. Також, ОСОБА_3 просив повідомити Фермерське господарство Перлина-2010 про наступну дату засідання на поштову адресу особи, що подала це клопотання, а саме: вул. ОСОБА_4 (колишня Куйбишева), 24-А, м. Полтава, 36039.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 клопотання представника ФГ Перлина ОСОБА_3 задоволено, а розгляд справи відкладено на 21.06.2018 об 11:00 год. виключно з метою надання можливості представникові позивача скористатись своїм процесуальним правом на участь у судового засіданні.

Однак представник позивача в судове засідання 21.06.20118 не з'явився, хоча судом апеляційної інстанції вжито заходів для належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.

Так, згідно положень частини четвертої статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої статті 7 ОСОБА_2 України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення позивача про відкладення розгляду справи, судом апеляційної інстанції на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, надіслано вказану ухвалу від 24.05.2018 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження позивача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 39000, АДРЕСА_2.

Однак, зазначене поштове відправлення було повернуто поштовим відділенням на адресу Харківського апеляційного господарського суду у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання (том 2 аркуші справи 97-104).

Згідно з частиною шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Колегія суддів визначає, що Електронний лист від 23.05.2018 вх. № 3855 не є належним повідомленням позивача щодо іншої адреси місцезнаходження ФГ Перлина-2010 , оскільки строк дії довіреності особи, що підписала вказаний лист, закінчився 31.12.2017 (том 1 аркуші справи 91, 94). Інших даних щодо повноважень вказаної особи матеріали справи не містять.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України день проставлення у поштовому відділенні відмітки про те, що адресата не знайдено, вважається днем вручення позивачу ухвали суду про відкладення розгляду справи від 24.05.2018.

За приписами частини першої статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини другої статті 2 ОСОБА_2 України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами першою та другою статті 3 ОСОБА_2 України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина перша статті 4 ОСОБА_2 України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позивач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду про відкладення розгляду справи від 24.05.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

15.06.2018 від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надійшло клопотання (вх.ел.пошта 802) про розгляд справи без участі його представника.

Згідно частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання 21.06.2018 не з'явився. Матеріали справи містять докази вручення третій особі копії ухвали суду про відкладення розгляду справи на 21.06.2018 об 11:00 год. (том 2 аркуш справи 96).

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до статті 7 ОСОБА_2 України Про фермерське господарство № 973-ІV від 19.06.2003 ОСОБА_1, який на момент звернення до суду є головою Фермерського господарства Перлина-2010 (позивач), 14.04.2010 звернувся до Глобинської районної державної адміністрації (розпорядник земель державної власності на момент звернення, третя особа) із заявою (том 1 аркуш справи 38) про надання дозволу на відведення земельної ділянки площею 91,5 га для ведення фермерського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Жуківської сільської ради Глобинського району Полтавської області та укладення відповідного договору оренди терміном на 49 років.

Розпорядженням Глобинської районної державної адміністрації від 15.04.2010 № 218 (том 1 аркуш справи 37) ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності, не наданих у власність чи користування, для передачі у користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства на території Жуковської сільської ради площею 91,5 га ріллі, терміном на 49 років.

Розпорядженням Глобинської районної державної адміністрації від 24.09.2010 № 536 (том 1 аркуш справи 63):

а) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель державної власності, не наданої у власність та користування, за межами населених пунктів на території Жуківської сільської ради Глобинського району Полтавської області;

б) надано громадянину ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди при укладенні договору оренди на земельну ділянку державної власності, не наданої у власність чи користування, на території Жуківської сільської ради загальною площею 91,5000 га, в тому числі: ріллі - 91,5000 га терміном на 49 років з орендною платою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Розпорядженням Глобинської районної державної адміністрації від 02.11.2010 № 632 (том 1 аркуш справи 89) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку громадянина ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Жуківської сільської ради та надано в оренду терміном на 49 років земельну ділянку загальною площею 90,7500 га (рілля) для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Жуківської міської ради Глобинського району Полтавської області. При цьому в пункті 3.2. даного Розпорядження зроблено застереження - використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням з дотриманням вимог Земельного кодексу України, тобто для ведення фермерського господарства.

