Рішення

від 04.07.2018 по справі 826/15869/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 липня 2018 року № 826/15869/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кармазіна О.А., суддів: Катющенка В.П. та Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Патук А.С.,

за участі: від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2; від відповідача - Дзюба І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4

до Міністерства культури України

третя особа ОСОБА_5

про визнання незаконними та скасування наказу, визнання протиправним конкурсного добору, скасування конкурсного добору,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Міністерства культури України (далі також - Міністерство), третя особа ОСОБА_5 (АДРЕСА_1), в якому позивачка, з урахуванням прийнятої судом заяви від 05.04.2018 про уточнення позову (вх. від 10.04.2018), в якій позивачкою сформовано остаточні предмет і підстави позову, просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ МКУ № 683 від 12.08.2016 Про створення конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького ;

- визнати протиправним конкурсний добір генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, який проведено відповідачем 15.07 - 07.09.2016;

- скасувати результати конкурсного добору генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідачем проведено конкурс на генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького. Повідомлення про оголошення конкурсу опубліковано на сайті відповідача 15.07.2016, а 07.09.2016 на сайті відповідача розміщено повідомлення, що 07.09.2016 відбулося засідання конкурсної комісії, яка прийняла рішення про його переможця. Переможцем оголошено ОСОБА_5 .

Проте, на думку позивача, конкурсний добір проведено з порушенням порядку, визначеного Закону України Про культуру та підзаконних нормативно-правових актів з цих питань. Зокрема, на думку позивача, порушено порядок добору кандидата на посаду та порядок проведення конкурсу і формування конкурсної комісії.

Так, позивач зазначає, що відповідно до абзацу другого частини 1 статті 21-1 ЗУ Про культуру визначено вимоги до керівника національного закладу культури, зокрема: особа повинна мати вищу освіту, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років, особа має бути здатна за своїм освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов'язки. Відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства культури і мистецтв України № 168 від 14.04.2000, кваліфікаційні вимоги до Генерального директора національного музею, - повна вища освіта відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст). Післядипломна освіта в галузі управління. Стаж роботи в галузі культури за професіями керівників нижчого рівня - не менше 5 років.

Позивач звертає увагу, що відповідно п. 5 оголошення про проведення конкурсного добору керівника галереї мистецтв, крім іншого, визначено вимоги до кандидата, а саме: вища освіта, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років; здатність за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов'язки.

На думку позивача, кандидат на посаду ОСОБА_5 вищевказаним вимогам не відповідає. Так, позивач наводить хронологію трудової діяльності та навчання ОСОБА_5 (третя особа). З наведеного позивач вбачає невідповідність кандидата вимогам до посади керівника національного закладу культури, а саме - освітньому і професійному рівню. Відсутні, на думку позивача, - повна вища освіта відповідного напряму підготовки у сфері культури; стаж роботи у сфері культури не менше трьох років.

На думку позивача, жодна із займаних переможцем конкурсу посад не відноситься до роботи у сфері культури. Робота в громадській організації Незалежний культурологічний журнал Ї у період 04.2011 - 10.2011 та у період 11.2011 - 07.2016, на думку позивача та виходячи з його аналізу класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) вказаної громадської організації, не відноситься ні до видавничої діяльності, ні до діяльності у сфері культури.

Виходячи з положень ч. 6, ч. 7 ст. 21-5 ЗУ Про культуру , позивач вважає, що конкурсна комісія повинна була при проведенні перевірки на відповідність кваліфікаційним вимогам не допустити ОСОБА_5 до участі в доборі кандидатів та, в подальшому, до конкурсу.

Окрім того, посилаючись на положення частин 1-3 ст. 21-2 ЗУ Про культуру , позивач вважає, що Міністерством порушено порядок формування складу конкурсної комісії, добір кандидатів, призначення органом управління керівника закладу культури.

Так, позивач зазначає, що склад, порядок формування і повноваження конкурсної комісії визначено ст. 21-3 ЗУ Про культуру , зокрема, конкурсна комісія складається з 9 членів. По три кандидата до складу конкурсної комісії подають, крім іншого, громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування та орган управління; громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування подають по три кандидатури органу управління, який шляхом жеребкування визначає трьох кандидатів до складу конкурсної комісії.

Однак, на думку позивача, вказаних вимог не дотримано. Так, від органу управління до складу конкурсної комісії включений ОСОБА_7 - керівник національного центру народної культури Музей Івана Гончара , що, за твердженням позивача, є комунальною установою, підпорядкованою Київській міській раді, яка не перебуває у підпорядкуванні МКУ, а відтак вказаний член комісії не уповноважений представляти орган державної влади. Крім того, до конкурсної комісії включений ОСОБА_9 - віце-президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв, однак, як зазначає позивач, така юридична особа відсутня. Крім того, ця особа подала свою кандидатуру від кількох громадських організацій. Не потрапивши до комісії шляхом жеребкування, він потрапив в таку від органу управління. На думку позивача не відповідає встановленим вимогам член комісії ОСОБА_10, представлений Львівською міською громадською організацією Центр культурного менеджменту , оскільки згідно КВЕД 94.99 має напрямок діяльності діяльність інших громадських організацій . Щодо ОСОБА_11 (громадська організація Дух і Літера в Шевченківському районі м. Києва), позивач зазначає, що така організація не подавалася навіть на участь у жеребкуванні. Відносно члена комісії ОСОБА_12 (Всеукраїнська ліга українських жінок), позивач зазначає, що функціональне спрямування ГО не відповідає вимогам, оскільки згідно даних ЄДР за кодом КВЕД 94.99 діяльність організації кваліфікується як діяльність інших громадських організацій .

