Рішення

від 04.10.2018 по справі 910/3518/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.10.2018Справа №910/3518/17

За позовом Київської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Обслуговуючого кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру № 7 з розробки Бортницького родовища пісків"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

3. ОСОБА_3

про витребування земельної ділянки

Суддя Бойко Р.В.

секретар судового засідання Баринова О.І.

Представники учасників справи:

прокурор: Винник О.О.

від позивача: Глобенко Л.В.

від відповідача : Буртовий М.В.

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

від третьої особи-3: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулася Київська місцева прокуратура №2 в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків" про витребування земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Київською місцевою прокуратурою №2 було встановлено порушення майнових прав територіальної громади м. Києва, а саме вибуття поза волею власника земельної ділянки площею 0,091 га, що розташована на території Дарницького району м. Києва. АДРЕСА_4, у зв'язку з чим, прокурор на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України просив суд витребувати у відповідача земельну ділянку на користь власника - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви прокурор просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,091 га, за адресою: АДРЕСА_4.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.2017 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

10.04.2017 до господарського суду міста Києва від прокурора надійшла заява, в якій прокурор просив суд вважати заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, викладену у п. 1 прохальної частини позовної заяви, викладеною у наступній редакції: "постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, якою заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії, пов'язані з реєстрацією прав на нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,091 га, за адресою: АДРЕСА_4".

У судовому засіданні 19.04.2017 відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі №910/3518/17 до вирішення Дарницьким районним судом міста Києва справи №753/5207/17.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2017 заяву Київської місцевої прокуратури №2 про вжиття заходів до забезпечення позову залишено без задоволення; зупинено провадження у справі №910/3518/17 до вирішення Дарницьким районним судом міста Києва справи №753/5207/17 та набрання рішенням у вказаній справі законної сили.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 ухвалу господарського суду міста Києва від 27.04.2017 у справі №910/3518/17 скасовано; матеріали справи №910/3518/17 скеровано до господарського суду міста Києва для розгляду справи по суті.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 у справі №910/3518/17 залишено без змін.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.10.2017 у справі №910/3518/17 відмовлено у задоволенні позову Київської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Обслуговуючого кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків" про витребування земельної ділянки.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 рішення господарського суду міста Києва від19.10.2017 у справі №910/3518/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 11.07.2018 рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 у справі №910/3518/17 скасовано; справу №910/3518/17 направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду міста Києва №05-23/1229 від 24.07.2018 було проведено повторний автоматичний розподіл судової справи №910/3518/17 за результатами якого справу було передано для розгляду судді Бойко Р.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2018 справу №910/3518/17 прийнято до провадження суддею Бойко Р.В., постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28.08.2018; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

27.08.2018 через відділ діловодства від відповідача надійшов відзив на позов з доказами його направлення прокуратурі та позивачу, в якому Обслуговуючий кооператив "Служба гідротехнічних споруд кар'єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків" заперечує проти позову прокурора та вважає його необґрунтованим, оскільки відповідачем вжито всіх можливих та розумних заходів щодо перевірки наявності у продавця права власності на спірну земельну ділянку та відсутність перепон для продажу; станом на дату розгляду справи відсутній вирок суду у кримінальній справі, що набрав законної сили, та який би встановлював наявність вини у діях осіб, по реєстрації права власності за первісним власником; а позбавлення відповідача права власності на спірну земельну ділянку буде становити порушення його права на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та гарантованого йому ст. 6 вказаної Конвенції права на справедливий суд.

27.08.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи. Вказане клопотання мотивоване тим, що в матеріалах справи наявні два рішення Київської міської ради №444/1500 від 23.04.2009 (один примірник з яких наданий Київською міською радою, а інший - з матеріалів реєстраційної справи). При цьому зміст таких рішень є ідентичним, а різниця полягає у змісті додатків до рішення, в якому вказаний конкретний перелік фізичних осіб, яким надані земельні ділянки у приватну власність, та вказані документи є взаємно суперечливими, у зв'язку з чим відповідач вказує на необхідність встановлення на якому саме із рішень (додатків до нього) наявні підписи Заступника міського голови - секретаря Київради О. Довгого.

27.08.2018 до господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/3518/17 до вирішення Дарницьким районним судом міста Києва справи №753/5207/17.

