Постанова

від 10.07.2018 по справі 826/4485/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4485/15 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Елемент Ойл на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Елемент Ойл до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №0004622201 від 27 жовтня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2015, позовні вимоги задоволені повністю (а.с. 121-127, 150-154 Том III).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.05.2016 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 188-194 Том III).

Направляючи справу на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України виходив з того, що враховуючи специфіку придбаних у контрагентів послуг, судам попередніх інстанцій слід було перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості позивача та його постачальників щодо можливості виконання обумовлених договорами послуг як самостійно позивачем так і його контрагентами, як-от - наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, платежів, супутніх звичайній господарській діяльності будь-якого господарюючого суб'єкта (комунальні платежі, оренда приміщень, послуги зв'язку, управлінські витрати тощо), або ж залучення контрагентами з цією метою третіх осіб та, відповідно, понесення витрат, пов'язаних із таким залученням.

Крім того, судами попередніх інстанцій не з'ясовано умов відповідних договорів та специфіки кожної господарської операції позивача з відповідними контрагентами, не з'ясовано питання щодо обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладанні спірних договорів, не встановлено обставин справи щодо оприбуткування позивачем отриманих послуг та відображення їх у бухгалтерському обліку.

Також поза увагою судів залишились доводи податкового органу про те, що посадові особи контрагентів, які зазначені в первинних документах, заперечують свою причетність до будь-якої фінансово-господарської діяльності.

Після направлення справи на новий розгляд, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі (а.с. 74-82 Том IV).

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Зокрема, апелянт послався на те, що з первинних документів прослідковується, які саме послуги були надані позивачу його контрагентами ТОВ Інвест Транссервіс та ТОВ Інвест Сервіслюкс , їх дійсний результат, та прямий зв'язок відповідних операцій із господарською діяльністю ТОВ Елемент Оіл .

Крім того, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання своїх договірних зобов'язань по спірним операціям, зокрема, із залученням інших осіб, чи не вчиняли фактичних дій, спрямованих на їх виконання.

Відзив на апеляційну скаргу відповідачем до суду апеляційної інстанції не надано.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2017 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Файдюк В.В., судді - Чаку Є.В. та Мєзенцев Є.І.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року задоволено заяви про самовідвід головуючого судді Файдюка В.В., суддів - Чаку Є.В. та Мєзенцева Є.І. (а.с. 108-109 Том IV).

Розпорядженням від 02 серпня 2017 року № 728 Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судової справи , відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 826/4485/15.

Згідно з протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 02 серпня 2017 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Троян Н.М., судді - Костюк Л.О. та Бабенко К.А.

У подальшому, згідно з протоколами автоматичної заміни складу колегії суддів, визначено наступний склад колегії: суддя-доповідач: Троян Н.М., судді: Бужак Н.П. та Костюк Л.О.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання дотримання ним вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з суб'єктами господарської діяльності ТОВ Інвест Транссервіс (код ЄДРПОУ 38921716) та ТОВ Інвест Сервіслюкс (код за ЄДРПОУ 38919831) за період червень 2014 року, за результатами якої складено Акт від 14.10.2014 № 478/26-57-22-01-10/39038178 (далі по тексту - Акт перевірки) (а.с. 7-20 Том I).

Згідно висновків Акта перевірки встановлено порушення позивачем норм п.п. 198.2, 198.3 і 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ Елемент Ойл завищено податковий кредит за звітний період червень 2014 року на суму податку на додану вартість 995133 грн, оскільки позивачем неправомірно сформовано показник податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок господарських операцій з контрагентами ТОВ Інвест Транссервіс і ТОВ Інвест Сервіслюкс (вчинені на виконання договорів №ІТ-07/03-14 від 07.03.2014 та №ІС-03/03-14 від 03.03.2014), які кваліфіковані як такі, що здійсненні без мети настання реальних наслідків.