Наведене, за твердженням позивача, свідчить про порушення МКУ вимог ч. 6 ст. 21-3 ЗУ Про культуру .

Крім того, як зазначає позивач, протокол № 2 комісії від 07.09.2016 всупереч ч. 10 ст. 21-3 ЗУ Про культуру підписано не всіма членами комісії. Відсутні підписи ОСОБА_12 та ОСОБА_13.

Позивач також зазначає, що в порушення ч. 5 ст. 21-4 Закону на сайті Міністерства не оприлюднені документи, подані кандидатами на посаду керівника галереї для участі у конкурсі, що призвело до порушення прав зацікавлених осіб на подання пропозицій та зауважень.

Відтак, враховуючи у сукупності викладене, позивач просить задовольнити позов.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що наказом Міністерства від 31.07.2015 № 574/0/17-5 ОСОБА_4 була звільнена з посади генерального директора Галереї мистецтв у зв'язку із закінченням терміну дії контракту.

Відносно формування складу комісії, відповідач зазначає, що наказом Міністерства від 29.07.2016 № 615 створена комісія із жеребкування для відбору кандидатур від громадських організацій у сфері культури для включення до складу конкурсної комісії з проведення конкурсного відбору на посаду керівника Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького. Рішення про допуск кандидатур від громадських організацій було оформлено протоколом від 03.08.2016. Відповідач звертає увагу, що поняття функціональне спрямування у сфері культури не визначено у профільному Законі. Натомість у ч. 4 ст. 1 Закону визначено поняття діяльності у сфері культури, чим і керувався відповідач.

У відзиві на заяву про уточнення позову, в якій сформовані остаточні предмет і підстави позову, відносно тверджень позивача щодо невідповідності ОСОБА_5 кваліфікаційним вимогам, відповідач зазначає, що кандидат повинен мати вищу освіту, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років. Відповідач звертає увагу, що сам позивач в уточненій позовній заяві зазначає, що ОСОБА_5 має вищу освіту, тобто відповідає вимогам, визначеним Законом України Про культуру . Відносно посилання на наказ № 168 від 14.04.2000, Міністерство звертає увагу на те, що Закон має вищу юридичну силу, а наказом слід керуватися в частині, що не суперечить Закону.

Відносно того, що робота ОСОБА_5 на посаді головного редактора у ГО Незалежний культурологічний журнал не відноситься до діяльності у сфері культури, відповідач звертає увагу, що відповідно до статуту журналу одними з його завдань є проведення досліджень у галузі культурології, вивчення культурних процесів, що відбуваються в Україні; вивчення суспільної думки про культурну ситуацію в Україні, інформування населення про результати досліджень культурних процесів, що відбуваються в Україні. Статутом передбачено, що для досягнення своїх завдань ГО, зокрема, здійснює видавництво журналу в якому публікує матеріали про культурні процеси, що відбуваються в Україні. Відтак, з урахуванням аналізу ст. 2 профільного Закону, відповідач приходить до висновку про відповідність вказаного кандидата встановленим вимогам, у т.ч. у зв'язку з наявністю стажу роботи у сфері культури не менше трьох років. При цьому, відповідачем зазначено, що діяльність за КВЕД 94.99 включає асоціації, які створені з метою проведення культурних заходів, що застосовується і до вищезгаданої ГО/журналу.

Відносно включення до складу конкурсної комісії ОСОБА_7, Міністерство звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 21-4 Закону орган управління подає три кандидатури до складу конкурсної комісії та Закон не обумовлює це право перебуванням установи, організації, від якої подається кандидат, перебуванням такої установи у підпорядкуванні Міністерства. Закон не обмежує Міністерство у праві подавати будь-якого кандидата. Такий самий висновок стосується ОСОБА_9 При цьому, Український національний комітет Міжнародної ради музеїв, як зазначає відповідач, зареєстрований як юридична особа. Водночас, Закон не забороняє подання одного і того ж кандидата від кількох громадських організацій.

Щодо невідповідності кваліфікаційним вимогам ГО Центр культурного менеджменту , від якої для жеребкування на включення до складу конкурсної комісії було представлено ОСОБА_10, відповідач звертає увагу, що за КВЕД 94.99 діяльність включає асоціації, які створені з метою проведення культурних заходів. Крім того, за статутом організації, вона створена для підтримки і розвитку культурного життя в Україні і, зокрема, у м. Львові. Метою Центру є збереження, розвиток і популяризація культури в Україні, сприяння поширенню інформації про культурні заходи в Україні.

