Рішення

від 14.06.2018 по справі 902/1056/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2018 р. Cправа № 902/1056/17

Суддя господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Німенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства "Турбівське", смтТурбів Липовецького району Вінницької області

до Липовецької районної державної адміністрації, смтЛиповець Липовецького району Вінницької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеграція Поділля", м.Погребище Погребищенського району Вінницької області

про визнання незаконним та скасування розпорядження

за участі представників:

позивача - Герасимчука О. О., діє за довіреністю;

відповідача - не з'явився;

третьої особи - Путілін Є. В., діє за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Турбівське" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про визнання незаконним та скасування п.4 розпорядження Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області №272 від 30.09.2008.

Ухвалою суду від 18.01.2018 постановлено справу №902/1056/17 розглянути за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 19.03.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі №902/1056/17 на 30 днів, судове засідання відкладено до 05.04.2018.

Ухвалою суду від 05.04.2018 постановлено закрити підготовче провадження у справі №902/1056/17, призначити справу №902/1056/17 до розгляду по суті, повідомити учасникам справи, що розгляд справи по суті відбудеться 04.05.2018.

Водночас судове засідання 04.05.2018 у справі №902/1056/17 не відбулося в зв'язку з перебуванням судді у відпустці, а Водночас судове засідання 04.05.2018 у справі №902/1056/17 не відбулося в зв'язку з перебуванням судді у відпустці, а тому ухвалою від 21.05.2018 судом постановлено призначити справу №902/1056/17 до судового розгляду по суті на 12.06.2018, про що повідомити учасників справи №902/1056/17.

тому ухвалою від 21.05.2018 судом постановлено призначити справу №902/1056/17 до судового розгляду по суті на 12.06.2018, про що повідомити учасників справи №902/1056/17.У судовому засіданні, 12.06.2018, представник Липовецької районної державної адміністрації А.І.Кобзар, посилаючись на закріплені ст.207 ГПК України права, звернулась до суду з клопотанням про залучення до матеріалів справи додаткових доказів. Мотивуючи свою вимогу А.І.Кобзар зазначила, що дані документи "випадково знайдені в архіві державної адміністрації" та мають суттєве значення при вирішенні спору у справі №902/1056/17.

Суд, розглянувши клопотання позивача, дійшов висновку про його задоволення; з метою повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення даного спору, подані Липовецькою районною державною адміністрацією документи разом з заявою б/н від 12.06.2018 долучено до матеріалів справи.

За клопотанням представника публічного акціонерного товариства "Турбівське" Герасимчука О.О., з огляду на необхідність у наданні йому часу для ознайомлення з новими доказами судом оголошено перерву до 13.06.2018 до 16 год. 00 хв.

В судовому засіданні 13.06.2018 о 17 год. 44 хв. оголошена перерва до 14.06.2018 до 15 год. 00 хв., про що учасники справи повідомлені під підпис.

На визначену судом дату з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному об'ємі, та представник третьої особи, який проти позову заперечив з підстав, зазначених у поясненнях вх.№02.1-34/2977/18 від 05.04.2018.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, водночас 14.06.2018 ним подано до суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача. У відзиві (вх. №06-52/60/18 від 04.01.2018) Липовецька районна державна адміністрація проти позову заперечила, просила застосувати строк позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі рішення Турбівської селищної Ради народних депутатів №9-22 від 07.08.1996 відкритому акціонерному товариству "Турбівське" було видано акт на право постійного користування землею серія І-ВН №001273 від 10.08.1996 року, яким посвідчено право постійного користування відкритого акціонерного товариства "Турбівське" земельною ділянкою площею 1740,5 га сільськогосподарського призначення на якій, серед іншого, розміщені багаторічні насадження, господарські будівлі та споруди.

Більша частина земель сільськогосподарського призначення у 2008 році була розпайована між працівниками ВАТ "Турбівське" та пенсіонерами з їх числа, і працівниками соціальної сфери.

30 вересня 2008 року Липовецькою районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №272, яким вирішено:

1. Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що. посвідчують право на земельну частку (пай) на території Турбівської селищної, Приборівської, Костянтинівської та Брицької сільських рад.

2. Передати у власність земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та видати державні акти на право приватної власності на землю громадянам працівникам колишнього ВАТ Турбівське та пенсіонерам з їх числа (згідно додатку 1) і працівникам соціальної сфери (згідно додатку 2)

3. Дозволити землевпорядній організації в присутності представників відділу земельних ресурсів, Турбівської селищної, Приборівської, Костянтинівської та Брицької сільських рад, власників земельних ділянок та представників зацікавлених сторін встановити, в натурі межі земельних ділянок і скласти відповідні документи з питання передачі ділянок до використання.

4. Державні акти на право постійного користування землею видані ВАТ "Турбівське" згідно рішення 9 сесії Турбівської селищної ради 22 скликання 07.08.1996 року, рішення 5 сесії Приборівської сільської ради 22 скликання від травня 1996 року, рішення 5 сесії Костянтинівської сільської ради 22 скликання від 26 квітня 1996 року та рішення 6 сесії Брицької сільської ради 22 скликання від 15.05.1996 року вважати недійсними.

