Постанова

від 27.06.2018 по справі 910/21462/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/21462/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Мамалуй О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Простір"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Яковлєв М.Л., Тищенко О.В., Чорна Л.В.

від 28.02.2018

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Простір"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролайн ТМ"

про стягнення 7 981,05 грн.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Простір" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролайн ТМ" (далі - Відповідач) 7981,05 грн., у тому числі 6500,00 грн. основного боргу, 924,53 грн. пені, 447,00 грн. збитків від інфляції, 109,52 грн. 3% річних.

2. Позов мотивований невиконанням Відповідачем своїх обов'язків з оплати сервітуту, передбачених договором про встановлення сервітуту №010117/04 від 01.01.2017 (далі - Договір №010117/04). За доводами Позивача, пропозиція про укладення Договору №010117/04 прийнята Відповідачем згідно з положеннями статті 181 Господарського кодексу України та статті 642 Цивільного кодексу України. Позивач зазначив, що після отримання направленої ним пропозиції щодо укладення Договору №010117/04, незважаючи на закінчення строку дії укладеного між сторонами Договору про встановлення сервітуту №010116/06 від 01.01.2016 (далі - Договір №010116/06), Відповідач не демонтував свої телекомунікаційній мережі, продовжував надалі користуватись об'єктами розміщення та надавав телекомунікаційні послуги мешканцям будинку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 позов задоволено частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 6500,00 грн. основного боргу, 920,08 грн. пені, 441,5 грн. інфляційних збитків, 98,30 грн. 3% річних.

4. Рішення мотивовано встановленням обставин укладення Договору №010117/04 між сторонами, зважаючи на прийняття Відповідачем пропозиції Позивача щодо його укладення шляхом вчинення дій з продовження користування правом сервітуту, розміщення телекомунікаційних мереж у будинку Позивача, надання телекомунікаційних послуг мешканцям будинку.

5. Водночас встановивши наявність основної заборгованості за Договором №010117/04, суд першої інстанції врахував допущення Позивачем арифметичних помилок під час нарахування пені, збитків від інфляції та 3% річних.

6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

7. Постанова мотивована відсутністю належних та допустимих доказів повного та безумовного прийняття Відповідачем надісланої Позивачем пропозиції про укладення Договору №010117/04.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

8. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

9. Касаційна скарга мотивована помилковістю висновку суду апеляційної інстанції про відсутність доказів розміщення Відповідачем своїх телекомунікаційних мереж у будинку Позивача, адже зазначена обставина визнана обома сторонами спору та не підлягала доказуванню.

10. Також Позивач не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо призначення сплачених Відповідачем коштів за наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями, оскільки одночасно з посиланням на договір №010116/04 (який на момент оплати втратив чинність) Відповідач у якості призначення платежу вказував період користування сервітуту.

11. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити в силі постанову суду апеляційної інстанції, а у задоволенні скарги відмовити повністю.

12. Відзив мотивований посиланням на відсутність передбаченого частиною 1 статті 642 Цивільного кодексу України повного і безумовного прийняття Відповідачем пропозиції Позивача щодо укладення Договору №010117/04. Також Відповідач зазначає про відсутність вчинення ним дій, які б свідчили про прийняття зазначеної пропозиції Позивача.

13. Крім того Відповідач посилається на факт продовження здійснення ним оплати у 2018 році за наданий сервітут на умовах Договору №010116/04, про що свідчать надані ним копії актів виконаних робіт.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Предметом укладеного між сторонами Договору №010116/04 є обмежене право користування Відповідачем житловими та нежитловими будівлями для розміщення своїх телекомунікаційних мереж, що знаходяться за адресою: 02091, м. Київ, Харківське шосе, будинок 58-А. Кількість місць складає 3 штуки.

15. У пункті 1.2 Договору №010116/04 сторони погодили, що об'єкти розміщення використовуються виключно для розміщення комплексу технічних засобів телекомунікацій, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах, крім радіотехнічних, між кінцевим обладнанням у визначеному сторонами місці.

16. Розділом 2 Договору №010116/04 визначено умови оплати за використання об'єкту розміщення, а саме: Відповідач зобов'язується вносити Позивачу відповідно до умов договору плату за використання об'єктів розміщення та інші платежі, визначені договором; плата за договором становить 500,00 грн. за один календарний місяць та сплачується до 5 числа місяця за поточний місяць на повний обсяг обумовлених договором платежів, включаючи вартість споживаної телекомунікаційним обладнанням електроенергії; плата перераховується на розрахунковий рахунок Позивача на підставі договору або рахунку, який відповідач має самостійно отримати в офісі позивача.

