Постанова

від 11.07.2018 по справі 910/3518/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/3518/17

Верховний Суд у складі колегії суддів палати Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

від прокуратури - Збарих С.М.

позивач - Київська міська рада

представник позивача - Закаль О.О.

відповідач - обслуговуючий кооператив "Служба гідротехнічних споруд кар'єру № 7 з розробки Бортницького родовища пісків"

представник відповідача - Буртовий М.В.

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_7

представник третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - не з'явився

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_8

представник третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва

на постанову Київського апеляційного господарського суду у складі Разіоної Т.І. - головуючого, Чорної Л.В., Яковлєва М.Л. від 03 квітня 2018 року та рішення Господарського суду міста Києва у складі Шкурдової Л.М. від 19 жовтня 2017 року

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1.Київська місцева прокуратура № 2 в інтересах держави в особі Київської міської ради звернулась до Господарського суду міста Києва із позовною завою до обслуговуючого кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру № 7 з розробки Бортницького родовища пісків" про витребування земельної ділянки площею 0,091 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на користь власника - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради. Звертаючись до суду із вказаним позовом прокурор зазначає, що Київською місцевою прокуратурою № 2 встановлено порушення майнових прав територіальної громади м. Києва, а саме вибуття вказаної земельної ділянки із власності останньої поза волею власника.

2. Прокурор також зазначає, що вибуття поза волею власника спірної земельної ділянки підтверджується тим, що реєстрація права власності ОСОБА_7 на вказану земельну ділянку здійснено на підставі рішення органу місцевого самоврядування, однак згідно листа Київської міської ради від 25.01.2017 слідує, що на пленарних засіданнях Київської міської ради не приймалось рішень щодо виділення ОСОБА_7 земельної ділянки. За таких підстав, прокурор на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України просить суд витребувати у відповідача земельну ділянку на користь власника - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

3. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.02.2017 № 80865653, встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності (індексний номер 20764728), зареєстрованого 22.04.2014 державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Саченко М.М., ОСОБА_7 набув право власності на земельну ділянку (кадастровий номер: НОМЕР_1) площею 0,091 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

4. На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2014 ОСОБА_7 продав та передав ОСОБА_14 вказану земельну ділянку площею 0,091 га., яка в подальшому продала та передала останню обслуговуючому кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків".

5. Судами встановлено, що у матеріалах реєстраційної справи об'єкту нерухомості - земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, наявна копія рішення ради, за яким вказану земельну ділянку передано ОСОБА_7 у власність. Вказана копія рішення органу місцевого самоврядування стала підставою для реєстрації за ОСОБА_7 права власності на вказану земельну ділянку.

6. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 03.02.2017 повідомив, що документи, які посвідчують право власності в Департаменті земельних ресурсів, не зареєстровані.

7. Водночас, листом від 25.01.2017 Київська міська рада повідомила, що на пленарних засіданнях Київської міської ради не приймалось рішень щодо виділення ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,091 га, розташованої у АДРЕСА_1.

8. Зазначене, на думку прокурора, свідчить те, що спірна земельна ділянка вибула із власності територіальної громади без відповідного волевиявлення власника - Київської міської ради, а тому вона підлягає витребуванню від останнього набувача - обслуговуючого кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру № 7 з розробки Бортницького родовища пісків" (відповідача) на користь позивача.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

9. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

10. Рішення судів мотивовані тим, що прокурором належними доказами не доведено наявність підстав неправомірного вибуття спірної земельної ділянки від власника; реєстрацію права власності ОСОБА_7 на спірну земельну ділянку та свідоцтво про право власності (індексний номер 20764728), зареєстрованого 22.04.2014 у судовому порядку не скасовано; прокурор вимоги про скасування державної реєстрації та свідоцтва про право власності ОСОБА_7 на спірну земельну ділянку не заявляв, а відтак, враховуючи межі заявлених позовних вимог, межі перегляду справи у апеляційній інстанції, та відсутність вироку у кримінальній справі щодо підроблення рішення органу місцевого самоврядування, суди дійшли висновку про недоведеність прокурором наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про витребування у відповідача спірної земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, прокурор звернувся із касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Аргументи учасників справи

Доводи прокурора, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

12.1. скаржник не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що не скасована у судовому порядку реєстрація права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_7 та свідоцтво про право власності свідчать про недоведеність прокурором неправомірності вибуття земельної ділянки від власника та про відсутність підстав витребування земельної ділянки у відповідача, з огляду на наступне.

12.2. державна реєстрація не є способом набуття права власності, а виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення речових прав, тому реєстрація, здійснена без належних документів, що посвідчують речове право на земельну ділянку, не позбавляє титульного власника майна права на нього та можливості витребування майна в порядку ст. 388 ЦК України. В даному випадку, необхідним правовстановлюючим документом, який посвідчував би право власності на земельну ділянку, могло бути лише належне рішення Київської міської ради.

