Ухвала

від 21.06.2018 по справі 4-857/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

засудженого ОСОБА_7

законного представника ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію засудженого ОСОБА_7 , та апеляцію захисника -адвоката ОСОБА_6 на постанови судді Дніпровського районного суду м. Києва від 31 серпня та 26 жовтня 2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеними постановами судді Дніпровського районного суду м. Києва неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано 31 серпня 2011 року запобіжний захід у вигляді взяття під варту, а 26 жовтня того ж року продовжено строк тримання під вартою до чотирьох місяців, тобто до 30 грудня 2011 року.

Не погоджуючись з такими рішеннями судді, засуджений ОСОБА_7 02 грудня 2017 року подав апеляційну скаргу на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2011 рок, а захисник ОСОБА_6 26 грудня 2017 року подав доповнення та зміни до апеляції засудженого, в яких просить визнати незаконними як постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2011 року,так і постанову від 31 серпня 2011 року, скасувати ці дві постанови та постановити нове рішення, яким звільнити ОСОБА_7 з-під варти. В обґрунтуванні вимог посилаються на те, що продовження строку тримання під вартою було розглянуто у відсутність ОСОБА_7 та його законних представників чим на їх думку було порушено право на захист.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_7 , його законного представника ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення поданих апеляцій , вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.

13 грудня 2017 року засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2011 року з пропуском строку на апеляційне оскарження.

26 грудня 2017 року захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7 подав доповнення до апеляційної скарги в якій ставить питання про відновлення строку на оскарження як постанови судді Дніпровського районного суду м. Києві від 26 жовтня 2011 року, так і постанови від З1 серпня 2011 .

Постановою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 14 травня 2018 року строк на апеляційне оскарження було відновлено.

Відповідно до вимог п. 15Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, здійснюючи апеляційний перегляд оскаржуваної постанови районного суду, колегія суддів керується нормамиКПК України 1960 року.

Так як КПК України, 1960 року, втратив чинність, то запобіжні заходи, як визначено в п. 9 Розділу XI «Перехідні Положення» КПК України, 2012 року, які були застосовані під час дізнання та досудового слідства до набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. Тому вирішення всіх питань, пов`язаних із запобіжними заходами, обраними до набрання чинності КПК України, 2012 року, може вирішуватися тільки у відповідності до норм КПК України, 1960 року.

Згідно ст. 349 КПК України 1960 року апеляція на постанову судді винесену в порядку ст. 165-2, 165-3 КПК України, цього Кодексу подається безпосередньо до апеляційного суду та розглядаються за правилами глави 30 КПК України 1960 року.

Стаття 350 КПК України 1960 року містить вимоги щодо форми і змісту апеляції, зокрема даною нормою Закону передбачено, що особа, яка подала скаргу повинна вказати конкретні порушення закону, які є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на його думку, допущені при постановлені рішення, що оскаржується, привести конкретні докази і аргументи в обґрунтуванні кожної позиції. В апеляції повинно викладатись конкретне прохання особи, що подає апеляцію, сформульоване з врахуванням того, які рішення суд вправі ухвалити відповідно до ст. 366 КПК України 1960 року.

Положення ст. 366 КПК України 1960 року закріплює чіткий перелік рішень які суд апеляційної інстанції вправі постановити при перегляді постанов суду першої інстанції про обрання та продовження запобіжного заходу

Разом з тим, апеляції засудженого ОСОБА_7 , та захисника - ОСОБА_6 вказаним вимогам не відповідають. Порушуючи питання про скасування постанов судді Дніпровського районного суду м. Києва від 31 серпня та 26 жовтня 2011 року і звільнення ОСОБА_7 з під варти, апелянти не наводять достатньо доводів на обґрунтування своєї позиції, а лише вказують на порушення права ОСОБА_9 на захист при обранні та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, прохальні частини апеляцій сформовані без урахування того, які рішення апеляційний суд вправі ухвалити згідно до ст. 366 КПК України 1960 року при перегляді постанов суду, винесених в порядку ст. 165-2, 165-3 цього Кодексу.

Таким чином апеляції засудженого ОСОБА_7 , та захисника - ОСОБА_6 на постанови судді Дніпровського районного суду м. Києва від 31 серпня та 26 жовтня 2011 року не відповідають вимогам ст. 350 КПК України 1960 року, а тому відповідно до вимог цього Кодексу вони не підлягають розгляду.

Приймаючи рішення, колегія суддів зважує на ті обставини, що права засудженого ОСОБА_7 , не було порушено з огляду на те, що під час досудового розслідування кримінальної справи законним представником неповнолітнього обвинуваченого (на час постановлення оскаржуваних судових рішень) його матір`ю ОСОБА_8 реалізовувалось право на апеляційне оскарження постанов судді Дніпровського районного суду м. Києва від 31 серпня та 26 жовтня 2011 року про обрання та продовження запобіжного заходу неповнолітньому ОСОБА_7 . Крім того, ОСОБА_7 вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 29 червня 2016 року засуджений та відбуває покарання у вигляді позбавлення волі. При апеляційному перегляді вказаного вироку доводи сторони захисту про порушення прав ОСОБА_7 перевірялись та не знайшли свого підтвердження. Крім того, з матеріалів судової справи вбачається, що Дніпровським районним судом м. Києві 21 березня 2016 року було частково задоволено клопотання сторони захисту, зокрема і захисника ОСОБА_6 щодо звільнення підсудного ОСОБА_7 з-під варти та надано підсудному копії постанов судді про обрання йому запобіжного заходу та продовження строку тримання під варто. Дані обставини вказують на те, що і захисник ОСОБА_6 був обізнаний з оскаржуваними постановами і мав можливість їх своєчасно оскаржити.

За наведеного посилання на порушення права засудженого ОСОБА_7 на захист колегією суддів не приймається до уваги.

Керуючись ст. ст. 349, 350, 362, 366, 382 КПК України (в редакції 1960 року), перехідними положеннями КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженого ОСОБА_7 з доповненнями та захисника ОСОБА_6 на постанови судді Дніпровського районного суду м. Києва від 31 серпня та 26 жовтня 2011 року, відповідно, про обрання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді взяття під варту та продовження йому строку тримання під вартою, визнати такими, що не підлягають розгляду.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 10/796/8/2017

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_10

Доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1