Відносно доводів позивача щодо того, що ОСОБА_11 подавався до участі у конкурсі від громадської організації Дух і літера , однак, така ГО не подавалась на участь у жеребкуванні, відповідач надав протокол засідання ГО, заяву вказаної особи, анкету та зазначив про спростування таким чином тверджень позивача.

Відносно ОСОБА_12, яка подана від ГО Всеукраїнська ліга українських жінок , яка (ГО) на думку позивача не відповідає кваліфікаційним вимогам для представлення кандидатів до складу конкурсної комісії, відповідач зазначає, що за КВЕД 94.99 діяльність включає асоціації, які створені з метою проведення культурних заходів та вважає, що таким чином спростовуються доводи позивача щодо невідповідності ГО встановленим вимогам.

Щодо тверджень позивача відносно того, що не були оприлюднені документи щодо кандидатів, відповідач надає інтернет-адресу на сайті Міністерства, де розміщено документи претендентів на посаду керівника галереї.

Відтак , враховуючи наведене у сукупності, відповідач вважає, що не допустив порушень у сфері публічно-правових відносин відносно позивача та порушень у зв'язку з проведенням конкурсу, у зв'язку з чим просить у задоволенні позову відмовити.

Третя особа не скористалась своїм правом на участь у судовому засіданні та правом надання пояснень. Так, третій особі за адресом, зазначеним у конкурсних документах, направлено повістка про виклик до суду на 16.05.2018 та матеріали, пов'язані з розглядом справи, однак, поштове відправлення повернуто без вручення за закінченням встановленого строку зберігання. У той же час, з метою забезпечення процесуальних прав третьої особи на участь у судовому засіданні та надання пояснень, у судовому засіданні 16.05.2018 оголошено перерву та за адресою місця роботи третьої особи повторно направлено повістку про виклик на 04.07.2018 та стороною позивача - позовні матеріали. Повітка отримана за місцем роботи третьої особи 21.05.2018. Оскільки третя особа не з'явилася у судове засідання 04.07.2018, не надала повідомлень про неможливість прибуття до суду, не надала доказів поважності причин неприбуття у судове засідання, а також клопотання про відкладення розгляду справи, на підставі ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, судом ухвалено розглядати справу за відсутності третьої особи.

Ухвалою судді від 14.11.2016 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

На підставі розпорядження керівника апарату суду про повторний автоматичний розподіл судових справ від 10.10.2017 року №4639 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу повторно автоматично розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А.

Ухвалою від 06.11.2017 справу прийнято до провадження судді Кармазіна О.А. та призначено до розгляду у складі колегії суддів.

Ухвалою суду від 11.04.2018, постановленою без виходу у нарадчу кімнату та яка занесена у протокол судового засідання, до участі у справі залучено в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_5, який є переможцем конкурсу і діючим керівником галереї мистецтв.

Ухвалою від 16.05.2018 прийнято до розгляду заяву позивача від 10.04.2018 про уточнення позовних вимог, де викладено остаточні предмет та підстави позову.

Під час розгляду справи оголошувались перерви для надання учасникам справи можливості ознайомлення з матеріалами справи, підготовки учасників справи до її розгляду.

У судовому засіданні 04.07.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне .

Відповідно до наказу Міністерства культури України від 31.07.2015 № 574/0/17-15 за підписом Віце-прем'єр-міністра України - Міністра культури України ОСОБА_4 звільнено з посади генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, згідно з п. 2 ст. 36 КЗпП України. Підстава: контракт від 01.08.2012 № 553 (п. 5.2.1. розділу 5 Внесення змін і доповнень до контракту та його припинення ). Під час розгляду справи не надано відомостей щодо оскарження та скасування зазначеного наказу.

Сторонами не спростовується та не заперечується, що наказом Міністерства від 14.07.2016 за № 539 оголошено конкурс на посаду генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, оголошення про що розміщено на сайті Міністерства 15.07.2016. Під час розгляду справи також не надано доказів оскарження та скасування зазначеного наказу.

15.07.2016 на сайті Міністерства розміщено оголошення (а.с. 106) про проведення конкурсного добору керівника Львівської Національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького. Визначено строк приймання документів - з 15.07.2016 по 13.08.2016. Оголошено про початок формування з 15.07.2016 конкурсної комісії. Зазначено, що конкурсний добір починається 15 липня 2016 року та закінчується не пізніше 15 вересня 2016.

Крім того, 15.07.2016 на сайті Міністерства розміщено оголошення щодо добору кандидатур від громадських організацій у сфері культури для включення до складу конкурсної комісії з конкурсного добору на посаду генерального директора Львівської Національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького

Відповідно до наказу Міністерства культури України від 29.07.2016 № 675 створено комісію з жеребкування для відбору кандидатур від громадських організацій у сфері культури для включення до складу конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду керівника Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького.