17. Договір №010116/04 вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2016 року (п. 9.1 Договору №010116/04).

18. Оскільки Договором №010116/04 не передбачена можливість та порядок його продовження, він є припиненим у зв'язку із закінченням 31 грудня 2016 року строку, на який встановлено сервітут.

19. Позивач направив на адресу Відповідача для погодження та підписання проект Договору №010117/04.

20. У пункті 2.2 проекту Договору №010117/04 встановлено плату за договором у розмірі 1000,00 грн. за один календарний місяць та передбачено її сплату до 5 числа місяця за поточний місяць на повний обсяг обумовлених договором платежів, включаючи вартість споживаної телекомунікаційним обладнанням електроенергії.

21. Відповідач 26 грудня 2016 року отримав проект Договору №010117/04, але у двадцятиденний строк з 27.12.2016 по 15.01.2017 не надав заперечень щодо його змісту.

22. Суд першої інстанції також встановив, що Відповідач після отримання проекту Договору №010117/04 продовжив користуватися правом сервітуту та здійснював розміщення своїх телекомунікаційних мереж в будинку позивача і надавав телекомунікаційні послуги мешканцям.

23. Водночас суд апеляційної інстанції встановив відсутність доказів виконання Відповідачем саме вказаних у пропозиції Позивача умов Договору №010117/04, зокрема, розміщення своїх телекомунікаційних мереж чи сплати відповідних сум грошей.

24. Згідно з платіжними дорученнями №594 від 27.06.2017, №969 від 13.10.2017 та №1088 від 10.11.2017 Відповідач здійснював оплату за Договором №0101116/04 на зазначений в ньому рахунок (тоді як у Договорі №010117/04 зазначений інший рахунок для здійснення оплат).

25. З метою досудового врегулювання спору в серпні 2017 року Позивач направив Відповідачу досудове попередження з вимогою про сплату заборгованості за Договором №010117/04.

26. Відповідач листом від 05.09.2017 відмовився від сплати заборгованості та запропонував здійснити оплату сервітуту на умовах, що містилися у Договорі №010116/04.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

27. Цивільний кодекс України

Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків

1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини; …

4) інші юридичні факти.

3. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. …

Стаття 202. Поняття та види правочинів

1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). …

Стаття 205. Форма правочину. Способи волевиявлення

1. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

2. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

3. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Стаття 207. Вимоги до письмової форми правочину

1. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. …

Стаття 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення

1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

2. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. …

Стаття 626. Поняття та види договору

1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. …

Стаття 628. Зміст договору

1. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. …

Стаття 632. Ціна

1. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. …

Стаття 638. Укладення договору

1. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стаття 640. Момент укладення договору

1. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. …

Стаття 641. Пропозиція укласти договір

1. Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. …

Стаття 642. Прийняття пропозиції

1. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

2. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

3. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Стаття 401. Поняття користування чужим майном

1. Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. …

Стаття 402. Встановлення сервітуту

1. Сервітут може бути встановлений договором …

Стаття 403. Зміст сервітуту

… 2. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку.

3. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. …

Стаття 406. Припинення сервітуту

1. Сервітут припиняється у разі: …

3) спливу строку, на який було встановлено сервітут; …

28. Господарський кодекс України

Стаття 179. Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання

… 7. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Стаття 180. Істотні умови господарського договору

1. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

2. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

3. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. …

Стаття 181. Загальний порядок укладання господарських договорів

1. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

2. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

3. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

4. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. …

8. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

29. Суд виходить з того, що загальний порядок укладення договорів врегульований положеннями, зокрема, статей 205, 207, 638-642 Цивільного кодексу України та статті 181 Господарського кодексу України. З аналізу перелічених норм Суд вбачає, що за загальним правилом договір є укладеним у випадку повного і безумовного прийняття (акцепту) однією стороною пропозиції іншої сторони про укладення договору (оферти). При цьому укладання господарських договорів допускається у спрощений спосіб шляхом обміну листами, прийняття до виконання замовлень тощо. Зокрема, прийняттям пропозиції відповідно до частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України є вчинення особою, яка одержала оферту, відповідних конклюдентних дій (надання послуг, сплата коштів тощо). Зазначена правова норма не містить вичерпного переліку можливих конклюдентних дій.