З огляду на вказане є очевидним, що земельна ділянка підлягала використанню саме фермерським господарством, яким у даному спорі виступає ФГ Перлина-2010 .

Відповідно до приписів частини першої статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідної орендареві для провадження підприємницької діяльності та іншої діяльності.

01 листопада 2011 року між Глобинською районною державною адміністрацією (орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди землі (том 1 аркуші справи 21-22) строком на 49 років, відповідно до якого орендодавець надав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (землі для ведення фермерського господарства) площею 90,7500 га (рільні угіддя) - кадастровий номер земельної ділянки 5320682200:00:024:0001, яка знаходяться на території Жуковської сільської ради Глобинського району Полтавської області. Факт передачі земельної ділянки в оренду закріплено актом приймання-передачі від 10.02.2012 (том 1 аркуш справи 23).

Як засвідчують умови договору, на земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна (пункт 2.2. Договору), а земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (пункт 2.4. Договору).

Договір оренди землі від 01.11.2011 був зареєстрований у відділі Держкомзему у Глобинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.02.2012 за № 532060004002225.

Матеріали справи свідчать про те, що Фермерське господарство Перлина-2010 , маючи за розпорядженням Глобинської районної державної адміністрації від 15.04.2010 №218 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності для ведення фермерського господарства, зареєстроване державним реєстратором Глобинської районної державної адміністрації 29.04.2010 за № 15611020000000789), було створене ОСОБА_1 (пункт 1.2. Статуту ФГ, том 1 аркуші справи 10-13) відповідно до положень частини першої статті 1 ОСОБА_2 України Про фермерське господарство (в редакції, що діяла на час створення господарства), за якою дається визначення фермерського господарства як форми підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства.

Стаття 7 ОСОБА_2 України Про фермерське господарство закріплює порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства саме громадянам, які виявили бажання створити фермерське господарство як юридичну особу з метою виробництва товарної сільськогосподарської продукції, здійснення її переробки та реалізації.

Згідно частини першої статті 8 ОСОБА_2 України Про фермерське господарство державна реєстрація фермерського господарства (як юридичної особи) здійснюється після укладення договору оренди земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства та його (договору) державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме податкової звітності, наданої позивачем (том 1 аркуші справи 16-18), Фермерське господарство Перлина-2010 має в користуванні на умовах оренди з метою здійснення фермерської діяльності, починаючи з 01.11.2011 земельну ділянку площею 90,7500 га кадастровий номер 5320682200:00:024:0001 (рілля). Землекористувачем зазначеної ділянки обліковується Фермерське господарство Перлина-2010 .

Відповідно до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 (том 1 аркуші справи 30-63) та Технічної документації №395-т (том 1 аркуші справи 64-89) із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 5320682200:00:024:0001 цільове призначення цієї земельної ділянки площею 90,7500 га (рільні угіддя) - для ведення фермерського господарства (код по УКЦВЗ: 2.5).

Зазначена земельна ділянка фактично використовується фермерським господарством Перлина-2010 , яке й було створене з наданням цієї земельної ділянки для цілей приведених в пункті 1.2. Статуту ФГ, а саме для ведення фермерського господарства з метою виробництва товарної сільськогосподарської продукції. Підтвердженням цьому є податкова звітність до фіскальної служби щодо сплати обов'язкових платежів, пов'язаних з користуванням землею, у т.ч. орендна плата за неї.

При цьому кількісних обмежень щодо права звернення громадян до розпорядника сільгоспугідь для отримання землі в користування на умовах оренди з метою ведення фермерського господарства законодавець не встановив.

Враховуючи наведене, голова Фермерського господарства Перлина-2010 ОСОБА_1 15 вересня 2017 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, як розпорядника земель сільгосппризначення державної форми власності, з листом (вх. реєстраційний номер кореспонденції ГУ 27-11941/0/1-17 від 18.09.2017), в якому просив відповідача: а) визнати право користування за ФГ Перлина-2010 земельною ділянкою площею 90,7500 га кадастровий номер 5320682200:00:024:0001 та б) внести зміни до договору оренди землі від 01.11.2011 (реєстраційний №532050004002225 від 09.02.2012) в частині зміни орендаря земельної ділянки: громадянина ОСОБА_1 на Фермерське господарство Перлина -2010 в особі голови ОСОБА_1.

