Постанова

від 21.02.2019 по справі 910/1625/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2019 р. Справа№ 910/1625/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

ОСОБА_1

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2

від відповідача ОСОБА_3

від третьої особи не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу

Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва»

на рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2018 (повний текст рішення складено 27.11.2018)

у справі № 910/1625/18 (суддя Спичак О.М.)

за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Компанія Юна-96»

до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Індустріальний будівельний холдинг»

про стягнення 258 298,78 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Компанія Юна-96» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Індустріальний будівельний холдинг» про стягнення 258 298,7 8 грн. шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу завдано збитків на суму 256 298, 78 грн., у зв'язку з тим, що 17.04.2017 року стався прорив трубопроводу холодного водопостачання в підвалі житлового будинку № 30 по проспекту Перемоги, який знаходиться на балансі Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» .

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2018 року позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Компанія Юна-96» шкоду в сумі 258 298, 78 грн., витрати на проведення експертизи в сумі 10 000 грн. та судовий збір в розмірі 3 874, 49 грн. за подачу позовної заяви, судовий збір в сумі 1 762 грн. за подачу апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в акті обстеження санітарно-технічного стану нежитлового приміщення будинку № 30 по пр. Перемоги від 26.04.2017 року містяться відомості про склад комісії; тип аварії; причини залиття; висновки комісії щодо балансової належності трубопроводу, внаслідок прориву якого трапилось залиття нежитлового приміщення за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 30. Крім того, місцевим господарським судом взято до уваги рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2018 року у справі №910/1626/18, яке залишено без змін постановою від 09.08.2018 року Київського апеляційного господарського суду, як преюдиціальне значення, а тому встановлені ним обставини повторного доведення не потребують.

Не погодившись з рішенням, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, що призвело до не правильного вирішення спору. Зокрема на думку апелянта належним відповідачем по справі є виконавець житлово-комунальних послуг з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем електропостачання, тепло-, водопостачання, водовідведення, зливної каналізації, що, зокрема, включаючи обслуговування та контроль за технічним станом герметизації інженерних вводів, ведення відповідної технічної документації, інженерне обладнання та системи тощо у нежитловому приміщенні, розміщеному у багатоквартирному будинку по проспекту Перемоги, 30 - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Індустріальний Будівельний Холдинг . Також на думку скаржника висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є хибним оскільки позивач та відповідач не перебувають у договірних відносинах щодо надання житлово-комунальних послуг, обов`язковість яких встановлена ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги . Крім того, апелянт вказує на те, що відповідно до матеріалів справи не вбачається за можливе встановити місце, причини аварії, винуватець аварії тощо. Й наостанок апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази причетності відповідача до факту залиття, наявної шкоди та причинний зв`язок між балансоутриманням будинку та шкодою. І, головне на думку скаржника, позивачем не надано жодного доказу безпосередньої наявності у нього будь-якої шкоди, оскільки власником нежитлового приміщення заявлено самостійний позов про відшкодування йому шкоди, де жодним чином не обумовлено наявності та пошкодження майна орендаря.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2018 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Михальська Ю.Б., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 року у справі №910/1625/18 та призначено її розгляд на 21.02.2019 року.

В судовому засіданні 21.02.2019 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу, представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції відповідно до свідоцтва про право власності на нежилі приміщення з №1 по №5 загальною площею 142,4 кв.м, розташовані за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, 30А останнє належить ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ПРО-1» . (т.1, а.с. 22).

В матеріалах справи наявний договір оренди №1611П1 від 16.11.2016 року укладений між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ПРО-1» (орендодавець) та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Компанія Юна-96» (орендар) відповідно до п.1.1 якого орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове платне користування, а орендар зобов'язується прийняти строкове платне користування нежилі приміщення №№1, 2, 3, 4, 5 групи приміщень №1а, №№1, 2, 3, 4 групи приміщень 2а, розташовані за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, 30 (літера А), та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату. (т.1, а.с. 23-24).

Відповідно до акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 16.11.2016 року ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ПРО-1» було передано, а ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Компанія Юна-96» прийнято об'єкт оренди за договором №1611П1 від 16.11.2016 року. (т.1, а.с. 25).

17.04.2018 року за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 30, під'їзд №1 стався прорив трубопроводу в системі холодного водопостачання, у результаті якого відбулось залиття водою належного позивачу нежитлового приміщення.

