Постанова

від 09.07.2018 по справі 910/1625/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2018 р. Справа№ 910/1625/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання Мовчан А.Б.,

за участю представників:

від позивача - Грабар Я.М., адвокат, довіреність № б/н від 02.07.2018;

від відповідача - Орлов О.О., адвокат, довіреність № 37-юр від 12.06.2018;

від третьої особи - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Юна-96" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі №910/1625/18 (суддя Ковтун С.А.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Юна-96" до комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний будівельний холдинг" про стягнення 258 298, 78 грн. збитків.

встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Юна-96" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" про стягнення 258 298,78 грн. збитків, завданих залиттям майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 призначено у справі №910/1625/18 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; на вирішення експертизи поставлено наступні запитання:

- в якому місці 17.04.2018 та 19.04.2018 відбувся прорив труби холодного водопостачання за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 30: зовні будинку чи на ділянці трубопроводу, що знаходиться в середині будинку?

- які причини вказаного вище прориву?

- чи було порушено особою, що є балансоутримувачем труби холодного водопостачання, на якій відбувся прорив, технічних вимог і регламентів щодо утримання та обслуговування труби?

- якщо так, чи перебувають ці порушення у причинному зв'язку з аваріями 17.04.2018 та 19.04.2018?

Також, вказаною ухвалою провадження у справі №910/1625/18 зупинено до отримання висновку експерта.

Суд першої інстанції, дійшовши висновку про те, що місце та причини прориву труби входять до обставин, які підлягають встановленню, і для з'ясування цих обставин необхідні спеціальні знання у іншій сфері, ніж право, призначив у справі судову будівельно-технічну експертизу. Відповідно, у зв'язку з призначенням експертизи провадження у справі було зупинено.

Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що матеріали даної справи містять достатні докази для встановлення обставин щодо місця та причини затоплення нежитлового приміщення, яке розташоване в підвалі будинку за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 30.

В судовому засіданні 09.07.2018 представник апелянта - позивача у справі підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача надав пояснення, яким просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

Третя особа правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористалася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином; ухвала суду про призначення справи до розгляду була надіслана за адресою, офіційного місцезнаходження зазначеної особи.

Згідно п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутньою у даному судовому засіданні від третьої особи до суду не надійшло.

Слід також зазначити, що явка представників сторін та третьої особи не визнавалася обов'язковою, певних пояснень суд не витребував.

Враховуючи належне повідомлення третьої особи, а також з урахуванням того, що неявка її представника судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду - скасуванню, з наступних підстав.

Пунктами 11 та 12 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: про призначення експертизи та про зупинення провадження у справі.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга розглядається колегією суддів в частині наявності підстав як для призначення експертизи, так і зупинення провадження у справі у зв'язку з цим.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на невиконання відповідачем своїх зобов'язань як балансоутримувача будинку за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 30 з належного утримання будинку, зокрема, водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах, що мало наслідком затоплення приміщення, яке позивач орендував, та пошкодження його майна через залиття за адресою: м. Київ, проспект. Перемоги, 30, під'їзд №1 через прорив трубопроводу холодного водопостачання 17.04.2017 та. 21.04.2017, у зв'язку з чим позивачеві завдано збитків.

Як вже було зазначено, суд першої інстанції, дійшовши висновку про те, що місце та причини прориву труби входять до обставин, які підлягають встановленню, і для з'ясування цих обставин необхідні спеціальні знання у іншій сфері, ніж право, призначив у справі судову будівельно-технічну експертизу.

В свою чергу, колегія суддів вважає відсутніми підстави для призначення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки матеріали даної справи містять достатні докази для встановлення обставин щодо місця та причини затоплення нежитлового приміщення, яке розташоване в підвалі будинку за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 30.