На зазначене звернення відповідач відреагував листом від 21.09.2017 за №27-16-0.332-7210/2-17 (том 1 аркуш справи 140), в якому зазначив, що ні Земельним кодексом України, ні ЗУ Про фермерське господарство , ні ЗУ Про оренду землі , як і укладеним Договором оренди землі від 01.11.2011 щодо землекористування земельною ділянкою площею 90,7500 га кадастровий номер 5320682200:00:024:0001 для цілей ведення фермерського господарства не передбачений порядок заміни сторони-контрагента договірних відносин.

З огляду на вказане, позивач звернувся до господарського суду із позовом про визнання за фермерським господарством Перлина-2010 (код ЄДРПОУ 37043563) права користування на умовах оренди земельною ділянкою загальною площею 90,7500 га, кадастровий номер 5320682200:00:024:0001 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка розміщена на території Жуківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, за договором оренди землі від 01.11.2011, що зареєстрований відділом Держкомзему у Глобинському районі у державному реєстрі земель за № 532060004002225 від 09.02.2012, які визнані судом першої інстанції обґрунтованими та підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.

З даними висновками суду першої інстанції повністю погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.

Поняття фермерське господарство визначається статтею 1 ОСОБА_2 України Про фермерське господарство як форма підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Засади діяльності та статус фермерських господарств визначаються насамперед названим ОСОБА_2, статтею 114 Господарського кодексу України, а також іншими положеннями господарського та цивільного законодавства України.

В силу приписів частини першої статті 7 ОСОБА_2 України Про фермерське господарство (в редакції, що діяла на 2010 рік) та статтями 15-1, 186-1 Земельного кодексу України саме громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації для отримання в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 16.01.2012 (том 1 аркуш справи 9) та Статуту ФГ Перлина-2010 (том 1 аркуш справи 10-13) ОСОБА_1 є керівником (головою) фермерського господарства Перлина-2010 , яке зареєстроване державним реєстратором Глобинської РДА 29.04.2010 за № 15611020000000789.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 ОСОБА_2 України Про фермерське господарство ).

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

У цьому аспекті слід визнати, що в силу наведених вище положень статей 7, 8 ОСОБА_2 України Про фермерське господарство земельну ділянку на умовах оренди отримує фізична особа, однак комплекс прав і обов'язків землекористувача несе фермерське господарство.

Відповідна правова позиція викладена в постанові ОСОБА_5 Верховного суду від 13.03.2018 у справі №348/992/16-ц, згідно якої визначено, що після укладення договору тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов'язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Відповідно до частини першої статті 12 ОСОБА_2 України Про фермерське господарство землі фермерського господарства можуть складатися із:

- земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

- земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

- земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

ОСОБА_2 не ставить статус земель фермерського господарства в залежність від обставини, хто є формальним орендарем земельної ділянки: громадянин-учасник (засновник) фермерського господарства чи саме господарство як юридична особа, а також не забороняє використовувати для ведення фермерського господарства земельні ділянки, орендовані особисто членами господарства (а не господарством) тощо.

Зважаючи на загально-дозвільний принцип дозволено все, що не заборонено законом , який зумовлює зміст і спрямованість поведінки людини та всіх інститутів громадянського суспільства, яким гарантується можливість діяти будь-яким чином та у будь-який спосіб, не порушуючи індивідуальну свободу, права інших людей чи законодавчо встановлені заборони, під поняттям землі фермерського господарства слід розуміти не лише землі, які використовуються самим господарством на певному правовому титулі, а й земельні ділянки, права на які мають його члени.

При цьому, кількісних обмежень щодо права звернення громадян до розпорядника сільгоспугідь для отримання землі в користування на умовах оренди з метою ведення фермерського господарства законодавець не встановив. Як засвідчує податкова звітність, надана позивачем (том 1 аркуші справи 16-18), господарство має в користуванні на умовах оренди з метою здійснення фермерської діяльності, починаючи з 01.11.2011, земельну ділянку площею 90,7500 га (рілля) кадастровий номер 5320682200:00:024:0001.

