Постанова

від 17.07.2018 по справі 910/6356/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/6356/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу

Науково-виробничого колективного підприємства "МІТІС" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 (головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Власов Ю.Л., Буравльов С.І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 (суддя Пукшин Л.Г.) у справі № 910/6356/16

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех"

до Науково-виробничого колективного підприємства "МІТІС"

про стягнення 465 324,68 грн

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех" (далі - Позивач, ОСББ) звернулося в Господарський суд міста Києва з позовом до Науково-виробничого колективного підприємства "МІТІС" (далі - Відповідач) про стягнення 465 324,68 грн за неналежне виконання зобов'язань по оплаті витрат за: опалення на суму 226 887,01 грн; утримання будинку та прибудинкової території на суму 106 857,17 грн; внесками, що нараховані Відповідачу як власнику квартир №№11, 20, 21, 121, 123, 151, 163, 165, 185, 186, які знаходяться у будинку за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська,145, на суму 131 580,50 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2017 позов задоволено частково. В частині вимог про стягнення боргу за опалення на суму 10 729,71 грн та за утримання прибудинкової території на суму 9 308,69 грн по квартирі №21 за вказаною адресою у період з 01.03.2011 по 30.04.2015 припинено на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України (наявність рішення у господарській справі №910/11537/15 про вирішення спору між тими ж сторонами про той же спір і з тих же підстав за вказаний період). Стягнуто борг за послуги з опалення та за утримання прибудинкової території на загальну суму 287 175,98 грн, зважаючи на часткову сплату Відповідачем боргу і заяву про застосування судом строку позовної давності на частину погашеної суми та відповідного переривання строку позовної давності. У решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 рішення місцевого суду скасовано у частині нарахувань боргу за опалення та за утримання прибудинкової території. Зробивши арифметичний перерахунок, суд апеляційної інстанції стягнув борг на загальну суму 321 332,92 грн. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2017 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

07.11.2017 від Позивача надійшла заява про уточнення, в якій останній просив суд розглядати позовні вимоги виключно в межах заявлених позовних вимог про стягнення 143 634,29 грн боргу Відповідача по сплаті внесків по всім квартирам за період з 01.03.2011 по 30.06.2016 із застосуванням положень Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", зокрема ст.ст. 4, 13, 15-18, 20, 22, 23 вказаного Закону.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2018, позов задоволено повністю, стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість в розмірі 143 634,29 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що Відповідач, як власник квартир №№11, 20, 21, 121, 123, 151, 163, 165, 185, 186, у період з 01.03.2011 по 30.06.2016 повинен виконувати покладений на нього Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статутом ОСББ обов'язок по оплаті внесків, у розмірі встановленому відповідним рішенням загальних зборів ОСББ, оформленими протоколами від 18.03.2011, 16.03.2012, 15.03.2013, 28.04.2014, 13.02.2015, 19.02.2016.

Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить постанову апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги Відповідач посилається на порушення судами норм процесуального закону щодо повного, всебічного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності, зокрема щодо того, що:

- судами не перевірено наданий Позивачем розрахунок суми платежів (внесків) на підставі проектів бюджетів на 2011-2016 роки та неправильно визначено суму заборгованості;

- Позивач при новому розгляді змінив підставу позову і просив стягнути внески, хоча фактично дана заборгованість складається з послуг з централізованого опалення та послуг з утримання будинку та прибудинкової території, що повинно підтверджуватися доказами понесення відповідних витрат;

- судами не враховано справу №910/11537/15, де вирішено спір про стягнення заборгованості по квартирі №21 у будинку №145 по вул. Борщагівській у м. Києві за період з 01.03.2011 по 30.04.2015, що призвело до подвійного стягнення з Відповідача заборгованості по квартирі №21 за один і той самий період;

- з рішень загальних зборів ОСББ не вбачається порядок сплати, структуру та розмір внесків, які є предметом розгляду даної справи;

