Постанова

від 04.07.2018 по справі 922/1134/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/1134/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Баранець О.М., Стратієнко Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Фірма ДВД"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2017

(головуючий - Пушай В.І., судді: Пелипенко Н.М., Медуниця О.Є.)

та ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.10.2017

(суддя Прохоров С.А.)

за скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А.Л.

у справі № 922/1134/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк"

до 1. Приватного підприємства "Фірма ДВД", 2. Приватного підприємства Фірма "Інтерлок"

про стягнення заборгованості та штрафів за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Короткий зміст вимог скарги

1.1. Приватне підприємство "Фірма "ДВД" звернулося до Господарського суду Харківської області зі скаргою про скасування постанови ВП №53958033 від 17.05.2017 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А.Л. про накладення арешту на майно та стягнення з ПП "Фірма "ДВД" 41 081,45 дол. США та 387 917,90 грн виконавчого збору.

1.2. Скарга мотивована тим, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, не є достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання. На думку заявника скарги таких дій в даному випадку вчинено не було, відтак, і підстави для стягнення виконавчого збору відсутні.

2. Короткий зміст ухвали та постанови судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.10.2017 у справі №922/1134/16 відмовлено у задоволенні скарги Приватного підприємства "Фірма "ДВД" (вх. № 226 від 22.08.2017) про скасування постанови ВП №53958033 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А.Л. від 17.05.2017 про накладення арешту на майно та стягнення з ПП "Фірма "ДВД" 41 081,45 дол. США та 387 917,90 грн виконавчого збору.

2.2. Ухвала мотивована тим, що дії державного виконавця ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А.Л. вчинені у межах ВП № 53958033 є законними та обґрунтованими, оскільки, заявник скарги не підтвердив належними та допустимими доказами самостійного виконання рішення суду з виконання наказу у справі № 922/1134/16, виданого 19.05.2016.

2.3. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

2.4. Апеляційний господарський суд зазначив, що державним виконавцем ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанською А.Л. не порушено вимог Закону України "Про виконавче провадження", доводи заявника спростовуються матеріалами справи, а висновки Господарського суду Харківської області про відмову в задоволенні скарги Приватного підприємства "Фірма "ДВД" на дії органу державної виконавчої служби відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою, Приватне підприємство "Фірма ДВД" звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.10.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його скаргу у повному обсязі.

3.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник посилається на те, що ним добровільно, в повному обсязі та самостійно погашено заборгованість перед позивачем у справі, без вчинення жодних примусових дій зі сторони Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а тому правових підстав для стягнення з нього виконавчого збору немає.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Приватне підприємство "Фірма "Інтерлок" підтримало вимоги та доводи касаційної скарги відповідача-1 та просить її задовольнити у повному обсязі. Доводи та аргументи, наведені у відзиві, аналогічні за змістом доводам скаржника.

3.4. Позивач у справі - ПАТ "Мегабанк" також надав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначає, що в ході виконавчого провадження №52006447 на рахунок ПАТ "Мегабанк" не надходило жодних грошових коштів, які були б стягнуті з ПП "Фірма "ДВД" у примусовому порядку, звернення стягнення на майно боржника проведено не було.

3.5. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у відзиві на касаційну скаргу ПП "Фірма "ДВД" у повному обсязі заперечує проти доводів скаржника, вважаючи їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах права. Просить відмовити скаржнику у задоволенні його касаційної скарги та залишити без змін судові рішення, що оскаржуються. Аргументи, якими мотивований відзив, цілком відповідають висновкам та твердженням судів попередніх інстанцій, здійсненим в ухвалі та постанові, що переглядаються у касаційному порядку.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

4.1. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до вимог ч.1 ст.300 ГПК України полягає у перевірці правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги.

Зазначене узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини, здійсненими у рішеннях у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", згідно з якими повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

4.2. Спір у справі стосується питання оскарження дій Відділу примусового виконання рішень Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо стягнення виконавчого збору.

4.3. Відповідно приписів ст.121-2 ГПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду зі скаргою) скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

4.4. Разом з тим, згідно з частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм слідує, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

4.5. Отже, суди попередніх інстанцій, розглянувши по суті скаргу Приватного підприємства "Фірма ДВД", не звернули уваги на те, що такий спір не підлягає розгляду в межах цієї справи за правилами господарського судочинства, тому припустилися порушень відповідних норм процесуального права.

4.6. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15 та у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №34/559.

5. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

5.2. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

5.3. Відповідно до частини першої статті 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

5.4. З огляду на зазначене у розділі 4 цієї постанови Верховний Суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги, скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та закриття провадження у справі за скаргою Приватного підприємства "Фірма ДВД" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

6. Судові витрати

6.1. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 129, 308, 313, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Фірма ДВД" задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.10.2017 у справі №922/1134/16 скасувати.

3. Провадження у справі за скаргою Приватного підприємства "Фірма ДВД" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А.Л. закрити.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді О. Баранець

Л. Стратієнко