15.08.2016 на сайті Міністерства розміщено оголошення наступного змісту: На численні прохання представників громадських організацій Міністерство культури України продовжує термін подання документів для добору кандидатур від громадських організацій у сфері культури для включення до складу конкурсної комісії з конкурсного добору на посаду генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького до 29 липня. Подані пропозиції розглядатимуться Мінкультури протягом 1-2 серпня 2016 року. Жеребкування буде проведено в приміщенні Міністерства культури України (вул. Івана Франка, 19, м. Київ, каб. 222) 3 серпня 2016 року .

Відповідно до протоколу засідання комісії з жеребкування для відбору кандидатур від громадських організацій у сфері культури для включення до складу конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду керівника Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького від 03.08.2016 (а.с. 33) у пристрій для жеребкування закладено жеребки з прізвищами кандидатур, проведено: процедуру діставання жеребків, з одночасною демонстрацією жеребків на камеру, оголошення інформації відносно осіб, які таким чином увійшли до складу конкурсної комісії від громадських організацій. Відтак, до складу конкурсної комісії від громадських організацій увійшли: ОСОБА_10 - від Львівської міської громадської організації Центр культурного менеджменту ; ОСОБА_11 - від Науково-видавничого об'єднання Дух і Літера в Шевченківському районі м. Києва; ОСОБА_12 - від Львівської обласної організації Всеукраїнської ліги українських жінок.

Оскаржуваним наказом від 12.08.2016 № 683 створено конкурсну комісію з проведення конкурсного добору на посаду генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені В.Г.Возницького у складі згідно з додатком.

Так, до складу комісії увійшли:

- від органу управління - ОСОБА_7 (генеральний директор Національного центру народної культури Музей Івана Гончара ; ОСОБА_9 - віце президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв; ОСОБА_16 - в.о. Генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності, голова правління ГО Музей Майдану ;

- від трудового колективу - ОСОБА_13 - голова громадської організації Фонд муніципальних реформ Магдебурзьке право ; ОСОБА_19 - голова Громадського руху Рідна країна ; ОСОБА_20 академік-секретар відділення теорії та історії мистецтв Національної академії мистецтв України;

- від громадських організацій - ОСОБА_10 - Львівська міська організація Центр культурного менеджменту ; ОСОБА_11 - громадська організація Дух і літера в Шевченківському районі м. Києва; ОСОБА_12 - Всеукраїнська ліга українських жінок.

Слід зазначити, що свої кандидатури для участі у конкурсі на зайняття посади керівника галереї мистецтв подали: ОСОБА_5; ОСОБА_21 та позивачка - ОСОБА_4 , що підтверджується оголошенням на сайті Міністерства від 15.08.2016.

Документи, подані для участі у конкурсному добрі керівника галереї розміщені на сайті Міністерства 15.08.2016. В оголошенні від 15.08.2016, крім іншого, зазначено, що зацікавлені особи у період з 16.08.2016 по 22.08.2016 можуть подавати свої пропозиції та зауваження. Наведене спростовує доводи позивача, яка була учасником конкурсу, щодо відсутності вказаних документів на сайті Міністерства.

25.08.2016 відбулось перше засідання Конкурсної комісії.

Наступне засідання Конкурсної комісії з конкурсного добору на посаду генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького відбулося 7 вересня 2016 року.

Сторонами не заперечується та не спростовується те, що обидва засідання конкурсної комісії проведено відкрито, здійснювався запис, який оприлюднений та наявний у мережі Інтернет.

З протоколу засідання Конкурсної комісії від 07.09.2016 вбачається, що за результатами жеребкування було визначено черговість виступів кандидатів, їм було надано слово, заслухані публічні презентації проектів програм розвитку закладу культури на один і п'ять років. В обговорення програм взяли участь члени конкурсної комісії.

За результатами таємного голосування кандидати набрали наступну кількість голосів: ОСОБА_5 - за 5 голосів, ОСОБА_4 - за 4 голоси, ОСОБА_21 - за 0 голосів. Переможцем конкурсу визначено ОСОБА_5

З протоколу засідання не вбачається, що позивачка заперечувала або ставила під сумнів правомірність призначення конкурсу, призначення членів конкурсної комісії та проведення власне конкурсного відбору.

15 вересня 2016 року наказом Міністерства культури України від 14.09.16 р. № 630/0/17-16 на посаду генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького за результатами конкурсного відбору призначено ОСОБА_5. Інформація про наведене розміщена на сайті Міністерства 16.09.2016. Вказаний наказ позивачем не оскаржується.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України Про культуру (далі також - Закон) визначено правові засади діяльності у сфері культури. Цей Закон регулює суспільні відносини, пов'язані із створенням, використанням, розповсюдженням, збереженням культурної спадщини та культурних цінностей, і спрямований на забезпечення доступу до них.

Учасниками справи не спростовується та не заперечується статус Львівської Національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, як національного закладу культури. Згідно відкритих даних з ЄДО до видів діяльності галереї віднесено: функціювання музеїв (основний); діяльність із охорони та використання пам'яток історії, будівель та інших пам'яток культури, що не спростовується учасниками справи.