Правовий режим земельних ділянок, що використовуються для ведення фермерського господарства, визначається земельно-кадастровою документацією, їх належністю до певних видів сільськогосподарських або несільськогосподарських угідь.

Стаття 1 ОСОБА_2 України Про землеустрій від 22.05.2003 N 858-IV дає визначення цільового призначенні земельної ділянки - як використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. За видовими ознаками документація із землеустрою перелічена в статті 25 цього закону, серед яких, зокрема, є: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, цільове призначення земельної ділянки площею 90,7500 га. (рільні угіддя) - кадастровий номер: 5320682200:00:024:0001 визначено як для ведення фермерського господарства (код по УКЦВЗ: 2.5).

Колегією суддів встановлено, що на час отримання земельної ділянки ОСОБА_1 земельна ділянка мала своє цільове призначення - забезпечувала господарську діяльність специфічного суб'єкта підприємництва - селянського (фермерського) господарства.

На протязі строку дії договору оренди землі цільове призначення земельної ділянки і правовий зв'язок між ФГ і земельною ділянкою зберігалися, про що свідчать норми права щодо покладення обов'язків власника речових прав не на суб'єкта, вказаного в договорі (голову ФГ Перлина-2010 ОСОБА_1Д.), а на юридичну особу - ФГ Перлина-2010 .

Таким чином, приписами ОСОБА_2 України Про фермерське господарство була створена правова конструкція, за якою право використання земельної ділянки і отримання від неї благ надано фермерському господарству, обов'язок утримання земельної ділянки і понесення відповідних ризиків покладений на фермерське господарство, а суб'єктом стороною відповідного договору оренди залишена фізична особа - орендар земельної ділянки.

Крім того, сам відповідач зазначив, що з моменту укладення договору оренди землі від 01.11.2011 до моменту звернення позивача із позовом пройшло майже шість років, протягом яких ФГ Перлина-2010 використовувало земельну ділянку площею 90,7500 га кадастровий номер: 5320682200:00:024:0001, сплачувало податки, статус фермерського господарства як землекористувача ніяким чином не заперечувався з боку Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Отже, зазначена земельна ділянка фактично використовується Фермерським господарством Перлина-2010 , яке й було створене для цілей, визначених в пункті 1.2. Статуту юридичної особи, а саме для ведення фермерського господарства з метою виробництва товарної сільськогосподарської продукції. Приписи норм права, наведених вище, які визначили фермерське господарство як землекористувача земельної ділянки, отриманої її членом, в тому числі в порядку оренди, обумовили законні очікування позивача на наявність в нього прав володіння і користування землю в обсязі, який визначений договором оренди.

Водночас статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного ОСОБА_2 в статті 17 ОСОБА_2 України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Для оцінки правовідносин у даному спорі колегія керується правилами, викладеними у справі ЄСПЛ Sunday Times v. United Kingdom. У цій справі Суд зазначає, що прописаний у Конвенції термін передбачено законом передбачає дотримання такого принципу права, як принцип визначеності. Зокрема, Суд наголосив: Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія. Вислови законний та згідно з процедурою, встановленою законом , зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, а й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним .

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне застосовувати правові норми та судову практику таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україні (громадян України та юридичних осіб-резидентів).

У своєму рішенні у справі Pine Valley Developments Ltd. and others v. Ireland ЄСПЛ визнав компанію-заявника, яка купила земельну ділянку, отримавши дозвіл на будівництво, такою, що має законні очікування розвивати спірну територію, а відповідний дозвіл на здійснення господарської діяльності на земельній ділянці був визнаний складовою частиною власності заявника в розумінні ст. 1 Протоколу № 1 (п. 29 даної постанови).

Колегія суддів зазначає, що умовою наявності законного очікування (legitimate expectations) в розумінні практики ЄСПЛ є достатні законні підстави (sufficient legal basis) в національному праві або усталена практика публічної адміністрації. Тобто, законне очікування - це очікування можливості здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого (того, яке випливає з інших прав), у разі якщо особа прямо не виключена з кола тих, хто є носіями відповідного права.