Крім того, такі висновки Акта перевірки мотивовані наступним:

1) в ході перевірки ТОВ Елемент Ойл не пред'явило на підтвердження факту надання агентських послуг згідно актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) додаткові документи, зі змісту яких можливо б було встановити, які саме агентські послуги надавалися;

2) згідно тексту акта ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 14.08.2014 №2475/26-55-22-08/38921716 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Інвест Транссервіс щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2014 по 14.08.2014 були встановлені наступні обставини: за податковою адресою (м. Київ, вул. Саперне поле, 8) назване товариство не віднайдено, у зв'язку з чим у базі АІС Податковий блок ТОВ Інвест Транссервіс присвоєно стан 9 ( направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням ).

У ході здійснення Слідчим управлінням фінансових розслідувань МГУ Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків досудового розслідування у кримінальному провадженні №32014100110000174 відносно службових осіб ТОВ Алкогольні традиції було проведено допит в якості свідка ОСОБА_3 (протокол від 24.07.2014), який заперечував свою причетність до ведення фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ Інвест Транссервіс , в т.ч. укладання договорів, підписання податкової звітності. За фактом фіктивного підприємництва ТОВ Інвест Транссервіс Слідчим управлінням фінансових розслідувань МГУ Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків розпочато кримінальне провадження № 32014100110000276;

3) згідно тексту акта ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.08.2014 №2210/26-55-22-09/38919831 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Інвест Сервіслюкс щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2014 по 30.06.2014, таку зустрічну звірку провести не вдалося з причини відсутності товариства та його посадових осіб за податковою адресою (м. Київ, вул. Чеська, 9). Як наслідок, перевірку проведено за результатами опрацювання відхилень, встановлених Автоматизованою системою співставлення ІС Податковий блок , між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ Інвест Сервіслюкс і його контрагентів за період з 01.05.2014 по 30.06.2014, податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди, даних Єдиного реєстру податкових накладних. У ході проведеного аналізу податкової звітності ТОВ Інвест Сервіслюкс з ПДВ за звітний період червень 2014 року виявлено невідповідність номенклатури придбаних товарів (послуг) номенклатурі реалізованих товарів (послуг). Також за даними іншої податкової звітності встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, устаткування, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. При цьому, загальна чисельність працюючих становить 5 осіб. За наведених обставин перевіряючий дійшов висновку про відсутність у контрагентів позивача достатньої кількості трудових та інших ресурсів, технічної можливості для реального надання позивачу агентські послуги.

На підставі Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.10.2014 №0004622201 (форми Р ), яким визначено позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 492 699 грн 50 коп., в тому числі 995 133 грн за основним платежем та 497 566 грн 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 22 Том I).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення суб'єкт господарської діяльності звернувся за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що задекларовані ТОВ Елемент Ойл обсяги господарських операцій з ТОВ Інвест Транссервіс і ТОВ Інвест Сервіслюкс не підтверджуються наданими до перевірки первинними документами - актами здачі прийняття-робіт (надання послуг) і податковими накладними, як такими, що містять недостовірні відомості щодо наданих агентських послуг, тому позивачем завищено задекларований показник податкового кредиту з ПДВ за червень 2014 року на суму 995 133 грн за основним платежем та 497 566 грн 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Згідно з ст. 180 ПК України платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Згідно зі ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Водночас, згідно до частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (Закон №996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (Положення № 88), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, зазначені обставини повинні підтверджуватися первинною документацією, складеною з дотриманням вимог Закону № 996-XIV та Положення № 88.

У результаті дослідження матеріалів справи та наданих позивачем доказів, колегія суддів вважає за необхідне вказати на наступне.