Крім того, 27.08.2018 відповідачем також подано клопотання про залишення позову прокурора без розгляду з тих підстав, що останній вправі був подати позов в інтересах Київської міської ради виключно після того, як орган місцевого самоврядування, усвідомлюючи порушення свого права, не здійснюватиме необхідних заходів для його поновлення. Натомість подання прокурором даного позову може свідчити про порушення принципу рівності сторін у даній справі.

Також, 27.08.2018 відповідачем надано клопотання про розгляду справи №910/3518/17 колегіально у складі трьох суддів, яке мотивоване тим, що скасування Верховним Судом судових рішень попередніх інстанцій та направлення даної справи на новий розгляд свідчить про її складність.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2018, постановленою з урахуванням думки присутніх представників учасників справи, відмовлено у задоволенні клопотання Обслуговуючого кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків" про розгляд справи колегіально, оскільки скасування Верховним Судом судових рішень попередніх інстанцій у даній справі та передання її на новий розгляд до місцевого господарського суду не є безумовним доказом, який би свідчив про складність даної справи, в той час як відповідачем інших обставин, які б вказували на складність справи №910/3518/17 та доцільність її розглядати колегіально не наведено.

Також, протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2018, постановленою з урахуванням думки присутніх представників учасників справи, відмовлено у задоволенні клопотання Обслуговуючого кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків" про зупинення провадження, так як постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2017, скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 27.04.2017, якою було зупинено провадження з заявлених позивачем підстав (які є тотожними викладеним у клопотанні від 27.08.2018). Тобто, постановою апеляційного господарського суду, яка станом на 28.08.2018 є чинною, надано правову оцінку доводам відповідача про неможливість розгляду даної справи до вирішення Дарницьким районним судом міста Києва справи №753/5207/17 за позовом ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків" та відповідно визнано їх необґрунтованими.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2018 у справі №910/3518/17 відмовлено у задоволенні клопотання Обслуговуючого кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків" про залишення позову без розгляду.

Також, ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2018 відмовлено у задоволенні клопотання Обслуговуючого кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків" про призначення у справі №910/3518/17 судової експертизи; залучено до участі у справі третю особу-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3; підготовче засідання відкладено на 18.09.2018.

05.09.2018 до господарського суду міста Києва від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор, зокрема, вказав на те, що наявність реєстрації, здійсненої без належних документів, що посвідчують речове право на земельну ділянку, не позбавляє титульного власника майна права на нього.

17.09.2018 до господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 18.09.2018 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відмову у прийнятті відповіді на відзив, поданої позивачем, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 166 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду міста Києва 26.07.2018 було встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву.

Судом встановлено, що відзив на позовну заяву було отримано позивачем 28.08.2018 (відповідно до інформації щодо відстеження пересилання поштових відправлень, яка міститься на офіційному сайті ПАТ "Укрпошта"), з огляду на що позивачем було пропущено встановлений судом строк для подання відповіді на відзив

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Позивачем не обґрунтовано суду наявності поважних причин пропуску строку для подання відповіді на відзив, у зв'язку з чим судом було не прийнято її до розгляду.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2018 закрито підготовче провадження та призначення справу до розгляду по суті на 04.10.2018.

04.10.2018 до господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання сторонам можливості врегулювання спору мирним шляхом.

Розглянувши у судовому засіданні 04.10.2018 вказане клопотання відповідача, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем обставини не є підставами для відкладення розгляду справи/перерви судового засідання відповідно до ст.ст. 202, 216 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, з метою недопущення затягування строків розгляду судом спору, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з метою надання сторонам можливості врегулювання спору мирним шляхом.

При цьому, суд відзначає, що сторони мають право на мирне врегулювання спору на будь-якій стадії судового провадження, зокрема, на стадії виконавчого провадження.

У судовому засіданні 04.10.2018 прокурор та представник позивача надали усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.10.2018 надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечив.

Третя особа-1 у судове засідання 04.10.2018 не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про призначене судове засідання була повідомлена належним чином за адресою, яка вказана у Договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2014 (02140, АДРЕСА_1), що підтверджується поштовим конвертом, в якому ухвала суду була направлена на адресу третьої особи-1.

Третя особа-2 у судове засідання 04.10.2018 не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про призначене судове засідання була повідомлена належним чином за адресою, яка вказана у Договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2014 (02088, м. Київ, провулок Лермонтова, буд. 23, п/б), що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку про повернення поштового відправлення у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання, та поштовим конвертом, в якому ухвала суду була направлена на адресу третьої особи-2.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 вказаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачем та повернення її до суду з поміткою "повернута відправнику за закінченням терміну зберігання" є наслідками волевої поведінки у формі бездіяльності щодо її належного отримання.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що треті особи 1, 2 були належним чином повідомлені про судове засідання, призначене на 04.10.2018.

