Рішення

від 06.07.2018 по справі 826/10651/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 06 липня 2018 року                      № 826/10651/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді – Добрівської Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Георгій» доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Георгій» (далі – позивач, ТОВ «Георгій») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві   (далі – відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002101406 від 01.04.2016. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що під час проведення перевірки і при прийнятті оскаржуваного рішення контролюючим органом не враховані обставини, що мають суттєве значення при вирішенні питання щодо наявності правових підстав для нарахування пені за порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Так, підставою для нарахування пені став висновок контролюючого органу про несвоєчасне надходження виручки в іноземній валюті за експортними договорами поставки з компанією «EXPERTOS VENTURE LP» (договір №SO-B/2005-15 від 20.05.2015 та договір №SВ-B/2104-15 від 21.04.2015) та з компанією «Ancercone Enterprise LP» (контракт № SМ-B/1507-15 від 15.07.2015). При цьому, відповідачем не було враховано факт звернення ТОВ «Георгій» до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України із позовами до контрагентів – нерезидентів про стягнення заборгованості по наведеним договорам і контракту, що, в свою чергу, в силу приписів частини 2 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 цього Закону. При цьому, у відповідності до Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, при відправленні позовної заяви поштою, дата звернення до цього суду є датою штемпеля на конверті поштового відділення за місцем відправлення. Тобто, нарахування пені підлягає зупиненню з дати направлення позовної заяви резидентом (в даному випадку 09.09.2015), а не з дати ухвалення судового рішення про прийняття справи до провадження. Також позивач звертає увагу на те, що пеня за затримку здійснення розрахунків за експортним контрактом не може нараховуватись у зв'язку із добровільною сплатою нерезидентом заборгованості вже після подання позивачем позову до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. Підстави для нарахування пені за порушення термінів, на переконання позивача, мають визначатися з урахуванням причин припинення провадження у справі або відкликання позову про стягнення боргу. Крім того, позивач вказує на помилковість висновків контролюючого органу про те, що датою зарахування коштів в іноземній валюті є дата перерахування коштів з розподільчого на відповідний поточний рахунок підприємства, оскільки датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на відповідний валютний рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, в тому числі і з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України в перерахунку на національну валюту і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контактів. Отже, позиція позивача щодо відсутності у контролюючого органу підстав для винесення податкового повідомлення-рішення ґрунтується на тому, що відповідачем проведено невірний розрахунок пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності та не враховано факт звернення ТОВ «Гергій» до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України щодо стягнення заборгованості з нерезидентів. До того ж, підлягає врахуванню неотримання позивачем рішення ДФС України про продовження строку розгляду скарги в порядку адміністративного оскарження. Відповідач, скориставшись своїм процесуальним правом, направив письмові заперечення проти позову, в яких позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, стверджуючи про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, винесеного у відповідності із вимогами законодавства в результаті виявлених під час перевірки порушень. Мотивуючи свою позицію контролюючий орган посилається на положення статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та наполягає, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання,  що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтею 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені. Уповноважений представник відповідача вказує, що Товариством під час проведення перевірки документів, які б підтверджували його звернення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, не подавались. Крім того, зазначив, у разі проведення обов'язкового продажу надходжень у іноземній валюті, банк знімає відповідну експертну операцію резидента з контролю після зарахування іноземної валюти та гривневого еквіваленту, одержаного внаслідок обов'язкового продажу іноземної валюти, на поточні рахунки цього резидента. Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2016 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні. В подальшому відповідно до розпорядження Окружного адміністративного суду м. Києва №4730 від 10.10.2017 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» справу №826/10651/16 передано на повторний автоматичний розподіл між суддями. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2017 дану справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду м. Києва Дегтярьовій О.В. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2017 прийнято до провадження адміністративну справу №826/10651/16 судді Дегтярьової О.В. На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл №248 від 22.01.2018 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2018 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/10651/16 та вказану справу 23.01.2018 передано на розгляд судді Добрівській Н.А. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2018 прийнято до провадження адміністративну справу №826/10651/16, зобов'язано учасників процесу подати до канцелярії суду всі наявні документи та пояснення, які, на думку учасників процесу, мають значення для розгляду даної справи, а також призначено справу до судового розгляду. Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції. Відповідно до пункту 10 підпункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити, наголошуючи на тому, що правових підстав для нарахування пені немає. Представник відповідача проти позову заперечив і просив відмовити у його задоволенні. У судовому засіданні за згодою представників сторін суд, на підставі частини 3  статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження. Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне. Відповідно до матеріалів справи, відповідачем 17.03.2016 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Георгій» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним експортними контрактами №SО-В/2005-15 від 20.05.2015, №SВ-В/2104-15 від 21.04.2015, №SМ-В/1507-15 від 15.07.2015. За результатами перевірки складено акт №151/26-15-14-06-03/23385/84 від 17.03.2016, яким зафіксовано порушення ТОВ «Георгій» вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: - несвоєчасне надходження на рахунок ТОВ «Георгій» валютної виручки у розмірі 65085,35 дол. США (еквів.1663258,01 грн) за контрактом №SО-В/2005-15 від 20.05.2015 з компанією «EXPERTOS VENTURE LP» (Великобританія);   - несвоєчасне надходження на рахунок ТОВ «Георгій» валютної виручки у розмірі 212494,93 дол. США (еквів. 5044718,92 грн) за контрактом №SВ-В/2104-15 від 21.04.2015 з компанією «EXPERTOS VENTURE LP» (Великобританія); - несвоєчасне надходження на рахунок ТОВ «Георгій» валютної виручки у розмірі 11524,18 дол. США (еквів. 292962,07 грн) за контрактом №SМ-В/1507-15 від 15.07.2015 з компанією «Ancercone Enterprise LP»» (Великобританія). На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002101406 від 01.04.2016, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення строку розрахунку у сфері ЗЕД у сумі 1514388,99 грн. Як вбачається з розрахунку пені, фактичною підставою для нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, стало порушення строків імпортних операцій за наведеними вище договорами і контрактами, в межах 180 днів. Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його у порядку адміністративного оскарження до контролюючого органу. Рішенням про результати розгляду скарги відповідачем №1295116/99-99-11-01-02-25 від 10.06.2016 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення – без змін. Як вбачається зі змісту рішення №1295116/99-99-11-01-02-25 від 10.06.2016, рішенням ДФС України №9807/6/99-99-11-02-25 від 28.04.2016 строк розгляду скарги було продовжено до 12.06.2016 включно. Однак, позивач не отримував рішення про продовження строку розгляду скарги №1295116/99-99-11-01-02-25 від 10.06.2016. Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи доводи позивача та заперечення відповідача, суд бере до уваги наступне. Як засвідчують матеріали справи, між позивачем та компанією «EXPERTOS VENTURE LP» (Великобританія) укладено контракти: - №SО-В/2005-15 від 20.05.2015, згідно якого товар (олія соняшникова нерафінована) поставляється продавцем на умовах СРТ перевезення оплачено до – ТОВ «Миколаївське підприємство  «Термінал – Укрхарчозбутсировина» Дніпропетровський морський торговий порт» згідно «Інкотермс». Митна декларація №504010000/2015/001702 від 01.07.2015; - №SВ-В/2104-15 від 21.04.2015, щодо поставки сої. Згідно додаткової угоди №1/2 від 07.07.2015 до контракту №SВ-В/2104-15 від 21.04.2015, оплата дозволяється від третьої особи, а саме: компанії «Ancercone Enterprise LP» (Великобританія). Товар було поставлено згідно наступних митних декларацій: №508040001/2015/001625 від 28.07.2015, №508040001/2015/001627 від 28.07.2015, №508040001/2015/001282 від 08.07.2015, №508040001/2015/00741 від 12.06.2015, №508040001/2015/00740 від 12.06.2015. Також 15.07.2015 між позивачем та компанією «Ancercone Enterprise LP» (Великобританія) було укладено контракт №SМ-В/1507-15, згідно умов якого поставляється шрот з насіння соняшника гранульований. Товар поставляється на умовах СРТ UA Херсон (Інкотермс – 2010). Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті. Згідно із пунктом 1 постанови Правління Національного банку України №160 від 03 березня 2015 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, розрахунки за операціями з експорту та імпорту були обмежені строком 90 календарних днів. Граничні терміни надходження валютної виручки, згідно додатку 2 до Акта перевірки: - за контрактом SО-В/2005-15 є 29.09.2015.; - за контрактом №SВ-В/2104-15 є 10.09.2015, 06.10.2015 та 26.10.2015; - за контрактом №SМ-В/1507-15 є 25.11.2015, 26.01.2016 і 01.02.2016. Положення абзаців 2-4 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначають підстави поновлення та зупинення перебігу строків, передбачених статтею 2 цього Закону, а саме: - у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. - у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. - у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. Відповідно до пункту 1 статті 4 статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків повернення валютної виручки або строків поставки товару, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). В акті перевірки наведено розрахунок пені та термінів прострочення надходження виручки. Одночасно з цим, до розрахунку пені у сфері ЗЕД контролюючим органом було включено суму заборгованості на яку нараховується пеня у розмірі 1529,15 дол. США, яка не підтверджується наявними доказами, зокрема, вантажно-митними деклараціями. При цьому, представник відповідача не зміг обґрунтувати калькуляцію розрахунку пені та підстави виникнення суми заборгованості у розмірі 1529,15 дол. США. Також на підставі наявних у справі доказів судом встановлено, що у зв'язку з невиконанням контрагентами позивача станом на 09.09.2015 зобов'язань по здійсненню оплати за поставлений товар за контрактами №SО-В/2005-15 від 20.05.2015, №SВ-В/2104-15 від 21.04.2015 та №SМ-В/1507-15з урахуванням граничних термінів здійснення розрахунків за експортними контрактами та граничних термінів надходження виручки, ТОВ «Георгій» було подано позови до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України щодо стягнення заборгованості з нерезидентів компанії «EXPERTOS VENTURE LP» (Великобританія) та компанії «Ancercone Enterprise LP» (Великобританія), які направлені до суду 09.09.2015 кур'єрською поштою з описом вкладень, що підтверджується наявними в матеріалах справи оригіналами описів вкладень та рекомендованого повідомлення. Водночас, дані позови були прийняті судом до провадження лише 21.10.2016. Як вже зазначалось судом, у відповідності до положень пункту 2 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статті 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. Відповідно до статті 17 Параграфу 2 Розділу ІІІ «Арбітражне провадження» Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, затвердженого рішенням президії Торгово-промислової палати України від 17.04.2007 року №18, провадження у справі порушується постановою голови МКАС про прийняття справи до провадження після подання до МКАС належним чином оформленої позовної заяви, оплаченої реєстраційним збором згідно з Положенням про арбітражні збори та витрати. Днем подання позовної заяви вважається день її вручення МКАС, а в разі відправлення позовної заяви поштою – дата штемпеля на конверті поштового відомства місця відправлення. З системного аналізу вказаних правових норм можна зробити висновок, що дата звернення резидента з позовом до суду про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та пеня за їх порушення не сплачується. Тобто у випадку порушення нерезидентом строків розрахунків, встановлених контрактом, підприємство – резидент України може звернутися за захистом своїх прав до суду, що фактично збільшить строки проведення розрахунків, але вимагатиме додаткових фінансових витрат на захист власних інтересів у суді. Таке звернення підтверджує намагання підприємства працювати в рамках встановленого законодавства. Тому воно є підставою для ненарахування (зупинення нарахування) пені. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 07.02.2011 у справі за позовом корпорації Науково-виробничої інвестиційної групи «Інтерпайп» до СДПІ про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення №0000098812/3/16771 від 06.07.2006, в ухвалі від 22.09.2015 у справі за позовом ПАТ «Кременчуцький колісний завод» до ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, а також Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 08.06.2017 (провадження №К/800/26080/16), а також підтверджено постановою Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №816/1424/17. Відповідно до вищевикладених норм законодавства, суд дійшов до висновку про те, що дата штемпеля на конверті поштового відомства місця відправлення про направлення кур'єрською поштою позовів до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України є датою, згідно якої зупиняється нарахування пені за порушення термінів надходження резиденту валютної виручки, а саме 09.09.2015. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» або встановлених Національним банком України відповідно до ст.ст. 1 і 2 вказаного Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (пункт 4 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»). Як вбачається з матеріалів справи, оплата за зовнішньоекономічними контрактами була здійснена платіжними дорученнями від 21.09.2015, 28.01.2016, 01.02.2016. Судом встановлено та підтверджується належними, достовірними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, що постановами Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 19.12.2016 арбітражний провадження в справах №504в/2016 та №505в/2016 за позовом ТОВ «Георгій» до компанії «EXPERTOS VENTURE LP» (Великобританія) про стягнення 212494,92 дол.США та 65085,35 дол.США 19.12.2016 припинено за заявою позивача у зв'язку із погашенням відповідачем заборгованості після подачі позову. Також, провадження у справі №506в/2016 за позовом ТОВ «Георгій» до компанії «Ancercone Enterprise LP» (Великобританія) про стягнення 11524,18 дол.США 19.12.2016 припинено за заявою позивача у зв'язку із погашенням відповідачем заборгованості після подачі позову. Таким чином, враховуючи викладене та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що резидент звільняється від відповідальності у вигляді пені за порушення строків надходження валютної виручки з дати прийняття позовної заяви арбітражним судом. З огляду на наведене, суд приходить до висновку про контролюючого органу у на день прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0002101406 від 01.04.2016 правових підстав для нарахування суми грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення строку розрахунку у сфері ЗЕД у сумі 1514388,99 грн. При цьому, слід зазначити, що про звернення ТОВ «Георгій» до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України із позовами до компаній-контрагентів  позивачем було повідомлено ДФС України під час оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Однак, наведена обставина не була врахована під час розгляду скарги платника по суті. Крім того, судом враховується, що під час розгляду скарги ТОВ «Георгій» ДФС України, як стверджується у рішенні останнього за №12951/6/99-99-11-01-02-25 від 10.06.2016, рішенням ДФС України №9807/6/99-99-11-01-02-25 від 28.04.2016 строк розгляду скарги подовжено до 12.06.2016 року включно. При цьому, як стверджує позивач, відповідне рішення про продовження строків розгляду його скарги ним не отримувалось. Доказів протилежного матеріали справи не містять. Процедура оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів під час адміністративного оскарження регулюється Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №916 від 21.10.2015 (далі – Порядок №916). Відповідно до частини 2 статті 4 Порядку №916, скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (заступника керівника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку. Отже, не направлення Державною фіскальною службою України рішення про продовження строку розгляду скарги (вх. №9829/6 від 14.04.2016) на адресу ТОВ «Георгій» є додатковою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення №0002101406 від 01.04.2016. Згідно із визначенням, наведеним в частині 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України). Достовірними, в силу частини 1 статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Згідно частини 1 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. В ході розгляду даної справи відповідач, всупереч вимог наведених процесуальних норм права, не подав суду жодні належні, достатні і допустимі документальні докази на підтвердження обставин щодо правомірності нарахування позивачу суми грошового зобов'язання зі сплати пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Натомість, під час розгляду справи по суті судом встановлено відсутність правових підстав для здійснення такого нарахування. З огляду на зазначене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього  Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Керуючись ст.ст.3, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246, Кодексу адміністративного судочинства України, - В И Р І Ш И В: Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Георгій» задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002101406 від 01.04.2016. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Георгій» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 22715,67 (двадцять дві тисячі сімсот п'ятнадцять) гривень 67 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві. Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України  та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Георгій» (ідентифікаційний код 23385184, адреса: 04165, м. Київ, Шолуденка, 3). Відповідач – Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (адреса: 01011, м. Київ, Шолуденка, 33/19). Суддя:                                                                                           Н.А. Добрівська