18.04.2017 року ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Компанія Юна-96» звернулось до Виробничо-обслуговуючого підрозділу «Шулявка» з вимогою про направлення комісії для складання акту про залиття, аварію, що трапилась на системі холодного водопостачання. (т.1, а.с. 26).

21.04.2017 року ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Компанія Юна-96» звернулось до Виробничо-обслуговуючого підрозділу «Шулявка» зі змісту якого вбачається, що 21.04.2017 року за адресою проспект Перемоги, 30 під`їзд №1, стався повторний аварійний прорив трубопроводу на системі холодного водопостачання, у зв`язку з чим було затоплено приміщення де знаходиться підприємство ТОВ Компанія ЮНА-96 , а тому позивач просив направити комісії для складання акту про залиття, аварію, що трапилась на системі холодного водопостачання. (т.1, а.с. 27).

26.04.2017 року комісія Виробничо-обслуговуючого підрозділу «Шулявка» ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Індустріальний будівельний холдинг» у складі: інженера ОСОБА_5, майстра ремонтної дільниці ОСОБА_6, майстра технічної дільниці ОСОБА_7 провели обстеження приватизованого нежитлового приміщення за адресою б. 30 по пр. Перемоги на підставі звернення від 18.04.2017 вх. №Ю-96 та повторного звернення про повторне залиття від 21.04.2017 вх. №Ю-107 та склали Акт обстеження санітарно-технічного стану нежитлового приміщення будинку № 30 по пр. Перемоги. (т.1, а.с. 28).

Відповідно до вказаного акту, на час обстеження комісією було встановлено, нежитлове приміщення розташоване в повальному приміщенні житлового будинку №30 по пр. Перемоги, під'їзд №1, є приватною власністю ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ПРО-1» та орендоване ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Компанія ЮНА-96» на підставі договору оренди №1611П1 від 16.11.2016 року й використовується в якості офісного приміщення та магазину з продажу дверей та фурнітури; загальна площа приміщення складає - 142,40 кв.м. Під час обстеження комісією було виявлено сліди залиття на стінах нежитлового приміщення на рівні 0.7 м від підлоги по всьому периметру приміщення; в результаті ліквідації наслідків аварії та встановлення місця аварії пошкоджений гіпсокартон на стінах 3 кв.м.

При цьому, причиною залиття визначено, що порив трубопроводу холодного водопостачання в підвалі житлового будинку № 30 по пр. Перемоги 17.04.2017 року, який знаходиться на балансі Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» .

Листом №1922/7/36/08-17 від 04.05.2017 року ПАТ "Київводоканал" повідомило, що під час першого виїзду аварійно-віновлювальної бригади виявлено пошкодження на водопровідній мережі Д=150 мм до будинку №30 на проспекті Перемоги, а саме на ділянці, що проходить у підвальному приміщенні вказаного будинку. (т.1, а.с. 38).

Листом №2233/3 від 05.05.2017 року Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" повідомило, що 17.04.2017р. до диспетчерської служби району надійшло телефонне звернення стосовно залиття підвалу житлового будинку №30 по проспекту Перемоги; на місце аварії за фактом залиття підвалу житлового будинку №30 по проспекту Перемоги у м. Києві було направлено аварійну бригаду відповідача та встановлено, що залиття спричинено аварійним пошкодженням трубопроводу холодного водопостачання в підвалі житлового будинку. (т.1, а.с. 39).

В матеріалах справи також наявний лист №65/19/2595 від 11.05.2017 року Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві зі змісту якого вбачається, що за адресою м. Київ, Шевченківський район, проспект Перемоги, 30, о 13 год. 16 хв., після знеструмлення всіх цокольних приміщень під`їзду №1, особовий склад приступив до відкачування води з коридору офісних приміщень. Роботи по відкачуванню води з цокольного поверху під`їзду були закінчені о 18 год. 12 хв., приблизно було відкачано 450 мі води. (т.1, а.с. 40).

18.05.2017 року, отримавши акт обстеження санітарно-технічного стану нежитлового приміщення будинку 30 по пр. Перемоги, представниками власника у цей же день складено письмове зауваження із зазначенням пошкоджень,які не відображено в акті, а саме: під час обстеження комісією було виявлено сліди залиття на стінах нежитлового приміщення на рівні 0.7 м від підлоги по всьому периметру підвального приміщення; в результаті ліквідації наслідків аварії та встановлення місця аварії пошкоджений гіпсокартон на стінах, де знаходяться комунікації, приблизно 3 кв.м; всі двері, які знаходились в приміщенні від намокання деформовано, підлога - плитка, стіни - гіпсокартон, обклеєний вініловими шпалерами та пофарбований водоемульсійною фарбою, встановлено залиття електропроводки. (т.1, а.с. 29-35).

