Рішення

від 04.07.2018 по справі 810/1276/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 року м. Київ №810/1276/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання неправомірною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1М.) з позовом до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач, Управління), в якому просить:

- визнати неправомірною відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1, згідно з довідкою ВАТ "Сквира-Авто" про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС від 24.07.2006 №130;

- зобов'язати здійснити перерахунок та подальше нарахування пенсії ОСОБА_1 виходячи з суми заробітної плати за період виконання ним робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 188 (сто вісімдесят вісім) руб. 75 коп., на підставі довідки ВАТ "Сквира-Авто" №130 від 24.07.2006, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 16.09.2017, з врахуванням вже виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 09.01.1978 по 26.01.1999 він перебував у трудових відносинах зі Сквирським АТП 09047, правонаступником якого згодом стало ВАТ "Сквира-Авто" на посаді водія. Вказує, що у період часу з 03.05.1986 по 04.05.1986 він був задіяний у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 13.06.2006 у справі №2-О-59/2006р встановлено факт його перебування з 03.05.1986 по 04.05.1986 включно на ст. Янів Чорнобильського району Київської області, і тривалість його робочого часу за час цього відрядження, а саме щоденно 21 годину в зоні відчуження, із яких 20 годин в м. ст. Янів Чорнобильського району Київської області та 1 годину в м. Чорнобилі Київської області.

На підставі цього рішення суду йому було видано ВАТ "Сквира-Авто" довідку про заробітну плату від 24.07.2006 №130, відповідно до змісту даної довідки, за період з 03.05.1986 по 04.05.1986 позивачу за роботу в зоні відчуження ЧАЕС було нараховано загалом 188 (сто вісімдесят вісім) руб. 75 коп., що відображено у розрахунку до даної довідки.

Нещодавно позивач дізнався, що його пенсія була перерахована відповідачем, що в свою чергу призвело до значного її зменшення

31 січня 2018 року позивач письмово звернувся до відповідача із заявою №36 про проведення перерахунку та виплату йому пенсії згідно довідки ВАТ "Сквира-Авто" від 24.07.2006 №130.

Однак, листом від 12.02.2018 позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії за його заявою, у зв'язку з відсутністю підстав для обчислення пенсії за довідкою ВАТ "Сквира-Авто" від 24.07.2006 №130. Також відповідачем вказано, що рішення Сквирського районного суду Київської області від 13.06.2006 у справі №2-О-59/2006р не містить зобов'язань щодо перерахунку пенсії.

Позивач не погоджується із такою позицією відповідача, вважає її надуманою та такою, що не відповідає приписам чинного законодавства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ВАТ "Сквира-Авто" видано позивачу довідку про заробітну плату від 24.07.2006 №130. Відповідач вважає, що оплату праці, відповідно до вказаної довідки, ВАТ "Сквира-Авто" фактично не проводила і позивач такі кошти не отримував.

Пояснює, що позивачем не надано доказів на спростування відомостей, зазначених у довідці, що була видана позивачу при первинному призначенні пенсії, а відомості в довідці від 24.07.2006 №130 не підтверджено жодними первинними документами.

На думку відповідача, оскільки заробітна плата, нарахована відповідно до довідки від 24.07.2006 №130, фактично не була виплачена позивачеві, перерахунок пенсії не може проводитися на припущення чи даних, які не відповідають первинним документам.

Крім того, відповідач заперечує проти вимоги позивача про проведення йому перерахунку пенсії з 16.09.2017, оскільки представник позивача вперше звернувся до Управління тільки 31.01.2018.

06 квітня 2018 року до суду від Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2018 задоволено клопотання Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено судове засідання.

Протокольною ухвалою від 15.05.2018 суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 було витребувано належним чином засвідчені копії документів від Комунальної установи Сквирської районної ради "Об'єднаний трудовий архів міської та сільських рад Сквирського району".

