Постанова

від 06.06.2019 по справі 922/780/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2019 р. Справа № 922/780/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Геза Т.Д. , суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Черкас В.М.,

за участю представників:

від позивача: Сінько Ю.Ю. - за довіреністю від 02.01.2019 №08-21/20/2-19;

від відповідача: Теплюк В.В., адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 12.03.2015 серія КС №5299/10) - на підставі ордера від 14.03.2019 серія КС №205593,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Марк", м. Харків,

на рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2018, ухвалене у м. Харкові о 09год.59хв., повний текст якого складений 09.07.2018 (суддя Лаврова Л.С.),

у справі №922/780/18

за позовом: Харківської міської ради, м.Харків,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Марк", м. Київ,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

29.03.2018 Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Гуд Марк" про стягнення з відповідача на свою користь безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 129 854,20грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.07.2018 позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Гуд Марк" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 103385,51грн та 1762,00грн судового збору (а.с.167-172).

Рішення суду з посиланням на статтю 14 Конституції України, статтю 206 ЗК України, статтю 1 Закону України Про оренду землі , статті 190, 1212, 1213 ЦК України, статтю 14 ПК України мотивоване тим, що відсутність укладеного між сторонами спору договору оренди або іншого договору виключає договірні зобов`язання; відсутність неправомірних дій (бездіяльність) відповідача свідчить про відсутність господарського правопорушення (протиправних дій), і, як наслідок, виключає деліктні зобов`язання. Суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, кваліфікуються як бездоговірні та безделіктні, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення статей 1212-1214 ЦК України.

Також суд вказує на те, що відповідач дійсно зберігає у себе майно - кошти у вигляді орендної плати, що нараховуються за володіння і користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 . Залютинській, 16 АДРЕСА_2 ; збереження цього майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття ним права власності на нежитлову будівлю літ. В-1 по АДРЕСА_3 ; передача відповідачеві права власності на будівлю автоматично призвело до фактичного набуття відповідачем майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля, в результаті чого відбулося збереження відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати. У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що збереження відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем. Крім того, суд зазначив, що незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію виправдане очікування . Також суд зазначив, що наданий позивачем розрахунок перевірений, розмір безпідставно збереженого майна відповідачем за період з 01.05.2017 по 28.02.2018 становить 103385,51грн, який здійснений за вирахуванням сплаченого відповідачем земельного податку у розмірі 26468,69грн.

ТОВ "Гуд Марк" із вказаним рішенням не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 05.07.2018 у справі №922/780/18 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю (а.с.185-189).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що: по-перше, суд не звернув увагу на доводи відповідача про порушення позивачем правил підсудності при подачі позовної заяви. Так, на думку скаржника, позовна заява про стягнення недоотриманої орендної плати повинна була бути розглянута Господарським судом міста Києва, тобто за місцезнаходженням відповідача, а не Господарським судом Харківської області, оскільки предметом позовних вимог є стягнення коштів, які, на думку позивача, безпідставно утримуються, а не оспорення права власності/користування земельною ділянкою (негаторний позов) або вимога звільнити та повернути земельну ділянку (віндикаційний позов); по-друге, позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого нібито порушеного права; по-третє, судом неправильно застосовані норми статей 1212-1214 ЦК України; по-четверте, оформлення договору оренди земельної ділянки та затягування його підписання сталося не з вини відповідача, а у зв`язку з тим, що відповідальні служби та управління позивача тривалий час не видають для погодження та підписання проекту договору оренди, що унеможливлює його оформлення та підписання зі сторони відповідача; по-п`яте, акт обстеження земельної ділянки складений неуповноваженою особою, без залучення представників власника нежитлової будівлі, із зазначенням недостовірної інформації, а саме: площі земельної ділянки, яка використовується ТОВ Гуд Марк , замість 0,1727га зазначено 0,2533га; розрахунок безпідставно збережених коштів не відповідає вимогам чинного законодавства, тому, що: не містить дати та місця складання, посад осіб, що його склали; не зазначено на підставі якого нормативно-правового акту проведено цей розрахунок; взяті недостовірні дані щодо площі та нормативно грошової оцінки земельної ділянки під об`єктом нерухомості (а.с.185-189).

У додаткових поясненнях від 08.04.2019 відповідач зазначає, що позивачем неправильно визначено площу земельної ділянки в розмірі 2533кв.м, оскільки згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 01.04.2019 земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200 НОМЕР_1 :0001:0003, розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Залютинська,16, має площу 1727кв.м, що також відображено у листі Харківської міської ради від 07.03.2019 №1628/0/225-19 з повідомленням відповідача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 1727кв.м. У зв`язку з цим відповідач вважає, що розрахунок, здійснений позивачем, не відповідає дійсним обставинам справи (т.1,а.с.232-234).

