Постанова

від 17.05.2018 по справі 903/546/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 903/546/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

позивачі: Заступник керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області та Нововолинська міська рада,

представник Генеральної прокуратури України - Клюге Л.М.

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин", представник відповідача не скористався правом участі в судовому засіданні, повідомлений належним чином,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.12.2017

у складі колегії суддів: Бучинська Г.Б. (головуючий), Розізнана І.В., Мельник О.В.

та на рішення Господарського суду Волинської області від 25.09.2017

у складі судді Якушевої І.О.

у справі за позовом Заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області та Нововолинської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин"

про стягнення 104 093, 81 грн. шкоди,

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

1. З 16.02.2017 по 28.02.2017, на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Волинській області (далі - Інспекція) № 22 від 15.02.2017, про проведення старшим державним інспектором та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Волинській області позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" (далі - ТОВ "Птахокомплекс "Губин") щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 15.02.2017 № 66. При проведенні виїзної перевірки встановлено факт несанкціонованого захоронення відходів переробки птиці у ями, викопані на території підприємства. При цьому, встановлено, що розміщення цих відходів на відкритий ґрунт призвело до псування земельної ділянки внаслідок її засмічення і забруднення. Під час проведення перевірки було відібрано проби ґрунту на земельних ділянках розміром 14x8м та 5x5м для проведення лабораторних досліджень, якими в подальшому виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) вмісту нітратів, сульфатів та забруднення хлоридами.

2. За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про позапланову перевірку з 16.02.2017 по 28.02.2017, в якому зафіксовано виявлені порушення природоохоронного законодавства щодо забруднення ТОВ "Птахокомплекс "Губин" земельної ділянки, за адресою м. Нововолинськ, вул. Сокальська, 30, (забійний цех).

3. 02.03.2017 Інспекцією видано припис №000044, яким визначено дії, які необхідно вчинити для усунення порушень природоохоронного законодавства, п.1 якого зобов'язано ТОВ "Птахокомплекс "Губин" до 01.04.2017 вжити заходів щодо ліквідації несанкціонованого захоронення відходів на території забійного цеху в м. Нововолинську, по вул. Сокальська, 30; п.3 - до 15.04.2017р. забезпечити рекультивацію земельної ділянки, порушеної внаслідок самовільного захоронення відходів.

4. На підставі наказу №64 про проведення позапланової перевірки товариства щодо виконання вимог припису №000044 та направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 18.04.2017 №210 було проведено позапланову перевірку відповідача та встановлено невиконання ним вимог припису.

5. 19.04.2017 Інспекцією щодо в.о. директора ТОВ "Птахокомплекс "Губин" ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення №000317 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та 20.04.2017 винесено постанову №000067 про накладення на в.о. директора адміністративного стягнення в розмірі 510 грн.

6. За результатами повторної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства складено акт про невиконання в повному обсязі вимог припису № 000044.

7. 27.03.2017 Інспекцією на адресу ТОВ "Птахокомплекс "Губин" направлено претензію з вимогою відшкодувати шкоду завдану навколишньому природному середовищу у розмірі 104093,81 грн. Розрахунок шкоди здійснено Інспекцією згідно Методики, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 149 від 04.04.2017.

8. 21.04.2017 Інспекцією видано припис №000183, яким зобов'язано виконати невиконані вимоги припису №000044 та встановлено додаткові терміни.

9. ТОВ "Птахокомплекс "Губин" вимоги припису не виконано, нараховану Інспецією шкоду завдану навколишньому природному середовищу не сплачено.

Обґрунтування позовних вимог

10. 10.07.2017 Заступник керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області (позивач 1), Нововолинської-міської ради (позивач 2) звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до ТОВ "Птахокомплекс "Губин" про стягнення 104 093, 81 грн. шкоди завданої державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища посилаючись на те, що відповідач, порушив вимоги природоохоронного законодавства, здійснивши захоронення відходів від забою курей у викопану яму на відкритий грунт, що спричинило забруднення земельної ділянки площею 112 кв.м.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

11. Рішенням Господарського суду Волинської області від 25.09.2017, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.12.2017, позов задоволено. Стягнуто з відповідача до спеціальних фондів місцевих та Державного бюджетів 104 093, 81 грн. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий у Головному управлінні Державного казначейства України у Волинській області за балансовим рахунком 3311"Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевим бюджетами", а саме: - до спеціального фонду Державного бюджету України 30 % стягуваної суми - 31228,14 грн.; - до спеціального фонду обласного бюджету Волинської області 20 % стягуваної суми - 20818,76 грн.; до спеціального фонду місцевого бюджету Нововолинської міської ради 50 % стягуваної суми - 52046,91 грн.

12. Приймаючи рішення про задоволення позову суди посилались на приписи ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 41, 42, 55, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 1, 17, 33, 43 Закону України "Про відходи", ст.ст. 35, 46, 56 Законом України "Про охорону земель", та вказували на наявність в діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, яка виявилась у забрудненні земельної ділянки; безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; самої шкоди; вина полягає в забрудненні земельної ділянки. При цьому, перевіркою діяльності відповідача за результатами дослідження ґрунту на влаштованому відповідачем несанкціонованому захороненні відходів переробки птиці було виявлено забруднення земельної ділянки площею 112 кв.м. хлоридами, нітратами, сульфатами. Розрахунок шкоди визначено позивачем відповідно до вимог Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. №171.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (відповідача у справі).