У даному спорі законні очікування позивача мають ще більш очевидний характер, аніж в наведеній справі ЄСПЛ, оскільки:

- законодавцем встановлене спеціальне призначення спірної земельної ділянки - для здійснення господарської діяльності позивача;

- використання позивачем земельної ділянки на підставі ОСОБА_2 носить тривалий характер;

- право позивача на використання спірної земельної ділянки визнано як державними фіскальними органами (том 1 аркуші справи 16-18), так і самим відповідачем, про що зазначено у поясненнях (вх. № 3711 від 18.05.2018; том 2 аркуші справи 72-74), наданих суду апеляційної інстанції, в яких він вказав, що з приводу володіння та користування Фермерським господарством Перлина-2010 земельною ділянкою з кадастровим номером 5320682200:00:024:0001 площею 90,7500 га Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не заперечує.

Тому права позивача на строкове використання земельної ділянки, яка була надана для ведення господарської діяльності ФГ Перлина-2010 , є законними очікуваннями (legitimate expectations), і в якості таких вони підлягають захисту як майно в розумінні статті 1 Протоколу № 1 Конвенції.

Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку визнання права користування та володіння на умовах оренди земельною ділянкою за ФГ Перлина-2010 є правомірним з огляду на гарантії, встановлені статтею 1 Протоколу № 1 Конвенції.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права (стаття 16 Цивільного кодексу України).

В силу положень статті 152 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (зі змінами та доповненнями) держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав.

За змістом положень вказаних норм суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси, які порушені або оспорюються.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Суд зазначає, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, необхідно також зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Тобто, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Звертаючись до господарського суду, позивач повинен вказати у позовній заяві предмет та підстави позову, тобто самостійно визначити, яке його право, на його суб'єктивну думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права.

Натомість, вирішуючи спір, судам належить з'ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві.

ОСОБА_2 показує, що законодавець не встановив законодавчих гарантій безперешкодного здійснення фермерським господарством господарської діяльності на земельній ділянці, яка належить фізичній особі (засновнику ФГ) на праві оренди (строкового користування). Ця обставина підтверджується відмовою у визнанні відповідачем права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5320682200:00:024:0001 площею 90,7500 га за ФГ Перлина-2010 в листі від 21.09.2017 № 27-16-0.332-7210/2-17 за договором оренди землі від 01.11.2011, що і стало причиною виникнення даного судового спору.

Разом з тим, висновок про наявність у фермерського господарства певних прав щодо земельної ділянки, переданої в оренду засновнику господарства, прямо випливає з закону і є очевидним.

В силу викладеного колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що зміст та обсяг прав землекористувача ФГ Перлина-2010 , визначених ОСОБА_2, повинні були прийматися до уваги всіма державними органами, які приймали рішення щодо цих права, в тому числі відповідачем при вирішенні звернення позивача.

Відповідач, який є державним органом, однією з функцій якого є ведення державного обліку і реєстрації земель, а також забезпечення достовірності інформації про наявність та використання земель, не міг не знати, що позивач є користувачем земельної ділянки, яка була надана саме для функціонування підприємства позивача, і несе відповідний комплекс прав та обов'язків.

На думку колегії суддів, на стадії розгляду звернення позивача від 15.09.2017 відповідач самоусунувся від визначення обсягу прав ФГ Перлина-2010 , замість цього надавши формально вірну відповідь щодо процедурної неможливості заміни сторони договору оренди землі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивач як землекористувач, є суб'єктом відповідних прав на землю в межах наданих договором оренди правомочностей, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо задоволення заявлених позовних вимог.

Матеріали справи свідчать про те, що приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв судове рішення відповідно до вимог закону та обставин справи.

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм матеріального права під час винесення оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Полтавської області від 11.12.2017 у справі № 917/1654/17 колегія суддів не вбачає.

Враховуючи те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статей 129, 282 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 253, 269, 270, 273, пунктом 1 частини першої статті 275, статтями 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 11.12.2017 по справі №917/1654/17 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 26.06.18

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Пелипенко Н.М.