У письмових поясненнях від 11.04.2019 позивач зазначає, що статтею 30 ГПК України визначена виключна підсудність, за якою позови, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються за місцезнаходженням майна або основної його частини, оскільки земельна ділянка по вул. Залютинській, 16 у м. Харкові є об`єктом нерухомого майна, а підставою позову є стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання цієї земельної ділянки з порушенням земельного законодавства, вказаний спір підсудний Господарському суду Харківської області. Крім того, позивач зазначає, що ним обраний належний спосіб захисту порушеного права, при цьому посилається на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 20.11.2018 у справі №922/3412/17. Також зазначає, що Харківська міська рада наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності територіальної громади міста Харкова; працівники Департаменту у межах покладених на них повноважень щодо здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності виявляють та фіксують факти порушення; обстеження земельної ділянки є одним з етапів вжиття заходів самоврядного контролю з метою подальшого вжиття заходів правового впливу; розмір безпідставно збережених коштів розраховано позивачем як розмір плати за земельні ділянки комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування (т.2,а.с.1-16).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Гуд Марк на рішення Господарського суду Харківської області від 05.07.2018 у справі №922/780/18 та зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №922/3412/17 (т.1, а.с.182-184).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 прийнято справу №922/780/18 до провадження (т.1, а.с.211-214).

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.02.2019 поновлено апеляційне провадження у справі №922/780/18 за апеляційною скаргою ТОВ Гуд Марк (т.1, а.с.218-220).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2019 у зв`язку з відпусткою судді Здоровко Л.М. сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Гези Т.Д., судді Лакізи В.В.

В судовому засіданні, 15.04.2019, оголошено перерву до 06.06.2019.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 05.07.2018 у справі №922/780/18 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. При цьому додатково зазначив, що позивачем здійснений неправильний розрахунок позовних вимог, оскільки визначена ним площа земельної ділянки є значно більшою за ту, що фактично використовується відповідачем.

Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, наведених у письмових поясненнях від 11.04.2019.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.02.2018 №114125061, до Реєстру прав власності на нерухоме майно 24.01.2018 внесений запис №24517505, згідно з яким власником нежитлової, літ. В-1 загальною площею 24,9кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, вулиця Залютинська,16 , є ТОВ "Гуд Марк" на підставі договору купівлі-продажу від 18.04.2017 (т.1,а.с.14).

Відділ у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області листом від 06.10.2017 №19-20-0.23,08-2132/116-17 повідомив Департамент територіального контролю Харківської міської ради, що станом на 29.12.2012 на земельні ділянки, які зазначені на доданих до листів схемах по вул. Залютинській, 16, та по вул. Залютинській, 14, у відділі обліковується договір оренди землі від 20.08.2002 №233/02, укладений між Харківською міською радою та СП Гефест у формі ТОВ строком до 01.10.2026 загальною площею 0,4303га для експлуатації та обслуговування двосторонньої стаціонарної АЗС. Зазначений договір передано до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради за актом приймання-передачі від 09.10.2013 (т.1, а.с.15).

У листі від 06.10.2017 Департамент земельних відносин Харківської міської ради повідомив Департамент територіального контролю Харківської міської ради, що за інформацією, яка обліковується у Департаменті, договори оренди землі (згідно з доданою до листа план-схемою) по вул. Залютинській, 16 не укладені (т.1,а.с.16).

З договору купівлі-продажу від 18.04.2017, укладеного між ТОВ Інвест-Регіон (продавцем) та ТОВ Гуд Марк , вбачається, що продавець передав у власність, а покупець купив нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ. В-1 , загальною площею 24,9кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Залютинська, 16, і сплачує визначену цим договором ціну в порядку, передбаченому цим договором. Об`єкт розташований на земельній ділянці загальною площею 0,1727га, кадастровий номер 6310137200:14:001:0003. До покупця переходить право власності/користування на земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення (т.1,а.с.44-49).

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку 08.05.2014 проведена державна реєстрація права власності Харківської міської ради на земельну ділянку, кадастровий номер 6310137200:14:001:0003, площею 0,1727га, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 16, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (т.1, а.с.52).

Листом від 25.09.2017 Головне управління ДСФ у Харківській області повідомило, що ТОВ "Гуд Марк" сплачений земельний податок у сумі 26468,69грн (т.1, а.с.23-25).