30. Зважаючи на положення наведених правових норм, Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про врегулювання правовідносин з обмеженого користування Відповідачем житловими та нежитловими будівлями Позивача для розміщення телекомунікаційних мереж у спірний період Договором №010117/04.

31. При цьому Суд враховує, що згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами Відповідач, отримавши пропозицію Позивача про укладення Договору №010117/04, у передбачений законом двадцятиденний строк не надіслав відповіді щодо згоди з його умовами або заперечень щодо окремих умов (протоколу розбіжностей). Водночас Відповідач вчинив конклюдентні дії, які полягають у користуванні майном Позивача для розміщення телекомунікаційних мереж.

32. Суд вважає безпідставним зазначення суду апеляційної інстанції про недоведеність виконання Відповідачем саме вказаних у пропозиції умов Договору №010117/04, адже згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами факт використання Відповідачем приміщень Позивача для розміщення телекомунікаційних мереж після закінчення строку сервітуту, встановленого Договором №010116/04, не заперечувався жодною зі сторін під час розгляду даної справи та підтверджений листуванням між ними. Водночас суд апеляційної інстанції не встановив обставин щодо спростування наведеного факту користування Відповідачем відповідним майном Позивача у спірний період або наявності інших правових підстав для такого користування, ніж прийняття оферти Позивача.

33. Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оплата за платіжними дорученнями №594 від 27.06.2017, №969 від 13.10.2017, №1088 від 10.11.2017, здійснена Відповідачем із посиланням на Договір №010116/04 на зазначений в цьому договорі рахунок, не свідчить про вчинення таких дій на виконання умов Договору №010117/04.

34. Проте Суд звертає увагу, що зважаючи на встановлення обставин припинення дії Договору №010116/04 з 31 грудня 2016 року, здійснення Відповідачем оплати з посиланням на зазначений договір не спростовує вчинення ним конклюдентних дій з користування чужим майном на виконання умов Договору №010117/04, заперечень щодо укладення та умов якого Відповідач не заявив.

35. Суд відхиляє доводи Відповідача про відсутність вчинення ним дій, які б свідчили про прийняття зазначеної пропозиції Позивача, оскільки вони не відповідають обставинам, встановленим судами попередніх інстанцій на підставі наданих сторонами доказів. Зокрема, аргументи Відповідача про те, що він не розміщував обладнання згідно з умовами Договору №010117/04, а продовжував розміщення обладнання на підставі Договору №010116/04, суперечать обставинам припинення Договору №010116/04 з 31 грудня 2016 року.

36. Також Суд не приймає до уваги посилання Відповідача на факт продовження здійснення ним оплати у 2018 році за наданий сервітут на умовах Договору №010116/04 та надані ним копії актів виконаних робіт, адже вони по суті зводяться до встановлення обставин, які не були встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, та дослідження нових доказів, що не входить до визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж перегляду справи судом касаційної інстанції.

37. Зважаючи на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення з Відповідача як особи, що користується сервітутом, на користь Позивача заборгованості за користування чужим майном на підставі умов Договору №010117/04. Також суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги про часткове стягнення пені, інфляційних і 3% річних з урахуванням допущених Позивачем при їх нарахуванні арифметичних помилок.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування постанови суду апеляційної інстанції як такої, що прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального права до встановлених судами обставин, та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Судові витрати

39. Зважаючи на задоволення касаційної скарги, понесені Позивачем у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Відповідача.

Висновки про правильне застосування норм права

40. Загальний порядок укладення договорів врегульований положеннями, зокрема, статей 205, 207, 638-642 Цивільного кодексу України та статті 181 Господарського кодексу України. З аналізу перелічених норм Суд вбачає, що за загальним правилом договір є укладеним у випадку повного і безумовного прийняття (акцепту) однією стороною пропозиції іншої сторони про укладення договору (оферти). При цьому укладання господарських договорів допускається у спрощений спосіб шляхом обміну листами, прийняття до виконання замовлень тощо. Зокрема, прийняттям пропозиції відповідно до частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України є вчинення особою, яка одержала оферту, відповідних конклюдентних дій (надання послуг, сплата коштів тощо). Зазначена правова норма не містить вичерпного переліку можливих конклюдентних дій.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Простір" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 у справі №910/21462/17 скасувати.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/21462/17 залишити в силі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролайн ТМ" (02121, м. Київ, вул. Декабристів, 6-Б, код ЄДРПОУ 33495154) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Простір" (02091, м. Київ, Харківське шосе, 58-А, код ЄДРПОУ 32488759) 3524,00 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривні судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

О. Мамалуй