Згідно з пунктом 1.2 статуту публічного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Турбівське", що надалі пойменоване Товариство, є правонаступником прав і обов'язків відкритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське акціонерне товариство відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків "Турбівське", що засноване як правонаступник прав і обов'язків державного підприємства Турбівський бурякорадгосп, відповідно до рішення регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області від 31.10.1994 року №354-ПП, та Декрету Кабінету Міністрів України №54-93 від 17.05.1993 року шляхом перетворення державного підприємства в акціонерне товариство.

Як встановлено судом акт на право постійного користування землею серія І-ВН №001273 від 10.08.1996 року ВАТ Турбівське , ПАТ Турбівське до архіву державного органу земельних ресурсів не повертався.

Як стверджує позивач у поданій до суду позовній заяві, з листа відділу у Липовецькому районі міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №П-102/0-0.182-182-154/154-17 від 26 квітня 2017 року йому стало відомо про те, що розпорядженням Липовецької районної державної адміністрації №272 від 30 вересня 2008 року державний акт на право постійного користування землею, виданий ВАТ Турбівське , визнано недійсними.

Вважаючи розпорядження таким, що суперечить законодавству та порушує права й інтереси ПАТ СГП Турбівське , позивач звернувся з даним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 8 серпня 1995 року визначено, що паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). П.6 даного Указу вказано, що у разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

Згідно Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах "Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі" №43 від 4 травня 1999 року, станом на дату розпаювання земельних ділянок, у випадку припинення права власності чи користування земельною ділянкою документ, який посвідчує це право, повертається до архіву державного органу земельних ресурсів, де зберігається другий примірник цього документа (п.3.10).

Як встановлено судом акт на право постійного користування землею серія І-ВН №001273 від 10.08.1996 року ВАТ Турбівське , СВАТ Турбівське до архіву державного органу земельних ресурсів не повертався.

Разом з цим, згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про місцеві державні адміністрації" визначено організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій та статтею 13 встановлено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема, вирішення питань, в тому числі, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Статтею 17 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (п.2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" №02-5/35 від 26.01.2000).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що Липовецька райдержадміністрація, приймаючи пункт 4 розпорядження №272 від 30 вересня 2008 року, діяла в спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України, тобто перевищила свої повноваження.

Таким чином позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Проте, як наголошувалось вище, відповідачем заявлено клопотання про застосування до вимог позивача строку позовної давності. Позивачем - про поновлення строку звернення до суду за захистом прав та інтересів.

Загальні положення щодо позовної давності та порядку її обчислення, що підлягають застосуванню під час вирішення спорів між сторонами у зобов'язаннях, визначені у главі 19 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.261 вказаного Кодексу, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач стверджує, що про існування оскаржуваного акту йому стало відомо з листа відділу у Липовецькому районі міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №П-102/0-0.182-182-154/154-17 від 26 квітня 2017 року. Однак судом дані пояснення оцінюються критично, оскільки як вбачається з позовної заяви САТ "Турбівське" (код 00385632) №149 від 07.05.2009; ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.2009 про закриття провадження у справі №2-а-2303/09/0270 за позовом сільськогосподарського акціонерного товариства "Турбівське" до Липовецької районної державної адміністрації про скасування розпорядження голови Липовецької районної державної адміністрації №272 від 30.08.2008 та інших документів, позивачу про існування оскаржуваного акту було відомо раніше.

Таким чином, виходячи з приписів ч.1 ст.261, ст.ст. 256, 257 ЦК України, позивач про визнання незаконним та скасування п.4 розпорядження Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області №272 від 30.09.2008 звернувся до суду з пропуском трьохрічного строку позовної давності, що вказує на правомірність вимоги відповідача про застосування позовної давності.

Відповідно до п.2.3 Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29 травня 2013 року якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, встановивши обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання незаконним та скасування п.4 розпорядження Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області №272 від 30.09.2008, суд відмовляє в їх задоволенні з підстав спливу позовної давності, про застосування якої заявлено іншою стороною у справі.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 13, 18, 42, 46, 73, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити.

2. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки в судовому засіданні, 14.06.2018, оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі №902/1056/17, апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, тобто з 02.07.2018 (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Повне рішення у справі №902/1056/17 фактично складено 01.07.2018, згідно ч.4 ст.116 ГПК України вважається підписаним 02 липня 2018 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - ПАТ "Турбівське" (22513, Вінницька область, Липовецький район, смт Турбів, вул.Миру, 147)

3 - відповідачу - Липовецькій районній державній адміністрації (22500, Вінницька область, Липовецький район, смт Липовець, вул.Леніна, 38)

4 - ТОВ "Інтеграція Поділля" (22200, Вінницька обл., Погребищенський район, м.Погребище, вул.Б.Хмельницького, буд.104, кв.4).