Рішенням Харківської міської ради від 08.11.2017 №808/17 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд надано ТОВ Гуд Марк в оренду строком до 01.11.2022 земельну ділянку із земель комунальної власності площею 0,1727га (кадастровий номер 6310137200:14:001:0003) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, для експлуатації та обслуговування АЗС по вул. Залютинській, 16 (Хородногірський район) (т.1,а.с.53,54).

15.02.2018 головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради здійснені заходи самоврядного контролю щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Харків, вулиця Залютинська, 16. Обстеження на місцевості здійснювалося за участі інженера-геодезиста та інженера-землевпорядника, за результатами чого складений акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: м. Харків, вулиця Залютинська, 16, у якому зазначено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.02.2018 №114125061 право власності на нежитлову будівлю літ. В-1 загальною площею 24,9кв.м, по вул. Залютинській, 16 у м. Харкові з 24.01.2018 зареєстровано за ТОВ Гуд Марк на підставі договору купівлі-продажу від 18.04.2017 №524. ТОВ Гуд Марк з 24.01.2018 та по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,02533га по вул. Залютинській, АДРЕСА_3 м. Харкові без виникнення права власності /користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125,126 ЗК України. Земельна ділянка площею 0,2533га по вул. Залютинській, 16 у м. Харкові використовується для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. В-1 , загальною площею 24,9кв.м. Межі земельної ділянки визначені відповідно до фактичного користування (межі будівлі, бордюру) (т.1, а.с.19,20).

При цьому, площа земельної ділянки визначена згідно звіту з геодезичної зйомки (т.1,а.с.21).

Згідно з Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.03.2018 №97-20-0.23,08-506/176-18 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 6310137200:14:001:0003, площею 1727кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, пр. Залютинська, 16, складає 884690грн (т.1,а.с.114).

29.03.2018 Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ Гуд Марк , в якому просила стягнути з відповідача на свою користь безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 129854,20грн (т.1,а.с.5-9).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач з посиланням на статті 1212-1214 ЦК України, статтю 206 ЗК України, статті 14, 288 ПК України зазначає, що внаслідок використання відповідачем земельної ділянки без укладення договору оренди землі Харківська міська рада позбавлена можливості отримати дохід від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права позивача щодо неодержання грошових коштів у розмірі орендної плати за землю. Також, позивач зазначив, що Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку площею 0,02533га по АДРЕСА_3 без виникнення права власності на земельну ділянку, права постійного користування чи права оренди, про що складений акт обстеження.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.07.2018 у справі №922/780/18 позов задоволено частково; стягнуто з позивача на користь відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 103385,51грн з підстав, зазначених вище (т.1, а.с.167-172).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Предметом позову у даній справі є стягнення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати, що становить 129854,20грн, за користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів на неї, на підставі статей 1212-1214 ЦК України.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він позбавлений можливості отримати дохід у розмірі 129854,20грн від здачі земельної ділянки в оренду, оскільки відповідач у період з 01.05.2017 по 28.02.2018 не сплачував за користування земельною ділянкою орендну плату.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є власником нерухомого майна - нежитлової будівлі, літ. В-1 , загальною площею 24,9 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Залютинська, 16 АДРЕСА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1,а.с.19).

Відповідно до частини 1 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною 1 статті 377ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Таким чином, предметом доказування у цій справі є, зокрема, обставини щодо земельної ділянки: її площа, межі, кадастровий номер та її нормативна грошова оцінка, яка є необхідною для визначення розміру позовних вимог та їх обґрунтованості.

Згідно із частиною 1 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

З приписів наведеної норми права вбачається, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Отже, позивач у даній справі має надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України "Про оренду землі" у зазначений період, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №922/392/18, від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі № 923/921/17 від 29.05.2019 у справі №922/955/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять відомостей про внесення земельної ділянки, визначеної у акті обстеження від 01.03.2018, а саме: площею 0,02533га по вулиці Залютинській, 16 у м. Харкові, до Державного земельного кадастру.

Отже, матеріли справи не містять доказів того, що земельна ділянка загальною площею 0,02533га по вулиця Залютинській, 16 АДРЕСА_4 . АДРЕСА_2 , на якій розташована нежитлова будівля літ. В-1 загальною площею 24,9кв.м, та за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, була сформована як об`єкт цивільного права протягом зазначеного позивачем періоду.

При цьому у договорі купівлі-продажу від 18.04.2017, укладеному між ТОВ Інвест-Регіон (продавцем) та ТОВ Гуд Марк , зазначено, що останній купив нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ. В-1 , загальною площею 24,9кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Залютинська, 16. Об`єкт розташований на земельній ділянці загальною площею 0,1727га , кадастровий номер 6310137200:14:001:0003.