13. Звертаючись з касаційною скаргою відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що акти перевірки порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища складено з порушенням Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" , а тому, названі акти не можуть бути прийняті судом до уваги, як доказ вчиненого відповідачем порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням вимог ст.ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017)(далі - ГПК України), отже відсутні підстави для задоволення позову та стягнення шкоди.

Б. Доводи прокуратури, викладені у відзиві на касаційну скаргу

Прокурор у відзиві вказує, що відповідачем не наведено жодних переконливих доводів на наявність порушень законодавства судами попередніх інстанцій, при цьому, судами надана належна правова оцінка діям відповідача у справі і з урахуванням вимог законодавства прийнято обґрунтоване рішення про задоволення позову.

В. Пояснення учасників справи у судовому засіданні.

14. У судовому засіданні прокурор підтримав наведені у відзиві на касаційну скаргу доводи.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

15. Конституція України

15.1. Стаття 66. Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

16. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції до 15.12.2017)

16.1. Стаття 33. Обов'язок доказування і подання доказів

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

16.2. Стаття 34. Належність і допустимість доказів

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

16.3. Стаття 43. Оцінка доказів

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

17. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції після 15.12.2017)

Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

18. Цивільний кодекс України

18.1. Стаття 1166. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду

1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

19. Закон України "Про охорону земель"

19.1. Стаття 35. Вимоги до власників і землекористувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності.

Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.

19.2. Стаття 56. Відповідальність за порушення законодавства України про охорону земель.

Юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

20. Закон України "Про відходи"

20.1. Стаття 1. Визначення основних термінів. Відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

20.2. Стаття 33. Вимоги щодо зберігання та видалення відходів. Зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам; забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів.

20.3. Стаття 43. Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про відходи. Підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

21. Закон України " Про охорону навколишнього природного середовища"

21.1. Стаття 4. Право власності на природні ресурси

Природні ресурси України є власністю Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.

21.2. Стаття 5. Об'єкти правової охорони навколишнього природного середовища

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

21.3. Стаття 40. Додержання екологічних вимог при використанні природних ресурсів

Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог:

а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;

б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;

в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;

г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення;

д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;

е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб;

є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

21.4. Стаття 68. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища

Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

21.5. Стаття 69. Особливості застосування цивільної відповідальності

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

21.6. Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997р. №171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

21.7. Згідно з пунктом 1.3. цієї Методики вона застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення, засмічення, земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих, непередбачених проектами, дозволами, скидів, викидів, речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

21.8. Пунктами 31, 3.2, 3.3 Методики визначено, що землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

21.9. Відповідно до пункту 4.1. Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, упродовж шести місяців з дня виявлення порушення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

23. Здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

24. Положення статті 1166 Цивільного кодексу України дають підстави для висновку, що підставою настання відповідальності є доведення саме вини особи у вчиненні нею правопорушення.

25. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач здійснював господарську діяльність з порушенням вимоги природоохоронного законодавства, саме у зв'язку з несанкціонованим захороненням відходів переробки птиці, було виявлено забруднення земельної ділянки площею 112 кв.м. хлоридами, нітратами, сульфатами. При цьому, судами також перевірено розрахунок шкоди визначеної позивачем відповідно до вимог Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. №171. Тому, суди дійшли обґрунтованого висновку, про наявність правових підстав для задоволення позову.

26. В той же час, судами вірно зазначено, що правомірність складеного акта про порушення відповідачем природоохоронного законодавства оцінювалась адміністративним судом, саме, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 у справі №803/753/17 та відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Птахокомплекс "Губин" до Державної екологічної інспекції у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів від 15.02.2017р. №22 та 18.04.2017р. №64 і приписи від 02.03.2017р. №000044 та 21.04.2017р. №000183, які були підставою для нарахування шкоди у даній справі. А тому доводи викладені відповідачем у касаційній скарзі не приймаються до уваги судом касаційної інстанції.

27. На думку Верховного Суду, правомірність складеного акта, що встановлена постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017, не є беззаперечним доказом у справі. Натомість, оцінивши всі наявні докази суди першої та апеляційної інстанцій у їх сукупності дійшли вірного висновку про наявність у діях ТОВ "Птахокомплекс "Губин" складу господарського правопорушення.

28. Посилання скаржника на недоліки акти перевірки порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища Верховний Суд розцінює як намагання поставити перед судом касаційної інстанції питання про достовірність доказу, вирішення якого виходить за межі компетенції Верховного суду у силу частини 2 статті 300 ГПК України.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що рішення та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

30. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, касаційна скарга Державної екологічної інспекції у місті Києві підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 та рішення Господарського суду Волинської області від 25.09.2017 - залишенню без змін.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 та рішення Господарського суду Волинської області від 25.09.2017 у справі № 903/546/17 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді Л. Катеринчук

В. Погребняк