- Відповідачу не надходили вимоги про сплату обов'язкових внесків;

- суди не взяли до уваги договір №05/02/2014 відносин власника житлового приміщення та управителя від 05.02.2014 відносно квартири №186, з протоколом розбіжностей, яким не передбачена плата за утримання будинку;

- суди не взяли до уваги вказівки, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 26.09.2017, зокрема щодо перевірки судами наявності доказів витрат на управління, утримання та збереження будинку та наявності дебіторської заборгованості Відповідача перед Позивачем;

- постанова апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 282 ГПК України щодо наведення мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу апеляційної скарги.

Позивач подав відзив, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення. У відзиві Позивач наголошує на тому, що заявлена до стягнення заборгованість не є окремою послугою з утримання будинку та прибудинкової території, а є заборгованістю по сплаті затвердженого внеску на підставі ст. 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті судових рішень, виходить з такого.

Судами встановлено, що Науково-виробниче колективне підприємство "МІТІС" в період з 01.03.2011 по 30.06.2016 було власником квартир №№11, 20, 21, 121, 123, 151, 163, 165, 185, 186 по вул. Борщагівська 145 у м. Києві.

Квартира №20 відчужена Відповідачем 27.11.2012, квартира №165 відчужена 30.07.2013 і квартира №11 відчужена 09.08.2013, що враховано Позивачем у розрахунку та про що зазначено в поясненнях Відповідача.

Відповідно до п. 2.3 статуту ОСББ, затвердженого установчими зборами 18.02.2005, об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту, шляхом скликання загальних зборів: зокрема, визначати порядок утримання, експлуатації і ремонту неподільного і загального майна відповідно до статуту, приймати рішення щодо надходження та витрати коштів об'єднання, встановлювати розміри платежів і внесків членів об'єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фонду тощо.

Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків, об'єднання в особі голови правління має право, зокрема, вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх установлених законом та статутом об'єднання платежів, зборів, внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів, звертатись до суду з позовом про звернення стягнення на майно власників приміщень, які відмовляються відшкодовувати завдані збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені законодавством та статутом об'єднання платежі і внески, а також відрахування до резервного та ремонтного фондів (п.2.5 статуту ОСББ).

Об'єднання в особі правління зобов'язане, зокрема, забезпечувати дотримання інтересів усіх членів об'єднання, при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між членами об'єднання витрат на експлуатацію та ремонт неподільного та загального майна тощо (п.2.6 статуту ОСББ).

Члени об'єднання приймають рішення щодо управління загальним майном та зобов'язані брати участь в його утриманні (п.3.3.3 статуту ОСББ), частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт загального майна встановлюється пропорційно до загальної площі житлових і нежитлових приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (п.3.3.4 статуту ОСББ).

Відповідно до п. 4.2. статуту ОСББ вищим органом управління об'єднання є загальні збори.

До виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання належить, зокрема, визначення розмірів внесків та платежів (п.4.5 статуту ОСББ), а до компетенції правління, зокрема, належить здійснення контролю за своєчасною сплатою членами об'єднання внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з чинним законодавством (п.4.6 статуту ОСББ).

Пунктом 6.4. статуту ОСББ визначено, що кошти об'єднання, зокрема, складаються з статутних внесків і обов'язкових платежів членів об'єднання.

Як вбачається із протоколу №10 зборів членів ОСББ "Політех" від 18.03.2011 було затверджено проект бюджету Позивача на 2011 рік (з переліком надходжень та витрат, що плануються) та встановлено з 01.03.2011 розмір внесків (тариф): мешканці - 3,0 грн за кв.м.

Даний розмір внесків (тариф) залишався незмінним до 01.03.2015, про що свідчать затверджені рішеннями загальних зборів від 16.03.2012, 15.03.2013 та 28.04.2014 проекти бюджетів на 2012 - 2014 роки, які містили відповідні розрахунки надходжень та витрат ОСББ.