Розглянувши позовну заяву, оцінивши докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є громадянином, віднесеним до 1 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до посвідчення серії А №119830 виданого 12.02.1999 (том 1, а.с. 16).

Згідно із довідкою до акта огляду МСЕК серії №КИО-І №329775, позивач є інвалідом першої групи з 02 вересня 2008 року, захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (том 1, а.с. 18).

Заочним рішенням Сквирського районного суду Київської області від 13.06.2006 у справі №2-О-59/2006р за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Сквирське районне управління Пенсійного фонду України в Київській області про встановлення факту тривалості робочого часу під час відрядження в зоні відчуження, встановлено факт, що ОСОБА_1 перебував у відрядженні з 03.05.1986 по 04.05.1986 включно на ст. Янів Чорнобильського району Київської області та м. Чорнобилі Київської області, і тривалість його робочого часу за час цього відрядження щоденно становила 21 годину в зоні відчуження, із яких 20 годин на ст. Янів Чорнобильського району Київської області та 1 годину в м. Чорнобилі Київської області (том 1, а.с. 28).

На виконання вказаного рішення суду позивачу ВАТ "Сквира-Авто" було видано довідку про заробітну плату від 24.07.2006 №130, відповідно до якої позивачеві за роботу в населених пунктах зони відчуження у період з 03.05.1986 по 04.05.1986 було виплачено 188 руб. 75 коп. (том 1, а.с. 29).

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у Сквирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та одержує пенсію.

31 січня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою від 31.01.2018 №36 про перерахунок пенсії на підставі вищевказаної довідки (том 1, а.с. 30-31).

Листом (рішенням) Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 12.02.2018 №22/Щ-01 позивача повідомлено про відсутність підстав для проведення такого перерахунку, оскільки по-перше, рішення суду про встановлення факту перебування на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не дає права на підвищену оплату праці в зоні відчуження та визначення розміру пенсії, по-друге, перевіркою, проведеною спеціалістами Управління, не стверджується місця проведення робіт та кількість відпрацьованих годин в зоні, по-третє, рішення суду не містить зобов'язань Сквирського ОУПФ щодо перерахунку пенсії, по-четверте, пенсія перерахована згідно довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1987 роках, видану Київською обласною адміністрацією від 14.12.2012 №8, за період роботи в зоні відчуження 03.05.1986 по 04.05.1986 (16 годин) (том 1, а.с. 60).

Не погоджуючись з даною відмовою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №796-XII), пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону №796-XII визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1210), згідно з яким пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків (пункт 1 Порядку).

Відповідно до пункту 7 Порядку №1210, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Відповідно до статті 15 Закону №796-XII, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Тобто, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України у постановах від 17 березня 2015 року у справі №21-11а15, від 15 грудня 2015 року у справі №2-а/576/29/14, Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №376/2559/17, від 13 лютого 2018 року у справі №358/1179/17, від 07 червня 2018 року у справі №577/1982/17, від 24 квітня 2018 року у справі №686/6278/17, від 12 червня 2018 року у справі №458/417/15-а.

Згідно з довідки ВАТ "Сквира-Авто" від 16.02.2006 №17, ОСОБА_1 наказом №8 від 09.01.1978 був прийнятий на роботу в Сквирське автопідприємство 09047 на посаду водія, звільнений з роботи за наказом від 26.01.1999 №2-К (том 1, а.с. 24).

Відповідно до довідки ВАТ "Сквира-Авто" від 17.02.2006 №38, Сквирське автопідприємство 09047 2 грудня 1983 року за наказом від 02.12.1983 №431 перейменоване в Сквирське автопідприємство 11033 Київського обласного управління грузового автотранспорту. Наказом від 14.07.1986 №163 Сквирське автопідприємство 11033 14 липня 1986 року перейменоване в Сквирське підприємство 23267 Київського обласного управління грузового автотранспорту. Наказом від 27.07.1988 №3 Сквирське підприємство 23267 перейменоване в Сквирське підприємство 13267 Київського територіально-виробничого об'єднання автотранспорту 27 липня 1988 року. Наказом від 15.07.1996 Сквирське підприємство 13267 15 липня 1996 року перейменоване у Відкрите Акціонерне Товариство"Сквира-Авто" (том 1, а.с. 26)