Як свідчать матеріали справи, у відповідності до письмових пояснень позивача від 30.01.2017 № 10 з метою пошуку потенційних покупців палива для збільшення обсягів його продажу та налагодження сталих ділових зв'язків було вирішено прийняти комерційні пропозиції ТОВ Інвест Транссервіс і ТОВ Інвест Сервіслюкс щодо надання останніми агентських послуг з пошуку клієнтів-покупців пального. Вирішальним при обранні контрагентів (агентів) стало те, що: за запропонованими ТОВ Інвест Транссервіс і ТОВ Інвест Сервіслюкс договірними умовами не передбачалося попередньої оплати агентських послуг, а оплата здійснювалось у відсотковому відношенні до суми укладеного контракту зі знайденим покупцем палива; за даними вільно доступних відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і Реєстру платників ПДВ зазначені товариства були зареєстрованими юридичними особами та платниками ПДВ; одним із основних видів економічної діяльності цих товариств (за даними ЄДРПОУ) було консультування з питань комерційної діяльності й керування (а.с. 27-33 Том IV).

За результатами попередніх переговорів (з використанням засобів телефонного зв'язку та електронної пошти, особисті зустрічі) ТОВ Елемент Ойл , в особі директора ОСОБА_4, уклало з ТОВ Інвест Транссервіс , в особі директора ОСОБА_3, агентський договір № ІТ-07/03-14 від 07.03.2014 (а.с. 55-57 Том I), та з ТОВ Інвест Сервіслюкс , в особі директора ОСОБА_5 агентський договір № ІС-03/03-14 від 03.03.2014 (а.с. 32-34 Том I).

За умовами аналогічних за змістом договорів, комерційний агент (ТОВ Інвест Транссервіс , ТОВ Інвест Сервіслюкс ) в порядку та на умовах, визначених договорами, зобов'язується надати довірителю (ТОВ Елемент Ойл ) послуги щодо вчинення правочинів, передбачених пунктами 1.2, 1.3 таких договорів, за посередництвом комерційного агента та за рахунок довірителя.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 зазначених агентських договорів комерційний агент у якості представника вчиняє наступні дії від імені довірителя: здійснює пошук оптових покупців нафтопродуктів та проводить всю попередню переддоговірну роботу з клієнтом. Також за цими договорами комерційний агент вчиняє наступні дії на підставі договору, без додаткової довіреності, від імені та в інтересах довірителя: здійснює пошук та залучення оптових покупців нафтопродуктів, в тому числі веде попередні переговори та листування з майбутнім постачальником, попередньо узгоджує текст контракту та інші умови постачання, раніше погоджені з довірителем, повністю готуючи укладання правочину.

Згідно з п.п. 2.1 і 2.2 сторонами були визначені обов'язки комерційного агента (а саме: вживати всіх необхідних заходів щодо належного та реального виконання своїх обов'язків за цим договором; звітувати перед довірителем щодо виконання своїх обов'язків, передбачених цим договором, шляхом надання відповідних повідомлень; вчасно передавати довірителю всю одержану інформацію, пов'язану із вчиненням дій, визначених у п. 1.2, 1.3 цього договору) та довірителя (а саме: виплачувати комерційному агенту винагороду в розмірі та в порядку погодженому сторонами у відповідній додатковій угоді до цього договору; видати комерційному агенту, за необхідності, довіреність із зазначенням повноважень, що випливають із цього договору, та забезпечити контрагента іншими необхідними засобами та повноваженнями).

Згідно з додатковою угодою за № 1 від 03.03.2014 до агентського договору № ІС-03/03-14 від 03.03.2014 сторони домовились, що орієнтовна сума винагороди за послуги комерційного агента (ТОВ Інвест Сервіслюкс ) від залучення одного клієнта складає не більше 3,25 % вартості суми контракту, укладеного з відповідним клієнтом (а.с. 35 Том I).

У подальшому, між ТОВ Елемент Ойл і ТОВ Інвест Сервіслюкс були укладені додаткові угоди №№2-4 до агентського договору № ІС-03/03-14 від 03.03.2014, де сторони за результатами укладання договорів поставок з суб'єктом господарської діяльності - покупцем палива за сприянням комерційного агента визначили розміри агентської винагороди (а.с. 36-38 Том I).

