Рішення

від 05.07.2018 по справі 922/780/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2018 р.Справа № 922/780/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до ТОВ "Гуд Марк", м. Київ про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Сінько Ю.Ю.

відповідача - Цирфа К.А.

ВСТАНОВИВ:

В березні 2018 року до господарського суду звернулась Харківська міська рада та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУД МАРК" (вул. Бучми, 5, м. Київ, 02152, ідентифікаційний № 402538790) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, ідентифікаційний № 04059243, р/р 31419611700002, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 129.854,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на ті обставини, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.02.2018 року № 114125061 право власності на нежитлову будівлю літ "В-1" загальною площею 24,9 м.кв. по вул. Залютинській, 16 у м. Харкові з 24.01.2018 року зареєстровано за ТОВ "ГУД МАК" на підставі договору купівлі-продажу від 18.04.2017 року за № 524. Відповідно до вказаної інформаційної довідки, листа Управління Держгеокадастру у м.Харкові Харківської області від 06.10.2017 року № 19-20-0.2308-2132/116-17 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 06.10.2017 року № 6267/0/225-17 речові права відповідача на земельну ділянку по вул.Залютинській,16 у м. Харкові не зареєстровані. Тобто за період з 01.05.2017 року по 28.02.2018 року відповідач не сплачував орендну плату за землю, якою користується та яка перебуває в комунальній власності.

Ухвалою суду від 02.04.2018 р. було відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи та призначено судове засідання на 03.05.2018 р. о 10:00 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 03.04.2018 р.).

Ухвалою від 03.05.2018 р. судом було прийнято рішення про розгляд справи №922/780/18 за правилами загального позовного провадження. Ухвалою від 29.05.2018 р. було задоволено клопотання представника відповідача про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою від 18.06.2018 р. було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 05.07.2018 р. о 09:30.

В призначеному на 05.07.2018 р. судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в позовній заяві, зазначив про допущення помилки при розрахунках розміру позовних вимог, просив стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі 103385,51 грн., надав додаткові пояснення (вх. 19268 від 05.07.2018 р.) щодо того, що міська рада не мала можливості заключити договір оренди земельної ділянки оскільки відповідач не звернувся до Держгеокадастру для зміни коефіцієнту фактичного використання земельної ділянки.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, надав для долучення до матеріалів справи копію постанови Верховного Суду від 13.04.2016 р. (вх. 19269 від 05.07.2018 р.), просив суд відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

18.04.2017 р. між ТОВ Гуд Марк та ТОВ Інвест-Регіон було укладено договір купівлі-продажу №524 нежитлової будівлі літ. В-1 , загальною площею 24,9 м.кв., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 16.

Право власності на вказану будівлю зареєстровано за ТОВ Гуд Марк (згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.02.2018 р. №114125061, а.с. 14). Згідно інформаційної довідки, листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові від 06.10.2017 р. №19-20-0.23,08-2132/116-17 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 06.10.2017 р. №6267/0/225-17 речові права відповідача на земельну ділянку по вул. Залютинській, 16 у м.Харкові не зареєстровані.

В той же час земельна ділянка використовується ТОВ Гуд Марк для обслуговування й експлуатації зазначеної будівлі, що підтверджується актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: вул. Залютинській, 16 у м.Харкові від 15.02.2018 р. (а.с. 19-22).

Тобто, у відповідності до положень п. а ч.2 ст.83 ЗК України земельна ділянка по вул. Залютинській, 16 у м.Харкові належить територіальній громаді м. Харкова на праві комунальної власності. Перебуває ця земельна ділянка, як свідчать матеріали справи та вбачається з пояснень представників учасників справи, у фактичному володінні і користуванні ТОВ Гуд Марк .

Договір оренди вказаної земельної ділянки між Харківської міською радою та відповідачем не укладено. Відповідно, орендна плата за володіння і користування вказаною земельною ділянкою відповідачем на користь позивача не сплачується.

Згідно наявних у справі розрахунків позивача розмір орендної плати нарахованої за володіння і користування цією земельною ділянкою (безпідставно збережені кошти) в період 01.05.2017 - 28.02.2018 становить 103385,51 грн. (за мінусом земельного податку, сплаченого відповідачем у вказаний період).

Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми вартості належного позивачеві майна, збереженого відповідачем без достатніх правових підстав.

У відзиві відповідачем було висловлено заперечення щодо підсудності даного спору господарському суду Харківської області, оскільки відповідач вважає, що предметом позовної заяви є не право власності/користування земельною ділянкою, а стягнення безпідставно утриманих коштів, що не відноситься до категорії спорів, які виникають з приводу нерухомого майна, тому спір має розглядатися за місцезнаходженням відповідача.

Однак, суд не може погодитися з такою позицією позивача з огляду на наступне.

Предметом даного позову є стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, що були збережені відповідачем в результаті бездоговірного використання земельної ділянки (підстава позову), яка належить позивачу та розташована по вул. Залютинській, 16 у місті Харкові. Вказане свідчить про те, що спір виник з приводу використання нерухомого майна, та повинен розглядатися господарським судом за місцезнаходженням такого майна у відповідності до ч. 3 ст. 30 ГПК України.

Заперечуючи проти стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, відповідач стверджував, що до цих відносин не може бути застосовано положення ст.ст. 1212-1214 ЦК України, оскільки фактично йдеться про стягнення збитків у формі упущеної вигоди, що потребує встановлення наявності у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

Також, відповідач вказував, що ТОВ Гуд Марк в кінці травня 2017 року звернулося до Харківської міської ради із заявою про надання вказаної земельної ділянки в користування на умовах оренди. Після проходження усіх погоджувальних процедур, відповідно до рішення Харківської міської ради №808/17 від 08.11.2017р. ТОВ Гуд Марк було надано в оренду строком до 01.11.2022 року земельну ділянку із земель комунальної власності, площею 0,1727 га (кадастровий номер 6310137200:14:001:0003) для експлуатації та обслуговування АЗС по вул. Залютинській, 16. Однак, як зазначав відповідач, структурними підрозділами Харківської міської ради не підготовлено договір оренди даної земельної ділянки та не надано для погодження і підписання ТОВ Гуд Марк , тому затягування в підписанні договору оренди сталося не з вини відповідача.

В той же час, представник Харківської міської ради зазначав, що міська рада не мала можливості заключити договір оренди земельної ділянки оскільки відповідач не звернувся до Держгеокадастру для зміни коефіцієнту фактичного використання земельної ділянки.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.14 Конституції України).

Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст.206 ЗК України).

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 ЗУ Про оренду землі ).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України).

Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ч.1 ст.190 ЦК України).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України).

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).

Визначаючи суть і характер правовідносин, які виникли між сторонами суд виходить з того, що згідно чинного законодавства України зобов'язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні. Позадоговірні зобов'язання можуть бути деліктними або безделіктними.

Відсутність укладеного між Харківською міською радою та відповідачем договору оренди земельної ділянки та/або іншого договору виключає договірні зобов'язання. Відсутність неправомірних дій (бездіяльності) відповідача свідчить про відсутність господарського правопорушення (протиправних дій), і, як наслідок, виключає деліктні зобов'язання.

Так, з матеріалів справи вбачається, що фактичний вступ відповідачем у володіння і користування спірною земельною ділянкою стався в результаті дій, котрі є правомірними, адже ніяким чином не суперечать чинному законодавству. А саме, в результаті укладення договору купівлі-продажу будівлі, котра зареєстрована належним чином в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, посвідчення цього договору в нотаріальному порядку, його державної реєстрації.