Заочним рішенням Сквирського районного суду Київської області від 13.06.2006 у справі №2-О-59/2006р було встановлено факт перебування позивача у відрядженні з 03.05.1986 по 04.05.1986 включно на ст. Янів Чорнобильського району Київської області та м. Чорнобилі Київської області, і тривалість його робочого часу за час цього відрядження - 21 година щоденно (том 1, а.с. 28).

Крім того, позивачем також надано (том 1, а.с. 21-27):

- довідку №213, якою підтверджено, що знаходження позивача в 30 км зоні (Старі ОСОБА_2, ОСОБА_2) за час перебування у відрядженнях, зазначених в маршрутних листах, підтверджується підвищеної заробітної платою. Приказ - акт від 20.04.1991, строк відрядження з 02.05.1986 по 04.05.1986, кількість годин -24, нарахована заробітна плата - 13 руб. 40 коп., коефіцієнт - 3;

- маршрутний лист №212, відповідно до якого позивач перебував у період з 02.05.1986 по 04.05.1986 в с. Старі Шепеличі, с. Нові Шепеличі, найменування робіт - вивіз скота;

- довідку Управління з питань надзвичайних ситуацій від 20.03.2006 №01-08/252, якою управління підтверджує, що формування цивільної оборони Сквирської АТП 11033 відповідно до плану Цивільної оборони Сквирького району, та до наказів начальника ЦО Київської області від 02.05.1986 №09 та від 03.05.1986 №16 були залучені до евакуації худоби та майна з 10 кілометрової та 30 кілометрової зони 03-04 травня 1986 року;

- довідку від 17.02.2006 №38, відповідно до якої позивач був направлений в зону ЧАЕС для ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи;

- довідку Сквирської районної державної адміністрації Київської області від 15.02.2006 №06-44-233, яка підтверджує, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі авто формування ЦО з 02 травня 1986 року по 04 травня 1986 року.

Окрім того, в матеріалах справи наявна довідка ВАТ "Сквира-Авто" від 24.07.2006 №129, відповідно до якої позивач був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29 грудня 1987 року №1497-878 та постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 6 червня 1986 року №665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, а саме: у зоні відчуження ст. Янів, м. Чорнобилі в період: з 03 по 04 травня 1986 року (том 1, а.с. 52).

Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №376/2559/17 (№К/9901/19916/18) висловив свою позицію стосовно того, що суди повинні дослідити, чи підтверджені зазначені в довідці дані первинними розрахунковими документами (відомостями).

З'ясовуючи чи відповідає розмір заробітної плати, зазначений у довідці ВАТ "Сквира-Авто" від 24.07.2006 №130, відомостям, вказаним у особових рахунках, платіжних відомостях та інших документах про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, де працював позивач, суд ухвалою від 15.05.2018 витребував від Комунальної установи Сквирської районної ради "Об'єднаний трудовий архів міської та сільських рад Сквирського району" докази, а саме, первинні документи, зокрема, виписки з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату ВАТ "Сквира-Авто" (Сквирського АТП) ОСОБА_1 за травень 1986 року; накази, книги наказів ВАТ "Сквира-Авто" (Сквирського АТП) за травень 1986 року, що стосуються ОСОБА_1.

При цьому, суд звертає увагу, що у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.05.2018 №1003977626 наявна інформація про припинення 18.11.2013 Сквирського районного трудового архіву (ідентифікаційний код 35461881), правонаступником якого зазначено Комунальну установу Сквирської районної ради "Об'єднаний трудовий архів міської та сільських рад Сквирського району" (том 1, а.с. 116-120).

У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.05.2018 №1003977596 наявна інформація про припинення ВАТ "Сквира-Авто" (ідентифікаційний код 05538690) на підставі рішення засновників 04.10.2011 (том 1, а.с. 113-115).