Згідно з додатковими угодами до № 2 від 05.05.2014, № 3 від 02.06.2014 та № 4 від 02.07.2014, за участю комерційного агента між довірителем та клієнтом - ТОВ Єристівський ГЗК укладено договори про поставку нафтопродуктів № 217/50110 (орієнтовна сума договору 32 000 000 грн, разом з ПДВ), № 270/50110 (орієнтовна сума договору 26 000 000 грн, разом з ПДВ) і № 333/50110 (орієнтовна сума договору 16 702 180 грн, разом з ПДВ).

Таким чином, відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 від 03.03.2014 сторони визначили винагороду комерційного агента (ТОВ Інвест Сервіслюкс ) у розмірах 1 040 000 грн, 845 000 грн і 542 820 грн відповідно, порядок та строки сплати таких винагород.

У відповідності до додаткової угоди № 1 від 07.03.2014 до агентського договору № ІТ-07/03-14 від 07.03.2014 сторони домовились, що орієнтовна сума винагороди за послуги комерційного агента від залучення одного клієнта складає не більше 3% вартості суми контракту, укладеного з відповідним клієнтом (а.с. 77 Том I).

У свою чергу, між ТОВ Елемент Ойл і ТОВ Інвест Транссервіс укладено додаткові №№2-6 угоди до агентського договору № ІТ-07/03-14 від 07.03.2014, де сторони за результатами укладання договорів поставок з суб'єктами господарської діяльності - покупцями палива за сприянням комерційного агента визначили розміри агентської винагороди (а.с. 78-82 Том I).

Згідно з додатковими угодами №2 від 14.03.2014, № 3 від 14.03.2014, № 4 від 24.03.2014, № 5 та № 6 від 31.03.2014, за участю комерційного агента (ТОВ Інвест Транссервіс ) між довірителем та клієнтами - ТОВ Лусін , ТОВ НК Артеміда Трейд , ТОВ Астра , ТОВ Торговий дім Галс Агро , ТОВ Всесвіт , були укладенні договори про поставку нафтопродуктів № 03 (орієнтована сума договору 15 000 000 грн, разом з ПДВ), № 04 (орієнтовна сума договору 22 000 000 грн, разом з ПДВ), № 20 (орієнтовна сума договору 8 016 000 грн, разом з ПДВ), № 29 (орієнтовна сума договору 28 000 000 грн, разом з ПДВ) і № 30 (орієнтовна сума договору 31 000 000 грн, разом з ПДВ).

Таким чином, у відповідності до п. 2 додаткової угоди № 1 від 07.03.2014 сторони у текстах перелічених вище додаткових угод визначили винагороду комерційного агента (ТОВ Інвест Транссервіс ) у розмірах 450 000 грн, 660 000 грн, 240 480 грн, 840 000 грн і 930 000 грн відповідно, порядок та строки сплати таких винагород.

На підтвердження правомірності формування сум податкового кредиту за вказаними агентськими договорами позивачем надано до суду копії наступних документів: актів здачі-прийняття робіт (наданих) послуг № ИС-0630/02 та № ИК-0630/1 від 30.06.2014, за змістом яких ТОВ Інвест Сервіслюкс надало позивачу агентські послуги на суму 2 850 320 грн (в т.ч. ПДВ - 475 053 грн 33 коп.), а ТОВ Інвест Транссервіс - на суму 3 120 480 грн (в т.ч. ПДВ - 520 080 грн); податкові накладні; виписки по особовому рахунку ТОВ Елемент Ойл ; картки рахунків бухгалтерського обліку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками ; копії договорів поставки нафтопродуктів, укладених між ТОВ Елемент Ойл (як постачальником) і покупцями-палива - ТОВ Лусін (договір поставки нафтопродуктів № 03 від 14.03.2014), ТОВ Торговий дім Галс Агро (договір поставки нафтопродуктів № 29 від 31.03.2014), ТОВ НК Артеміда Трейд (договір поставки нафтопродуктів № 04 від 14.03.2014), ТОВ Астра (договір поставки нафтопродуктів № 20 від 24.03.2014), ТОВ Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат (договори поставок нафтопродуктів № 217/50110 від 05.05.2014, № 270/50110 від 02.06.2014, № 333/50110 від 02.07.2014 кожний орієнтовною вартістю 39 000 000 грн), з додатками (специфікаціями) до таких договорів; нотаріально засвідчене пояснення ОСОБА_4 з питання укладання спірних агентських договорів; виписок по особовому рахунку ТОВ Елемент Ойл у банку з відомостями про отримання коштів від покупців палива за договорами поставок нафтопродуктів; листів ТОВ Лусін № 02-106 від 23.02.2017, ТОВ Астра від 10.02.2017, ТОВ Всесвіт № 08/02-1 від 08.02.2017 (а.с. 83-250 Том I, а.с. 1-250 Том II, а.с. 1-120 Том III).