На наступний день,19.05.2017 року представником позивача складено та направлено до ВОП "Шулявка" ТОВ "Індустріальний будівельний холдинг" скаргу, у якій зазначено, що комісією, всупереч Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, умисно не внесено інформацію про перелік майна, яке знаходилося у приміщенні під час залиття. (т.1, а.с. 36).

У відповідь на вказану скаргу ВОП "Шулявка" ТОВ "Індустріальний будівельний холдинг" у листі №Ю-28від 13.06.2017 року зазначило, що акт обстеження складений у відповідності до вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій. (т.1, а.с. 37).

12.06.2017 року позивачем направлено відповідачу запрошення на експертизу, проведення якої було замовлено позивачем у експерта ОСОБА_8, яка за даними Реєстру атестованих судових експертів має свідоцтво №1834 від 29.10.2016 року за експертною спеціальністю «Оцінка машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання» . (т.1, а.с. 41).

Згідно висновку №04/17 від 25.09.2017 року, складеного експертом ОСОБА_8, загальний розмір матеріальної шкоди, нанесеної ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Компанія Юна-96» внаслідок пошкодження рухомого майна від залиття приміщень становить 248 298, 78 грн. (т.1, а.с. 42-59).

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач звернувся до відповідача з претензією №40 від 16.11.2017 року в якій просив відшкодувати шкоду в розмірі 248 298, 78 грн., а також 10 000, 00 грн. витрати на проведення експертного дослідження матеріальних збитків, заподіяних в результаті залиття приміщення. (т.1, а.с. 61-65).

У відповідь на вказану вище претензію, відповідач листом №5797/3 від 05.12.2017 року відмовив в задоволенні претензії позивача. (т.1, а.с. 66-67).

Враховуючи відмову відповідача у відшкодуванні збитків позивачу, останній звернувся з позовом до суду.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За загальним правилом, викладеним у нормі статті 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Колегією суддів встановлено, що прорив трубопроводу в системі холодного водопостачання відбувся у житлового будинку за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 30, під'їзд №1, який згідно з рішенням Київської міської ради №270/270 від 09.10.2014р. Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва та розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації №80 від 09.02.2011р. перебуває на балансі відповідача.

За загальним правилом, відсутність своєї вини у спричиненні збитків доказується особою, до якої пред'явлено позов.

Заперечуючи свою відповідальність за шкоду, заподіяну майну позивача, відповідач посилався на ту обставину, що причиною залиття є прорив трубопроводу поза межами будинку, а ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Індустріальний Будівельний Холдинг" належним чином не встановлено причину прориву труби.

Колегія суддів не погоджується з такими запереченнями апелянта виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно частини 2 статті 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги відповідач зобов'язаний, серед іншого, забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Стаття 24 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлює обов'язок балансоутримувача по забезпеченню умов для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил.

Зазначені обов'язки балансоутримувача передбачені також і Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005р. (далі - Правила).

Розділом 2 Правил передбачено, що система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.

При цьому, відповідно до п. 1.6. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р., за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі.

Пунктом 12 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 24.01.2006р. встановлено, що балансоутримувач житлового будинку або уповноважена ним особа несе відповідальність перед власником, наймачем (орендарем) приміщення житлового будинку в разі ненадання або надання не в повному обсязі послуг, що призвело до збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю, - шляхом відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.

Пунктом 2.3 Правил передбачено, що склад робіт з технічного обслуговування жилих будинків і терміни їх виконання відображаються в плані-графіку, що складається виконавцем послуг на тиждень, місяць і рік. Для централізованого управління і контролю за технічним станом жилого фонду створюються об'єднані диспетчерські служби (далі - ОДС) або районні диспетчерські служби (далі - РДС) на мікрорайони або групи будинків. Для кожної ОДС установлюється перелік об'єктів диспетчеризації і контрольованих параметрів інженерного обладнання. Заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, потрібно письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Неусунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов'язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку. У разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4).

Так, відповідно до акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), що є додатком №4 до Правил, в акті повинно бути зазначено, зокрема, склад комісії; що трапилось і які наслідки (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено); причини залиття; висновки і рекомендації комісії (надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін.).