Згідно з протоколом №13 зборів членів ОСББ "Політех" від 13.02.2015 та витягу із протоколу №1902-16 від 19.02.2016 було затверджено проект бюджету Позивача на 2015 та 2016 роки та змінено розмір внесків (тариф) мешканців, а саме з 01.03.2015 у розмірі 4 грн за кв.м., а з 01.03.2016 - 5 грн за кв.м.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення, Позивач зазначає, що в період з 01.03.2011 по 30.06.2016 Відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання щодо сплати обов'язкових платежів (внесків), які були встановлені рішеннями загальних зборів ОСББ, внаслідок чого у останнього, як у власника вищезазначених квартир, виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі 143 463,29 грн.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних із діяльністю об'єднання.

За змістом статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", вищим органом управління об'єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об'єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина 6 статті 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до статті 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов'язаний, зокрема виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (ст. 16 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Згідно зі ст.17 вказаного Закону для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (частина 1 статті 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Судами встановлено, що Відповідач в період з 01.03.2011 по 30.06.2016 був власником квартир №№11, 20, 21, 121, 123, 151, 163, 165, 185, 186 із загальною площею 1567,3 кв.м.

З урахуванням відчуження квартир №№ 20, 165, 11, а також квартири № 21, часткова заборгованість щодо якої була сплачена згідно з рішенням у справі №910/11537/15, сумарна загальна площа квартир Відповідача щодо розрахунку обов'язкових платежів (внесків) змінювалась з 1567,3 кв.м до 1138,2 кв.м.

Судами також встановлено, що ОСББ "Політех" на підставі договору № 4541080 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 15.08.2005 оплачує фактичне відвантаження теплової енергії у гарячій воді, що встановлюється за показами лічильника та фіксується у щомісячний актах приймання-передавання товарної продукції. Власники здійснюють оплату за опалення за затвердженими тарифами. Оскільки суми вартості фактично відвантаженої (спожитої) та оплаченої за тарифами теплової енергії не є тотожними, Позивач щорічно здійснює перерахунок плати за опалення. Різниця між вартістю оплаченої за тарифами та фактично спожитої теплової енергії у гарячій воді за рішенням загальних зборів ОСББ включається до дохідної частини бюджету на наступний рік, за рахунок чого встановлюється знижений тариф на утримання будинку та прибудинкової території.

Згідно з частинами 5 та 8 статті 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції чинній на момент укладення договору) у разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором із постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості з плати за відповідними рахунками у примусовому порядку.

Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що власність зобов'язує.

Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Проаналізувавши вказані норми законодавства, положення статуту Позивача, а також надавши оцінку рішенням загальних зборів ОСББ, оформленими протоколами від 18.03.2011, 16.03.2012, 15.03.2013, 28.04.2014, 13.02.2015 та 19.02.2016, проектам бюджету ОСББ на 2011-2016 роки, що були затверджені рішеннями загальних зборів, врахувавши всі матеріали справи в сукупності, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про обов'язковість сплати платежів (внесків) встановлених рішеннями загальних зборів.

Обов'язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

При цьому, судами не встановлено оскарження та визнання недійсними рішень Позивача, оформлених зазначеними протоколами, проте встановлено відсутність доказів оплати Відповідачем суми основного боргу за спірний період, а тому обґрунтовано задоволено позовні вимоги про стягнення спірної суми несплачених внесків.