12.3. скаржник не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо необхідності визнання недійсним свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки, оскільки, в даному випадку, факт вибуття спірної земельної ділянки із власності територіальної громади відбувся без відповідного волевиявлення власника - Київської міської ради.

Прокуратура, посилаючись на практику Верховного Суду зазначає, що задоволенню вимог дійсного власника майна не перешкоджає наявність правочинів, в яких власник не був стороною.

12.4. щодо відсутності вироку у кримінальній справі про підроблення рішення органу місцевого самоврядування, прокуратура зазначає, що останній не вплине на оцінку законності вибуття земельної ділянки із комунальної власності. В свою чергу, в матеріалах справи наявна належним чином завірена копія рішення Київської міської ради від 23.04.2009 з додатком, згідно якого спірна земельна ділянка не зазначена, як така, що передавалась у приватну власність, що свідчить про відсутність волевиявлення власника землі.

12.5. судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що земельна ділянка вибула із комунальної власності без згоди її дійсного власника, що є протиправним втручанням у право мирного володіння майном громади міста.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу (узагальнено)

13. Відповідач вважає, що оскаржувані рішення прийняті з врахуванням всіх обставин справи та без порушень норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим просить касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, рішення місцевого та апеляційної суду - без змін.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

14. В ході судового розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що предметом позову у даній справі є витребування земельної ділянки власником, на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК ), у зв'язку з її вибуття поза волею останнього.

15. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди дійшли висновку, що прокурором належними доказами не доведено наявності підстав неправомірного вибуття спірної земельної ділянки від власника, оскільки реєстрацію права власності ОСОБА_7 на спірну земельну ділянку та свідоцтво про право власності у судовому порядку не скасовано, прокурор вимоги про скасування державної реєстрації та свідоцтва про право власності ОСОБА_7 на спірну земельну ділянку не заявляв, а відтак, враховуючи межі заявлених позовних вимог та відсутність вироку у кримінальній справі щодо підроблення рішення органу місцевого самоврядування, суди дійшли висновку про недоведеність прокурором наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про витребування у відповідача спірної земельної ділянки.

16. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, оцінивши доводи наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, Суд встановив, що висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови задоволення позовних вимог, з огляду на відсутність скасованих реєстрації права власності та свідоцтва на право власності та вироку у кримінальній справі стосовно підробки рішення ради, є передчасними, зроблені без з'ясування всіх істотних обставин справи, тому ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції, з огляду на наступне.

17. Згідно ст. 388 ЦК якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

18. У відповідності до статті 328 ЦК , право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

19. У відповідності до статті 345 ЦК , фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

20. При цьому, судами попередніх інстанцій не було надано правової оцінки рішенню Київської міської ради на підставі якого, за ОСОБА_7 було зареєстровано право власності на земельну ділянку, не проаналізовано порядок, за яким здійснювалась приватизація земельних ділянок згідно законодавства, чинного на момент прийняття відповідного рішення, що унеможливило встановлення факту наявності чи відсутності волі власника на вибуття майна з його володіння. Виходячи з цього, судам попередніх інстанцій необхідно було встановити на якій саме правовій підставі вказана земельна ділянка передавалась (або не передавалась) у власність відповідачу (платно чи безоплатно), в залежності від чого встановити порядок оформлення документів, що посвідчують право на приватизацію земельних ділянок та подальшу реєстрацію права власності.

21. Тобто, для задоволення або відмови в задоволенні позову судам, в першу чергу, необхідно було встановити наявність чи відсутність правових підстав для набуття права власності на спірну земельну ділянку у першого власника - ОСОБА_7, а не відмовляти у позові з підстав відсутності скасування реєстрації права на земельну ділянку.

22. Вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

23. Незважаючи на те, що обов'язок (тягар) доказування обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини, проте суди не були позбавлені права витребувати у сторін усі необхідні додаткові документи для правильного вирішення спору і з'ясування дійсних обставин справи. В даному випадку мова не йде про перекладення на суд обов'язку тягаря доказування, який покладений на сторони у справі, а йде про виконання процесуального обов'язку суду щодо витребування документів у разі недостатності поданих сторонами доказів.

24. Господарськими судами використано не у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи в частині встановлення наявності чи відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, наслідком чого є скасування прийнятих судових актів.

25. Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

26. Відповідно до ст. 300 ГПК України Верховний Суд розглядає справи за правилами перегляду судових рішень у касаційному порядку, тому не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.

27. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухвалити нове рішення, а тому справу слід передати на новий розгляд суду першої інстанції.

28. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню підлягає частково, а справа має бути передана на нових розгляд, згідно ст. 129 ГПК України , розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум судового збору за подання скарги про перегляд рішення в апеляційному і у касаційному, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

29. Керуючись ст. 300 , 301 , 306 , 308 , 310 , 314 , 315 , 317 ГПК України , Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03 квітня 2018 року у справі № 910/3518/17 скасувати.

3. Справу направити до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає .

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.