Що стосується повідомлення третьої особи-3 про розгляд господарським судом міста Києва справи №910/3518/17 та про судове засідання, призначене на 04.10.2018, суд зазначає, що адресою місцезнаходження ОСОБА_3 є АДРЕСА_3 (відповідно до копії паспорту, яка міститься в матеріалах справи).

За приписами п. 21 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції".

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

19.09.2018 на офіційному веб-сайті судової влади України було опубліковано оголошення про повідомлення ОСОБА_3 про розгляд господарським судом міста Києва справи №910/3518/17; закриття підготовчого засідання у вказаній справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 04.10.2018.

Отже, третя особа-3 також була належним чином повідомлена про судове засідання у справі №910/3518/17, призначене на 04.10.2018.

Оскільки треті особи були належним чином повідомлені про судове засідання, призначене на 04.10.2018, проте не з'явились у відповідне судове засідання та не забезпечили явку своїх представників, а також не повідомили про причини неявки, суд на підставі п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, вирішив за можливе розглянути дану справу за відсутності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

В судовому засіданні 04.10.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №80865653 від 21.02.2017, встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності (індексний номер 20764728), зареєстрованого 22.04.2014 державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Саченко М.М., ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку (кадастровий номер: НОМЕР_1) площею 0,091 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Лермонтова, 4, ділянка 32.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (зареєстровано в реєстрі за №674), ОСОБА_1 продав та передав ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,091 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану у АДРЕСА_4.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.09.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. (зареєстровано в реєстрі за №905) ОСОБА_2 продала та передала обслуговуючому кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків" земельну ділянку площею 0,091 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану у АДРЕСА_4.

Прокурор зазначає, що у матеріалах реєстраційної справи об'єкту нерухомості - земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Лєрмонтова, 4, ділянка 32, наявна копія рішення, за яким вказану земельну ділянку передано ОСОБА_1 у власність. Вказана копія рішення органу місцевого самоврядування стала підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на вказану земельну ділянку.

Листом №52/123 від 23.01.2017 прокурор звертався до Київської міської ради відносно надання інформації щодо надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_4.

У відповідь на вказаний лист Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 03.02.2017 повідомив, що документи, які посвідчують право власності в Департаменті земельних ресурсів, не зареєстровані.

Водночас, листом від 25.01.2017 Київська міська рада повідомила, що на пленарних засіданнях Київської міської ради не приймалось рішень щодо виділення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,091 га, розташованої у АДРЕСА_4.

Зазначене, на думку прокурора, свідчить те, що спірна земельна ділянка вибула із власності територіальної громади без відповідного волевиявлення власника - Київської міської ради, а тому вона підлягає витребуванню від останнього набувача - обслуговуючого кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків" ( відповідача) на користь позивача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.10.2017 у справі №910/3518/17 відмовлено у задоволенні позову Київської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Обслуговуючого кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків" про витребування земельної ділянки.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2017 у справі №910/3518/17 залишено без змін.

Судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів мотивовані тим, що прокурором належними доказами не доведено наявність підстав неправомірного вибуття спірної земельної ділянки від власника; реєстрацію права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку та свідоцтво про право власності (індексний номер 20764728), зареєстрованого 22.04.2014 у судовому порядку не скасовано; прокурор вимоги про скасування державної реєстрації та свідоцтва про право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку не заявляв, а відтак, враховуючи межі заявлених позовних вимог, межі перегляду справи у апеляційній інстанції, та відсутність вироку у кримінальній справі щодо підроблення рішення органу місцевого самоврядування, суди дійшли висновку про недоведеність прокурором наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про витребування у відповідача спірної земельної ділянки.

Постановою Верховного Суду від 11.07.2018 рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 у справі №910/3518/17 скасовано; справу №910/3518/17 направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Направляючи справу №910/3518/17 на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 11.07.2018 вказав на те, що необхідно встановити наявність чи відсутність правових підстав для набуття права власності на спірну земельну ділянку у першого власника - ОСОБА_1

Зокрема, Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що судами попередніх інстанцій не було надано правової оцінки рішенню Київської міської ради на підставі якого, за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку, не проаналізовано порядок, за яким здійснювалась приватизація земельних ділянок згідно законодавства, чинного на момент прийняття відповідного рішення, що унеможливило встановлення факту наявності чи відсутності волі власника на вибуття майна з його володіння.