Не є правопорушенням також і дії/бездіяльність відповідача, що безпосередньо стосуються порядку укладення договору оренди землі. Ні Законами України, ні підзаконними, ні локальними нормативними актами відповідачеві не визначено прямого і безумовного обов'язку підписати договір оренди земельної ділянки одночасно з набуттям права власності на об'єкт нерухомого майна, який на ній розташований. Більш того, згідно існуючому станом на даний час порядку укладення договорів оренди земельних ділянок немає не тільки такого обов'язку, немає навіть і такої можливості. Моменту укладення договору оренди передують різного роду організаційні, правові, технічні та ін. заходи, здійснення яких знаходиться поза межами волі й контролю потенційного орендаря. Їх невиконання (неналежне чи несвоєчасне виконання) не може бути поставлене в провину відповідачеві. Так, встановленим Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженого рішенням 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 №960/12 визначено, що ініціатива у розробці та укладенні договору оренди земельної ділянки виходить від орендодавця. Згідно цьому порядку усі дії особи, котра має інтерес в укладенні договору оренди земельної ділянки перебувають в залежності від дій орендодавця та інших осіб. За таких умов не укладення відповідачем договору та/або не вчинення відповідних попередніх підготовчих дій не може бути інкриміновано відповідачеві, як його протиправна бездіяльність.

Відсутність деліктних зобов'язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача як постраждалої сторони шляхом стягнення збитків (в т.ч. упущеної вигоди), адже необхідною умовою стягнення збитків є саме делікт (господарське правопорушення). Зокрема ст.ст. 22, 1166 ЦК України унормовано, що необхідною умовою відповідальності у вигляді стягнення шкоди є саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічно ст.ст.216, 224, 225 ГК України визначено, що необхідною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення.

Упущена вигода згідно п.2 ч.2 ст. 22 ЦК України є різновидом збитків. Упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Тобто, до упущеної вигоди, як різновиду збитків, в повній мірі застосовуються вимоги названих вище норм права, в т.ч. в частині необхідності наявності умов застосування у вигляді делікту (господарського правопорушення).

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонами кваліфікуються як бездоговірні та безделіктні, тому суд приходить до висновку про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню ст.ст. 1212-1214 ЦК України. Як вбачається зі змісту цих норм вони підлягають застосованою в т.ч. у відносинах, які не місять ознак делікту. Так, ч.2 ст.1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Тобто, вони поширюють свою дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.

З аналізу змісту норм ст.ст. 1212-1214 ЦК України, абз.4 ч.1 ст. 144, абз.5 ч.1 ст.174 ГК України випливає, що зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

З матеріалів справи та пояснень представників учасників справи вбачається, що в даному разі наявні усі три згадані ознаки:

1) Відповідач дійсно зберіг у себе майно - кошти, у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування земельною ділянкою по вул. Залютинській, 16 у м.Харкові. Збереження цього майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю літ. В-1 по вул. Залютинській, 16 у м.Харкові. Набута відповідачем будівля будучи згідно ст.181 ЦК України нерухомим майном (об'єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення) є органічно і нерозривно пов'язаною з цією земельною ділянкою. Тому передача відповідачеві права власності на будівлю автоматично призвела до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля. Відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

2) Правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

3) Відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Судом встановлено, що власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Згідно ст. 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Таким чином, збереження відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію виправдане очікування , що є загальновизнаною в т.ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини. Тому встановлені обставини свідчать про порушення загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, закріплених п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст.1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати. Згідно ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У відповідності до ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За допомогою цих норм навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

Згідно розрахунків наданих позивачем і перевірених судом (а.с. 17-18) розмір безпідставно збереженого відповідачем майна за період з 01.05.2017 р. по 28.02.2018 р. становить 103385,51 грн. Розрахунки здійснено з вирахуванням сплаченого відповідачем земельного податку в розмірі 26468,69 грн.

Суд погоджується з вказаним розрахунками та приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для часткового задоволення позовних вимог Харківської міської ради.

Такий висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 25.05.2018 у справі №922/2976/17. Аналогічну позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 28.01.2015 у справі №3-210гс14, від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 12.04.2017 у справі №922/207/15.

Відповідно до п. 6 ст. 13 ЗУ Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог та приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі підлягають частковому покладенню на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУД МАРК" (02152, м.Київ, Дніпровський район, ВУЛИЦЯ А. БУЧМИ, будинок 5, ідентифікаційний код особи 40253879) на користь Харківської міської ради (61003, Харківська обл., місто Харків, Дзержинський район, МАЙДАН КОНСТИТУЦІЇ, будинок 7, ідентифікаційний код особи 04059243, р/р 31419611700002, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 103.385,51 грн. та 1762,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 09.07.2018 р.

Суддя Л.С. Лаврова