До набрання 24.02.2016 чинності Законом України № 955-VIII, відносно трудових відносин із керівниками закладів культури діяли положення статті 21 цього Закону, які передбачали, що керівники закладів культури призначаються на посаду шляхом укладення з ними трудового договору (контракту).

З набранням 24.02.2016 чинності Законом № 955-VIII, положення статті 21 цього Закону передбачають, що керівники державних та комунальних закладів культури призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком на п'ять років за результатами конкурсу .

Як вже зазначалося та не спростовується учасниками справи, наказом від 31.07.2015 № 574/0/17-15 позивача - ОСОБА_4 звільнено з посади керівника Галереї мистецтв у зв'язку із закінченням терміну дії контракту. Під час розгляду справи не надано доказів скасування цього наказу. До призначення нового керівника за результатами конкурсу, позивачка виконувала обов'язки керівника галереї мистецтв, що також не заперечується учасниками справи.

Відтак, після звільнення позивачки, наступне призначення керівника Галереї мистецтв має відбуватися із дотриманням вимог щодо обов'язкового проведення конкурсу.

Так, відповідно до ст. 21-1 Закону України Про культуру кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури визначає конкурсна комісія за результатами відкритого та публічного конкурсного добору на зайняття цієї посади.

Відповідно до ч. 1 ст. 21-1 цього Закону конкурсний добір керівника державного чи комунального закладу культури складається з таких етапів: оголошення органом управління конкурсу на посаду керівника державного чи комунального закладу культури; формування складу конкурсної комісії; подання документів кандидатами на посаду керівника державного чи комунального закладу культури; добір кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури; призначення органом управління керівника державного чи комунального закладу культури.

Що стосується доводів позивача відносно порушень у зв'язку із формуванням складу конкурсної комісії , слід зазначити наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 21.-3 Закону України Про культуру (в редакції з 24.02.2016) конкурсна комісія складається з дев'яти членів.

Відповідно до ч. 3 ст. 21-3 Закону, на порушення якої посилається позивач, у разі проведення конкурсного добору на посаду керівника державного чи комунального закладу культури, яким управляє центральний орган виконавчої влади, по три кандидатури до складу конкурсної комісії подають члени трудового колективу, громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування та орган управління.

Відповідно до ч. 6 ст. 21-3 Закону громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування подають по три кандидатури органу управління, який шляхом жеребкування визначає трьох кандидатів до складу конкурсної комісії.

Відповідно до ч. 7 ст. 21-3 Закону члени конкурсної комісії мають бути неупередженими та незалежними. Не допускається втручання в діяльність конкурсної комісії будь-яких органів влади, а також учасників конкурсу.

Членами конкурсної комісії можуть бути : незалежні фахівці у сфері культури, публічного або бізнес-адміністрування; члени професійних, творчих спілок, об'єднань, асоціацій, організацій у сфері культури, зареєстрованих відповідно до закону; члени міжнародних об'єднань, асоціацій, організацій у сферах культури.

Між тим, відповідно до ч. 8 ст. 21-3 Закону членом конкурсної комісії не може бути особа , яка: за рішенням суду визнана недієздатною або її дієздатність обмежена; має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення; є близькою особою або членом сім'ї учасника конкурсу чи органу управління; є членом трудового колективу закладу культури, на посаду керівника якого проводиться конкурс.

Відносно вищенаведених доводів позивача щодо неправомірного включення оскаржуваним наказом до складу конкурсної комісії від органу управління ОСОБА_7 (генеральний директор національного центру народної культури Музей Івана Гончара ), ОСОБА_9 (віце-президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM), слід зазначити, що виходячи з положень ч. 3 ст. 21-3 Закону, орган управління (Міністерство) самостійно визначає тих осіб, які на його думку можуть бути членами конкурсної комісії від органу управління.

Слід зазначити, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про культуру діяльність у сфері культури (культурна діяльність) визначається, як творча, господарська, наукова, бібліотечна, інформаційна, музейна, освітня, культурно-дозвіллєва та розважальна діяльність, спрямована на створення, тиражування, розповсюдження, демонстрування, популяризацію, збереження і використання культурних благ та культурних цінностей для задоволення культурних потреб громадян.

Однак, у даному випадку, у порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено, що ці особи не відповідають вимогам ч. 7 ст. 21-3 Закону в кореспонденції з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону або є особами, зазначеними у ч. 8 ст. 21-3 Закону, які не можуть бути членами конкурсної комісії.

Наявні матеріали справи також не дають підстав для висновку про невідповідність вказаних осіб вищенаведеним вимогам.

Зокрема, відносно кандидатури ОСОБА_7 слід додати, що Закон не обмежує Міністерство у праві представлення до складу конкурсної комісії особи, яка не працює у підпорядкуванні Міністерства.