Відхиляючи твердження скаржника з приводу того, що акт обстеження санітарно-технічного стану нежитлового приміщення будинку №30 по пр. Перемоги від 26.04.2017р. не є належним доказом, колегія суддів враховує, що в акті містяться відомості про склад комісії; тип аварії; причини залиття; сліди залиття та пошкодження; висновки комісії щодо балансової належності трубопроводу, внаслідок прориву якого трапилось залиття нежитлового приміщення за адресою м. Київ, проспект Перемоги, буд. 30.

При цьому, причиною залиття вказано порив трубопроводу холодного водопостачання в підвалі житлового будинку №30 по пр. Перемоги, який знаходиться на балансі КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва". Свої зауваження до акту про залиття, з переліком майна, яке постраждало під час затоплення власник приміщення виклав в окремому листі і долучив до акту про залиття в день отримання даного акту - 18.05.2017 року.

Факт затоплення приміщення та причина залиття також зазначені в листі №1922/7/36/08-17 від 04.05.2017 року ПАТ "Київводоканал" (т.1, а.с. 38) та у листі №2233/3 від 05.05.2017 року Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (т.1, а.с. 39).

З наявних у справі доказів у їх сукупності вбачається, що причиною залиття нежилого приміщення за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 30 став прорив трубопроводу холодного водопостачання в підвалі житлового будинку №30 по пр. Перемоги 17.04.2017 року.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо взяття до уваги рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2018 року у справі №910/1626/18, яке залишено без змін постановою від 09.08.2018 року Київського апеляційного господарського суду, позовні вимоги задоволені: стягнуто з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ПРО-1» шкоду, завдану залиттям нежитлового приміщення, у розмірі 152 883, 60 грн., витрати на проведення експертного дослідження матеріальних збитків у розмірі 6 000, 00 грн. та судовий збір у розмірі 2 293, 25 грн.

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як роз'яснено п 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України» , а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу частини статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.05.2018 року у справі №910/1626/18, яке набрало законної сили було встановлено, що причиною залиття нежилого приміщення за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 30 був прорив трубопроводу холодного водопостачання в підвалі житлового будинку № 30 по пр. Перемоги 17.04.2017 року, а також те, що будинок, розміщений за адресою: вул. пр. Перемоги, 30, м. Київ, знаходиться у Шевченківському районі міста Києва, належить до сфери управління Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва та перебуває на його балансі.

Окрім цього колегія суддів звертає увагу, що судом першої обґрунтовано спростовано твердження скаржника щодо належного відповідача по справі, а саме те, що на думку відповідачем ним має бути ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Індустріальний Будівельний Холдинг нижченаведеним.

За змістом ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Статтею 24 вказаного нормативно-правового акту унормовано, що балансоутримувач, зокрема, зобов'язаний забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Суд зауважує, що Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (даті - балансоутримувач) це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Розділом 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій передбачено, що система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.

При цьому, відповідно до п. 1.6. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом № 190 від 27.06.2008р. Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі.

Окрім цього, в рішенні суду першої інстанції приділено увагу доводам відповідача щодо договору №10 від 10.01.2017 року укладеного між Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (балансоутримувач) та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Індустріальний Будівельний Холдинг» (підрядна організація) предметом якого є надання послуг з утримання будинків, споруд, об'єктів благоустрою, прибудинкових територій у житлових будинках комунальної власності неадміністративного мікрорайону «Шулявка» Шевченківського району міста Києва. (т.1, а.с. 101-109).

З умов вказаного правочину полягає, що будинок, розміщений за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 30 обслуговується ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Індустріальний Будівельний Холдинг» , зокрема, третя особа надає послуги допоміжні комбіновані щодо різних об'єктів, комплексне обслуговування об'єктів: «прибирання і утримання місць загального користування, сходових клітин, прибудинкової території, утримання і технічне обслуговування внутрішньо-будинкових інженерних та комунікаційних мереж (централізованого опалення, централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого постачання гарячої води, електропостачання), утримання і дрібний поточний ремонт будинків, елементів благоустрою, прибудинкових територій та споруд» по неадміністративному мікрорайону «Шулявка» Шевченківського району міста Києва, що включає утримання місць розташування та технічного обслуговування внутрішньо-будинкових інженерних мереж і комунікацій; з поточного утримання та прибирання прибудинкових територій, елементів благоустрою, дитячих та спортивних майданчиків, які розташовані на прибудинковій території; з прибирання і поточного утримання сходових клітин та інших місць загального користування житлових будинків комунальної власності, у тому числі дрібний поточний ремонт будинків, елементів благоустрою, прибудинкових територій та споруд, для забезпечення надання житлово-комунальних послуг.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що умови даного договору стосуються виключно його сторін, тобто, відповідача та третьої особи, тоді-як балансоутримувач несе відповідальність за неналежне здійснення чи нездійснення контролю за станом водопровідних мереж (зокрема, перед власником приміщення у будинку).