Однак, колегія суддів звертає увагу, що у актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ИС-0630/02 та №ИК-0630/1 від 30.06.2014 та у податкових накладних відсутня інформація щодо конкретизації наданих послуг.

Крім того, як вже зазначалось, згідно умов агентських договорів № ІТ-07/03-14 від 07.03.2014 та № ІС-03/03-14 від 03.03.2014 комерційний агент у якості представника вчиняє наступні дії від імені довірителя: здійснює пошук оптових покупців нафтопродуктів та проводить всю попередню переддоговірну роботу з клієнтом, вживає всіх необхідних заходів щодо належного та реального виконання своїх обов'язків за цим договором; звітуває перед довірителем щодо виконання своїх обов'язків, передбачених цим договором, шляхом надання відповідних повідомлень.

Однак, в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) не відображено та не деталізовано, які конкретно роботи були здійснені контрагентами позивача ТОВ Інвест Транссервіс і ТОВ Інвест Сервіслюкс на виконання вищевказаних умов агентських договорів.

Крім того, вказані акти складені у наступному звітних періодах після надання агентських послуг (тобто, періодів після укладення договорів поставок нафтопродуктів між позивачем і третіми особами-покупцями).

Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що надані позивачем первинні документи, а саме акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) до договорів ІТ-07/03-14 від 07.03.2014 (а.с. 64 Том I) та № ІС-03/03-14 від 03.03.2014 (а.с.30 Том I) не оформлені у відповідності до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, оскільки не містять розшифровки прізвищ та ініціалів, відповідальних осіб за здійснення господарської операції.

При цьому, розміри агентських винагород ТОВ Інвест Транссервіс і ТОВ Інвест Сервіслюкс , зазначені у додаткових угодах до агентських договорів, були розраховані без урахування орієнтовних сум договорів поставок нафтопродуктів (а саме: в текстах договорів поставок нафтопродуктів № 217/50110 від 05.05.2014 та № 270/50110 від 02.06.2014 вказана орієнтована загальна вартість таких договорів - 39 000 000 грн разом з ПДВ, а в текстах однотипних договорів поставок нафтопродуктів № 03 від 14.03.2014, № 29 від 31.03.2014, № 04 від 14.03.2014 та № 20 від 24.03.2014 загальні суми договорів взагалі не визначені.

Натомість, у Розділах №4 цих договорів поставок нафтопродуктів передбачено, що: ціна товару, що поставляється за цим договором, встановлюється сторонами за домовленістю для кожної партії окремо і зазначається у додатках до договору, на поставку товару. Загальна вартість товару, що підлягає поставці за цим договором, визначається сумою вартості всіх партій товару поставлених покупцю постачальником).

Вказане свідчить про те, що у наданих до перевірки первинних документах (актах надання послуг, податкових накладних, які стали підставою для формування витрат і податкового кредиту у бухгалтерському обліку позивача та складання ним податкової звітності) наведені недостовірні відомості щодо обсягів господарських операцій (їх кількості та вартості).