Крім того, що стосується подання кандидатури ОСОБА_9 не тільки від органу управління, а також від громадських організацій, слід зазначити, що громадські організації, незалежно від їх кількості, не обмежені Законом у своєму праві представлення кандидатур до складу конкурсної комісії, що, відповідно, зумовлює включення такої кандидатури у процедуру жеребкування від громадських організацій. При цьому суд наголошує, що вказана особа включена до складу конкурсної комісії від органу управління, а не від громадських організацій при жеребкуванні. Що стосується відсутності юридичної особи, у здійсненні діяльності якої він приймає участь, слід зазначити, що з офіційного сайту ICOM (міжнародне об'єднання музеїв та професійних музейних працівників; http://icom.in.ua/z.php) вбачається, що у складі ICOM діють національні комітети, зокрема, Український національний комітет міжнародної ради музеїв, діяльність якого оформлена функціонуванням громадської організації за кодом ІНФОРМАЦІЯ_1. Членство вказаної особи в Українському національному комітеті підтверджується і позивачем на стор. 3 позовної заяви. В контексті наведеного слід додати, що членом конкурсної комісії може бути не лише член певної організації, а й незалежні фахівці у сфері культури, публічного або бізнес-адміністрування та позивачем, в порядку ч. 1 ст. 77 КАС України, не надано доказів на спростування належності вказаної особи до осіб, які можуть бути членами конкурсної комісії.

Відносно доводів позивача щодо протиправного включення до складу конкурсної комісії від громадських організацій ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_23, слід зазначити наступне.

Як вже зазначалося, кандидатури до складу конкурсної комісії можуть подавати громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування.

Так, відносно Львівської міської громадської організації Центр культурного менеджменту , від якої до складу комісії представлено ОСОБА_10, позивач зазначив, що за функціональним спрямуванням ГО не відповідає встановленим вимогам, оскільки згідно даних з ЄДР заявлений код КВЕД 94.99 - діяльність інших громадських організацій.

У зв'язку з цим, слід зазначити, що відповідно наданої самим же позивачем деталізації по класу 94.99, цей клас включає асоціації, які створені з метою проведення культурних заходів або організації дозвілля, наприклад, поетичні, літературні кружки, клуби книголюбів, любителів історії, музики та живопису, клуби колекціонерів, громадські клуби, карнавальні клуби тощо , що спростовує доводи позивача відносно невідповідності ГО встановленим вимогам виходячи з коду КВЕД.

Більш того, само по собі зазначення певного КВЕД у статичних даних, не є доказом невідповідності ГО встановленим вимогам. Зазначення певного КВЕД не обмежує ГО у здійсненні діяльності, визначеної статутом. Так, відповідно до витягу із статуту вказаної ГО, вона створена для підтримки і розвитку культурного життя в Україні, зокрема, у м. Львові. Метою центру є збереження, розвиток і популяризації культури в Україні, сприяння поширення інформації про культурні заходи в Україні.

Що стосується доводів позивача відносно члена конкурсної комісії ОСОБА_11, зокрема, що він представлений від громадської організації Дух і літера у Шевченківському районі м. Києва та ця організація не подавалась для участі у жеребкуванні, слід зазначити, що вказана кандидатуру представлена від громадської організації Дух і літера у Шевченківському районі м. Києва (науково-видавниче об'єднання; код 25665137), що підтверджується протоколом обрання цієї особи до складу членів конкурсної комісії, протоколом засідання цього об'єднання (а.с. 176), анкетою кандидата, його заявою, що спростовує доводи позивача.

Відносно заперечень позивача щодо члена конкурсної комісії ОСОБА_12, яка представлена від ГО Всеукраїнська ліга українських жінок (код ЄДР 20062084), зокрема, щодо того, що за визначеним за КВЕД 94.99 дана ГО не відповідає кваліфікаційним вимогам, слід повторно зазначити, як і щодо Львівської міської громадської організації Центр культурного менеджменту , що відповідно наданої самим же позивачем деталізації по класу 94.99 ( діяльність інших громадських організацій ), цей клас включає асоціації, які створені з метою проведення культурних заходів або організації дозвілля, наприклад, поетичні, літературні кружки, клуби книголюбів, любителів історії, музики та живопису, клуби колекціонерів, громадські клуби, карнавальні клуби тощо , що спростовує доводи позивача відносно невідповідності ГО встановленим вимогам щодо її належності до ГО у сфері культури відповідного функціонального спрямування.

Більш того, як вже зазначалося, само по собі зазначення певного КВЕД у статичних даних, не є доказом невідповідності ГО встановленим вимогам.

Інших доводів відносно невідповідності зазначеного ГО встановленим вимогам, позивачем, в порядку ч. 1 ст. 77 КАС України, не заявлено та не доведено.

Загалом, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем на підтвердження своїх доводів не надано доказів щодо невідповідності членів конкурсної комісії вимогам ч. 7 ст. 21-3 Закону в кореспонденції з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону або доказів їх належності до осіб, визначених у ч. 8 ст. 21-3 Закону, які не можуть бути членами конкурсної комісії.