Від Комунальної установи Сквирської районної ради "Об'єднаний трудовий архів міської та сільських рад Сквирського району" надійшов лист від 29.05.2018 №01-32/30 разом з архівною довідкою про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за травень 1986 року (том 1, а.с. 132-133).

Відповідно до відомостей архівної довідки Комунальної установи Сквирської районної ради "Об'єднаний трудовий архів міської та сільських рад Сквирського району" від 29.05.2018 №05-05/234.1, у документах архівного фонду ВАТ "Сквира-Авто" в книгах обліку нарахування заробітної плати за 1986 рік є відомості про період роботи в зоні ліквідації на ЧАЕС щодо ОСОБА_1, а саме останньому було виплачено за Чорнобиль 12 руб. 18 коп., та 1 руб. 22 коп., що загалом складає 13 руб. 40 коп.

Порівнявши дані вказаних відомостей з довідкою ВАТ "Сквира-Авто" від 24.07.2006 №130 про заробітну плату ОСОБА_1, судом встановлені розбіжності в частині оплати, а саме, відомості про нарахування заробітної плати за травень 1986 року зазначені у документах архівного фонду ВАТ "Сквира-Авто" в книгах обліку нарахування заробітної плати за 1986 рік містить інформацію про інший розмір оплати праці позивача за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ніж та, що вказана у довідці ВАТ "Сквира-Авто" від 24.07.2006 №130.

Суд зазначає, що статус позивача як учасника ліквідації на Чорнобильській АЕС не є спірним, як не є спірним наявність у позивача права на перерахунок пенсії у розмірі фактичних збитків, проте такий перерахунок можливий лише виходячи із заробітної плати, яку позивач одержувала за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня за умови, якщо такий розрахунок підтверджено первинними документами.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає що відсутні підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ВАТ "Сквира-Авто" від 24.07.2006 №130, оскільки зазначені у цій довідці дані не підтверджені розрахунковими документами (відомостями), які б свідчили про їх фактичне отримання позивачем.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відмовляючи у перерахунку пенсії позивача на підставі довідки ВАТ "Сквира-Авто" від 24.07.2006 №130 Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області діяло на підставі та у межах, передбачених законом.

Щодо зауваження відповідача, що на постанову Держкомпраці СРСР і секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986, де зазначається, що для працівників, які виконували роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС було встановлено 6-годиний робочий день при 6-денному робочому тижні, суд зазначає, що факт перебування позивача з 03.05.1986 по 04.05.1986 у відрядженні на ст. Янів Чорнобильського району Київської області та м. Чорнобилі Київської області і тривалість його робочого часу за час цього відрядження - щоденно 21 годину, встановлено заочним рішенням Сквирського районного суду Київської області від 13.06.2006 у справі №2-О-59/2006р.

Суд не бере до уваги також посилання позивача на лист Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2001 №03-3/1652-018-2, лист Міністерства праці України, Міністерство України у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерство Фінансів України від 29.10.1992 №09-3751, №1082/3к, №13-412/308, роз'яснення Міністерства праці України від 09.06.1995 №224/8.13, оскільки вказані листи мають рекомендаційний характер.

Щодо посилання відповідача на рішення Кагарлицького районного суду від 21.12.2017 по справі №368/1431/17, Сквирського районного суду від 26.12.2016 по справі №376/2353/16-а; від 28.07.2016 по справі №376/1020/16-а; від 17.08.2016 по справі №376/1016/16-а; постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 по справі №368/1262/17; від 07.03.2018 по справі №376/1059/17-а та позивача на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28.11.2012 у справі №К/9991/92381/11, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 у справі №529/693/17 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2018 по справі №376/2748/17, від 01.03.2018 у справі №376/2749/17, від 03.04.2018 у справі №376/2555/17, суд зазначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені лише в постановах Верховного Суду (частина п'ята статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.