З огляду на вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що особою, яка несе відповідальність за залиття в підвалі нежитлового приміщення, є балансоутримувач будинку, тобто у даному випадку Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» як балансоутримувач будинку за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 30.

Також колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта, що позивач та відповідач не перебувають у договірних відносинах щодо надання житлово-комунальних послуг оскільки вказані доводи не відносяться до предмета даного спору. У даному випадку спірні правовідносини виникли з позадоговірною шкоди, відповідальність за яку передбачена положеннями ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Щодо розміру завданих збитків колегія суддів зазначає наступне.

На підтвердження розміру завданої шкоди позивачем представлено до матеріалів справи інвентаризаційні відомості ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Компанія ЮНА-96» станом на 17.04.2017 року (т.1, а.с. 152-163) та висновок №04/17 від 25.09.2017 року (т.1, а.с. 42-60) за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження, складений експертом ОСОБА_8.

ОСОБА_8 є атестованим судовим експертом та має свідоцтво №1834 від 29.10.2016 року за експертною спеціальністю «Оцінка машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання» . (т.1, зворот а.с. 44).

Згідно змісту вказаного висновку загальний розмір матеріальної шкоди, нанесеної ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Компанія Юна-96» внаслідок пошкодження рухомого майна від залиття приміщень становить 248 298, 78 грн.

Разом з тим апелянтом не надано будь-яких доказів на спростування визначеної експертом загального розміру матеріальної шкоди, в тому числі, іншого висновку експерта, складеного на замовлення відповідача чи третьої особи. Вказаний висновок містить докладний опис затопленого приміщення (із відповідною фотофіксацією), перелік пошкоджень (зокрема, об'єктом дослідження є опоряджувальні покриття підвального приміщення житлового будинку, що знаходиться за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 30, під'їзд №1); розрахунок розміру матеріальної шкоди у таблиці відповідно до ОСОБА_6 визначення причин залиття з урахуванням нових технологій та визначення матеріальної шкоди за його наслідками.

За таких обставин справи, колегія суддів вважає доведеним наявність усього складу цивільного правопорушення для настання відповідальності у вигляді відшкодування завданих цим порушенням збитків, а вимог про відшкодування завданих позивачу збитків за рахунок відповідача - обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо доводів апелянта, що суд першої інстанції необґрунтовано збільшив суму позовних вимог на 10 000, 00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з позовної заяви позивач просив стягнути з відповідача 258 298, 78 грн. з яких 248 298, 78 грн. матеріальні збитки та 10 000, 00 грн. витрати на проведення експертного дослідження матеріальних збитків.

Зі змісту резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 року вбачається, що судом стягнуто на користь позивача 258 298, 78 грн. шкоди та 10 000, 00 грн. витрат на проведення експертизи, а загалом 268 298, 78 грн., тобто в більшому розмірі аніж просив позивач.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що з мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 року вбачається, що місцевий господарський суд дійшов висновку про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 248 298, 78 грн., саме, як просив позивача та 10 000, 00 грн. витрат на проведення експертизи, з чого слідує, що суд першої інстанції при ухваленні рішення та складаючи резолютивну частину, зробив арифметичну помилку в сумі, яка підлягає до стягнення з відповідача.

Проте, дане питання законодавчо врегульоване, в такому випадку відповідач керуючись ст. 243 Господарського процесуального кодексу України має право звернутися до суду із заявою про виправлення описок та арифметичних помилок.

Також, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції не позбавлений можливості відповідно до ст. 243 Господарського процесуального кодексу України виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки з власної ініціативи.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи та свідчать про надуманість та необґрунтованість.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Одночасно, у рішенні №7-рп/2013 від 11.07.2013р. Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_9 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що зобов'язання повинні ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав). Аналогічну позицію наведено у постанові від 29.05.2013р. Вищого господарського суду України по справі №5011-5/14825-2012.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано відповідачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 року у справі №910/1625/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 року у справі №910/1625/18 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1625/18.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.02.2019 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

ОСОБА_1