Що стосується доводів позивача відносно того, що в порушення вимог ч. 5 ст. 21-4 Закону упродовж трьох днів після закінчення строку подання документів для участі у конкурсі не було розміщено вказаних документів на сайті Міністерства, слід зазначити, що 15.07.2016, на сайті Міністерства розміщено оголошення (а.с. 106) про проведення конкурсного добору керівника Львівської Національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького. Визначено строк приймання документів - з 15.07.2016 по 13.08.2016 . Як вбачається з оголошення, розміщеного 15.08.2016 , на сайті Міністерства розміщено документи всіх трьох кандидатів на посаду керівника галереї, що спростовує доводи позивача - одного з учасників конкурсу, відносно порушення у зв'язку з проведенням конкурсу вимог ч. 5 ст. 21-4 Закону.

Відносно доводів позивача про невідповідність кандидатури ОСОБА_5 вимогам, що встановлені Законом для зайняття посади керівника закладу культури, слід зазначити наступне.

Так, позивач вважає, що кандидат повинен мати повну вищу освіту відповідного напрямку підготовки у сфері культури та стаж роботи у сфері культури не менше трьох років, однак, на думку позивача відносно ОСОБА_5 не дотримано вказаних вимог. Крім того, як вже зазначалося, позивач вважає, що заявлений ГО Незалежний культурологічний журнал Ї вид діяльності за КВЕД 94.99 діяльність інших громадських організацій свідчить про те, що його діяльність не відноситься, ні до видавничої діяльності, ні до діяльності у сфері культури. Відтак, на думку позивача, ОСОБА_5 не міг бути допущений до участі у доборі та, у подальшому, до участі у конкурсі.

Відповідно до ч. 1 ст. 21-1 Закону керівником державного чи комунального закладу культури може бути особа, яка має вищу освіту, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років, володіє державною мовою та здатна за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов'язки.

У даному випадку є очевидним, що дві кваліфікаційні вимоги (освіта та стаж роботи) у вказаній нормі Закону розділені комою, яка, за загальним правилом, є розділовим знаком та уживається для відокремлення слів, словосполук і речень.

Таким чином, виходячи з юридичної конструкції норми та її граматичної побудови, слід дійти висновку, що на посаду керівника закладу культури може претендувати особа, яка, враховуючи відокремленість вищезгаданих кваліфікаційних вимог, має вищу освіту , що не включає в себе обов'язкову наявність вищої освіти у сфері культури. Крім того, вказаною нормою визначена друга окрема кваліфікаційна вимога - керівником закладу культури може бути особа, яка має стаж роботи у сфері культури не менше трьох років.

У даному випадку, як вбачається з документів, розміщених на сайті МКУ та наявних у матеріалах справи, ОСОБА_5 у 1979 році отримав диплом Львівського політехнічного інституту з відзнакою (період навчання 1974-1979), а відтак має вищу освіту.

Крім того, відносно стажу роботи, як визначається і самим позивачем (а.с.93), у період 04.2011 - 10.2011, а також у період 11.2011 - 07.2016 позивач працював у ГО Незалежний культурологічний журнал Ї на посаді головного редактора журналу.

Відносно доводів позивача щодо кваліфікації діяльності цього журналу за КВЕД 94.99, слід зазначити, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про культуру , як вже зазначалося, діяльність у сфері культури (культурна діяльність) визначається, як творча, господарська, наукова, бібліотечна, інформаційна, музейна, освітня, культурно-дозвіллєва та розважальна діяльність, спрямована на створення, тиражування, розповсюдження, демонстрування, популяризацію, збереження і використання культурних благ та культурних цінностей для задоволення культурних потреб громадян.

Відповідно до наданої самим же позивачем деталізації по класу КВЕД 94.99, цей клас включає асоціації, які створені з метою проведення культурних заходів або організації дозвілля, наприклад, поетичні, літературні кружки, клуби книголюбів, любителів історії, музики та живопису, клуби колекціонерів, громадські клуби, карнавальні клуби тощо , а відтак твердження позивача, що відповідно до КВЕД робота в ГО не є діяльністю/роботою у сфері культури, є безпідставними.

При цьому, само по собі зазначення певного КВЕД для статистичних цілей, не обмежує ГО у здійсненні діяльності, визначеної статутом. Відповідно до статуту цієї ГО (код ЄДР 23272971), витяг з якого залучено до справи, Журнал є громадською організацією філософсько-культурологічного спрямування, яка об'єднує громадян з метою видання журналу, проведення досліджень в галузі політології, культурології та споріднених з ними наукових дисциплін для вивчення політичних, культурних, етнічних, соціальних та інших процесів, що відбуваються в Україні. Одним з основних завдань Журналу є проведення досліджень в галузі, зокрема, культурології; вивчення, крім іншого, культурних процесів; вивчення суспільної думки про політичну, культурну ситуацію в Україні, інформування населення про результати досягнень політичних, культурних, етнічних, соціальних та інших процесів, що відбуваються в Україні. Для досягнення своїх цілей ГО здійснює видавництво журналу, в якому публікує матеріали про політичні, культурні процеси в Україні; здійснює видання неперіодичного друкованого матеріалу, зокрема, буклетів, газет, каталогів, книг, проспектів.