Як встановлено судом, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.09.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. (зареєстровано в реєстрі за №905) ОСОБА_2 продала та передала обслуговуючому кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків" земельну ділянку площею 0,091 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану у АДРЕСА_4.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом статей 317, 318 Цивільного кодексу України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

У системі правових норм, що регулюють цивільно-правовий захист права власності, центральне місце займають норми, які передбачають такий речово-правовий спосіб захисту права, як витребування майна із чужого незаконного володіння - віндикація.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина 1 статті 387 Цивільного кодексу України).

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Тобто, витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України, зокрема, якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (було загублено, викрадено, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України.

У такому випадку діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договором права відчужувати це майно. Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України залежить від того, у який спосіб майно вибуло із його володіння. Ця норма передбачає вичерпний перелік підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Отже, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, необхідно встановити, чи вибуло спірне майно із володіння власника в силу обставин, передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України, зокрема, чи з волі власника майно вибуло із його володіння.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/3496/17.

Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради №444/1500 від 23.04.2009 "Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва", відповідно до статей 81, 116, 118, 121 Земельного кодексу України передано громадянам у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі міста Києва. (згідно з додатком).

Проте, у матеріалах справи наявні два аналогічні рішення Київської міської ради №444/1500 від 23.04.2009 "Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва", які різняться між собою змістом додатку.

Так, у додатку до вказаного рішення Київської міської ради, наданого позивачем, серед переліку земельних ділянок, які передаються громадянам у приватну власність, відсутні відомості про земельну ділянку площею 0,091 га, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_4 та про передачу вказаної земельної ділянки ОСОБА_1

Натомість, на першому аркуші іншого додатку до вказаного рішення Київської міської ради, який міститься в матеріалах справи, серед переліку земельних ділянок, які передаються громадянам у приватну власність, під номером 7 наявні відомості про земельну ділянку площею 0,091 га, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_4 та про передачу вказаної земельної ділянки ОСОБА_1

Як встановлено судом, направляючи справу №910/3518/17 на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 11.07.2018 вказав на те, що необхідно встановити наявність чи відсутність правових підстав для набуття права власності на спірну земельну ділянку у першого власника - ОСОБА_1

Зокрема, Верховний Суд у постанові від 11.07.2018 зазначив, що судами попередніх інстанцій не було надано правової оцінки рішенню Київської міської ради на підставі якого, за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку, не проаналізовано порядок, за яким здійснювалась приватизація земельних ділянок згідно законодавства, чинного на момент прийняття відповідного рішення, що унеможливило встановлення факту наявності чи відсутності волі власника на вибуття майна з його володіння.

Відповідно до статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Враховуючи наведені вище норми законодавства та вказівки Верховного Суду, встановлюючи факт наявності чи відсутності волі власника на вибуття майна з його володіння у даному спорі, суд зазначає таке.

За нормами п. б ст. 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно із ч. 1 ст. 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За приписами ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За положеннями ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

З огляду на вказані норми закону та зміст рішення Київської міської ради №444/1500 від 23.04.2009 "Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва", його прийняттю мала передувати наведена у ст. 188 ЗК України процедура одержання громадянином безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розпочинається із подання громадянами відповідного клопотання, до якого додаються графічні матеріали; і лише після отримання клопотання разом із необхідними документами таке клопотання розглядається відповідною місцевою адміністрацією чи радою, яка дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Після отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, такий проект землеустрою розробляється за замовленням особи суб'єктами господарювання і подається відповідній раді на затвердження та надання земельної ділянки у власність. Надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюється виключно органами, визначеними у статті 118 Земельного кодексу України, рішення, дію або бездіяльність яких може бути оскаржено до суду.

Разом з тим в матеріалах справи відсутні будь-які належні та достатні докази відповідно до статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про набуття ОСОБА_1 безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,091 га, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_4, відповідно до процедури, передбаченої чинним на той час земельним законодавством.

При цьому, в матеріалах справи наявна копія листа Київської міської ради, адресованого Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про те, що на пленарних засіданнях Київської міської ради не приймалось рішень щодо виділення спірної земельної ділянки.