Спростовуючи доводи Відповідача про недоведеність Позивачем обставин з надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, суди зазначили, що підставою позову у справі є невиконання Відповідачем, як співвласником, своїх обов'язків зі сплати ОСББ внесків та платежів у розмірах, затверджених загальними зборами ОСББ, рішення яких відповідно до вимог статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" є обов'язковими для всіх співвласників, при цьому, кошти, які Позивач просить стягнути з Відповідача - це платежі і внески за період з 01.03.2011 по 30.06.2016 на утримання як самого будинку (від даху до підземних комунікацій), прибудинкової території, майбутніх ремонтів і переоснащень спільного майна ОСББ, тому спір у даній справі не пов'язаний із документальним підтвердженням надання ОСББ послуг з утримання будинку та прибудинкової території, що спростовує доводи скаржника про необхідність перевірки судами документального підтвердження понесення Позивачем витрат з надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Стосовно доводів Відповідача про відсутність у матеріалах справи доказів, які б підтверджували, що загальними зборами співвласників ОСББ "Політех" у спірний період приймалися рішення про порядок сплати, перелік та розмір обов'язкових внесків та платежів, на які претендує Позивач, суди зазначили, що вказані твердження спростовуються наявними у справі протоколами загальних зборів ОСББ "Політех" (витягів із протоколів) за період з 2011 по 2016 роки, а також затвердженими проектами бюджету ОСББ за спірний період з детально визначеним кошторисом ОСББ, який містить відповідний перелік надходжень та витрат, що планується протягом календарного року, в тому числі затверджений розмір внесків (тариф).

Щодо доводів Відповідача про не встановлення зазначеними рішеннями загальних зборів помісячного строку для оплати внесків власниками квартир, то суди вірно зазначили, що дана обставина не звільняє Відповідача від оплати внесків взагалі за вказаний період. Окрім того, судами встановлено, що Відповідачу направлялися листи з вимогою погасити заборгованість за спірний період, а також, що станом на момент вирішення спору по суті, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, строк виконання Відповідачем зобов'язання з оплати внесків за спірний період настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегією суддів відхиляються доводи скаржника про зміну Позивачем підстав позову при новому розгляді справи, оскільки дана обставина не підтверджується матеріалами справи. Крім того, Відповідач помилково ототожнює поняття "надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території", як житлово-комунальної послуги, та "самостійне забезпечення ОСББ утримання будинку та прибудинкової території", що забезпечується за рахунок внесків співвласників, розмір яких встановлюється загальними зборами ОСББ, про що підставно зазначає Відповідач у відзиві.

Доводи скаржника про те, що судами не враховано справу №910/11537/15, де вирішено спір про стягнення заборгованості по квартирі №21 у будинку №145 по вул.Борщагівській у м. Києві за період з 01.03.2011 по 30.04.2015, що, на думку скаржника, призвело до подвійного стягнення з Відповідача заборгованості по квартирі №21 за один і той самий період, колегією суддів відхиляються, оскільки дана обставина була врахована Позивачем при здійсненні розрахунку заборгованості, про що зазначено в оскаржуваних судових рішеннях.

З приводу доводів Відповідача про те, що судами не взято до уваги договір №05/02/2014 відносин власника житлового приміщення та управителя від 05.02.2014 відносно квартири №186, з протоколом розбіжностей, яким не передбачена плата за утримання будинку, а також не перевірено наданий Позивачем розрахунок суми платежів (внесків), колегія суддів зазначає, що судами попередніх інстанцій досліджено та спростовано зазначені обставини з посиланням на відповідні матеріали справи, їм надана належна правова оцінка, а тому відхиляються, як необґрунтовані.

Керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин справи, колегія суддів зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає з статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення). Аналізуючи повноту дослідження судами обставин справи та обґрунтування прийнятого рішення про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості з оплати внесків на загальну суму 143 634,29 грн, колегія суддів вважає, що судами дотримано обов'язку щодо надання оцінки аргументам учасників справи, що відносяться до предмету спору та не вбачає порушення ними норм матеріального права та процесуального права, яке б зумовлювало скасування прийнятих судових рішень.

Таким чином, звертаючись з касаційною скаргою, Відповідач не спростував висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності саме правових підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості зі сплати обов'язкових платежів (внесків) та не довів неправильне застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Науково-виробничого колективного підприємства "МІТІС" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/6356/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.