При цьому, як вбачається з відкритих джерел, а саме з інтернет-архіву Журналу за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, у ньому наявні екземпляри журналу, починаючи з 1989 року і по 2018 рік включно, тобто ГО здійснює свою діяльність на постійній основі та Журнал видається на постійній основі, що дає підстави для віднесення діяльності ГО/Журналу для цілей застосування ст. 21-1 Закону України Про культуру - до діяльності у сфері культури, а роботи на посаді головного редактора, для цілей застосування ст. 21-1 Закону, - до стажу роботи у сфері культури.

Відтак, враховуючи вищенаведене у сукупності, суд приходить до висновку про відповідність ОСОБА_5 вимогам щодо наявності стажу роботи у сфері культури не менше трьох років (04.2011 - 10.2011, 11.2011 - 07.2016) та вимогам щодо наявності вищої освіти.

Слід додати, що відповідно до ч. 2 ст. 21-1 Закону не може бути призначена на посаду керівника державного чи комунального закладу культури особа, яка: за рішенням суду визнана недієздатною або її дієздатність обмежена; має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення; є близькою особою або членом сім'ї керівників органу, що відповідно до статутних документів здійснює управління державним чи комунальним закладом культури, а саме центрального органу виконавчої влади, органу влади Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування (далі - орган управління).

В порядку ч. 1 ст. 77 КАС України позивачем не доведено належність вказаної особи до осіб, які не можуть бути керівником закладу культури.

Що стосується доводів позивача відносно відсутності на протоколі від 07.09.2016 підписів 2-х членів конкурсної комісії, слід зазначити наступне.

Так, дійсно, відповідно до ч. 10. ст. 21-3 Закону секретар веде і зберігає протоколи засідань конкурсної комісії, які підписують усі члени конкурсної комісії.

Із змісту вказаного протоколу вбачається, що у засіданні брали участь 10 осіб, з яких одна особа - секретар, який відповідно до ч. 10 ст. ст. 21-3 Закону бере участь у засіданнях комісії без права голосу.

Відповідно до протоколу у голосуванні по всім питання брали участь 9 членів комісії, що не спростовується учасниками справи, зокрема, як вже зазначалося, за ОСОБА_5 проголосувало 5 членів комісії, за ОСОБА_4 - 4 члена комісії, за ОСОБА_21 - 0 членів комісії. Протокол підписано вісьма особами. Під час розгляду справи не надано будь-яких пояснень щодо відсутності підпису у протоколі та поважності причин не підписання.

Між тим, слід зазначити, що відповідно до ч. 9. ст. 21-3 Закону конкурсна комісія вважається повноважною у разі затвердження в її складі не менше шести осіб .

Відповідно до ч. 11 ст. 21-5 Закону конкурсна комісія приймає рішення про визначення переможця конкурсу шляхом голосування та оприлюднює його на офіційному веб-сайті органу управління та в інший спосіб. Спосіб голосування визначається рішенням конкурсної комісії.

Відповідно до ч. 12. ст. 21-5 Закону рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні конкурсної комісії проголосувала більшість від затвердженого складу конкурсної комісії.

Відтак, враховуючи те, що затверджений склад конкурсної комісії складає 9 осіб, які мають право голосу та голосували, за ОСОБА_5 віддана більшість голосів членів комісії (5 голосів), які мають право голосу, слід вважати прийнятим рішення комісії про обрання ОСОБА_5 керівником галереї мистецтв.

Відсутність у даному випадку на протоколі від 07.09.2016 підпису члена комісії, який приймав участь у засіданні конкурсної комісії та голосуванні, але не поставив свій підпис, не позбавляє цей протокол юридичної значимості та не спростовує факт прийняття рішення про обрання керівником галереї мистецтв ОСОБА_5

У взаємозв'язку з наведеним, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з'ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 12.08.2016 № 683 про створення конкурсної комісії, а також для визнання протиправним конкурсного добору керівника галереї мистецтв та для скасування результатів конкурсного добору керівника галереї мистецтв, оскільки, за висновком суду, оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а дії, вчинені для цілей обрання нового керівника галереї мистецтв, - відповідають вимогам законодавства. Судом не встановлено порушень з боку відповідача прав, свобод чи інтересів у зв'язку з проведенням процедури обрання нового керівника галереї мистецтв.

Доводи позивача та надані ним матеріали, досліджені та оцінені судом, не спростовують наведених висновків суду та не доводять зворотного. У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що у даному випадку і вчинено судом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову та, відповідно, до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_4 (АДРЕСА_2; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) до Міністерства культури України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19; код 37535703) про визнання протиправним та скасувати наказу № 683 від 12.08.2016; про визнання протиправним конкурсного добору генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, який проведено відповідачем 15.07 - 07.09.2016; про скасування результатів конкурсного добору генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Головуючий суддя О.А. Кармазін

Судді В.П. Катющенко

Т.О. Скочок

повний текст рішення суду складено та підписано 05.07.2018