Проте, заявлені в даній справі позовні вимоги стосуються стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування іншою земельною ділянкою площею 0,02533га , межі якої самостійно визначені позивачем за зовнішніми межами нерухомого майна, бордюру шляхом складання акту обстеження земельної ділянки, за відсутності доказів формування саме спірної земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав у порядку, встановленому статтею 79-1 ЗК України.

Акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 16, від 01.03.2018 є неналежним доказом сформованості земельної ділянки як об`єкта цивільного права, оскільки чинним законодавством не передбачено формування земельної ділянки на підставі такого акту та наданого позивачем топографічного плану і геодезичної зйомки.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі, зокрема є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); орендна плата із зазначенням її розміру, індексації.

Основою для визначення розміру орендної плати, за приписами статей статей 14, 288 ПК України для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17).

Частинами 1, 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (стаття 13 Закону України "Про оцінку земель").

Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Частиною 2 статті 26 Закону України Про землеустрій встановлено, що розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель").

Позивачем не доведено належними та допустимим доказами нормативну грошову оцінку землі, оскільки позивач визначив її розмір самостійно шляхом арифметичного розрахунку, що не відповідає положенням статті 79-1 ЗК України та статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", зокрема в частині застосування нормативної грошової оцінки, оскільки відповідна земельна ділянка не сформована як об`єкт цивільних прав, що виключає можливість обчислення розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю.

Крім того, вона відрізняється від зазначеної у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.03.2018 №97-20.23,08-506/176-18.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки розмір позовних вимог визначений позивачем саме з розрахунку орендної плати за користування земельною ділянкою відповідачем, необхідною умовою його визначення відповідно до Закону України Про оренду землі , Податкового кодексу України та Земельного кодексу України є встановлення нормативної грошової оцінки землі, на підставі якої визначається розмір орендної плати.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не обґрунтований розмір земельної ділянки та не доведений розмір заявлених до стягнення позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2019 у справі №922/587/18, від 13.02.2019 у справі №922/392/18, висновки яких, відповідно до вимог статті 236 ГПК України та статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховані судом апеляційної інстанції при прийнятті судового рішення.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення, а тому при прийнятті судового рішення судом апеляційної інстанції враховані правові позиції Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - яка формує правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що також відображено в ухвалі Верховного Суду від 04.04.2019 у справі №922/531/18.

Відповідно до вимог статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 79 ГПК України).

З огляду на викладене в сукупності, апеляційна скарга ТОВ «Гуд Марк» підлягає до задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 05.07.2018 у справі №922/780/18 слід скасувати як таке, що прийняте з неповним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, та в порушення норм матеріального права.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи відповідача про те, що позивачем обраний неправильний спосіб захисту порушеного права з підстав, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, в яких правоввідносини, що склалися між сторонами спору, є подібними до правовідносин у даній справі.

Крім того, суд апеляційної інстанції не приймає доводи відповідача про те, що цей спір за вимогами процесуального законодавства підлягає вирішенню за місцем знаходження відповідача, оскільки за приписами частини 3 статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з частиною 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У спірних правовідносинах позивач діє як уповноважений орган власника земельної ділянки - територіальної громади міста, права якого, як він вважає, порушені через використання цієї ділянки відповідачем як власником нерухомого майна, яке на цій ділянці розташоване, без оформлення правовстановлюючих документів.

За таких обставин, враховуючи, що предметом позову у даній справі є стягнення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати, що становить 129854,20грн, за користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, даний спір виник з приводу нерухомого майна (земельної ділянки) та повинен розглядатися за місцезнаходженням нерухомого майна (земельної ділянки).

Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться в м. Харкові, позов у даній справі обґрунтовано подано до господарського суду Харківської області.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача - Харківську міську раду.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п.2 ч.1 ст.275, п.п.1,4 ч.1 ст.277, ст.ст. 281, 282 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Марк» задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Харківської області від 05.07.2018 у справі №922/780/18 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Харківської міської ради відмовити.

3.Стягнути з Харківської міської ради (61003, Харківська обл., місто Харків, Шевченківський район, майдан Конституції, будинок 7, ідентифікаційний код особи 04059243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУД МАРК" (02152, м.Київ, Дніпровський район, вул. А. Бучми, будинок 5, ідентифікаційний код особи 40253879) 2643,00грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строк оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 12.06.2019.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Т.Д. Геза

Суддя В.В. Лакіза