Так, 26.04.2017 комісія ВОП "Шулявка" ТОВ "Індустріальний будівельний холдинг" у складі: інженера ОСОБА_4, майстра ремонтної дільниці ОСОБА_5, майстра технічної дільниці ОСОБА_6 провели обстеження приватизованого нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на підставі звернення від 18.04.17 вх. №Ю-96 та повторного звернення про повторне залиття від 21.04.17 вх. №Ю-107 та склали Акт обстеження санітарно-технічного стану нежитлового приміщення будинку № 30 по пр. Перемоги (т.1, а.с.28).

Відповідно до вказаного акту, на час обстеження комісією було встановлено, що нежитлове приміщення розташоване в повальному приміщенні житлового будинку №30 по пр. Перемоги, під'їзд №1, є приватною власністю ТОВ "ПРО-1" та орендоване ТОВ "Компанія ЮНА-96" на підставі договору оренди № 1611П1 від 16.11.2016 року й використовується в якості офісного приміщення та магазину з продажу дверей та фурнітури; загальна площа приміщення складає - 142,40 кв.м. Під час обстеження комісією було виявлено сліди залиття на стінах нежитлового приміщення на рівні 0.7 м від підлоги по всьому периметру приміщення; в результаті ліквідації наслідків аварії та встановлення місця аварії пошкоджений гіпсокартон на стінах 3 кв.м.

При цьому, причиною залиття вказано: порив трубопроводу холодного водопостачання в підвалі житлового будинку № 30 по пр. Перемоги 17.04.2017 року, який знаходиться на балансі КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва".

Таким чином, з наведеного Акту можливим є встановлення обставин щодо місця та причин затоплення вказаного нежитлового приміщення.

Також, у матеріалах справи наявний інший доказ для встановлення обставин щодо місця та причини затоплення нежитлового приміщення, яке розташоване в підвалі будинку за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 30.

Так, листом від 05.05.2017 №2233/3 Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (т.1, а.с.39) повідомило, що 17.04.2017 до диспетчерської служби району надійшло телефонне звернення стосовно залиття підвалу житлового будинку №30 по проспекту Перемоги; на місце аварії за фактом залиття підвалу житлового будинку №30 по проспекту Перемоги у м. Києві було направлено аварійну бригаду відповідача та встановлено, що залиття спричинено аварійним пошкодженням трубопроводу холодного водопостачання в підвалі житлового будинку ; 19.04.2017 по завершенню робіт з ліквідації аварії трапилось повторне аварійне пошкодження трубопроводу на місці з'єднання.

Також, у вказаному листі зазначено, що роботи з відкачування води та проведення часткової заміни мережі холодного водопостачання вищезазначеного житлового будинку проведено з залученням аварійної служби КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва".

Отже, про місце та причини залиття було вказано самим відповідачем у зазначеному листі.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність у матеріалах даної справи достатніх доказів для встановлення обставин щодо місця та причини затоплення нежитлового приміщення, яке розташоване в підвалі будинку за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 30.

Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.

У даному випадку, з огляду на наявність у матеріалах даної справи доказів, за допомогою яких є можливим встановлення обставин щодо місця та причини затоплення нежитлового приміщення, яке розташоване в підвалі будинку за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 30, призначення судової експертизи не є дійсно необхідним.

Отже, підстави для призначення судової експертизи у даному випадку були відсутні.

Стаття 228 Господарського процесуального кодексу України передбачає такий вид зупинення провадження у справі як факультативний, тобто необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення судової експертизи.

Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Необґрунтоване призначення судової експертизи призвело до прийняття судом неправильного рішення (ухвали) про зупинення провадження у справі.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

Так, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвненції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").

Враховуючи наведене вище, ухвала господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Згідно ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Отже, справа підлягає передачі на розгляд до суду першої інстанції.

Підпунктом в) п. 4 ч.1 ст. 282 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду, зокрема, про зупинення провадження з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Отже, під час розподілу судових витрат після розгляду даної справи по суті суд першої інстанції повинен вирішити питання щодо розподілу судового збору, сплаченого скаржником за подання апеляційної скарги, з урахуванням вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Юна-96" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі №910/1625/18 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі №910/1625/18 скасувати.

3. Справу №910/1625/18 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 13.07.2018 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

Л.Г. Смірнова