28.08.2018 прокурором долучено до матеріалів справи копію листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №057022-16289 від 30.07.2018 та копію листа №057022-16418 від 01.08.2018 про те, що за поданням Департаменту рішень щодо передачі у приватну власність земельних ділянок громадінням за адресою: АДРЕСА_4, Київська міська рада не приймала, документи, що посвідчують право власності, в Департаменті земельних ресурсів не зареєстровані; звернення щодо передачі у власність земельної ділянки за вказаною адресою до Департаменту земельних ресурсів не надходили; інформація щодо вказаної земельної ділянки у міському земельному кадастрі відсутня; в системі електронного документообігу "АСКОД" звернень від ОСОБА_1 щодо передачі у власність земельної ділянки за вказаною адресою не зареєстровано.

Таким чином, враховуючи відсутність у додатку до рішення Київської міської ради №444/1500 від 23.04.2009 "Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва", відомостей про набуття ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,091 га, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_4, оригінал якого був оглянутий судом у судовому засіданні 18.09.2018, та встановлені обставини відсутності доказів дотримання ОСОБА_1 законної процедури такого набуття, суд дійшов висновку про те, що спірна земельна ділянка Київською міською радою цій особі не передавалась.

Відтак, спірна земельна ділянка вибула з володіння територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради поза її волею та позивач має право витребувати це майно від відповідача в незалежності від добросовісності набуття ним такої земельної ділянки.

Пропри наведене, суд критично оцінює добросовісність набуття відповідачем спірної земельної ділянки, з огляду на те, що у Обслуговуючого кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків" повинні були виникнути обґрунтовані сумніви щодо правомірності набуття ним такої земельної ділянки за ціною (149 360,21 грн.) в тричі меншою від ціни (463 764,00 грн.), за якою вона була набута продавцем (ОСОБА_2В.). А тому, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись із змістом рішення Київської міської ради №444/1500 від 23.04.2009 "Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва" та додатками до нього, опублікованими в газеті Київської міської ради "Хрещатик", з метою встановлення правомірності набуття такої земельної ділянки первісним відчужувачем (ОСОБА_1В.) та відповідно ОСОБА_2

Викладені обставини виключають висновок про добросовісність набуття Обслуговуючим кооперативом "Служба гідротехнічних споруд кар'єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків" спірної земельної ділянки, а відтак в даному випадку відсутні підстави вважати, що має місце втручання у право відповідача на мирне володіння своїм майном в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову Київської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Обслуговуючого кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків" про витребування земельної ділянки.

Щодо розподілу між сторонами судових витрат суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду прокурором було сплачено судовий збір у розмірі 10 666,40 грн. відповідно до платіжного доручення №193 від 27.02.2017.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.10.2017 у справі №910/3518/17 відмовлено у задоволенні позову Київської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Обслуговуючого кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру №7 з розробки Бортницького родовища пісків" про витребування земельної ділянки.

За подання апеляційної скарги прокурором було сплачено судовий збір у розмірі 11 733,04 грн. відповідно до платіжного доручення №1473 від 01.11.2017.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2017 у справі №910/3518/17 залишено без змін.

За подання касаційної скарги прокурором було сплачено судовий збір у розмірі 21 332,80 грн. відповідно до платіжного доручення №479 від 16.04.2018.

Постановою Верховного Суду від 11.07.2018 рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 у справі №910/3518/17 скасовано; справу №910/3518/17 направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

За таких обставин, оскільки постановою Верховного Суду від 11.07.2018 рішення судів попередніх інстанцій були скасовані, справу №910/3518/17 направлено на новий розгляд до суду першої інстанцій, а на новому розгляді суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, судовий збір у загальному розмірі 43 732,24 грн. (10 666,40 грн. за подання позовної заяви + 11 733,04 грн. за подання апеляційної скарги + 21 332,80 грн. за подання касаційної скарги) покладається на відповідача у повному обсязі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Київської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити повністю.

2. Витребувати в Обслуговуючого кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру № 7 з розробки Бортницького родовища пісків" (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 12, кв. 59; ідентифікаційний код 40750903) земельну ділянку площею 0,091 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, на користь власника - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141).

3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Служба гідротехнічних споруд кар'єру № 7 з розробки Бортницького родовища пісків" (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 12, кв. 59; ідентифікаційний код 40750903) на користь Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9, ідентифікаційний код 02910019) судовий збір у розмірі 43 732 (сорок три тисячі сімсот тридцять два) грн. 24 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 17.10.2018.

Суддя Р.В. Бойко