Крім того, позивачем не надано до суду першої, та суду апеляційної інстанції документально обґрунтованих пояснень з питання невідповідності підрахунку розмірів винагород комерційних агентів умовам агентських договорів та/або додаткових документів, які б свідчили, що комерційні агенти вчиняли дії щодо пошуку оптових покупців нафтопродуктів та дійсно проводили будь-яку переддоговірну роботу з ними (в тому числі докази проведення листування з потенційними покупцями, узгодження умов постачання договорів, організації та проведення попередніх зустрічей), та відповідно, що такі комерційні агенти, як активні учасники переддоговірного процесу, були достеменно обізнані з орієнтовною вартістю договорів поставок нафтопродуктів з потенційними покупцями палива.

Оскільки реальність вчинення вищевказаних господарських операцій у ТОВ Інвест Транссервіс і ТОВ Інвест Сервіслюкс відсутня, відтак правочини, укладені між позивачем та вказаними підприємствами здійснені без мети настання реальних наслідків.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що задекларовані ТОВ Елемент Ойл обсяги господарських операцій з ТОВ Інвест Транссервіс і ТОВ Інвест Сервіслюкс не підтверджуються наданими до перевірки первинними документами, оскільки вказані документи містять недостовірні відомості щодо наданих агентських послуг.

Посилання апелянта на листи ТОВ Всесвіт , ТОВ Лусін та ТОВ Астра згідно яких вказані підприємства не заперечують, що завдяки роботі ТОВ Інвест Транссервіс і ТОВ Інвест Сервіслюкс вдалось укласти з позивачем договори нафтопродуктів (а.с. 71-73 Том IV), колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі листи були датовані лютим 2017 року, у той час як договори про поставку нафтопродуктів укладено в 2014 році.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, яка викладена у його листі №742/11/13-11 від 02.06.2011, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що оцінка господарських операцій судом під час розгляду справ, що виникають з податкових відносин, змісту господарських операцій може здійснюватися і окремо від застосування положень про цивільні правочини чи господарські зобов'язання.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Отже, якщо цивільні правочини є сферою приватного права й можуть розглядатися лише з урахуванням норм Цивільного та Господарського кодексів, то господарські зобов'язання підприємства повинні оцінюватися, передусім, з огляду на норми податкового законодавства. При цьому дотримання норм цивільного чи господарського права не означає автоматично реальності вчинення господарської операції. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Таким чином, аналізуючи встановлені обставини, колегія суддів вважає, що наявність у позивача документів, які відповідно до вимог Податкового кодексу України є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту (податкові накладні, рахунки, акти виконаних робіт тощо) сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Аналогічні позиції викладені в постанові Верховного Суду України від 21.10.2008 за результатами розгляду скарги Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Євротрейд до ДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та постанові Верховного Суду України від 15.12.2015 за позовом приватного підприємства Толеран до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Грандбізнес , ТОВ Хербал Голд , ТОВ Єврокард , ТОВ СКМ-Альфа-Груп , про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність у податкового органу правових підстав для нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 492 699 грн 50 коп., в тому числі 995 133 грн за основним платежем та 497 566 грн 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Разом з тим, колегією суддів не приймаються до уваги посилання податкового органу як на доказ проте те, що згідно протоколу допиту ОСОБА_6 як директора ТОВ Інвест Транссервіс останній заперечує свою участь у діяльності товариств що мали господарські операції з позивачем, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів та вважає за необхідне виключити посилання на такий доказ з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно частини шостої ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Однак, податковим органом впродовж тривалого часу не було надано до суду жодних доказів, які б свідчили про розслідування кримінальних проваджень за фактами порушень стосовно ТОВ Інвест Транссервіс і ТОВ Інвест Сервіслюкс , а також сам протокол допиту в якості свідка ОСОБА_3 або інших осіб, причетних до господарської діяльності позивача або його контрагентів, витребовуваний ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.102.2017 та на неодноразові судові запити суду апеляційної інстанції.

Частиною дев'ятою статті 80 КАС України передбачено, що у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій по своїй суті є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Елемент Ойл - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено: 11 липня 2018 року.